Постанова

від 21.02.2023 по справі 580/1299/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1299/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Беспалова О.О.

Собківа Я.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі - відповідач, рада), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, викладену у рішенні від 24 грудня 2021 року №15-23/VІII, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари, за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, яка знаходиться на території Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, із земель комунальної власності;

- зобов`язати Великохутірську сільську раду Золотоніського району Черкаської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари, за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, яка знаходиться на території Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, із земель комунальної власності.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року даний адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року - скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Визнано протиправною відмову Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, викладену у рішенні від 24 грудня 2021 року №15-23/VІII, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари, за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, яка знаходиться на території Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, із земель комунальної власності.

Зобов`язано Великохутірську сільську раду Золотоніського району Черкаської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари, за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, яка знаходиться на території Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, із земель комунальної власності.

Справа була призначена до розгляду в порядку письмового провадження, однією з вимог ОСОБА_1 , викладеною в апеляційній скарзі, було стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу, а тому 09 січня 2029 року через Електронний суд надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 05 липня 2022 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із оплатою судового збору та наданням професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 вказав, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Разом з тим, з огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Олександра Шипіцина» укладено договір № 1-01/2022 від 20 січня 2022 року про надання правової допомоги.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що розмір гонорару, що сплачується Клієнтом на користь Бюро, є конфіденційною інформацією та узгоджується Сторонами окремо у додатковій угоді до Договору.

В свою чергу, додатковою угодою №1 від 20 січня 2020 року до договору встановлено, що розмір гонорару дорівнює 6 000,00 грн. (за надання послуг в суді першої інстанції).

Крім того, додатковою угодою №2 від 25 квітня 2020 року до договору встановлено, що розмір гонорару дорівнює 3 000,00 грн. (за надання послуг в суді апеляційної інстанції).

Надання послуг згідно договору підтверджується актом приймання-передачі виконаних послуг

Так, на підтвердження понесених судових витрат позивачем надано:

квитанцію про сплату судового збору № 1916-2773-4663-6004 від 28 січня 2022 року на суму 1012,25 грн. (за подання позову);

квитанцію про сплату судового збору № 9775-2769-7051-4597 від 05 травня 2022 року на суму 1518,37 грн. (за подання апеляційної скарги);

копію договору № 1-01/2022 про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року ;

копію додаткової угоди № 1 від 20 січня 2022 року до договору № 1-01/2022 про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року;

копію акту № 1 приймання-передачі виконаних послуг від 21 лютого 2022 року до договору № 1-01/2022 про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року;

копію додаткової угоди № 2 від 25 квітня 2022 року до договору № 1-01/2022 про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року;

копію акту приймання-передачі виконаних послуг №2 від 25 квітня 2022 року до договору № 1-01/2022 про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року;

копію квитанції до прибуткового касового ордера № 21-02/2022 від 21 лютого 2022 року;

копію квитанції до прибуткового касового ордера № 25-04/2022 від 25 квітня 2022 року.

Отже, позивачем у відповідності до вимог КАС України були надані всі встановлені та необхідні документи для стягнення витрат на правову допомогу.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не подавав.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Судом проаналізовано зміст наданих позивачем документів щодо підтвердження обґрунтованості заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та визначено, що надані позивачем докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність, об`єм справи, а також суму платежу, визначену в оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів враховує ціну позову у справі, затрачений час в ході розгляду справи на підготовку документів, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги і доходить висновку, що вказана сума витрат є співмірною з наданою по справі правничою допомогою.

Також з матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1012,25 грн., що підтверджується квитанцією № 1916-2773-4663-6004 від 28 січня 2022 року, а за подання апеляціцної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року - судовий збір в сумі 1518,37 грн., що підтверджується квитанцією № 9775-2769-7051-4597 від 05 травня 2022 року.

Відповідно до ч.6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року було задоволено заяву ОСОБА_2 та не було здійснено розподіл судових витрат, зокрема, судового збору та витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 139 КАС України розподіляє судові витрати.

З урахуванням наведеного судова колегія дійшла висновку про необхідність задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 судових витрат за сплату судового збору у розмірі 2411,00 грн та 9000,00 грн та на сплату правової допомоги, понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329, 382 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Стягнути з Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (ЄДРПОУ 34238349) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 9 000,00 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок та витрати на оплату судового збору у розмірі 2411,00 (дві тисячі чотириста одинадцять) гривні 00 копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.О. Беспалов

Я.М. Собків