Постанова

від 22.02.2023 по справі 640/3615/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3615/20 Суддя першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Височанської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про:

- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-270578-17-У від 14.05.2019;

- зобов`язання здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у позивача боргу в розмірі 26539,26 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві № Ф-270578-17-У від 14.05.2019. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто на користь позивача судові витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2000,00 грн.

Не погодившись із судовим рішенням у частині розміру стягнутих судових витрат на правову допомогу, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення в цій частині та прийняте нове, яким стягнути на його користь судові витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 5000,00 грн.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав суду належні та достатні докази. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не наведено жодних критеріїв неспівмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу..

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Задовольняючи частково вимогу позивача про стягнення на його користь судових витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що розмір таких витрат не є обґрунтованим (5000,00 грн) та підлягає зменшенню, оскільки є завищеним з огляду на те, що написання позовної заяви не потребує залучення значних зусиль; відповідь на відзив до суду не надано, хоча в перелік послуг включено; даний спір є справою незначної складності; розмір витрат на правничу допомогу адвоката - 5000 грн не пропорційний з розміром предмету позову - 26539,26 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг позивачем було надано копії договору про надання правової допомоги №69 від 07 лютого 2020 року, додаткової угоди №1 від 07 лютого 2020 року до договору №69, меморільного ордеру №ПН43093 від 11 лютого 2020 року у розмірі 5000,00 грн, довідки про відкриття рахунку адвоката в установі банку від 29 серпня 2019 року, свідоцтва адвоката №240 від 13.06.2006, ордер адвоката та квитанцію №ПНЗ 197 про оплату гонорару (аванс) на рахунок адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Щодо співмірності цих витрат зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, колегія суддів зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд уже виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: «Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною 7 цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19».

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, водночас до відзиву, в якому зазначено про необґрунтованість розміру таких витрат, не додано жодних доказів на підтвердження їх неспівмірності, а зазначені в ньому доводи нічим не підтверджені.

Разом з тим судова колегія звертає увагу на наступне.

Згідно з додатковою угодою №1 від 07 лютого 2020 року до договору №69 позивачу надавалися наступні послуги правничої допомоги:

- консультація, збирання доказів, підготовка та аналіз законодавства з перспективи подання до Окружного адміністративного суду міста Києва позовної заяви щодо скасування вимоги Ф270578-17-У ГУ ДПС у м. Києві - 1000,00 грн;

- написання та оформлення позовної заяви, подання до суду - 2500,00 грн;

- підготовка та аналіз законодавства з написання та оформлення заперечення на відзив відповідача, подання до суду - 1500,00 грн.

Таким чином, вартість послуг (гонорар адвоката) складає 5000,00 грн.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що в межах цієї справи не підлягають відшкодуванню витрати позивача на правову допомогу в частині підготовки, аналізу законодавства з написання та оформлення заперечення на відзив відповідача та подання його до суду у розмірі 1500,00 грн, оскільки такі заперечення в межах справи не були подані.

Отже, в межах цієї справи підтверджений розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 3500,00 грн.

Разом з тим відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням суду позов задоволено частково, задоволено одну із двох заявлених позовних вимог.

Отже, виходячи з вимог частини 3 статті 139 КАС України щодо пропорційності розміру стягуваних судових витрат до розміру задоволених позовних вимог, відшкодуванню позивачу підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 1750,00 грн (3500,00 / 2).

Ураховуючи вищезазначене, а також зважаючи на встановлені в частині 1 статті 308 КАС України межі перегляду судом апеляційної інстанції, судова колегія дійшла виснвоку, що апеляцінйа скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька