Постанова

від 15.02.2023 по справі 240/3448/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3448/19

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов Сергій Вікторович

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

15 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.

секретаря судового засідання: Заквацька І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайол", Житомирської обласної ради, Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Житомирської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайол" про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Житомирської області звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пайол», в якому просив визнати протиправним та скасувати:

- протокол №3745 від 07 грудня 2016 року засідання колегії ДКЗ України;

- рішення двадцятої сесії Житомирської ОР VII скликання №1336 від 18 грудня 2018 року «Про розгляд звернень Державної служби геології та надр України від 16 жовтня 2018 року №20823/03/12-18 та від 05 грудня 2018 року №24545/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол».

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року апеляційні скарги ТОВ «Пайол», Житомирської ОР, Держгеонадра задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано, позов прокурора залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено частково, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року скасовано, а справу №240/3448/19 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року апеляційні скарги ТОВ «Пайол», Житомирської ОР, Держгеонадра задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано, позов прокурора залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 01.12.2022 касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволено, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року скасовано, а справу №240/3448/19 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд зауважив, що самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави. У разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача. Тому, у даній справі наявні правові підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2023 призначено справу до апеляційного розгляду. Запропоновано учасникам справи подати до суду відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання.

В апеляційній скарзі Житомирська обласна рада посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що обласній раді надано повний пакет документів, що передбачений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (Порядок №615), за результатами розгляду якого, у строки, встановлені чинним законодавством України, обласною радою прийнято рішення від 25.10.2018 №1277 «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 04.10.2018 №19932/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол». Таким чином, рішення Житомирської обласної ради №1336 від 18.12.2018 «Про розгляд звернень Державної служби геології та надр України» від 16.10.2018 №20823/03/12-18 та від 05.12.2018 №24545/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол» прийнято обласною радою в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Державна служба геології та надр України в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону виключно за умови наявності спеціального дозволу та дотримання заявником обох вимог п.п.1 п.8 Порядку №615 не узгоджуються з приписами діючих на момент вирішення питання нормативних актів.

Від Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшов відзив та додаткові письмові пояснення у яких наголошено на тому, що до 01.01.2019 у п.8 Порядку №615 була відсутня вимога щодо наявності спеціального дозволу при здійсненні апробації стосовно усіх корисних копалин, а з 01.01.2019 наявність спеціального дозволу з геологічного вивчення при здійсненні апробації вимагається у заявника лише щодо нафтогазоносних надр. Також вказано про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду із таким позовом.

ТОВ «Пайол» в апеляційній скарзі посилається на те, що ним надано до ДКЗ повний пакет документів, а протокол №3745 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2016 є правомірним, оскількиприйнятий за результатами розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення ділянки №1 Верхолузького-2 родовища лабрадоритів, габро, габро-лабродоритів у Черняхівському районі Житомирської області, поданих ТОВ «Пайол». Зазначає, щоДержгеонадра здійснила реєстрацію РГДВН, визначила доцільність проведення відповідних робіт ТОВ «Пайол» і доручила проведення геолого-економічної оцінки ДКЗ в межах наданих їй законом повноважень.

Також ТОВ «Пайол» подано письмові пояснення у яких вказано, що проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Ділянки №1 Верхолузького-2 родовита блочного лабрадориту, габро, габро-лабрадориту в Черняхівському районі Житомирської області с не можливим v зв`язку з тим, що геологічна інформація належить на праві приватної власності ТОВ «Пайол». вона не є державною власністю, а отже інший другий претендент - покупець не може подати відповідну заяву на цю ділянку надр. ТОВ «Пайол» є виконавцем РДГВН, а отже користувачем надр у розумінні ст. 13 Кодексу України про надра. Під час виконання ДКЗ робіт з проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних робіт, у ТОВ "Пайол" була наявна чинна Форма 3-гр (РДГВН були зареєстровані Держгеонадра з визначеним цільовим завданням), (державний реєстраційний номер У-16-327/1). Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра, яка здійснила реєстрацію РДГВН, визначила доцільність проведення відповідних геологорозвідувальних робіт ТОВ "Пайол" і доручила проведення геолого-економічної оцінки ДКЗ. Державна реєстрація РДГВН надає користувачу надр ТОВ «Пайол» виключне право збирати і узагальнювати геологічну інформацію Ділянки №1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід і запобігає дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр іншими суб`єктами господарювання. ТОВ «Пайол» за власні кошти здійснило апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин в ДКЗ. Нормами п.4, пп.1 п.8 Порядку №615 було і є передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу. Відповідно підпункту 3.14. пункту 3 Протоколу від 07.12.2016 №3745 колегія ДКЗ рекомендувала ТОВ «Пайол» - протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами опрацювати та подати на державну експертизу до ДКЗ при Держгеонадрах матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів Ділянки №1 Верхолузького-2 родовища. Крім того, зазначено про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду із таким позовом.

Від заступника прокурора Житомирської області надішли письмові пояснення щодо наявності у прокурора повноважень звертатись до суду із таким позовом. Також зазначено, що прокуратурою Житомирської області виявлено факти порушення вимог природоохоронного законодавства під час розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Ділянки №1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід, як окремого об`єкту надрокористування та надання погодження Житомирською обласною радою на отримання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол». Прокурор наголошує, що протокол №3745 від 07.12.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин прийнятий на підставі матеріалів геолого-економічної оцінки, протоколу ДКЗ України від 30.05.2008 №1519, договору купівлі-продажу геологічної інформації, та інших документів, однак станом на момент розгляду поданих товариством матеріалів, ТОВ «Пайол» не володіло спеціальним дозволом на користування надрами всупереч Положенню про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №865 від 22.12.1994. А тому, Житомирська обласна рада погодила на поза конкурсних умовах надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол» на підставі протиправного протоколу №3745 від 07.12.2016. Враховуючи наведене, протокол №3745 від 07.12.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин та рішення двадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання №1336 від 18.12.2018 «Про розгляд звернень Державної служби геології та надр України від 16.10.2018 №20823/03/12-18 та від 05.12.2018 №24545/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол» є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційних скарг.

Представники відповідача та третіх осіб апеляційні скарги підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в них викладені, задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що за результатами розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення ділянки №1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), як окремого об`єкту надрокористування у Черняхівському районі Житомирської області, поданих ТОВ «Пайол» оформлено протокол засідання колегії ДЗК України №3745 від 7 грудня 2016 року.

Вказаним протоколом, зокрема, виділено в окремий об`єкт надрокористувачів ділянку №1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід, а також апробовані підраховані станом на 01.11.2016 балансові запаси основної та спільно залягаючої корисних копалин - незмінених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для видобутку блоків і порушених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для виробництва щебню.

ТОВ «Пайол» звернулось до Держгеонадра із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі абзацу першого підпункту 1 пункту 8 Порядку №615. До заяви, в тому числі, додало протокол №3745 засідання колегії ДКЗ України по запасах корисних копалин від 7 грудня 2016 року.

16 жовтня 2018 року за вих. №2823/03/12-18 Держгеонадра направило наведені документи, подані ТОВ «Пайол» до Житомирської ОР для погодження надання товариству спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування лабрадориту, габро, габро-лабрадориту ділянки №1 Верхолузького-2 родовища у Житомирській області.

Рішенням двадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання від 18 грудня 2018 року №1336 погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол» з метою видобування лабрадориту, габро, габро-лабрадориту ділянки №1 Верхолузького-2 родовища площею 2,1 га, яка знаходиться у Черняхівському районі Житомирської області.

Вважаючи незаконним надання вказаного спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол» заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пайол», в якому просив визнати протиправним та скасувати протокол №3745 від 07 грудня 2016 року засідання колегії ДКЗ України та рішення двадцятої сесії Житомирської ОР VII скликання №1336 від 18 грудня 2018 року «Про розгляд звернень Державної служби геології та надр України від 16 жовтня 2018 року №20823/03/12-18 та від 05 грудня 2018 року №24545/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол».

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду ДКЗ України матеріалів ТОВ «Пайол» не володіло спеціальним дозволом на користування надрами, що свідчить про протиправність оскаржуваного протоколу ДКЗ №3745 від 07.12.2016. Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність протоколу №3745 від 07.12.2016 засідання колегії ДЗК України, відповідно і рішення Житомирської обласної ради №1336 від 18.12.2018 «Про розгляд звернень Державної служби геології та надр України від 16.10.2018 №20823/03/12-18 та від 05.12.2018 №24545/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол», також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України від 04 листопада 1999 року "Про державну геологічну службу України" (Закон №1216-XIV) державну геологічну службу України складають: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; державні підприємства, установи та організації, які входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).

Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (Положення № 1174), передбачено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно із пунктом 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадр є:

1) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

2) внесення на розгляд Міністра екології та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 4 Положення №1174 на Держгеонадра у тому числі (…) покладені завдання щодо ведення державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин та державного балансу запасів корисних копалин.

В контексті предмету спору, на підставі підпунктів 9, 12, 20, 21, 24 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема за: веденням обліку видобування нафти, газу та супутніх компонентів; виконанням рішень Державної комісії по запасах корисних копалин надрокористувачами; організовує проведення державної експертизи звітів з геологічного вивчення надр; організовує проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, а також інших геологічних матеріалів; затверджує в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів нафти і газу та супутніх компонентів.

Своєю чергою, із посиланням на статтю 7 Закону України від 04.11.1999 №1216-XIV «Про державну геологічну службу України» Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року №1689 затверджено Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин (Положення №1689).

Згідно із п.1 Положення №1689 Державна комісія України по запасах корисних копалин є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

За приписами пункту 4 Положення №1689 ДКЗ проводить експертизу геологічної інформації з обчислення запасів корисних копалин і затверджує їх обсяги, визначаючи відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр їх кількість, якість, рівень промислового значення, ступінь геологічного та техніко-економічного вивчення і підготовленість до промислового освоєння.

Відповідно до пункту 8 Положення №1689 для погодженого вирішення питань, пов`язаних з проведенням державної експертизи геологічної інформації розвіданих родовищ, оцінки кількості та якості корисних копалин, стану підготовки їх д промислового освоєння, у ДКЗ утворюється колегія у складі голови ДКЗ (голова колегії) та керівників структурних підрозділів Комісії.

Згідно із пунктом 10 цього Положення ДКЗ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Отже, Положення №1689 та Положення №1174 визначають повноваження відповідача Державної комісії України по запасах корисних копалин та третьої особи Державної служби геології та надр України щодо першого пункту позовних вимог, вирішення якого, у тому числі, має суттєве значення для оцінки рішення другого відповідача Житомирської обласної ради.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2021 року у справі №240/4936/18, та інших, де його застосовано, стосовно наявності в органів виконавчої влади повноважень на звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДКЗ України чи органу місцевого самоврядування та відсутності у зв`язку з цим у прокурора повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Також у постанові від 01 грудня 2022 року у справа №240/3448/19 за подібних правовідносин, Верховний Суд вказав, що зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами (ДКЗ України або Житомирської обласної ради). При цьому, прокурор зазначав, що органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вищезазначеними органами встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування дій та рішень ДКЗ України або відповідної ради у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а волевиявлення цих органів при виконанні своїх функцій, зокрема, щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, прийняття до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки та погодження видачі спеціального дозволу за результатами розгляду цих матеріалів, не відповідає чинному законодавству. Отже, самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави.

Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2022 року у справі №910/5201/19 та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19.

Отже, спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право будь-якого державного органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

За такого правого регулювання та враховуючи правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З урахуванням наведеного, апеляційний суд критично розцінює доводи апеляційних скарг про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду із таким позовом. Більш того, такі доводи не узгоджуються із висновками Верховного Суду, які висловлені у постанові від 01.12.2022 у даній справі.

Так, Верховний Суд зауважив, що самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави. У разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача.

Частиною 1 статті 13 Кодексу України про надра визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи; лікувальні, оздоровчі заклади та ін); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Отже, стаття 13 Кодексу України про надра визначає лише перелік суб`єктів, які можуть бути користувачами надр, натомість стаття 14 визначає види надрокористування, відповідно для визначення наявності або відсутності статусу користувача надрами необхідно застосовувати зазначені норми у сукупності.

Згідно із частиною 2 статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок №615.

Згідно пункту 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Відповідно до пункту 3 Порядку №615 на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин. У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини. Використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

Отже, пункт 3 Порядку №615 деталізує попередні норми Кодексу України про надра та чітко визначає, що на кожний вид користування надрами, яким у тому числі (…) є геологічне вивчення, надається дозвіл.

Згідно з пунктом 4 Порядку №615 дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування корисних копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовища у межах наданої йому ділянки надр.

Згідно підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тобто на момент звернення позивача до відповідача із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами) без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Тобто, підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 у вказаній редакції передбачав в якості самостійної підстави для надання дозволу без проведення аукціону у разі видобування корисних копалин, дотримання двох умов:

а) заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ;

б) заявник подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження підрахунку запасів.

Позивач в обґрунтування своїх доводів щодо протиправності спірного протоколу вказує на те, що ТОВ «Пайол» не володіло спеціальним дозволом на користування надрами. При цьому, в якості нормативного обґрунтування таких доводів прокурор посилається на положення підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 в редакції станом на 01.01.2019.

Так, згідно підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 у редакції 01.01.2019 передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Тобто, з 01.01.2019 для надання дозволу без проведення аукціону у разі видобування корисних копалин, дотримання крім вищевказаних двох умов, необхідна ще одна - здійснення відповідних дій заявником на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Питання стосовно того, яка саме редакція Порядку №615 застосовується до правовідносин, подібних до тих, що слугували підставою для звернення до суду з цим позовом, було предметом розгляду Верховним Судом у справі №803/1541/16.

Так, у справі №803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021) відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №816/1053/16, від 02.10.2020 у справі №826/1236/17, від 22.12.2020 у справі №817/856/16 та інших, в частині неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріпленої у частині першій статті 58 Конституції України, з огляду на внесення змін до Порядку №615 та підтримав правовий підхід, застосований Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

У справі №803/1541/16 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у тому числі, зазначила, наступне: «у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 18.05.2022 у справі №200/3570/20-а не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається. При цьому звертає увагу, що схожі підходи у застосуванні законодавства про надра неодноразово застосовувалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.08.2021 у справі №380/3527/20 та від 19.08.2020 у справі №826/16540/17.

З урахуванням наведеного правового регулювання та предмету спору у цій справі, Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 у справі №200/3570/20-а дійшов висновку, що до спірних відносин слід було застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття рішення відповідачем.

Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття протоколу засідання колегії ДКЗ України від 07.12.2016 №3745, тобто підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 у редакції станом до 01.01.2019, який не передбачав в якості підстави для надання дозволу без проведення аукціону наявності у заявника спеціального дозволу на користування надрами.

Наведене спростовує доводи позивача у цій частині.

Відповідно до пункту 8 Порядку №615 для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв`язком.

Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Дозвіл без проведення аукціону не може бути надано особі, що не виконує програми робіт на ділянках надр, на користування якими їй вже надано дозвіл, або щодо якої виявлені порушення правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовані в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

У разі ненадання правоохоронними органами та суб`єктами фінансового моніторингу відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що за результатами розгляду документів заявника не виявлено суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

Згідно зі ст.39 Кодексу України «Про надра» роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов`язаних З геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок розпорядження геологічною інформацією встановлюється Кабінетом Міністрів України. Користувач надр має право розпоряджатися, у тому числі продавати та передавати у користування резидентам та нерезидентам України, геологічну інформацію, створену (придбану) за власні кошти з урахуванням вимог, встановлених законами України "Про державну таємницю" та "Про санкції". Про передачу права власності або права користування геологічною інформацією власник геологічної інформації повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з Порядком розпорядження геологічною інформацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №939 (Порядок №939), цей Порядок визначає процедуру розпорядження (надання у користування і продаж) геологічною інформацією про надра, отриманою за результатами робіт з геологічного вивчення надр, експлуатації родовищ корисних копалин або використання надр з іншою метою. Геологічна інформація підлягає обов`язковому збереженню її власниками та/або юридичними чи фізичними особами, яким надано право користування такою інформацією. Геологічна інформація є об`єктом цивільно-правових відносин і може використовуватися як внесок до статутного капіталу юридичних осіб. Геологічна інформація, створена (придбана) за власні кошти юридичних та Фізичних осіб, є їх власністю. Власник геологічної інформації повідомляє Держгеонадра про її створення, придбання, передачу ним права власності на геологічну інформацію чи права користування нею у порядку, встановленому пунктом 4 цього Порядку. Відомості про геологічну інформацію незалежно від виду та форми власності підлягають обліку у каталозі відомостей про геологічну інформацію (далі - каталог), що ведеться державним науково-виробничим підприємством Державний інформаційний геологічний фонд України (далі - підприємство Геоінформ України) в порядку, визначеному Мінприроди. Розкриття змісту геологічної інформації, що створена (придбана) за власні кошти юридичних та фізичних осіб і відомості про яку обліковуються у каталозі, здійснюється виключно за письмовою згодою та на умовах, визначених власником такої інформації. Геологічна інформація, що передана для зберігання до підприємства Геоінформ України, може надаватися у користування підприємством на умовах, визначених власником такої інформації.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №263 від 14 червня 2013 року затверджено Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Так, пунктом 1.1 передбачено, що цей Порядок установлює єдину процедуру державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН), з метою запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з`ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Згідно із пунктом 1.2 дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Для цілей цього Порядку виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку №263 державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Пунктом 1.4 Порядку №263 визначено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі: діючого спеціального дозволу на користування надрами; затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН; висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Згідно з пунктом 1.7 Порядку №263 для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються такі документи: перелік РДГВН; копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо); ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН (залежно від виду робіт та площі їх проведення).

Відповідно до пункту 3.5 Порядку №263 у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено, зокрема у разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 цього Порядку.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі №0640/4277/18 зазначено, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, які зареєстровані у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку №263. Державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища. Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі, зокрема, висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються документи, передбачені пунктом 1.7 Порядку №263. У разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено.

Вказані висновки підтримані Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі №240/3379/19.

За приписами п. 3, 5, 7 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865 (Положення №865) основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є, зокрема, оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо- геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання.

Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка). У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.

Відповідно до п.9 Положення № 865 матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо- геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій; техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища; характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт; документи, що засвідчують право на користування надрами.

Пунктами 15, 26 Положення №865 передбачено, що запаси корисних копалин підлягають підрахунку та обліку відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

ДКЗ систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин

Встановлено, що у 2008 році ТОВ «ТПД «Злинка», згідно з технічним завданням та за кошти ТОВ «Стоун -3», були проведені геологорозвідувальні роботи на Верхолузькому-2 родовищі лабрадоритів з затвердженням запасів ДКЗ України (протокол від 30.05.2008 №1519).

На основі вказаних геологорозвідувальних робіт було складено геологічний звіт: «Геолого-економічна оцінка Верхолузького-2 родовища лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирській області» та передано його на зберігання до геологічного фонду ДНВП «Геоінформ України».

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 № 423, геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних та фізичних осіб, є їх власністю. Реалізація цієї інформації здійснюється її власником за погодженням з Держгеонадра.

Держгеонадра листом від 19.11.2013 №14371/03/12-13 погодило передачу геологічної інформації по Верхолузькому-2 родовищу лабрадоритів, яка міститься у геологічному звіті: «Геолого-економічна оцінка Верхолузького-2 родовища лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області» від ТОВ «Стоун-3» (власника геологічної інформації) до ТОВ «Маркет 25».

У 2013 році між ТОВ «Стоун-3» укладено з ТОВ «Маркет-25» Договір купівлі-продажу геологічної інформації по Верхолузькому-2 родовищу габро-лабрадоритів в у Черняхівському районі Житомирської області» та передано її відповідно до Акту передачі-приймання проектно-дозвільної та геологічної документації Верхолузького-2 родовища габро-лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області від ТОВ «Стоун-3» до ТОВ «Маркет-25».

Листом Держгеонадра від 13.06.2014 №8075/02/1214 на звернення ТОВ «Маркет 25» від 29.05.2014 №46 повідомила, що Держгеонадра не заперечує щодо передачі геологічної інформації по Верхолузькому-2 родовищу лабрадоритів, яка міститься у геологічному звіті: «Геолого-економічна оцінка Верхолузького-2 родовища лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області», автор ОСОБА_1 , від ТОВ «Маркет-25» до ТОВ Пайол», як таку, що не є державною власністю.

03.07.2014 між TOB «Маркет 25» та ТОВ «Пайол» укладено Договір купівлі-продажу геологічної інформації №б/н щодо продажу виключних прав на геологічну інформацію ТОВ «Пайол» по Верхолузькому-2 родовищу гарбо-лабрадоритів в Черняхівському районі, Житомирської області.

Відповідно до Акту передачі-приймання геологічної та проектно-дозвільної документації Верхолузького-2 родовища габро-лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області від 03.07.2014, що є невід`ємним додатком до Договору купівлі-продажу геологічної інформації від 03.07.2014 №б/н від ТОВ «Маркет-25» до ТОВ «Пайол» 03.07.2014 перейшли виключні права на: Технічний звіт; Геолого-економічна оцінка Верхолузького-2 родовища лабрадоритів у Черняхівському районі, Житомирської області: «Звіт ТОВ «Злинка» про результати геолого-розвідувальних робіт на блочний камінь, проведених у Черняхівському районі, Житомирської області в 2007-2008 роках»; Протокол засідання колегії ДКЗ при Мінприроди від 30.05.2008 № 1519 щодо розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів лабрадоритів і гарбо Верхолузького-2 родовища, поданих на розгляд ТОВ «Стоун-3» та затвердження запасів кристалічних порід Верхолузького-2 родовища; «Робочий проект промислової розробки та гідротехнічної рекультивації Верхолузького-2 родовища лабрадоритів, габро та габро-лабрадоритів у Черняхівському районі, Житомирської області», розроблений ПП «Геомаркет» згідно Договору від 09.01.2011 №02рп-11.

Згідно з Договором на зберігання конфіденційної геологічної інформації «Геолого-економічна оцінка Верхолузького-2 родовища лабрадоритів та габро у Черняхівському районі Житомирської області» від 22.07.2014 №73 укладеним між Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» та ТОВ «Пайол» - власником геологічної інформації є ТОВ «Пайол».

На підставі вказаних законних дій ТОВ «Пайол» стало власником геологічної інформації по Верхолузькому-2 родовищу лабрадоритів, яка міститься у геологічному звіті: «Геолого-економічна оцінка Верхолузького-2 родовища лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області».

ТОВ «Пайол» є виконавцем РДГВН за формою №3-гр №У-16-327/1 та користувачем надр, у зв`язку із цим наявні підстави проведення геолого-економічної оцінки ДКЗ. Під час виконання ДКЗ робіт з проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних робіт, у ТОВ "Пайол" була наявна чинна Форма 3-гр (РДГВН зареєстровані Держгеонадра з визначеним цільовим завданням).

Таким чином, для здійснення робіт і досліджень з геологічного вивчення, що визначені відповідною державною реєстрацією (Форма 3-гр, №У-16-327/1), ТОВ "Пайол" є користувачем надр, оскільки воно є виконавцем РДГВН.

Більш того, позивачем не оскаржується рішення Держгеонадра щодо затвердження та реєстрації РДГВН ТОВ «Пайол» (Форма 3-гр, №У-16-327/1), а це передує процедурі апробації. Наступні дії щодо апрорбації корисних копалин та погодження надання спеціального дозволу на користування надрами є похідними.

Разом з тим, відповідно до п.13 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №594, аукціон щодо кожної ділянки надр відбувається за умови реєстрації не менш як двох покупців на придбання дозволу.

Проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами ділянки 1 Верхолузького-2 родовища блочного лабрадориту, габро, габро-лабрадориту в у Черняхівському районі Житомирської області" не є можливим у зв`язку з тим, що геологічна інформація належить на праві приватної власності ТОВ «Пайол», а не є державною власністю, отже інший другий претендент - покупець не може подати відповідну заяву на цю ділянку надр.

Згідно протоколу №3745 від 07.12.2016 засідання колегії Державної комісії України Станом на 01.01.2016 у Державному балансі запасів корисних копалин України (згідно з формою 3-гр) на Верхолузькому-2 родовищі обліковуються балансові запаси лабрадоритів. На державну експертизу подані підраховані станом на 01.01.2016 балансові запаси кристалічних порід.

Геолого-економічна оцінка Верхолузького-2 родовища лабрадоритів у Черняхівському районі, Житомирської області: «Звіт ТОВ «Злинка» про результати геолого розвідувальних робіт на блочний камінь, проведених у Черняхівському районі, Житомирської області в 2007-2008 роках», що розроблений за технічним завданням ТОВ «Стоун-3» на підставі приватної власності з 03.07.2014 належить ТОВ «Пайол» відповідно до Договору купівлі-продажу геологічної інформації від 03.07.2014 №б/н укладеного між ТОВ «Маркет-25» та ТОВ «Пайол», а також Акту передачі-приймання геологічної та проектно-дозвільної документації Верхолузького-2 родовища габро-лабрадоритів у Чєрняхівському районі Житомирської області від 03.07.2014.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 протоколу №3745 від 07.12.2016 колегія ДКЗ відзначає, що подані на розгляд ДКЗ матеріали геолого-економічного обґрунтування виділення Ділянки №1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), з урахуванням додатково наданих на вимогу експертизи доповнень і пояснень, місять необхідні данні для характеристики геологічної будови родовища, якості й технологічних властивостей корисної, копалини, гірничо-геологічних і гірничо-технічних умов розробки, обґрунтування параметрів підрахунку запасів і промислової оцінки Ділянки №1 й складені згідно з вимогами ДКЗ.

Крім того, згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 протоколу №3745 від 07.12.2016, що цей Протокол виділення в межах Верхулузького-2 родовища Ділянки №1, як окремого об`єкта надрокористування площею 1,25 га, є доповненням до Протоколу ДКЗ від 30.05.2008 №1519, що на підставі приватної власності з 03.07.2014 належить ТОВ «Пайол» відповідно до Договору купівлі-продажу геологічної інформації від 03.07.2014 №б/н укладеного між ТОВ «Маркет-25» та ТОВ «Пайол», а також Акту передачі-приймання геологічної та проектно-дозвільної документації Верхолузького-2 родовища габро-лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області від 03.07.2014, тому тут не розглядаються відомості про геологічну будову, гідрогеологічні та гірничо-геологічні умови, методика розвідки та обсяги виконаних геолого-розвідувальних робіт, як такі, що пройшли експертизу в ДКЗ, за наслідками якої запаси затверджені і родовище прийнято на облік у Державний баланс запасів корисних копалин України.

ДКЗ у цьому Протоколі розглядає лише питання кількісної оцінки запасів кристалічних порід (лабрадориту, габро, габро-лабрадориту) у межах Ділянки № 1, виділеної у західній частині Верхолузького-2 родовища, відповідності якості основної і супутньої корисних копалин чинним на даний час державним стандартам і питання техніко-економічної оцінки запасів (визначення їх балансової належності) у сучасних умовах.

Геолого-економічне обґрунтування виділення Ділянки №1 Верхолузького-2 родовища лабрадоритів, як окремого об`єкту надрокористування проведене в 2016 році ТОВ «Гірнича компанія «Укргеопроект» (відповідальний виконавець звіту В.О. Парфенюк) за технічним завданням ТОВ «Пайол». Згідно з технічним завданням слід було зі складу Верхолузького-2 родовища виділити Ділянку №1 в окремий об`єкт надрокористування та виконати камеральним шляхом, використанням матеріалів детальної розвідки 2007-2008 років її геолого-економічну оцінку.

Також, згідно з підпунктом 2.2. пункту 2 Протоколу, колегія ДКЗ відзначає, що у висновках протоколу від 29.09.2016р. № 1 засідання НТР ТОВ «Пайол» за участю представників ТОВ «Гірнича компанія «Укргеопроект» щодо розгляду матеріалів звіту "Геолого-економічне обґрунтування виділення Ділянки № 1 Верхолузького-2 родовища блочного лабрадориту, габро, габро-лабрадориту в Черняхівському районі Житомирської області", зазначається, що технічне завдання виконане, звіт рекомендується до розгляду ДКЗ.

У підпункті 2.3. пункту 2 Протоколу, колегія ДКЗ відзначає, що геологічна будова ділянки надр вивчена й висвітлена у звіті з повнотою, достатньою для підрахунку запасів лабрадориту Ділянки №1 Верхолузького-2 родовища.

Відповідно до підпункту 3.2. пункту 3 цього Протоколу колегією ДКЗ виділено в окремий об`єкт надрокористування Ділянку № 1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід (лабрадориту, габро, габро-лабрадориту) в Черняхівському районі Житомирської області.

Колегія ДКЗ при Держгеонадрах у Протоколі також постановила: встановити параметри тимчасових кондицій для підрахунку балансових запасів (пункт 3.2.); апробувати станом на 01.11.2016 балансові запаси основної корисної копалини (пункт 3.4.); апробувати станом на 01.11.2016 балансові запаси спільно залягаючої корисної копалини (пункт 3.5.); визнати Ділянку № 1 Верхолузького-2 родовища підготовленою для подальшого геологічного вивчення та промислової експлуатації (пункт 3.11.).

Підпунктом 3.12 пункту 3 Протоколу колегією ДКЗ постановлено: внести в протокол засідання колегії ДКЗ при Мінприроди від 30.05.2008 №1519, що на підставі приватної власності з 03.07.2014 належить ТОВ «Пайол» відповідно до Договору купівлі-продажу геологічної інформації від 03.07.2014 №б/н укладеного між ТОВ «Маркет-25» та ТОВ «Пайол», а також Акту передачі-приймання геологічної та проектно-дозвільної документації Верхолузького-2 родовища габро-лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області від 03.07.2014, такі зміни: вилучити із загально обсягу затверджених запасів Верхолузького-2 родовища запаси Ділянки №1, апробовані згідно з підпунктом 3.3. пункту 3 цього Протоколу як такі, що вилучені з цього родовища в окремий об`єкт надрокористування - Ділянку № 1 Верхолузького-2 родовища.

Підпункті 3.13. пункту 3 Протоколу колегією ДКЗ постановлено вважати даний Протокол доповненням до протоколу засідання колегії ДКЗ при Мінприроди від 30.05.2008 №1519.

Також, відповідно підпункту 3.14. пункту 3 цього Протоколу колегія ДКЗ рекомендувала ТОВ «Пайол» - протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами опрацювати та подати на державну експертизу до ДКЗ при Держгеонадрах матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів Ділянки № 1 Верхолузького-2 родовища.

Апеляційний суд зазначає, що наявні підстави вважати, що ТОВ «Пайол» за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ. Також ТОВ «Пайол» подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження підрахунку запасів. Отже, при поданні ТОВ «Пайол» документів до ДКЗ щодо розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Ділянки № 1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід та затвердження протоколу засідання колегії ДКЗ при Держгеонадра від 07.12.2016 №3745,ТОВ «Пайол» не потрібно було мати спеціальний дозвіл на користування надрами. Відтак, ТОВ «Пайол» мало право подавати, а ДКЗ не мало правових підстав для відмови у прийнятті матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Ділянки №1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід за відсутності у ТОВ «Пайол» на момент розгляду документів ДКЗ вже діючого спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність протоколу ДКЗ від 07.12.2016 №3745.

Згідно із статтями 2, 4, 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (Закон №280/97-ВР) обласні ради, це орган місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільським, селищним, міським радам. Їх діяльність базується на принципах: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, тощо.

Відповідно до ст.33 Закону 280/97-ВР до повноважень обласної ради у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно із п.22 ч.1 ст.43 Закон 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно до закону питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу.

Отже, словосполучення «відповідно до закону» передбачають прийняття рішення з урахуванням вимог законодавства.

Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є, у томі числі (…), додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Колегія суддів зауважує, що ТОВ «Пайол» надано Житомирській обласній раді повний пакет документів, що передбачений Порядком №615) за результатами розгляду якого, у строки, встановлені чинним законодавством України, обласною радою прийнято рішення від 25.10.2018 №1277 «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 04.10.2018 №19932/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол».

Обґрунтовуючи наявність підстав для скасування вказаного рішення Житомирської обласної ради, позивач посилається виключно на протиправність протоколу ДКЗ від 07.12.2016 №3745, щодо якого рішення Житомирської обласної ради має похідний характер.

Оскільки у ході апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про правомірність протоколу ДКЗ від 07.12.2016 №3745 відсутні підстави для визнання протиправним та скасування й рішень Житомирської обласної ради №1336 від 18.12.2018 «Про розгляд звернень Державної служби геології та надр України» від 16.10.2018 №20823/03/12-18 та від 05.12.2018 №24545/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол».

Крім того, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Апеляційний суд зазначає, що дії заступника прокурора Житомирської області щодо подання позовної заяви у даній справі не узгоджуються із принципами юридичної визначеності та належного урядування, адже за своїм змістом не спрямовані на захист інтересів держави та призводять до втручання до законної діяльності ТОВ «Пайол».

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайол", Житомирської обласної ради, Державної служби геології та надр України задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 лютого 2023 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.