Постанова

від 21.02.2023 по справі 359/7112/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 лютого 2023 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/5200/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Кравець В. А.,

за участю секретаря Ратушного А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 13 грудня 2022 року про задоволення скарги на дії та рішення державного виконавця

в складі судді Семенюти О. Ю.

у справі №359/7112/22 Бориспільського міськрайонного суду Київської області

за скаргою Приватного акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч»

на рішення та дії державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сороки Валерія Івановича,

стягувач - ОСОБА_1

У С Т А Н О В И В:

В жовтні 2022 року скаржник - Приватне акціонерне товариство «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч» (далі - ПрАТ «Сортнасіннєовоч», Товариство) звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із вищевказаною скаргою, в якій посилаючись на протиправність дій державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Бориспільський ВДВС, Відділ) Сороки В. І., просив визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 06 вересня 2022 року про поновлення виконавчого провадження №64061908, а також поновити порушене право скаржника шляхом приведення майнових прав ПрАТ «Сортнасіннєовоч» до стану, який існував до моменту постановлення оскаржуваної постанови державного виконавця та повернути грошові кошти у розмірі 57 343,80 грн.

В обґрунтування скарги зазначив, що в ході виконавчого провадження №64061908 з виконання виконавчого листа №359/1599/19 від 29.12.2020 про стягнення з ПрАТ «Сортнасіннєовоч» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 49 874,27 грн та судових витрат в розмірі 1 921,00 грн, постановою державного виконавця від 02.03.2021 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено виконавче провадження. Постановою державного виконавця від 06.09.2022 відновлено виконавче провадження, оскільки до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» внесено зміни в частині визначення частки держави у статутному капіталі боржника - господарському товаристві. А саме нова редакції статті 34 вказувала, що має бути 50% акцій держави, тоді як в ПрАТ «Сортнасіннєовоч» - 25%.

В день винесення постанови про відновлення виконавчого провадження державним виконавцем було списано з рахунків Товариства 57 343,80 грн.

Вважав, що винесення державним виконавцем постанови про поновлення виконавчих дій та списання грошових коштів є незаконним, оскільки зміни в статтю 34 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує підстави для зупинення виконавчого провадження, не поширюється на відносини, що виникли до цих змін.

Також вважав, оскільки Товариство не виключено з переліку об`єктів приватизації, обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження не були усунуті, а отже не було законних підстав для його поновлення.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Бориспільського ВДВС Сороки В. І. від 06 вересня 2022 року про поновлення виконавчого провадження №64061908.

В задоволенні скарги в частині вимог про зобов`язання державного виконавця повернути стягнуті грошові кошти відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду в частині задоволених вимог, Бориспільський ВДВС звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду в цій частині є незаконною та необґрунтованою, постановлена без повного з`ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги в частині вимог про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 06.09.2022 про поновлення виконавчого провадження.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, ПрАТ «Сортнасіннєовоч» подало відзив, в якому посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просило ухвалу в оскаржуваній частині залишити без змін, як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Державний виконавець Бориспільського ВДВС Сорока В. І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник ПрАТ «Сортнасіннєовоч» - Бобовська Л. А. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Стягувач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності стягувача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу в частині задоволених вимог скарги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій не були усунуті, а тому у державного виконавця не було підстав для поновлення виконавчого провадження.

Також суд дійшов висновку, що на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам реолокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» №2468-ІХ від 28липня 2022 року були внесені зміни в ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує підстави для зупинення провадження. Статтю 35 Закону України, «Про виконавче провадження» було доповнено новою, сьомою частиною, відповідно до якої у випадку,передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. А приватизація ПрАТ «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєточ» не завершена, Товариство не було виключено з переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що такі висновки суду першої інстанції є необґрунтованими та суперечать нормам матеріального права, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2021 року до Бориспільського ВДВС надійшла заява ОСОБА_1 від 06.01.2021 про відкриття виконавчого провадження, згідно виконавчого листа №359/1599/19, виданого 29.12.2020 Бориспільським міськрайонним судом

Київської області, про стягнення з ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі49 874,27 грн та судові витрати в розмірі 1921 грн.

12 січня 2021 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого №64061908.

08 лютого 2021 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64061908.

08 лютого 2021 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №64061908; накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ПрАТ "Сортнасіннєовоч".

01 березня 2021 боржник - ПрАТ "Сортнасіннєовоч" звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" - включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, відповідно до наказу №5 Фонду державного майна України від 06.01.2021 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році".

02 березня 2021 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС Сорокою В. І. на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №64061908.

12 січня 2022 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС до Фонду державного майна України направлено запит про надання інформації про здійснені заходи із приватизації боржника.

Згідно відповіді №10-21-1240 від 24.01.2022, наказом Фонду від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" державний пакет акцій розміром 25 % статутного капіталу ПрАТ «Сортнасіннєовоч» включено до переліку державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності.

12 січня 2022 року державним виконавцем відділу до Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях направлено запит про надання інформації про здійснені заходи із приватизації - боржника. Згідно відповіді №49-04:01-215 від 20.01.2022, пакет акцій у кількості у 4064152 штук, що становить 25% наказом Фонду від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» державний пакет акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ «Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" перебуває в державній власності.

05 вересня 2022 року стягувач звернувся до Бориспільського ВДВС із заявою про продовження примусового виконання рішення у ВП №64061908, оскільки згідно Закону №2468-ІХ від 28.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» у статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесені зміни у частині першій у пункті 12 слова "державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств" замінити словами та цифрами "єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталі боржника - господарського товариства".

06 вересня 2022 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС Сорокою В. І. на підставі частини 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №64061908.

Також - 06 вересня 2022 року державним виконавцем Сорокою В. І. винесено платіжну вимогу №64061908 про списання коштів з рахунку НОМЕР_1 та платіжну вимогу № 64061908 про списання коштів з рахунку НОМЕР_3 в сумі 57 343,80 грн та направлено в АТ «Державний ощадний банк України» до виконання.

03.10.2022-04.10.2022 державним виконавцем Відділу Сорокою В. І. на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», здійснено розподіл грошових коштів, що надійшли 30.09.2022 на рахунок з обліку депозитних сум відділу, а саме: 369 грн, згідно розпорядження №64061908 перераховано витрат виконавчого провадження на ІВАN UA188201720313291002201113571, платіжного доручення №2662 від 03.10.2022; 5 179,53 грн, згідно розпорядження №64061908 перераховано виконавчого збору па ІВАN UA558999980333239305000010778 платіжне доручення №2663 від 03.10.2022; 31 796,27 грн, згідно розпорядження №64061908 перераховано стягувачу на UА633226690000026207000793715, платіжне доручення №2664 від 03.10.2022; 19 999,00 грн, згідно розпорядження №64061908 перераховано стягувачу на UА633226690000026207000793715, платіжне доручення №2823 від 05.10.2022.

05 жовтня 2022 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС Сороковю В. І. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. п. 1-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів, рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність установлену законом.

Згідно з абз. 2 п. 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання рішень здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) з наступними змінами та доповненнями, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених наказом міністерства юстиції України та низки інших нормативно-правових актів.

Згідно частини першої статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено заходами виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної власності, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Однак, визначені заходи примусового виконання рішень не є вичерпними, ними можуть бути також інші заходи у залежності від застосованих у рішенні заходів захисту цивільних прав, передбачених Цивільним кодексом України, іншими законами України. Ці заходи свідчать, що об`єктом стягнення в основному виступає майно боржника (в тому числі, за рішеннями немайнового характеру).

Процесуальний порядок застосування примусових заходів звернення стягнення на майно боржника, на заробітну плату (заробіток, доходи, пенсію, стипендію), порядок вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, застосування інших заходів, передбачених рішенням, за яким боржник зобов`язується особисто виконати певні дії (поновлення на роботі), або утриматися від їх вчинення, врегульовано іншими нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Керуючись статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконанні рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 58 Конституції України, принцип заборони зворотної дії нормативно-правових актів у часі є однією з важливих складових принципу правової визначеності. На думку Конституційного Суду України (далі КСУ), «закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуєче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту» (рішення КСУ від 13 травня 1997 року №1-зп).

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

У пункті 2 рішення КСУ від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (рішення КСУ від 02 липня 2002 року №13-рп/2002).

При цьому, не вважається зворотною дією застосування закону або іншого нормативно-правового акту щодо триваючих правових відносин, якщо цей акт застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (це так звана безпосередня дія нормативного акту в часі).

Даний висновок узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 листопада 2020 року у справі №620/517/20, щодо дії у часі Закону України «Про виконавче провадження», що набрали чинності з 28 серпня 2018 року.

28 серпня 2022 року набрав чинності Закону України №2468-ІХ від 28.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави», яким у статтю 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни, а саме у частині першій у пункті 12 слова "державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств" замінити словами та цифрами "єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства".

Тобто, відповідно до внесених в п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» змін, виконавче провадження підлягає зупиненню у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Отже, оскільки в зв`язку зі змінами в Законі України «Про виконавче провадження» змінилася правова форма регулювання відносин в частині зупинення виконавчих дій під час примусового виконання, тому на дату винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №64061908 від 06.09.2022 державний виконавець діяв у спосіб який не порушує норми чинного законодавства, який регулює відносини в сфері примусового виконання судових рішень.

Таким чином, обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження ВП №64061908 усунуто, у зв`язку з чим державним виконавцем у відповідності до вимог закону поновлено вказане виконавче провадження для подальшого примусового виконання рішення суду.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що винесена державним виконавцем Бориспільського ВДВС Сорокіним В. І. постанова про поновлення виконавчого провадження від 06.09.2022 є правомірною. Тобто, державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, постановляючи ухвалу в оскаржуваній частині, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, не врахував вищенаведених положень закону, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про неправомірність дій державного виконавця, які полягають у поновленні виконавчого провадження.

Таким чином, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення скарги в частині оскарження постанови про поновлення виконавчого провадження від 06.09.2022.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів незгоди з ухвалою суду в частині відмовлених вимог скарги, а також ухвала в цій частині не оскаржується ПрАТ "Сортнасіннєовоч", то апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 367 ЦПК України, не переглядає ухвалу в цій частині.

Враховуючи те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального закону, колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині задоволених вимог скарги про визнання неправомірною та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження, відповідно до ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог скарги.

Щодо розподілу судових витрат.

Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Бориспільського ВДВС з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги, то понесені останнім витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 481,00 грн покладаються на ПрАТ "Сортнасіннєовоч".

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року в частині задоволених вимог скарги про визнання неправомірною та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволених цих вимог скарги.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч» (код ЄДРПОУ: 04685271; місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 5) на користь Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34977156; місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63) судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2023 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

В. А. Кравець