Постанова

від 16.02.2023 по справі 399/429/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2023 року м. Кропивницький

справа № 399/429/21

провадження № 22-ц/4809/58/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз»,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2022 рокуу складі судді Лях М.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» про зобов`язання виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості за неотримані комунальні послуги та відшкодування шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема, природного газу, у зв`язку з чим в будинку встановлено лічильник газу 0278241, однак з 01.09.2020 він не користується природним газом. Дана обставина підтверджується тим, станом на 01.09.2020 згідно відмітки ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на квитанції споживача, рахунку ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за використаний природний газ за серпень 2020 року та рахунку відповідача за послуги з розподілу природного газу за жовтень 2020 року показники лічильника газу, який встановлений у нього, становлять 34070 куб.м. використаного ним об`єму газу, зафіксований лічильником станом на 01.09.2020, становить 34070 куб.м., та станом на 17.06.2021 вказані показники не змінились.

Незважаючи на дані обставини, ВАТ «Кіровоградгаз» наполягає на тому, що у нього існує заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 2083, 73 грн. станом на 31.05.2021.

Позивач зазначав, що на його усну вимогу про виключення з обліку по його особовому рахунку заборгованості за послуги з розподілу природного газу, який він не використовував, відповідач відмовив та погрожував відключити позивача від газової мережі.

ОСОБА_1 вважає, що такі дії відповідача є неправомірними тому, що відповідач безпідставно нарахував йому заборгованість за послуги з розподілу природного газу, який ним не споживався. Вказував, що заборгованість є безпідставно нарахованою, оскільки згідно із нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними та за обсяги, які визначаються за фактичними показниками лічильника газу.

Разом з тим, просив враховувати ту обставину, що він має пільги (100%), як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії і є інвалідом ІІІ групи, що дає йому правона пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни і при цьому, не перевищував передбачені законодавством норми споживання газу.

Посилаючись на зазначені обставини та з урахуванням заяви про відмову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 939,30 грн відшкодування майнової шкоди, позивач просив зобов`язати відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» виключити з обліку по його особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість, станом на 31.05.2021, за послуги з розподілу природного газу в розмірі 2083,73 грн, яка виникла за період з 01.09.2020 по 31.05.2021 (включно).

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем та його представником не доведено факт порушення, та інших умисних дій відповідача, які мали наслідком утворення заборгованості за послуги розподілу природного газу побутовим споживачем ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції при ухваленні зазначеного рішення неправильно застосував норми матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема зазначає, що діючим законодавством не передбачено обов`язку споживача комунальних послуг сплачувати за не отримані (неспожиті) ним житлово-комунальні послуги. При цьому необхідно враховувати ту обставину, що він має пільги (100%), як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії і є інвалідом III групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни і при цьому ним норми споживання газу, які передбачені законодавством, не перевищувалися.

Зазначав також, що оскільки з 01.09.2020 він не користується природним газом, дії відповідача є неправомірними і він безпідставно нарахував йому заборгованість за послуги з розподілу природного газу, який не споживався. Зауважив, що з 01.09.2020 по цей час він не є споживачем послуг відповідача за адресою: АДРЕСА_1 (та за іншими адресами також не є споживачем), відповідно він і не отримував таких послуг від відповідача, а тому дії відповідача щодо облікування по його особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованості в сумі 2083,73 грн є неправомірними і порушують його інтереси, як споживача.

ОСОБА_1 вказував, що відповідач самостійно виключив з обліку по його особовому рахунку покази лічильника з НОМЕР_2 на НОМЕР_3 , тобто зменшив їх на 634 м.куб, але заборгованість в сумі 2083,73 грн, яка виникла за період з 01.09.2020 по 31.05.2021 (включно), за неотриману комунальну послугу не виключив. Дана обставина підтверджується витягом з особового рахунку білінгової системи бази Gasolina, який відповідач додав до відзиву на позов.

Також позивач звертав увагу суду на те, що не укладав з відповідачем договору розподілу природного газу в порядку, який передбачений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сплата рахунку відповідача без попереднього отримання проекту договору не може бути тією обставиною, яка свідчить про укладення договору. Від відповідача він не отримував документ, який би засвідчував факт укладання договору розподілу природного газу, тому це є тією обставиною, яка свідчить про не укладення такого договору.

ОСОБА_1 просив скасуватирішення судупершої інстанціїта ухвалитинове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Не погоджуючись з доводами ОСОБА_1 представник АТ «Кіровоградгаз» подаввідзив наапеляційну скаргу,в якомузазначав,що Законом України «Про ринок природного газу» передбачено, що розроділ природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору природного газу. Ознайомитись з Кодексом ГРМ та умовами Договору можливо на офіційному сайті Регулятора, сайті Оператора ГРМ в щережі Інтернет за адресою: http://www.kirgas.com та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності (газета «Діалог» № 53 від 30.12.2015 року).

Зауважив,що виходячиіз зазначеного, норми Кодексу газорозподільних систем не суперечать нормам Законів України, як зазначає позивач.

Також, представник АТ «Кіровоградгаз» вказував, що на письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу. Письмової вимоги від апелянта не надходило.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу XКодексу ГРМ контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється Оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності).

Звертає увагу, що 30.11.2020, 30.09.2021, 30.11.2021, з 02.02.2022 по 02.12.2022 апелянтом було самостійно передано показання лічильника газу представнику Оператора ГРМ. Позивач особисто підтверджував обсяги спожитого природного газу за адресою проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить його підпис в реєстрах контролера. Таким чином, ще одним з фактів приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є документально підтверджене споживання природного газу (копії реєстрів контролера про контрольне зняття показань лічильника газу Оператора ГРМ додаються).

Оператор ГРМ не самостійно виключив з обліку покази лічильника, а після контрольного огляду вузла обліку природного газу було зроблено коригування показників лічильника у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконував не надавав показники лічильника газу, тому відповідно до Кодексу ГРС кожного місяця було здійснено автоматичне формування об`єму розподілу та споживання природного газу.

Заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 2083,73 грн. виникла з 01.01.2020р. по 31.05.2021р., а не з 01.09.2020р. по 31.05.2021р., як вказано в скарзі апелянтом.

Зазначав,що згідногазового року(періодчасу,який розпочинаєтьсяз першоїгазової добижовтня поточногокалендарного рокуі триваєдо першоїгазової доби жовтня наступного календарного року), тобто в період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року апелянтом було використано 1671 м.куб. газу. В 2020 календарному році ОСОБА_1 мав заборгованість за спожитий природній газ за попередній рік в розмірі: 1671/12 = 134,75 м.куб. в місяць * на тариф послуги з розподілу природного газу.

З жовтня 2019 року по вересень 2020 року апелянтом було використано 1268 м.куб. газу. В 2021 календарному році ОСОБА_1 мав заборгованість за спожитий природній газ за попередній рік в розмірі: 1268/12=105,67 м.куб. в місяць * на тариф послуги з розподілу природного газу.

В витягу з білінгової системи Газоліна, яка наявна в матеріалах справи вказано наявну заборгованість та за який період і за які використані м.куб. газу. Тобто доводи апелянта про те, що послуги не були отримані та побутовий газ не споживався і дії Оператора ГРМ неправомірні є хибними.

Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 06 листопада 2015 року, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Позивач є побутовим споживачем природного газу, об`єкт якого в установленому порядку підключений до/через ГРМ оператора, який отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу у відповідності до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_3 просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Відповідно дост.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов висновку, що письмової заяви про розірвання договору розподілу природного газу у відповідності до пп. 9 п. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем від ОСОБА_1 не надходило, а вирішення зазначеного питання за усною вимогою позивача не передбачене. Таким чином, дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 плати за послуги з розподілу природного газу в сумі 2083, 73 грн. за період з 01.09.2020 по 31.05.2021 відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є побутовим споживачем послуг газопостачання та розподілу природного газу, який розподіляється до його будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . В будинку позивача встановлено лічильник 0278241, який не обладнаний приладом для вимірювання температури та тиску газу.

Відповідач АТ«Кіровоградгаз» є оператором газорозподільних систем (Оператор ГРМ) та здійснює свою діяльність з розподілу природного газу у відповідності до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015.

Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі Закон № 329-VIII), Кодексом ГРМ, Правилами № 2496, Типовим договором № 2498,Типовим договором № 2500та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону № 329-VIIІ постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості в кількості та порядку, передбаченого договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку, зацінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC- код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Кодексом газорозподільних систем передбачено, що споживачем природного газу є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділуVI Кодексу ГРМдоступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що ознайомитись з Кодексом ГРМ та умовами Договору можливо на офіційному сайті Регулятора, сайті Оператора ГРМ в щережі Інтернет за адресою: http://www.kirgas.com та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності (газета «Діалог» № 53 від 30.12.2015 року).

Фактом приєднанняспоживача доумов договорурозподілу природногогазу (акцептуваннядоговору)є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або удодатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до Типового договору розподілу природного газу, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Главою 4розділу ІХ Кодексу ГРМ врегульованопорядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення).

У пункті 1 цієї глави вказано, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.

Згідно з пунктом 2 глави 4розділу ІХ Кодексу ГРМперіодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць.

У пункті 4 глави 4розділу ІХ Кодексу ГРМвказано, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а в разі недосягнення згоди в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, частинами першою та другою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем наявність договору постачання природного газу та договірних правовідносин між сторонами щодо розподілу природного газу та фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі. Договірні правовідносин між сторонами щодо розподілу природного газу не припинено, оскільки споживачем у відповідності до пп. 9 п. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, заява про остаточне припинення користування природним газом не подавалась.

Згідно копії витягу з особового рахунку білінгової системи бази Gasolina встановлено наявність у позивача обсягів споживання природного газу за 2020 рік, що передував розрахунковому календарному року (а.с.52).

З огляду на зазначене у позивача виник обов`язок оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку, передбаченому главою 6 розділу VІ Кодексу ГРМ.

Колегія суддівпогоджується звисновком судупершої інстанції,що стороноюпозивача недоведено фактпорушення,та іншихумисних дійвідповідача,які малинаслідком утвореннязаборгованості запослуги розподілуприродного газупобутовим споживачем ОСОБА_1 .Однак,звертає увагу,що з витягу зособового рахункубілінгової системибази Gasolina від 13.09.2021вбачається,що заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 2083,73 грн. виникла у позивача за період з 01.01.2020 по 31.05.2021, а не з 01.09.2020 по 31.05.2021, як зазначено судом. Проте, зазначене не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першоїстатті 3 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до п 143, 144, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц неодноразово зверталась увага на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124Конституції Українитастатті13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положенняКонституції Українита Конвенції мають вищу юридичну силу (статті8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокремастаттею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладенийу Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13.

Отже, суд з урахуванням наведеного правильно виходив з того, що наявність заборгованості за розподіл газу, що є різновидом претензії, не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити заборгованість, а викладені позивачем доводи не дають підстав вважати, що обраний ним спосіб захисту відповідає закону, оскільки жодних його прав у даному випадку відповідачем порушено не було (постанова Верховного суду від 02.05.2018 у справі №№ 456/3838/16-ц).

Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню в частині вирішення позовної вимоги про відшкодування шкоди із закриттям провадження в цій частині, з огляду на те, що ухвалою Онуфріївського районного суду від 24 січня 2022 року провадженняв частині позовних вимог про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» на користь ОСОБА_1 939, 30 гривень на відшкодування майнової шкоди закрито у зв`язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

Зазначена ухвала учасниками справи не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції на підставі частини першоїстатті 377 ЦПК України, слід скасувати в частині вирішення позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди, а провадження у справі в цій частині закрити.

В частині позовних вимог про зобов`язання виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості за неотримані комунальні послуги доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 377, 382, 383, 384 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2022 року в частині позовних вимог про відшкодування шкоди скасувати, провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» в частині позовних вимог про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» на користь ОСОБА_1 939, 30 гривень для відшкодування майнової шкоди закрити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченомуст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2023 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний