Постанова

від 22.02.2023 по справі 925/1667/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2023 р. Справа№ 925/1667/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Буйний А.О.,

від відповідача - не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 (повний текст рішення складено 18.11.2022)

у справі №925/1667/21 (суддя Грачов В.М.)

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке"

до Колективного підприємства "Садовод"

про стягнення 1680000 грн.

та за зустрічним позовом Колективного підприємства "Садовод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке"

про стягнення 2092377 грн. 60 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Колективного підприємства "Садовод" про стягнення 1 680 000 грн. сплаченої попередньої оплати (авансу) та відшкодування судових витрат.

Позов обґрунтовано з посиланням на ст. 653 та ст. 1212 Цивільного кодексу України, а саме позивач просить стягнути з відповідача сплачені за договором поставки кошти у розмірі 1 680 000, 00 грн. вважаючи їх авансом, які після укладення угоди про розірвання договору поставки та ухилення від її виконання відповідачем, знаходяться у останнього без належної правової підстави, а тому підлягають поверненню.

21.01.2022 року відповідач за первісним позовом, Колективне підприємство "Садовод" звернувся до Господарського суду Черкаської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" про стягнення 2 092 377, 60 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відповідачем а зустрічним позовом шляхом ініціювання розірвання договору поставки завдано позивачу за зустрічним позовом збитків, у вигляді неодержаного прибутку (упущеної/втраченої вигоди).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року в задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сплачені кошти за договором поставки фактично є попередньою оплатою товару, а не завдатком, як про те стверджує відповідач за первісним позовом. В той же час, судом першої інстанції встановлено, що оскільки угодою (договором) від 28.02.2019 року сторони домовились про припинення своїх зобов`язань за договором поставки 25.09.2018 року № 21 і погодили наслідки припинення зобов`язань шляхом укладення додаткової угоди до угоди про розірвання договору, то у них виникло зобов`язання укласти цю додаткову угоду. Взаємні пропозиції сторін щодо умов додаткової угоди до угоди про розірвання договору ними не прийняті, тому спір щодо врегулювання розбіжностей може бути вирішений судом у відповідності до норм ч. 1 ст. 646, ч. 2 ст. 649 Цивільного кодексу України, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, і лише такий спосіб захисту прав позивачів, як за первісним так і за зустрічним позовами, за захистом яких вони звернулись до суду, буде належним і ефективним. Разом з тим, місцевий господарський суд зазначив, що зобов`язання укласти додаткову угоду до угоди про розірвання договору поставки виникло у сторін із угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21, дія якої не припинена, це зобов`язання договірне, відтак вимога позивача за первісним позовом про стягнення попередньої оплати товару, сплаченої до розірвання договору, заявлена на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, суперечить цій нормі і нормі ч. 4 ст. 653 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю. Одночасно, з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року у справі №925/1667/21.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом є незаконним та не обґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що зобов??язання з повернення авансу у КП «Садовод» виникло не із домовленостей сторін, а в силу закону. На думку скаржника угода про розірвання лише констатувала факт виникнення цього обов`язку та залишила на розсуд сторін тільки можливість визначити порядок та строк його виконання. Відтак, позивач за первісним позовом вважає, що не має правового значення, чи домовилися сторони у подальшому про порядок і строк повернення авансу, адже вони (порядок і строк) не є тими обставинами, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення зобов`язань. Отже, навіть за відсутності взагалі пункту 3 угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року №21, ТОВ «Придонецьке» має право вимагати, а КП «Садовод» зобов`язане повернути аванс у розмірі 1 680 000 грн., як безпідставно збережений після розірвання договору поставки. Також скаржник наголошує, що підставою для отримання відповідачем авансу у розмірі 1 680 000 грн. був виключно сам договір поставки від 25.09.2018 року №21, дія якого була припинена угодою про його розірвання від 28.02.2019 року, а тому з 28.02.2019 року відпала й правова підстава, за якою КП «Садовод» отримало кошти. Окрім цього скаржник вважає, що запропонований судом першої інстанції спосіб захисту прав ТОВ «Придонецьке» відносно врегулювання розбіжностей щодо тексту додаткової угоди у судовому порядку у відповідності до норм ч. 1 ст. 646, ч. 2 ст. 649 ЦК України, аб3.4 ч.1 ст.174, ч.1 ст. 175, ч.1 ст.181, ч.1 ст.187 ГК України - не призведе до ефективного захисту прав та відповідно ТОВ «Придонецьке» доведеться повторно звертатись до суду, так як КП «Садовод» взагалі не визнає свого обов`язку щодо повернення попередньої оплати за розірваним договором поставки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 37 800 грн. 00 коп.

06.01.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року, витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1667/21.

17.01.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №925/1667/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року у справі №925/1667/21 та призначено розгляд справи на 08.02.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 року розгляд справи відкладено на 22.02.2023 року.

15.02.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 22.02.2023 року представник позивача за первісним позовом надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача за первісним позовом.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.09.2018 року позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним Товариство з обмеженою відповідальністю "Придонецьке", як покупець, і відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним Колективне підприємство "Садовод", як постачальник, уклали між собою договір поставки № 21 (далі також - договір поставки, т.1, а.с. 10-12).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору постачальник зобов`язався поставити покупцю саджанці яблуні (далі - товар) в асортименті, кількості та за ціною згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток до цього договору), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки заявка на поставку товару направляється на адресу постачальника будь-яким доступним засобом зв`язку або передається постачальнику безпосередньо.

Пунктом 2.1. договору поставки передбачено, що первісний асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється, визначається сторонами шляхом підписання специфікацій, що є невід`ємними частинами цього договору (додаток до цього договору).

Згідно з п. 2.2. договору поставки якість товару повинна відповідати ДСТУ 4938:2008 "Саджанці плодових культур".

Ціна товару, що поставляється по цьому договору, встановлюється в українській валюті - гривні відповідно курсу 28 грн/USD. (п. 3.1. договору поставки).

Відповідно до п.п. 3.2. 3.3. договору поставки розрахунки проводяться в Українських гривнях згідно з курсом Національного банку на момент оплати. Розрахунок на оплату товару повинен містити посилання на даний договір.

Сторони в пункті 4.1. договору поставки встановили, що оплата поставленого товару здійснюється в наступному порядку: 4.1.1. - 20% до 1 жовтня 2018 року; 4.1.2. - 20% до 1 листопада 2018 року; 4.1.3. - 20% до 1 березня 2019 року; 4.1.4. - 40% без урахування ПДВ, сплачується покупцем не пізніше 7 днів до дати поставки, при цьому про готовність поставити товар, постачальник письмово попереджає покупця, не пізніше як за 14 (чотирнадцять) календарних днів.

Крім того, в пункті 4.2. договору поставки обумовлено, що оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою платежу є даний договір та відповідний рахунок на оплату товару.

Згідно з п. 4.3. договору поставки датою оплати товару являється дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктами 5.1. та 5.2. договору поставки передбачено, що основою для відкриття замовлення на поставку товару є заявка покупця. Поставка товару здійснюється у період з 1 жовтня по 30 листопада 2019 року на базисі поставки ЕХW (Інкотермс 2010) склад постачальника за адресою: вул. Комсомольська, 1-Е, с. Вергуни, Черкаський район, Черкаська область, але в будь-якому разі не пізніше 30 листопада 2019 року. Поставка може відбуватися партіями, при цьому сторони попередньо узгоджують дати та обсяги поставки в цей період.

Відповідно до п.п. 5.3., 5.4. договору поставки право власності на товар виникає у покупця з моменту його отримання покупцем. Моментом отримання товару вважається підписання довіренним представником покупця видаткової накладної на товар.

Цей договір набуває сили і діє до 31 грудня 2019 року, а у частині невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання сторонами. (п. 9.6. договору поставки).

Згідно з п. 9.7. договору поставки розірвання договору допускається лише за взаємною згодою сторін.

Також сторонами було укладено Додаток № 1 (специфікація № 1) до договору від 25.09.2018 року № 21, який є його невід`ємною частиною, у п. 1 якої сторони передбачили такий асортимент, ціну та кількість товару, що постачається на умовах договору від 25.09.2018 № 21: 1. Яблуня Ренет Симиренко 37500 шт. за ціною 46,67 грн. без ПДВ за шт. на суму 1 750 000,00 грн. без ПДВ %; 2. Яблуня Гала 12500 шт. за ціною 46,67 грн. за шт. без ПДВ на суму 583 333, 33 грн. без ПДВ; 3. Яблуня Флоріна 12500 шт. за ціною 46,67 грн. за шт.. без ПДВ на суму 583 333, 33 грн. без ПДВ; 4. Яблуня Голден Делішес 12500 шт. за ціною 46,67 грн. за шт. без ПДВ на суму 583 333,33 грн. без ПДВ. Разом на суму 3 500 000,00 грн. без ПДВ і 700 000, 00 грн. ПДВ, а всього з ПДВ на суму 4 200 000,00 грн. (т.1, а.с. 13).

Згідно з п. 2 додатку № 1 (специфікація№ 1) до договору від 25.09.2018 року № 21, сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому Міжбанківській валютній біржі (графа "закриття/ASKна момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (надалі - "курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" сторони використовують дані розміщені на веб-сайті www.udinform.com. (далі - "Джерело курсу іноземних валют"). Якщо курс неможливо встановити на потрібну дату, зокрема, в тому числі з причини непрацездатності веб-сторінки www.udinform.com., то Джерело курсу іноземних валют дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату оплати, інформацію про який сторони одержують з офіційного веб-сайту НБУ.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення від 28.09.2018 року № 1607 та від 29.10.2018 року № 1753. (т.2, а.с. 21-22).

Відповідно до платіжного доручення від 28.09.2018 року № 1607 ТОВ "Придонецьке" сплатило КП "Садовод" 840 000 грн. з призначенням платежу: "оплата за саджанці яблуні "Ренет Семиренка" згідно рахунку № 5 від 25.09.2018 року.

Відповідно до платіжного доручення від 29.10.2018 № 1753 ТОВ "Придонецьке" сплатило КП "Садовод" 840 000 грн. з призначенням платежу: "оплата за саджанці яблуні "Ренет Семиренка" згідно рахунку № 7 від 25.10.2018 року.

В подальшому, 28.02.2019 року сторони уклали між собою угоду про розірвання договору від 25.09.2018 року № 21. (далі - угод про розірвання, т.1, а.с. 14).

Відповідно до п. 1. угоди про розірвання сторони домовились на підставі пункту 9.7 договору розірвати договір за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 2. угоди про розірвання постачальник підтверджує, що в період дії договору покупець перерахував на розрахунковий рахунок постачальника аванс в розмірі 1 680 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 280 000,00 грн.

В пункті 3 угоди про розірвання сторони погодили, що порядок та строки повернення передплати за договором сторони врегулюють окремо додатковою угодою до даної угоди про розірвання договору.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що сторони провели звірку взаємних розрахунків за 2019 рік за договором від 25.09.2018 року № 21, за результатами якої підписали акт звірки, згідно з яким дебетове сальдо позивача за первісним позовом і відповідно кредитове сальдо відповідача за первісним позовом становило 1 680 000,00 грн. (т. 1 а.с. 15).

Також, колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2021 року у справі № 925/1491/20, яке набрало законної сили 28.05.2021 року, повністю відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" до Колективного підприємства "Садовод" про стягнення, на підставі укладених сторонами договору поставки від 25.09.2018 року № 21 і угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21, 1 709 461, 61 грн., у тому числі: 1 680 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 26 163,93 грн. три відсотки річних та 3 297, 68 грн. інфляційних втрат. (т.1, а.с. 16-24).

Зі змісту рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2021 року у справі № 925/1491/20 вбачається, що суд визнав позов позивача передчасним, а тому таким, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що позивач не доказав наявності передбаченої п. 3 угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору від 25.09.2018 року № 21 обставини щодо укладення сторонами додаткової угоди про порядок та строки повернення попередньої оплати або ухилення відповідача від укладення такої додаткової угоди, з якою (обставиною) ця угода пов`язує можливість повернення попередньої оплати. Із цього судового рішення також вбачається, що ухвалою від 18.02.2021 року Господарський суд Черкаської області повернув колективному підприємству "Садовод" його зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" про стягнення 2 092 377,60 грн. збитків з доданими до неї документами.

Враховуючи викладене, 13.07.2021 року і повторно 03.08.2021 року позивач за первісним позовом засобами поштового зв`язку надіслав відповідачу за первісним позовом листи, в яких на підставі п. 3 угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21, ч. 2 ст. 530 ЦК України пропонував відповідачу встановити термін повернення передоплати до 30.07.2021 року, а потім до 05.09.2021 року. (т.1, а.с. 25-26, 31-32).

До листів додавав проекти додаткових угод № 1 до угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21 для погодженні і підписання іншою стороною. (т.1, а.с. 27, 33).

Зазначені листи відповідачем за первісним позовом не отримані, повернені позивачу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". (т. 1 а.с. 28-30, 34-36).

Вважаючи, що відповідач за первісним позовом (КП "Садовод") свідомо не отримує листи з пропозицією укласти додаткову угоду № 1 до угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21 для врегулювання порядку і строку повернення передоплати, і ця його поведінка є недобросовісною, позивач за первісним позовом (ТОВ "Придонецьке") 09.09.2021 року направив КП "Садовод" вимогу про повернення, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України попередньої оплати у розмірі 1 680 000 грн. протягом семи днів з дня отримання вимоги (т. 1 а.с. 37-40).

Відповідач за первісним позовом 29.09.2021 року направив засобами поштового зв`язку відповідь на вимогу, в якій вимогу не визнав, заявив зустрічну вимогу про сплату спричинених йому розірванням договору поставки від 25.09.2018 року № 21 збитків у вигляді 172 377,60 грн. прямих збитків і 1 920 000 грн. втраченої вигоди. До відповіді, на виконання п. 3 угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21, для врегулювання зустрічної вимоги, додав проект додаткової угоди до угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21 і калькуляцію вимог для погодження і підписання (т. 1, а.с. 41-51).

Згідно з калькуляцією КП "Садовод", витрати підприємства по договору поставки від 25.09.2018 року № 21 станом на 28.02.2019 року становили і складались із витрат на підготовку земельної ділянки площею 4.8 га під посадку саджанців, заготівля підщеп, черенків, їх щеплення, сплата податків і оплата інших послуг. Внаслідок припинення виробництва саджанців через розірвання договору підприємство втратило вигоду щонайменше 1,92 млн. грн. у вигляді втрати 80 000 саджанців (т. 1 а.с. 108).

Також, разом з калькуляцією до зустрічної позовної заяви підприємством додано акти виконаних робіт по виробництву і утилізації саджанців. Акти підписані членами комісії - працівниками підприємства, затверджені його керівником (т. 1 а.с. 109-122).

Отже, спір у даній справі виник на підставі того, що пропозиція позивача за первісним позовом (ТОВ "Придонецьке") і зустрічна пропозиція відповідача за первісним позовом (КП "Садовод") про укладення додаткової угоди до угоди від 28.02.2019 року про розірвання договору поставки від 25.09.2018 року № 21 (на виконання п. 3 цієї угоди) сторонами не прийняті, у зв`язку з чим ними заявлені первісний і зустрічний позови про стягнення коштів, вимоги яких спільно розглядаються у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині первісного позову, а саме щодо стягнення 1 680 000 грн. сплаченої попередньої оплати (авансу) на підставі ст. 653 та ст. 1212 Цивільного кодексу України, тому апеляційний перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року у справі №925/1667/21 здійснюється відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме перегляд рішення місцевого господарського суду щодо розгляду первісного позову.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісного позову виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції, що за правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань підряду та поставки, оскільки зі змісту договору поставки вбачається, що його умови містять лише зобов`язання КП «Садовод» здійснити поставку товару в асортименті, кількості та за ціною згідно із Специфікацією на базисі поставки: EWX (Інкотермс 2010) склад постачальника за адресою: Черкаська область, с. Вергуни, вул. Комсомольска, 1 у строк до 30.11.2019 року. Зобов`язань притаманних договору підряду даний договір не містить.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем за первісним позовом у встановлений договором строк зобов`язання з поставки саджанців виконано не було.

Відповідно до ч. 2, ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за первісним позовом доведено, а відповідачем за первісним позовом не спростовано факт не здійснення поставки товару на загальну суму 1 680 000, 00 грн.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що сторони за взаємною згодою дійшли висновку щодо розірвання договору поставки №21 від 25.09.2018 року шляхом укладення угоди про розірвання від 28.02.2019 року.

Частинами 2, 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України на які посилається позивач за первісним позовом передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, у п. 2 та п.3 угоди про розірвання сторони погодили розмір перерахованого авансу (передплати), який підлягає поверненню.

Як вбачається зі змісту угоди про розірвання, а саме п. 3, сторони домовились, що порядок та строки повернення передплати за договором вони врегулюють окремо додатковою угодою.

Тобто, сторони встановили обов`язок повернути виконане за договором, який розірваний.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за первісним позовом не однократно намагався укласти з відповідачем за первісним позовом додаткову угоду.

Колегія суддів підкреслює, що не досягнення згоди між сторонами щодо порядку та строків повернення попередньої оплати, не може слугувати підставою для не виконання відповідачем за первісним позовом обов`язку повернення суми передоплати на підставі загальної норми чинного законодавства, ст. 530, ч. 2, ст. 693 Цивільного кодексу України.

Крім цього, колегія суддів підкреслює, що спір про розмір суми, яка підлягає поверненню відсутній, адже такий розмір сторонами чітко визначений в п. 2 угоди про розірвання.

В той же час, матеріали справи містять претензію позивача за первісними позовом про повернення суми передоплати. (а.с. 37-40).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного набуття майна необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов"язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Колегія суддів вважає не обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що спір щодо врегулювання розбіжностей може бути вирішений судом у відповідності до норм ч. 1 ст. 646, ч. 2 ст. 649 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 187 ГК України, і лише такий спосіб захисту прав позивачів, як за первісним так і за зустрічним позовами, за захистом яких вони звернулись до суду, буде належним і ефективним, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правової природи договору поставки № 21 від 25.09.2018 року, а відтак і правової природи коштів попередньої оплати та її повернення у разі невиконання основного зобов`язання щодо поставки саджанців.

Колегія суддів вважає, що сума, яка заявлена до стягнення є сумою попередньої оплати, яку відповідач за первісним позовом повинен повернути позивачем за первісним позовом на підставі ст.ст. 530, ч. 2, ст. 693 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року у справі №925/1667/21 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні первісного позову з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення первісного позову.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року у справі №925/1667/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року у справі № 925/1667/21 в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким»

« 1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Садовод" (18008, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, код ЄДРПОУ 14214549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" (71031, Запорізька обл., Більмацький р-н, с. Шевченківське (пн), вул. Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 00853286) безпідставно отримані кошти в розмірі 1 680 000 (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч гривень) 00 коп. (в т.ч. ПДВ - 280 000, 00 грн. (двісті вісімдесят тисяч) та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 25 200 (двадцять п`ять тисяч двісті гривень) 00 коп.»

3. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2022 року у справі № 925/1667/21 залишити без змін.

4. Стягнути з Колективного підприємства "Садовод" (18008, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, код ЄДРПОУ 14214549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придонецьке" (71031, Запорізька обл., Більмацький р-н, с. Шевченківське (пн), вул. Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 00853286) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 37 800 (тридцять сім тисяч вісімсот гривень) 00 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1667/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.03.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко