Постанова

від 21.02.2023 по справі 910/3844/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. Справа № 910/3844/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Талай С.В.

відповідача - Плясун О.І.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 (повне рішення складено 14.12.2022)

у справі №910/3844/22 (суддя - Пукас А.Ю)

за позовом Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення заборгованості за договором №629/6/16-21 від 12.04.2021 у розмірі 11905360,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання договірних зобов`язань за допомогою Бортницької насосної станції за період з 01.11.2021 по 31.03.2022 проведено перекачування зворотних вод, що подаються Бортницькою станцією аерації відповідачу, в об`ємі 102141492 м. куб на загальну суму 10863439,10 грн. Однак, відповідачем зазначені послуги станом на дату звернення до суду з позовом оплачені лише частково, що призвело до виникнення у останнього спірної заборгованості. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором та порушенням умов останнього в частині здійснення оплати за надані послуги, позивачем нараховані до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 459576,09 грн пені, 512575,51 грн інфляційних втрат та 69769,34 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 відкрито провадження справі №910/3844/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

14.07.2022 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до суми 5918831,29 грн.

18.07.2022 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до суми 4918831,29 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022, зокрема, закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1000000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 (повне рішення складено 14.12.2022) у справі №910/3844/22 позов Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь позивача 3918831,29 грн основного боргу, 449564,34 грн пені, 67800,12 грн 3% річних та 512575,71 грн інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено приписи процесуального закону.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вказує на те, що судом першої інстанції порушено ст. 236 ГПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи та надання оцінки всім аргументам учасників справи, оскільки безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань про витребування доказів та призначення експертиз. Вказані клопотання були мотивовані необхідністю встановити дійсну вартість та склад наданих послуг і відповідність їх умовам договору, оскільки відповідачем заперечувалися склад і вартість послуг, визначені в актах.

Окрім цього, скаржник зазначає, що в спірних актах-приймання наданих послуг відсутня дата їх підписання, а відтак відсутня можливість встановити період прострочення виконання зобов`язання, що виключає можливість застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 4.3 договору.

Також, до апеляційної скарги відповідачем додано наступні клопотання:

- про витребування у Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ доказів;

- про призначення у справі судової економічної експертизи;

- про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" у справі №910/3844/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3844/22, призначено її до розгляду на 21.02.2023, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень на клопотання про витребування доказів, призначення судової інженерно-технічної експертизи та призначення судової економічної експертизи.

Позивач у встановлений процесуальний строк не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/570/23 від 20.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3844/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 апеляційну скаргу у справі №910/3844/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 справу №910/3844/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

21.02.2023 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У призначене засідання суду 21.02.2023 з`явилися представники сторін. Судом поставлено на обговорення додані до апеляційної скарги клопотання Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про витребування доказів, призначення судової інженерно-технічної експертизи, призначення судової економічної експертизи, а також клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, подане 21.02.2023. Представник відповідача підтримав подані клопотання і просив їх задовольнити, натомість, представник позивача заперечив щодо задоволення клопотань.

Судом ухвалено відмовити у задоволенні вказаних клопотань з огляду на наступне.

Так, у клопотанні про витребування доказів відповідач просить суд витребувати у Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ копії документів та інформацію на підтвердження виконання з квітня 2021 року по березень 2022 року робіт з очищення дна підводного каналу та аванкамери, влаштування карти намиву, перевезення та захоронення, що виконувалися для забезпечення надання послуг з перекачування зворотних вод відповідно до умов договору. На переконання відповідача, вказані документи нададуть можливість визначити реальну вартість наданих позивачем послуг.

За загальними правилами подання доказів, встановленими у ст. 80 ГПК України, позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2); якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 4); докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8).

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. ч. 2 та 3 ст. 80 цього кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 3 ст. 269 ГПК України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані скаржником одночасно з апеляційною скаргою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена скаржником до суду та належним чином обґрунтована. Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт має подати також клопотання про витребування доказів судом.

З матеріалів справи вбачається, що ідентичне за змістом клопотання про витребування доказів подавалося відповідачем до суду першої інстанції та протокольною ухвалою від 01.08.2022 суд відмовив у його задоволенні. При цьому, відповідачем зазначено, що він неодноразово самостійно звертався до позивача з проханням надати відповідні документи.

Поряд з цим, колегія суддів вказує на те, що на підтвердження доводів з приводу самостійного звернення до позивача з проханням надати відповідні докази Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" до матеріалів справи надано листи №151/0/6/02-22 від 09.02.2022, №221/6/6/02-22 від 17.03.2022 та №235/6/6/02-22 від 13.04.2022. Проте, докази надсилання відповідачем зазначених листів на адресу позивача відсутні.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідачем не вказано про конкретні докази, що необхідно витребувати у позивача, а також належним чином не обґрунтовано, які саме обставини можуть підтверджуватися доказами, про витребування яких заявляє відповідач.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України, а також те, що аналогічне клопотання про витребування доказів розглянуто судом першої інстанції, колегія суддів вказує на наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів.

У клопотанні про долучення до матеріалів справи документів відповідач просить долучити та врахувати під час розгляду справи висновок Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторський інститут міського господарства» від 10.02.2023 та розрахунок прямих витрат на очищення дна підводного каналу, аванкамери, улаштування карти намиву, перевезення та захоронення ґрунту на Бортницькій насосній станції.

Поважність причин неподання вказаних доказів до суду першої інстанції відповідач обґрунтовує тим, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції не було необхідності у їх поданні.

Колегія суддів вказує на те, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Як було зазначено вище, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, ст. 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

Разом з цим, долучений відповідачем до клопотання висновок Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторський інститут міського господарства» від 10.02.2023 створений вже після ухвалення оскаржуваного рішення суду. Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вказаному доказу під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, так як наведені у ньому обставини не були відомі суду та учасникам справи на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.

Щодо розрахунку прямих витрат на очищення дна підводного каналу, аванкамери, улаштування карти намиву, перевезення та захоронення ґрунту на Бортницькій насосній станції, відповідачем не обґрунтовано неможливість його подання до суду першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України, колегія суддів вказує на наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У клопотаннях про призначення у справі судової економічної експертизи та судової інженерно-технічної експертизи відповідачем зазначено, що призначення таких експертиз необхідне для визначення реальної вартості наданих відповідачу послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

- жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З системного аналізу та взаємозв`язку ч. 1 ст. 101 ГПК України і ч. 1 ст. 99 ГПК України вбачається, що у випадку якщо жодною стороною не надано висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи та потребує спеціальних знань, суд призначає експертизу за власної ініціативи.

Разом з цим, п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України встановлює також окрему підставу для призначення експертизи саме за клопотанням учасників справи у випадку, якщо таке клопотання обґрунтоване неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними.

Тобто, процесуальним законом на учасників справи покладається обов`язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертатися з клопотанням про призначення експертизи до суду.

При цьому, за змістом ст. 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійно надати висновки експерта.

Проте, клопотання відповідача про призначення експертиз не містять жодних обґрунтувань стосовно неможливості подати висновки експерта, виконані на замовлення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що ідентичні за змістом клопотання про призначення експертиз подавалися відповідачем до суду першої інстанції. Протокольною ухвалою суду від 01.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, а протокольною ухвалою від 19.09.2022 клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи залишено без розгляду з огляду на його подання поза межами підготовчого провадження.

З урахуванням усього вищезазначеного, з огляду на предмет та підстави позову у справі, а також недотримання Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" вимог ст. 99 ГПК України апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотань про призначення експертиз.

Після розгляду клопотань відповідача судом розпочато розгляд апеляційної скарги по суті та заслухано пояснення представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 12.04.2021 між Міжрегіональним офісом захисних масивів дніпровських водосховищ (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (замовник) укладено договір №629/6/16-21, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснювати Бортницькою насосною станцією Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ перекачування зворотних вод, що подаються після їх очистки Бортницькою насосною станцією аерації замовнику.

Відповідно п. 1.2 договору сторонами визначений річний обсяг перекачки зворотних вод у розмірі 269643,00 тис. м. куб. Фактичний обсяг зворотних вод визначається шляхом сумування обсягів зворотних вод, перекачаних виконавцем та підтверджених актами здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг за цим договором становить 31208480,82 грн, в тому числі ПДВ 20% - 5201413,47 грн, сума без ПДВ - 26007067,35 грн.

Ціна за перекачування 1 м. куб зворотних вод, що подаються Бортницькою насосною станцією аерації замовнику і перекачуються Бортницькою насосною станцією Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ, визначена в калькуляціях (додаток №1 та додаток №2) і на момент укладення договору становить:

- за період з 23.03.2020 по 31.03.2021 - 0,11160 грн з урахуванням ПДВ;

- за період з 01.04.2021 по 31.03.2022 - 0,11574 грн з урахуванням ПДВ (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору замовник здійснює оплату вартості послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з п. 3.1 договору виконавець надає замовнику належним чином оформлений акт здачі-приймання наданих послуг на підставі показників обліку зворотних вод замовника для підписання. Акт здається за повний поточний місяць до 1 числа наступного місяця. Замовник зобов`язується протягом 5-ти робочих днів підписати акт або направити виконавцю мотивовану відмову від його підписання.

За порушення замовником строків оплати послуг, встановлених договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення оплати (п. 4.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.03.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишилися невиконаними (п. 8.1 договору).

Також між сторонами підписано додатки №№1 та 2 до договору, якими узгоджено калькуляцію послуг перекачування 1 м. куб води Бортницькою насосною станцією Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ. Калькуляцією визначено прямі витрати на оплату праці, прямі витрати очищення аванкамери, улаштування карти намиву, перевезення та захоронення, прямі матеріальні витрати, загальногосподарські витрати, капітальні видатки та їхню вартість, що в загальному становить 0,11574 грн (додаток №1) та 0,11160 грн (додаток №2).

На виконання умов договору за період з листопада 2021 року по березень 2022 року позивачем надано відповідачу послуги з перекачування зворотних вод об`ємом 102141492 м. куб на загальну суму 11821856,28 грн, що підтверджується наступними актами здачі-приймання наданих послуг:

- за листопад 2021 (період з 01.11.2021 по 31.11.2021) на суму 2561836,61 грн;

- за грудень 2021 (період з 01.12.2021 по 31.12.2021) на суму 2757938,48 грн;

- за січень 2022 (період з 01.01.2022 по 31.01.2022) на суму 2673249,90 грн;

- за лютий 2022 (період з 01.02.2022 по 28.02.2022) на суму 2311711,60 грн;

- за березень 2022 (період з 01.03.2022 по 31.03.2022) на суму 1517119,69 грн.

Зазначені акти, окрім акту за березень 2022 року, підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками товариств. При цьому, лише акт за березень 2022 року, хоча і підписаний сторонами, однак не містить дати його підписання.

Проте, позивачем у якості доказів направлення на адресу відповідача акту здачі-прийняття послуг за березень 2022 року надано суду супровідний лист №ЮБ/15-17/179 від 05.04.2022, який отримано відповідачем згідно відмітки №190/0/6/01-22 від 06.04.2022.

Зазначені обставини щодо отримання акту здачі-прийняття послуг за березень 2022 року відповідачем не заперечуються, а враховуючи відсутність в матеріалах справи вмотивованої відмови від підписання такого акту та закріплений п. 3.1 договору обов`язок замовника протягом 5-ти робочих днів підписати такий акт, послуги вважаються фактично прийнятими з боку Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Згідно доданої до позовної заяви банківської виписки відповідачем здійснено оплату за надані послуги на суму 958417,18 грн, у зв`язку з чим заборгованість по акту за листопад 2021 станом на дату подання позовної заяви становила 1603419,43 грн, а загальна сума заборгованості, яка заявлялася позивачем до стягнення - 10863439,10 грн.

Позивачем до матеріалів справи додано претензію №ЮБ/15-17/164 від 30.03.2022, з якою останній звертався до відповідача з метою оплати наданих послуг за договором. Відповідь на зазначену претензію в матеріалах справи відсутня.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 10863439,10 грн. Також, оскільки відповідачем обов`язок з оплати послуг не виконано добровільно, позивачем заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 459576,09 грн пені на підставі п. 4.3 договору, 512575,51 грн інфляційних втрат та 69769,34 грн 3% річних.

Також, як було зазначено вище, позивачем подано до суду першої інстанції заяви про зменшення розміру позовних вимог, до яких додано докази оплати відповідачем вартості послуг за договором в сумі 6944607,81 грн після відкриття провадження у справі. У зв`язку з цим вимоги позивача про стягнення основного боргу зменшено до 3918831,29 грн (10863439,10 грн - 6944607,81 грн). При цьому, судом першої інстанції також закрито провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1000000,00 грн.

Факт наявності у відповідача заборгованості з оплати послуг у розмірі 3918831,29 грн також підтверджується наданою позивачем бухгалтерською довідкою №30 від 23.08.2022.

Відповідач, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог та обґрунтовуючи неналежне надання позивачем послуг за договором, вказував на те, що в актах здачі-приймання наданих послуг зазначено вартість послуг, яка включає послуги з очищення дна підводного каналу аванкамери, улаштування карти намиву, перевезення та захоронення, які позивачем взагалі не надавалися у період з грудня 2021 року по березень 2022 року, а лише частково надавалися у листопаді 2021 року.

З наданого відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не заперечує факт підписання спірних актів здачі-приймання, однак зазначає, що такі акти не містять дати їх підписання, а тому не вбачається за можливе встановити дату виникнення у нього обов`язку здійснити оплату.

Загалом, заперечення відповідача, фактично, зводяться до того, що позивачем надавалися послуги не в повному обсязі, а саме не у відповідності до калькуляції та із завищенням ціни.

На підтвердження доводів звернення до позивача з проханням надати інформацію щодо підтвердження фактично понесених позивачем витрат за договором при наданні послуг з перекачування зворотних вод у січні 2022 року, лютому 2022 року та березні 2022 року позивачем до матеріалів справи надано листи №151/0/6/02-22 від 09.02.2022, №221/6/6/02-22 від 17.03.2022 та №235/6/6/02-22 від 13.04.2022. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем зазначених листів на адресу позивача.

Також Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" до матеріалів справи надано акти від 04.01.2022, 02.02.2022, 02.03.2022 та 04.04.2022, підписані працівниками відповідача, зі змісту яких вбачається, що при проведенні перевірки відповідності визначення вартості наданих виконавцем послуг за спірний період (грудень 2021 року - березень 2022 року) умовам договору та обсягам фактично виконаних робіт/послуг за період надання послуг встановлено наступне:

- при наданні послуг з грудня 2021 року по березень 2022 року виконавцем не очищено від піску та мулу дно підводного каналу та аванкамери, таке дно містить велику кількість піску та мулу;

- розрахована згідно актів здачі-приймання послуг за період з грудня 2021 року по березень 2022 року вартість є завищеною та не відповідає дійсності, а відтак фактично виставлена позивачем з порушенням умов договору.

Крім того, в зазначених актах вказано, що вартість послуг за період з грудня 2021 року по березень 2022 року не підлягає оплаті, оскільки, знову ж таки, розрахована з порушенням умов договору, а саме п. 2.2.

Також, відповідач вказував на те, що він звертався до позивача з проханням надати підтвердження виконання робіт у відповідності до калькуляції, однак в телефонних розмовах керівник позивача неодноразово запевняв, що надасть такі документи після підписання відповідачем актів, чого, в свою чергу, зроблено не було.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат, 3% річних та пені, відповідач зазначив, що в спірних актах-приймання наданих послуг відсутня дата їх підписання, а відтак відсутня можливість встановити період прострочення виконання зобов`язання, що виключає можливість застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та п. 4.3 договору.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3918831,29 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню. Спростовуючи доводи відповідача, судом зазначено, що Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" у випадку незгоди з обсягом наданих послуг за договором на підставі п. 3.1 договору має право направити позивачу вмотивовану відмову від підписання окремого акта та врегульовувати дане питання шляхом переговорів. Однак, акти за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року підписані відповідачем без зауважень та претензій, а щодо акту за послуги, надані в березні 2022 року, відсутня вмотивована відмова від його підписання.

Місцевим господарським судом також здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановлених дат початку прострочення відповідачем виконання зобов`язання та враховуючи межі заявлених позовних вимог, арифметично вірними і такими, що підлягають стягненню, визначено 449564,34 грн пені, 67800,12 грн 3% річних та 512575,71 грн інфляційних втрат.

З наведеними вище висновками місцевого господарського суду у їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Як було зазначено вище, на виконання умов договору №629/6/16-21 від 12.04.2021 у період з листопада 2021 року по березень 2022 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені послуги на загальну суму 11821856,28 грн, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг.

Умовами договору передбачено, що замовник здійснює оплату вартості послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (п. 2.5 договору).

Таким чином, виходячи зі встановлених вище обставин, відповідач повинен був здійснити оплату послуг у строк до 23.04.2022, враховуючи відсутність вмотивованої відмови від підписання акту за березень 2022 року та встановлений п. 2.5 договору 10-ти денний строк для здійснення оплати.

Судом правомірно спростовано доводи відповідача щодо відсутності в актах здачі-приймання наданих послуг дати їх підписання, оскільки акти містять місце та дату їх складення і підписані відповідачем без зауважень та застережень. Тому акти здачі-приймання наданих послуг слід вважати підписаними відповідачем у дату їх складення.

Що ж стосується дати підписання акту за послуги, надані в березні 2022 року, то описані вище обставини стосовно направлення вказаного акту відповідачу та відсутність вмотивованої відмови від його підписання спростовують заперечення відповідача в частині не підписання останнього. При цьому, вказаний акт підписаний з боку відповідача, а не містить лише дати його складення.

Також, суд правомірно не погодився з доводами відповідача з приводу ненадання позивачем всіх послуг, зазначених у калькуляціях, за періоди з грудня 2021 року по березень 2022 року та часткового надання послуг в листопаді 2021 року, оскільки закріплені в калькуляціях витрати - 0,11574 грн та 0,11160 грн є тарифом за перекачування 1 м. куб зворотних вод, погодженим сторонами у п. 2.2 договору. Матеріали справи не містять доказів внесення змін чи визнання недійсним п. 2.2 договору.

Натомість, як було зазначено вище, відповідач у випадку незгоди з обсягом наданих послуг за договором на підставі п. 3.1 договору не був позбавлений права направити позивачу вмотивовану відмову від підписання кожного окремого акту та врегульовувати дане питання шляхом переговорів. Разом з цим, акти підписані Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" без зауважень та претензій, а щодо акту за послуги, надані в березні 2022 року, відсутня вмотивована відмова від його підписання.

Також судом взято до уваги фактичну сплату відповідачем частини основного боргу під час розгляду справи по суті, в тому числі по актах, які згідно позиції відповідача містять невірні дані, що водночас свідчить про вчинення останнім дій щодо визнання встановлених судом вище обставин, а також визнання факту отримання наданих позивачем послуг та обов`язку їх оплати.

Твердження відповідача щодо невиконання позивачем робіт з очищення дна підвідного каналу та аванкамери, улаштування карти намиву, перевезення та захоронення не підтверджується належними та допустимими доказами, а надані відповідачем акти від 04.01.2022, 02.02.2022, 02.03.2022 та 04.04.2022 не є достатніми доказами у якості підтвердження зазначеного, оскільки є односторонніми, а їх складення не передбачене умовами договору.

Враховуючи, що умовами договору не врегульовано процес вирішення питання щодо надання послуг (виконання робіт) неналежної якості, а складені відповідачем акти від 04.01.2022, 02.02.2022, 02.03.2022 та 04.04.2022 не направлялися позивачу, оскільки відповідні докази відсутні в матеріалах справи, відповідач не заявив про існуючі недоліки в термін 5-ти робочих днів (п. 3.1 договору), а тому невиконання обов`язку з оплати наданих послуг у повному обсязі є порушенням Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" умов укладеного правочину.

При цьому, в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо обсягу наданих послуг, а саме обсягу перекачаних зворотних вод, закріплених у актах здачі-приймання наданих послуг за спірний період, а відтак дії відповідача щодо не оплати наданих послуг вчасно, на переконання суду, здійснені з метою уникнення виконання грошового зобов`язання, що призвело до порушення його виконання.

Отже, враховуючи часткову сплату Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованості в розмірі 6944607,81 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача, решта вартості послуг в сумі 3918831,29 грн залишилася не оплаченою з боку відповідача, який не довів підстав відсутності покладеного на нього обов`язку з оплати.

Статтями 525 та 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 610 та 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Як було зазначено вище, в апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вказує на те, що судом першої інстанції порушено ст. 236 ГПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи та надання оцінки всім аргументам учасників справи, оскільки безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань про витребування доказів та призначення експертиз.

Апеляційний суд вказує, що наведені аргументи скаржника є необґрунтованими, оскільки, як було зазначено вище, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" підписало акти здачі-приймання наданих послуг без зауважень, а отже погодилося з вартістю, кількістю та якістю наданих послуг. Поряд з цим, подані відповідачем клопотання про витребування доказів та призначення експертиз були спрямовані виключно на намагання переглянути вартість послуг за погодженими і підписаними сторонами актами, що суперечить положенням законодавства та умовам укладеного договору.

На переконання колегії суддів, в контексті предмету спору, наявних обставин та доказів, суд першої інстанції з дотриманням процесуального закону правомірно відмовив у задоволенні клопотань відповідача. Окрім цього, щодо клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, то воно було подано після закінчення підготовчого провадження, а отже у суду були підстави, передбачені ч. 2 ст. 207 ГПК України, для залишення такого клопотання без розгляду.

Щодо доводів скаржника з приводу відсутності у спірних актах-приймання наданих послуг дати їх підписання, то такі доводи є аналогічними тим, які були заявлені ще в суді першої інстанції, та правомірно спростовані останнім, про що зазначено вище.

Окрім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 459576,09 грн пені на підставі п. 4.3 договору, а також 512575,51 грн інфляційних втрат та 69769,34 грн 3% річних.

Відповідно до п. 4.3 договору за порушення замовником строків оплати послуг, встановлених договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення оплати.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідачем порушено грошове зобов`язання з оплати послуг, наявні підстави для нарахування сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в зазначеній частині, оскільки позивачем невірно визначено дату початку виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату та не враховано, що 10-ти денний термін на здійснення оплати починає відраховуватися з наступного дня після підписання (настання обов`язку підписати) відповідного акту здачі-прийняття наданих послуг. Відтак, нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені необхідно починати з наступного дня від дати виникнення у відповідача обов`язку з оплати.

Датами виникнення обов`язку з оплати послуг по актах є:

- по акту за листопад 2021 року - 12.12.2021;

- по акту за грудень 2021 року - 15.01.2022;

- по акту за січень 2022 року - 13.02.2022;

- по акту за лютий 2022 року - 29.03.2022;

- по акту за березень 2022 року - 17.04.2022.

Таким чином, за здійсненим судом перерахунком по кожному акту наданих послуг окремо та в межах визначеного позивачем періоду нарахування, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у розмірі 449564, 34 грн, 3% річних у розмірі 67800,12 грн та інфляційні втрати у розмірі 512575,71 грн.

Отже, рішення в зазначеній частині є також обґрунтованим.

З рахуванням усього вищезазначеного, оскільки відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості за договором надання послуг, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача, які відхилені судом вище, встановлених обставин справи не спростовують.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі №910/3844/22 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі №910/3844/22 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.02.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов