Постанова

від 14.02.2023 по справі 385/1018/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

14 лютого 2023 року м. Кропивницький

справа № 385/1018/22

провадження № 22-ц/4809/411/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л.,Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави,

відповідачі ОСОБА_1 , Заваллівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 30листопада 2022року тадодаткове рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 20грудня 2022року у складі судді Гришака А.М.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури звернувся в суд в інтересах держави з позовом до ОСОБА_1 , Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову заступник керівника Голованівської окружної прокуратури посилався на те, що Голованівською окружною прокуратурою у ході здійснення заходів представницького характеру виявлено порушення природоохоронного законодавства. Так, в ході моніторингу земельних ділянок в адміністративних межах Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області встановлено, що на території заповідного урочища місцевого значення «Сальківське» знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3521155600:02:000:2081 площею 1,5 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку шляхом безоплатної приватизації на підставі рішення Сальківської селищної ради від 22 грудня 2017 року №291 «Про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 ». Рішенням Сальківської селищної ради від 22 грудня 2017 року №291 «Про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 1,5 га, з них 1,5 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться за адресою: смт Салькове Гайворонського району за рахунок земель сільськогосподарського призначення Сальківської селищної ради. Передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3521155600:02:000:2081, загальною площею 1,5 га, з них 1,5 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства за адресою: смт Салькове Гайворонського району, за рахунок земель сільськогосподарського призначення Сальківської селищної ради.

У подальшому, 10.01.2018 державним реєстратором Гайворонської міської ради зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24356955.

Прокурор зазначав, що набуття права власності на спірну земельну ділянку відбулось з порушенням чинного законодавства, оскільки земельна ділянка має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), та згідно з положеннями цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності. Земельна ділянка, яка була передана відповідачу, входить в межі заповідного урочища місцевого значенням «Сальківське».

Вказував, щотериторії та об`єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто, згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів. Розташування земельної ділянки, яку набув ОСОБА_1 , у межах заповідного урочища місцевого значення «Сальківське», за чинним законодавством свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Встановлене спірній земельній ділянці цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства жодним чином не впливає на їх обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості їх дійсного використання за таким призначенням, оскільки з моменту оголошення урочища «Сальківське» заповідником місцевого значення ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкту. Крім того, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки допущено порушення законодавства.

Вважав, що рішення Сальківської селищної ради від 22 грудня 2017 року №291 «Про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 », яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 1,5 га, для ведення особистого селянського господарства, суперечить законодавству, порушує цивільні права та інтереси, що відповідно до ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України та ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є підставою для визнання його в цій частині недійсним.

Враховуючи, що рішення Сальківської селищної ради в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної прийнято з порушеннями законодавства то разом із скасуванням незаконного рішення про надання вказаної земельної ділянки у власність має бути скасовано і державну реєстрацію права власності на вказану ділянку за ОСОБА_1 .

В обґрунтування представництва інтересів держави вказав, щооргани влади або посадові особи, які здійснюють захист державних інтересів у спірних правовідносинах відсутні. У зв`язку з цим прокурор самостійно представляє інтереси держави та звертається до суду як позивач.

Посилаючись назазначені обставинипросив суд визнати недійсним рішення Сальківської селищної ради від 22 грудня 2017 року №291 «Про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 »; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 №24356955 на земельну ділянку з кадастровим номером 3521155600:02:000:2081 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї; зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 1,5 га із кадастровим номером 3521155600:02:000:2081.

Рішенням Гайворонського районногосуду Кіровоградськоїобластівід 30листопада 2022рокуу задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Гайворонського районногосуду Кіровоградськоїобластівід 20 грудня 2022 року стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратурина користь ОСОБА_1 13286 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Кіровоградська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача прокурор Мороз В.С. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , направив заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.212-214). Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що рішенням тринадцятої сесії Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 19 лютого 1993 року №187 «Про заповідні території та об`єкти місцевого значення» внесено до складу природно заповідного фонду області у тому числі заповідне урочище «Сальківське», що розташоване в смт Салькове Гайворонського району, площею 66,3 га (а.с.39-45).

Згідно з паспортом № ЗУ 18-564 території (об`єкту) природно-заповідного фонду України заповідне урочище «Сальківське» розташоване: Гайворонський район, с. Салькове, площа 66,3 га, переданий під охоронне зобов`язання 31 березня 1993 року (а.с.46-49).

11 листопада 2002 року Держуправлінням екології та природних ресурсів у Кіровоградській області видане охоронне зобов`язання №ЗУ 18-564 на заповідне урочище «Сальківське», 66,3 га, під охорону землекористувачеві Сальківській селищній раді (а.с.50-51).

19.04.2006 року Держуправлінням екоресурсів в Кіровоградській області видано охоронне зобов`язання №ЗУ 18-564, за яким передано під охорону Сальківської сільської ради заповідне урочище «Сальківське» в межах Гайворонського району с. Салькове, с. Завалля, загальною площею 66,3 га (а.с.52).

25 березня 2004 року начальником Держуправління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області затверджено Положення про заповідне урочище «Сальківське», яким визначено мету його створення і завдання, режим території та охорона (а.с.54-60).

У подальшому, 22 грудня 2017 року рішенням Сальківської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області №291 «Про передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 1,5 га, з них 1,5 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться за адресою: смт Салькове Гайворонського району, за рахунок земель сільськогосподарського призначення Сальківської селищної ради. Передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,5 га, з них 1,5 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3521155600:02:000:2081, за адресою: смт Салькове Гайворонського району за рахунок земель сільськогосподарського призначення Сальківської селищної ради (а.с.29).

Як убачається з пояснювальної записки до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в комунальній власності (запасі) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код класифікації видів цільового призначення земель 01.03) розташованої за адресою: Кіровоградська область Гайворонський район Сальківська селищна рада на земельну ділянку обмеження щодо використання земельної ділянки відповідно до додатку №6 постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051 не встановлювались. Земельна ділянка розташована за межами об`єктів природного заповідного фонду за межами прибережних захисних смуг та не входить до території історичних ареалів населених місць на якій розміщені об`єкти культурної спадщини (а.с. 64-93).

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11 грудня 2017 №21727/82-17 проведеного Експертом державної експертизи ОСОБА_3 , назва проекту землеустрою, який розглядається Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в комунальній власності (запасі) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код класифікації видів цільового призначення земель 01.03) розташованої за адресою: Кіровоградська область Гайворонський район Сальківська селищна рада. Основні характеристики запроектованої земельної ділянки: 1) адреса: Кіровоградська область, Гайворонський район Сальківська селищна рада. 2) загальна площа 1,5 га; 5) належність земельної ділянки до особливо цінних земель: не відноситься; 6) наявність обмежень на земельній ділянці: відсутні. Необхідність проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації не підлягає. Проект землеустрою відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Підсумкова оцінка проекту землеустрою:погоджується(а.с.114 зворот).

Проте, як свідчить лист Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 23 лютого 2022 року №26-01-20/742/0.26 відповідно до даних Публічної кадастрової карти України земельні ділянки з кадастровими номерами 3521155600:02:000:2073, 3521155600:02:000:2078, 3521155600:02:000:2081, 3521155600:02:000:2087, 3521155600:02:000:2090 розташовані у межах заповідного урочища «Сальківське» (а.с.62-63).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокурором не було подано до суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що земельна ділянка площею 1,5 га з кадастровим номером 3521155600:02:000:2081, яка стала предметом спірного рішення Сальківської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року №291 і була передана у власність ОСОБА_1 , входить до складу земель природно-заповідного фонду площею 66,3 га та яка відноситься до території заповідного урочища «Сальківське».

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Судом встановлено, що рішенням Сальківської селищної ради від 22 грудня 2017 року №291 «Про передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 1,5 га, з них 1,5 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться за адресою: смт Салькове Гайворонського району, за рахунок земель сільськогосподарського призначення Сальківської селищної ради. Передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,5 га, з них 1,5 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3521155600:02:000:2081, за адресою: смт Салькове Гайворонського району за рахунок земель сільськогосподарського призначення Сальківської селищної ради. Державним реєстратором Гайворонської міської ради 10 січня 2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24356955.

При зверненні із позовом прокурор вказував про особливий статус цільового призначення зазначеної вище земельної ділянки (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також про те, що вона відноситься до земель обмеженої обороноздатності згідно з положеннями цивільного законодавства.

Однак, поза увагою суду залишилась та обставина, що набуття права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521155600:02:000:2081 відбулося з порушеннями норм ст.ст.20, 84, 116, 122, 149, 150, 186-1 Земельного кодексу України, ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст.ст.7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, на території смт Салькове наявне заповідне урочище місцевого значенням «Сальківське», яке було створено рішенням тринадцятої сесії Кіровоградської обласної Ради народних депутатів 21 скликання від 19.02.1993 №187. У подальшому, 25.03.2004 начальником Держуправління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області затверджено Положення про заповідне урочище «Сальківське».

З метою збереження об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення 19 квітня 2006 року Держуправлінням екоресурсів в Кіровоградській області та Сальківською селищною радою укладено охоронне зобов`язання від 19 квітня 2006 року №ЗУ 18-564, відповідно до якого органу місцевого самоврядування передано даний об`єкт під охорону.

Згідно із вказаним рішенням обласної ради, проектом створення та наявних у проекті планово-картографічних матеріалів (план меж), положення про заповідне урочище, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3521155600:02:000:2081 входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду заповідного урочища місцевого значення «Сальківське».

Про входження земельної ділянки в межі заповідного урочища свідчать також інформація Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Відповідно до статті 178 ЦК України, яка врегульовує питання оборотоздатності об`єктів цивільних прав, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Визначення на законодавчому рівні об`єктів, що обмежені в обороті і не можуть перебувати у приватній власності, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на них.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, ЗК України, іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу неможливість існування у таких об`єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Відповідно до пункту «в» частини четвертої статті 83 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 43 ЗК України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За статтею 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав виключний статус.

Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність і підлягає захисту шляхом пред`явлення негаторного позову про її повернення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 04.12.2019 у справі №487/10127/14-ц, від у справі №359/281/18-ц, від 02.12.2020 у справі №734/519/15-ц, від у справі №676/190/18, від 22.06.2022 у справі №367/4140/16-ц).

Отже, практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов`язане із позбавленням права володіння.

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №752/3093/19 спір у якій стосувався інших земельних ділянок, вказано, що повернення державі земельної ділянки природо-заповідного фонду необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України цільовим призначенням земельних ділянок вказано «для ведення особистого селянського господарства», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовуються в межах об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, якими вважаються ділянки суші і водного простору, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

У цій справі спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на них об`єкта природно-заповідного фонду

Незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій, як земель природно-заповідного фонду, є незмінним.

При оголошенні заказника його межі в натурі (на місцевості) не встановлювалися, оскільки обов`язкового попереднього розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єктів природно-заповідного фонду законодавство не вимагає. У такому випадку межі визначаються за матеріалами проектів створення, що прямо передбачено статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Разом з тим судом першої інстанції не надано ні оцінки проекту створення території, ні картографічним матеріалам, які підтверджують місце знаходження об`єкту природно-заповідного фонду.

Отже, на думку колегії суддів, надана відповідачу земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, а тому її правовий режим врегульовується, окрім земельного, також природоохоронним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 зробила висновок про те, що положення розділу II «Землі України» ЗК України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Стаття 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлює обмеження щодо видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Використання таких територій можливе лише у спосіб, який не суперечить їх цільовому призначенню, а також встановленим вимогам щодо їх охорони і відтворення.

Крім того, згідно зі статтею 186-1 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як свідчить інформація Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації проект землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки до зазначеного підрозділу не надавався, висновки про його погодження не приймались.

Законодавство встановлює також особливий порядок втрати територіями статусу об`єкта природно-заповідного фонду. Так, для зміни меж, категорії та скасування статусу територій природно-заповідного фонду потребується дотримання такої ж процедури, яка встановлена ст.ст.51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для створення цих об`єктів, а також погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та наявність відповідного експертного висновку, який би засвідчив втрату територією тієї природоохоронної, наукової, естетичної чи іншої цінності, яка стала підставою для її заповідання.

Зазначене вище свідчить про те, що спірна ділянка віднесена до земель природно-заповідного фонду, які за імперативною вказівкою законодавця не можуть передаватися із комунальної у приватну власність із виникненням у них приватного володільця. Законно набути право власності на такі земельні ділянки, щодо яких встановлений пріоритет державної та комунальної власності над приватною, не могла жодна фізична чи юридична особа. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що її реєстрація на праві власності за ОСОБА_1 є порушенням статті 178 ЦК України, статей 43, 44, 58, 59, 83 ЗК України, статей 5, 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 3, 7, 9, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та статей 1,2,32, 33, 33-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, законним власником та володільцем земельної ділянки, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , була і залишається територіальна громада, оскільки відповідно до вимог частини четвертої статті 83 ЗК України заволодіння землями природно-заповідного фонду комунальної форми власності приватними особами є неможливим.

Отже, висновки суду першої інстанції, про те, що позивач не довів, що спірна земельна ділянки відносяться до особливо цінних земель природно-заповідного фонду є передчасними.

Відповідно дост.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За такихобставин колегіясуддів вважає,що оскаржуванерішення невідповідає вимогамст.263ЦПК Українищодо законностіі обґрунтованості,висновки судуне відповідаютьобставинам справи,що призвелодо неправильногозастосування судомнорм матеріальногоправа,а відтакі помилковоговизначення юридичнихнаслідків цихобставин.Зазначене відповіднодо вимогч.1ст.376ЦПК Україниє підставоюдля скасуваннясудового рішення суду та додаткового рішення з ухваленням нового рішення про задовлення позову заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави.

У зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції від 30 листопада 2022 року підлягає скасуванню і додаткове рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 20 грудня 2022 року.

Частиною 13 ст.141 ЦПК Українипередбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у загальному розмірі 18607, 50 грн, по 9303,75 грн з кожного.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Першогозаступника керівникаКіровоградської обласноїпрокуратуризадовольнити.

Рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 30листопада 2022року тадодаткове рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 20грудня 2022року скасувати.

Позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави задовольнити.

Визнати незаконним рішення Сальківської селищної ради від 22.12.2017 №291 «Про передачу земельної ділянки у власність громадянина ОСОБА_1 ».

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3521155600:02:000:2081, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 1,5 га із кадастровим номером 3521155600:02:000:2081.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) та Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04366749, вулиця Соборна, 10, смт Завалля,Кіровоградська область) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA84820172034310000100000460, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати по 9303 (дев`ять тисяч триста три) грн 75 коп з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко