Ухвала

від 11.04.2023 по справі 385/1018/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 385/1018/22

провадження № 61-4945ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волощук Володимир Володимирович, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2023 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом із касаційною скаргою подано клопотання, у якому представник заявника просить поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскарженої постанови заявник отримав засобами поштового зв`язку 02 березня 2023 року. На підтвердження надано конверт з ідентифікатором поштового відправлення 2500800818656 та інформацію про відстеження даного відправлення.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Встановлено, що повний текст постанови Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року складено 22 лютого 2023 року, направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень - 23 лютого 2023 року та оприлюднено - 24 лютого 2023 року. Заявник отримав копію оскарженої постанови апеляційного суду засобами поштового зв`язку 02 березня 2023 року, після чого протягом тридцяти днів (з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України) звернувся з касаційною скаргою на вказане судове рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки порушено вимоги частини четвертої

статті 392 ЦПК України - не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В касаційній скарзі представник заявника зазначає, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи. Проте не надає доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становив 2 481 грн.

Звертаючись у вересні 2022 року до суду, заступник керівника Голованівської окружної прокуратури просив:

- визнати недійсним рішення Сальківської селищної ради від 22 грудня 2017 року № 291 «Про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 »;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3521155600:02:000:2081 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 1,5 га із кадастровим номером 3521155600:02:000:2081.

Отже, позов містить три вимоги немайнового характеру.

Частиною третьою статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи вимоги касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 14 886 грн (2 481 х 3 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату.

Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Разом з тим, за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частиною першою статті 411 ЦПК України передбачено обов`язкові підстави скасування судових рішень.

У частині третій статті 411 ЦПК України зазначені підстави для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України такою підставою є, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Тобто, підстава для скасування судових рішень, передбачена пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, застосовується за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Отже, у разі зазначення підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі одночасно має бути зазначена та обґрунтована хоча б одна з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Також відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга має містити посилання на одну з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

В касаційній скарзі представник заявника зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Проте він не зазначає обов`язкових підстав касаційного оскарження передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, яку викласти з урахуванням вимог цієї ухвали, разом із копіями уточненої скарги та додатками відповідно до кількості учасників справи.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волощук Володимир Володимирович, про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волощук Володимир Володимирович, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року залишити без руху.

Надати заявнику для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко