Ухвала

від 23.02.2023 по справі 912/305/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 лютого 2023 рокуСправа № 912/305/23

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б", м. Київ, 04054

до

1. Сільськогосподарського кооперативу "Україна", вул. Гагаріна, буд. 1, с. Млинок, Онуфріївський район, Кіровоградська область, 28123

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про солідарне стягнення 1 722 393,06 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про солідарне стягнення з Сільськогосподарського кооперативу "Україна" та ОСОБА_1 1 722 393,06 грн, з яких 1 216 802,04 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 174 008,11 грн пені, 83 523,89 грн процентів річних, 27 232,73 грн інфляційних втрат, 220 826,29 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, з покладенням на відповідачів судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач послався на невиконання Сільськогосподарським кооперативом "Україна" зобов`язань за договором фінансового лізингу №210715-1/ФЛ-Ю-С від 15.07.2021 в частині сплати коштів.

Крім того, позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 21.07.2021, предметом якого є надання поруки за виконання зобов`язань відповідача 1, які випливають з договору фінансового лізингу. Тож, позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за договором.

Господарський суд враховує, що відповідач 2 ОСОБА_1 є фізичною особою. Разом з тим, стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

Відповідальність поручителя (фізичної особи) перед позивачем є солідарною разом з Сільськогосподарським кооперативом "Україна", як боржниками за основним зобов`язанням. Вказане випливає з Договору поруки від 21.07.2021, про що зазначено у позові.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У даному позові заявлені вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним договором солідарно з позичальника та поручителя. Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за Договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин. Отже, захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього. Вказане підтверджує і припис пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Отже, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.102017 № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15.12.2017 у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Сторонами основного зобов`язання у даній справі є юридичні особи, тому даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у пунктах 23, 31-34, 44-48, 56-64 постанови від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40 цс 18), а також у пунктах 20, 29-33, 40-41 постанови від 17.04.2018 у справі № 545/1014/15-ц (провадження № 14-54 цс 18) і постанові від 25.04.2018 по справі №638/13998/14-ц.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 176 ГПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Частиною третьою статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що суб`єкт відносин, пов`язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.

Згідно з частиною сьомою ст. 176 ГПК України, інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 176 ГПК України).

3 огляду на наведене, Господарський суд Кіровоградської області вважає за необхідне звернутися до Управління ДМС у Полтавській області з запитом про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянина ОСОБА_1 (д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; іпн НОМЕР_1 ).

Керуючись ст. 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Звернутись до Управління ДМС у Полтавській області з запитом про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянина ОСОБА_1 (д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; іпн НОМЕР_1 ).

2. Згідно з ч. 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи даного звернення суду.

3. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", що питання про відкриття провадження у справі №912/305/23 буде вирішено судом після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника у справі.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

5. Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (office@bestleasing.com.ua), Управлінню ДМС у Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36000; pl@dmsu.gov.ua).

Суддя В.Г. Кабакова