Рішення

від 22.02.2023 по справі 915/451/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року Справа № 915/451/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ. ПРЯДКА», вул. Шевченка, буд. 8, с. Перемога, Ніжинський район, Чернігівська область, 16665 (код ЄДРПОУ 38744445)

електронна пошта: peremoga2525@ukr.net

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ», проспект Героїв України, буд. 113, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 30976452)

електронна пошта: info@technotorg.com

ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення грошових коштів в розмірі 30 000, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМ. ПРЯДКА» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ» грошові кошти в сумі 30 000, 00 грн.

Позивач просить суд судовий збір в сумі 2 481, 00 грн. покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх. № 4927/22 від 02.11.2022) про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено, що між ТОВ "ІМ. ПРЯДКА" та ТОВ "ТЕХНОТОРГ" були узгоджені умови поставки, за якими відповідач зобов`язався передати сівалку Sigma-5 та тракторний самоскидний причіп, а позивач - прийняти та оплатити товар.

На електронну пошту позивача від представника відповідача надійшли рахунок № 8481 від 30.08.2021 на оплату тракторного самоскидного причіпу та рахунок № 1509 від 15.02.2022 на оплату сівалки Sigma-5.

Позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб на визначених у рахунку-фактурі умовах.

Відповідач підтвердив укладання договору листом № 235 від 30.08.2022.

Позивач частково оплатив товар 30.08.2021 в сумі 20 000, 00 грн. згідно з рахунком № 2481 та 10.02.2022 в сумі 10 000, 00 грн. згідно з рахунком № 1509.

На електронну пошту позивач направляв відповідачу листи від 31.01.2022, вих. № 53 від 11.04.2022, від 04.08.2022 з проханням повернути грошові кошти, проте від відповідача отримано відповідь № 235 від 30.08.2022 про відмову у задоволенні вимоги про повернення коштів із вказівкою про зупинення виконання обов`язку на підставі ст. 538, 693 ЦК України.

Позивач зазначає, що умовами рахунків не передбачено попередню оплату.

Позивач зазначає, що покупцем було сплачено аванс, який підлягає поверненню позивачу, оскільки відповідач (продавець) не передав товар.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 202, 207, 611, 612, 639, 692, 693 ЦК України.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 5320/22 від 11.11.2022) просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що між ТОВ «ТЕХНОТОРГ» (як продавцем) і ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» (як покупцем) укладено договори купівлі-продажу у спрощений спосіб з присвоєнням їм номеру № 41/62 137 від 30.08.2021 та номеру № 41/68 186 від 15.02.2022 року шляхом виставлення рахунків на оплату на умовах 100% передоплати. Відповідачем прийнято пропозицію відповідача, проте, рахунки оплачено частково.

Відповідач, посилаючись на ст. 181 ГК України, ст. 538, 613, 638, 640, 641, 642, 693 ЦК України, зазначає, що поставка товару є зустрічним виконанням зобов`язання відповідача за умови повного виконання позивачем зобов`язання по оплаті такого товару. Таким чином, позивач мав виконати зобов`язання по оплаті товару і лише після його виконання відповідач мав поставити товар.

У зв`язку з тим, що ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» не виконав у повному обсязі свого обов`язку по оплаті вартості товару, ТОВ «ТЕХНОТОРГ» на підставі ч. 1 ст. 693, ч. 3 ст. 538, ст. 613 Цивільного кодексу України зупинило виконання свого обов`язку щодо поставки товару до моменту належного виконання позивачем свого обов`язку по оплаті товару.

Щодо посилань позивача на відсутність у рахунках умови щодо попередньої оплати, то відповідач, посилаючись на ст. 181 ГК України, ст. 641 ЦК України, зазначає, що пропозиція укласти договір (оферта) може виражатись у вигляді листа, факсограми, проекту видаткової накладної або рахунку. Якщо б відповідач мав намір укласти із позивачем договір на умовах відстрочення платежу, як стверджує позивач, то ТОВ «ТЕХНОТОРГ» направило б на адресу ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» лист із відповідною пропозицією та відповідними умовами або проект видаткової накладної, що б свідчило про зазначене позивачем.

Проте, відповідач надав позивачеві саме рахунки на оплату товару, пропонуючи таким чином укласти договори на умовах 100% попередньої оплати. І відповідач із такою пропозицією погодився, про що свідчить часткова оплата товару за обома рахунками згідно наданих позивачем платіжних доручень до договорів.

Відповідач не порушував своїх зобов`язань за договорами та не заявляв про їх припинення, а лише про їх зупинення на період прострочення кредитора (позивача).

Таким чином, у позивача відсутні підстави вимагати повернення попередньої оплати за договорами.

Посилаючись на положення ст. 525, 626, 629 ЦК України, відповідач зазначає, що оскільки укладеними сторонами у спрощений спосіб договорами купівлі-продажу № 41/68 186 від 15.02.2022 року та № 41/68 186 від 15.02.2022 року не передбачене право покупця на односторонню відмову від договорів та/або односторонню зміну їх умов, позивач не має права вимагати від відповідача повернення сум попередньої оплати за цими договорами.

У відповіді на відзив (вх. № 5808/22 від 28.11.2022) позивач зазначає, що положення ст. 692, 693 ЦК України є диспозитивними, що дозволяють сторонам врегулювати сторонам свої правовідносини у договорі. Тобто продавець зобов`язаний передати товар, а покупець зобов`язаний оплатити поставлений товар, якщо у договорі не встановлено інше. Виставлені відповідачем позивачу рахунки містять інформацію про предмет, ціну та кількість товару, проте не регулюють питання щодо порядку оплати та строків поставки. Тому у питаннях поставки товару та оплати сторони повинні керуватись положеннями ЦК України.

Враховуючи не поставку товару відповідачем, неодноразові звернення позивача до відповідача про повернення коштів, позивач вважає, що має право на повернення авансу.

У запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 6096/22 від 06.12.2022) відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Підстави заперечень по справі аналогічні підставам, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Відповідач зазначив, що позивач мав виконати зобов`язання по оплаті товару і лише після його виконання відповідач мав поставити товар.

Оскільки укладеними сторонами у спрощений спосіб договорами купівлі-продажу № 41/68 186 від 15.02.2022 року та № 41/68 186 від 15.02.2022 року не передбачене право покупця на односторонню відмову від договорів та/або односторонню зміну їх умов, позивач не має права вимагати від відповідача повернення сум попередньої оплати за цими договорами, а навпаки має виконати своє зобов`язання щодо повної оплати загальної вартості товарів та забрати ці товари.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, зазначає, що між ТОВ "ІМ. ПРЯДКА" та ТОВ "ТЕХНОТОРГ" були узгоджені умови поставки, за якими відповідач зобов`язався передати сівалку Sigma-5 та тракторний самоскидний причіп, а позивач - прийняти та оплатити товар, тобто між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб на визначених у рахунку-фактурі умовах.

Судом встановлено наступні обставини.

30.08.2021 відповідачем ТОВ "ТЕХНОТОРГ" виставлено позивачу ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» рахунок на оплату № 8481 від 30.08.2021 на суму 957 800, 00 грн. з ПДВ для проведення оплати за товар "Тракторний самоскидний причіп" в кількості 1 шт. (артикул ТСП-26).

Підставою виставлення рахунку зазначено договір поставки № 41/62 137 від 30.08.2021.

30.08.2021 позивачем ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» перераховано на рахунок відповідача ТОВ "ТЕХНОТОРГ" грошові кошти в розмірі 20 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 594 від 30.08.2021 із зазначенням призначення платежу «попередня оплата за тракторний самоскидний причіп, зг. рах. № 8481 від 30.08.2021» та випискою з рахунку позивача за 30.08.2021.

15.02.2022 відповідачем ТОВ "ТЕХНОТОРГ" виставлено позивачу ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» рахунок на оплату № 1509 від 15.02.2022 на суму 1 237 600, 00 грн. з ПДВ для проведення оплати за товар "Пневматична сівалка SIGMA-5 на 8 рядів, причіпна, точного висіву з центральним приводом, з комплектом для внесення добрив, виробник Sfoggia Agriculture Division SrL (П) Италия" в кількості 1 шт. (артикул 1220-0038).

Підставою виставлення рахунку зазначено договір поставки № 41/68 186 від 15.02.2022.

15.02.2022 позивачем ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» перераховано на рахунок відповідача ТОВ "ТЕХНОТОРГ" грошові кошти в розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1591 від 15.02.2022 із зазначенням призначення платежу «попередня оплата за сівалку Sigma-5, зг. рах. № 1509 від 15.02.2022» та випискою по рахунку позивача за 15.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 зобов`язано позивача надати суду належним чином засвідчену копію договору № 41/62 137 від 30.08.2021 (на який міститься посилання в рахунку № 8481 від 30.08.2021) та договору № 41/68 186 від 15.02.2022 (на який міститься посилання в рахунку № 1509 від 15.02.2022) або письмові пояснення із зазначенням причин неподання / неможливості подання договорів.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано письмові пояснення (вх. № 4858/22 від 31.10.2022), в яких зазначено, що у позивача відсутні договори № 41/62 137 від 30.08.2021 та № 41/68 186 від 15.02.2022, оскільки сторони не узгодили їх умови, і у зв`язку із чим договори № 41/62 137 від 30.08.2021 та № 41/68 186 від 15.02.2022 підписано не було. Позивач вважає, що договір було укладено у спрощений спосіб на визначених у рахунку-фактурі умовах, які отримано позивачем та здійснено дії по їх виконанню (часткової оплати).

Відповідачем також не подано суду доказів укладення та підписання договору № 41/62 137 від 30.08.2021 та договору № 41/68 186 від 15.02.2022.

Листом за вих. № 20 від 31.01.2022 позивач просив відповідача повернути кошти у сумі 20 000,00 грн., перераховані згідно платіжного доручення № 594 від 30.08.2021, та листом за вих. № 53 від 11.04.2022 позивач просив повернути кошти у розмірі 10 000, 00 грн., перераховані відповідно до договору купівлі-продажу № 41/68-186 від 15.02.2022 на купівлю пневматичної сівалки Sigma-5 та платіжного доручення № 1591 від 15.02.2022.

Листи № 20 від 31.01.2022, № 53 від 11.04.2022 направлено позивачем на електронну адресу представника відповідача Топчія І.В. igor.topchiy@techotorg.com (представник відповідача, який виставляв рахунки на оплату, про що зазначено в самих рахунках).

29.07.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 191 від 29.07.2022, у якій вимагав у відповідача повернути сплачені кошти у розмірі 30 000, 00 грн., у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо поставки товару.

Факт направлення вимоги підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком.

У відповідь на вимогу відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 235 від 30.08.2022, в якому зазначив, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб з присвоєнням йому номеру № 41/62 137 від 30.08.2021 на умовах 100 % передоплати, а саме повної оплати покупцем рахунку на оплату по замовленню № 8481 від 30.08.2021 на суму 957 800 грн. ТОВ "ІМ. ПРЯДКА" прийнято пропозицію шляхом часткової оплати рахунку.

Крім того, між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб з присвоєнням йому номеру № 41/68 186 від 15.02.2022 на умовах 100 % передоплати, а саме повної оплати покупцем рахунку на оплату по замовленню № 1509 від 15.02.2022 на суму 1 237 600 грн. ТОВ "ІМ. ПРЯДКА" прийнято пропозицію шляхом часткової оплати рахунку.

В листі № 235 від 30.08.2022 ТОВ "ТЕХНОТОРГ" зазначив, що у зв`язку з наявністю очевидних підстав вважати, що ТОВ «ІМ. ПРЯДКА» не виконає свій обов`язок по здійсненню 100 % попередньої оплати рахунку на оплату по замовленню № 8481 від 30.08.2021 та рахунку на оплату по замовленню № 1509 від 15.02.2022, ТОВ "ТЕХНОТОРГ" на підставі ч. 1 ст. 694 ЦК України та ч. 3 ст. 538 ЦК України повідомлено про зупинення виконання обов`язку щодо поставки товару.

Суду не подано доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 30 000, 00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правочин - це вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи, і за цією ознакою правочин відрізняють від юридичних вчинків, правові наслідки яких настають в силу закону незалежно від волі його суб`єктів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ч. 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ч. 2, 3, 7 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено висновок, відповідно до якого виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17) (п. 68 постанови).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Сторони у даній справі зазначають, що між ними було укладено два договори у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем рахунків для оплати (оферта) та частковою оплатою рахунків відповідачем (акцепт). Відповідач зазначає, що укладеним у спрощений спосіб договорам було присвоєно номери № 41/62 137 від 30.08.2021 та № 41/68 186 від 15.02.2022.

З наявних в матеріалах справи рахунків вбачається, що сторони погодили предмет договору (товари: тракторний самоскидний причіп та сівалка), а також ціну договору. Строк договору, а також строк виконання зобов`язань сторонами як щодо поставки товару, так і щодо оплати сторонами не узгоджено.

Відповідач зазначає, що договори були укладені на умовах 100 % передоплати. Позивач вказану обставину заперечує та зазначає, що керувався ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Судом встановлено, що у виставлених відповідачем позивачу рахунках-фактурах від 30.08.2021, від 15.02.2022 не зазначено строку виконання зобов`язання з оплати за товар, а саме: не зазначено, що оплата товару здійснюється на умовах попередньої оплати (повної або часткової); не зазначено, що оплата здійснюється з настанням події; не зазначено, що оплата здійснюється з настанням конкретного терміну (календарної дати) або з відстрочкою платежу чи з розстрочкою платежу тощо. В рахунках-фактурах не міститься й строку, протягом якого рахунок дійсний для оплати.

За загальним правилом оплата за товар здійснюється після його прийняття покупцем або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України). Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Попередня оплата застосовується у випадку, якщо сторони у договорі погодили таку форму розрахунків (оплата за товар частково або повністю до його передання покупцю), що врегульовано ч. 1 ст. 693 ЦК України.

Відповідач зазначає, що рахунки-фактури були виставлені позивачу на умовах 100 % попередньої оплати. Суд дійшов висновку, що відповідач, виставивши позивачу рахунки-фактури для оплати на повну суму за товар (100 % оплата), таким чином запропонував позивачу укласти договір (оферта) шляхом оплати відповідних рахунків. В свою чергу, позивач, якому була адресована пропозиція укласти договір, мав здійснити повну оплату або відмовитись від пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Отже, виходячи з положень ч. 1 ст. 642 ЦК України, часткова оплата позивачем рахунків-фактур з вказівкою в платіжних дорученнях в призначенні платежу "попередня оплата" не є дією, яка підтверджує повне (100 % оплата) та безумовне прийняття пропозиції відповідача (акцепт), що свідчить про неукладеність договору (-ів) між сторонами та, як наслідок, відсутність правових підстав для утримання відповідачем відповідних грошових коштів.

Суд дійшов висновку, що зупинення відповідачем виконання свого обов`язку щодо поставки товару на підставі ч. 1 ст. 693, ст. 538 ЦК України в спірному випадку є помилковим, оскільки положеннями ст. 598 ЦК України врегульовано дії (поведінку) осіб у зустрічному виконанні зобов`язання (тобто зобов`язанні, яке виникло), натомість, в спірному випадку між сторонами не виникло зобов`язання, оскільки позивачем не вчинено дії, які б свідчили про повне та безумовне прийняття (акцепт) пропозиції відповідача (шляхом повної оплати виставлених рахунків) відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо укладення договорів (в т.ч. у спрощений спосіб), суд дійшов висновку про безпідставність утримання відповідачем грошових коштів, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 2 481, 00 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ», проспект Героїв України, буд. 113, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 30976452) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ. ПРЯДКА», вул. Шевченка, буд. 8, с. Перемога, Ніжинський район, Чернігівська область, 16665 (код ЄДРПОУ 38744445):

- 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) - грошових коштів;

- 2 481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.02.2023.

Суддя Е.М. Олейняш