Рішення

від 16.02.2023 по справі 380/672/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/672/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представника позивача адвоката Сєрова О.В.,

представника відповідача Щирба Р.П.,

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 15.12.2022 № 867-РЛ в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ «Західнафтозбут» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року, та відновити дію даної ліцензії.

- судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку тим, що підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження став акт про неможливість проведення фактичної перевірки у зв`язку із відсутністю підприємства за податковою адресою, що в свою чергу не відповідає дійсності. Позов також обґрунтовано і тим, що під час проведення процедури анулювання відповідачем не дотримано відповідних норм законодавства, які регламентують дії органів податкової служби при проведені процедури анулювання ліцензії з даної підстави. А тому анулювання ліцензії на пальне на підставі акта від 28.11.2022 про неможливість проведення перевірки ТОВ "Західнафтозбут" відбулося без врахування фактичних обставин справи, необґрунтовано та безпідставно. У той же час, анулювання ліцензії на пальне негативно вплинуло на господарську діяльність позивача.

Ухвалою суду від 16.12.2022 року розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.

Відповідачем подано до суду відзиви на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що з метою забезпечення належного виконання абз.12 ч.52 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) було призначено фактичну перевірку позивача в порядку встановленому ст.75, 80 Податкового кодексу України. Згідно акту про неможливість проведення фактичної перевірки №1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022 року ТОВ "Західнафтозбут" (податковий номер 40617513), яким встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, винесено розпорядження ГУ ДПС у Львівській області від 15.12.2022 №867-РЛ та анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року. Порядок анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі зазначено в ст.15 ЗУ №481. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що розпорядження є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Відповідно до якої позивач вказує на те, що в період з 12.01.2023 року по 20.01.2023 року відповідачем було проведено фактичну перевірку позивача за його юридичною адресою м.Львів, вул.Ю.Федьковича, буд.57. Перевірка була проведена з відома (в присутності) директора ТзОВ «Західнафтозбут» Яструбецького Віталія Олександровича. За наслідками даної перевірки складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС №1392/13-01-09-02/40617513 від 23.01.2023 року, згідно якого не встановлено будь-яких порушень з боку Позивача. Надав до суду копію даного акту.

Відповідач своїм правом на подачу заперечення щодо відповіді на відзив, передбаченим ст.164 Кодексу адміністративного судочинства, не скористався.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ТОВ «Західнафтозбут» є юридичною особою, що зареєстрована 01.07.2016 року. У відповідності до Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи є Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Федьковича Ю., буд.57. Основним видом діяльності платника на момент виникнення спірних правовідносин є «Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газопоподібним паливом і похідними продуктами». Іншими видами діяльності є: 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

За вказаною юридичною адресою Товариство орендує нежитлове приміщення, на підставі Договору оренди № №Т/2-5-21/01 від 05.02.2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

З метою зайняття господарською діяльністю із оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі позивач отримав Ліцензію № 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року.

На підставі ст. 80 Податкового кодексу України, у відповідності до наказу ГУ ДПС у Львівській області на проведення перевірки від 17.11.2022 № 2970-ПП та направлень на проведення фактичної перевірки від 17.11.2022 №9800, 9801, співробітники ГУ ДПС у Львівській області, а саме начальник відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС України у Львівській області Романюк Юрій та головний державний інспектор відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС України у Львівській області Попик Степан, здійснили виїзд 23.11.2022 для проведення фактичної перевірки за адресою місцезнаходження ТзОВ «Західнафтозбут» місто Львів, вул. Федьковича Ю., буд.57 з метою проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства України у сфері оптової торгівлі підакцизними товарами.

Як стверджує відповідач, при виїзді за вказаною вище адресою посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням, яке зазначено у Ліцензії, про що складено акт від Акт про неможливість проведення перевірки №1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022 року.

В подальшому на підставі ст. 15 Закону України №481/95-ВР відповідачем прийнято Розпорядження №867-РЛ від 15.12.2022 року «про анулювання ліцензії» згідно якого анульовано ліцензію позивача на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року у зв`язку «.../з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії».

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481 від 19 грудня 1995 року (із змінами та доповненнями.

Згідно з приписами ст. 15 Закону України №481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:

вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному вебсайті;

направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з ч. 53 ст. 15 Закону України №481 ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що підставою для анулювання ліцензії є встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

А тому, при вирішенні даного спору визначальним є факт відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням, який і слугував підставою для винесення спірного рішення.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Статтею 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно із п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з Акту про неможливість проведення перевірки №1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022 року ТОВ «Західнафтозбут», при виїзді за вказаною вище адресою посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням: місто Львів, вул. Федьковича Ю., буд.57, яке зазначено у Ліцензії №990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року. Будь які інші докази, які б підтверджували факт відсутності ТОВ «Західнафтозбут» за зазначеною адресою (свідчення охорони офісного приміщення, фотофіксація відсутності підприємства чи офісу, тощо) до акту не додано.

У той же час, єдиною підставою для прийняття спірного рішення, яким анульовано ліцензію на пальне був акт Акту про неможливість проведення перевірки №1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022 року ТОВ «Західнафтозбут».

Позивачем до матеріалів справи долучено також копію Акту (довідки) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС №1392/13-01-09-02/40617513 від 23.01.2023 року. Згідно даного акту в період з 12.01.2023 року по 20.01.2023 року відповідачем було проведено фактичну перевірку позивача за його юридичною адресою м.Львів, вул.Ю.Федьковича, буд.57. Перевірка була проведена з відома та в присутності директора ТзОВ «Західнафтозбут» Яструбецького Віталія Олександровича. За наслідками даної перевірки не встановлено будь-яких порушень з боку Позивача. Факт проведення відповідними посадовими особами відповідача такої фактичної перевірки саме за юридичної адресою позивача також підтверджує його перебування за адресою м.Львів, вул.Федьковича,57.

Наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та рекомендовано для застосування посадовими особами органів ДПС (з урахуванням визначених статтею 19-1 Кодексу функцій) при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд звертає увагу, що пунктом 1.4.5 цього Положення визначено організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.

У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), адресу місцезнаходження платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.

Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів.

У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок).

Датою акта є дата реєстрації акта в електронному Спеціальному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС структурним підрозділом, який склав такий акт (довідку).

При складанні акта йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер з єдиного електронного Спеціального журналу реєстрації актів у межах територіального органу ДПС, який склав акт, та комплексний індекс підрозділу, який склав акт (довідку).

Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.

При цьому підрозділ територіального органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) територіального органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.

Суд надає належну оцінку тому факту, що попри порушення порядку направлення поштової кореспонденції органом ДПС визначеного ст.42 Податкового кодексу, а саме орган ДПС направив позивачу не рекомендований лист, а як свідчить копія конверту звичайний, позивач отримав даний поштовий лист відповідача в якому було вкладено акт про неможливість проведення перевірки №1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022 року. Даний лист було направлено позивачу відповідачем 07.12.2022 року згідно поштового штемпелю на конверті. При направленні листа відповідачем було вказано на конверті саме адресу «м.Львів, вул.Федьковича,57» і факт отримання даного листа позивачем, на думку суду підтверджує факт перебування позивача за своїм місцезнаходженням. При цьому факт отримання листа позивачем підтверджено сторонами як у позові так і у відзиві.

Враховуючи принцип змагальності сторін передбачений ст.9 Кодексу адміністративного судочинства, суд враховує також інформацію на яку посилається позивач та щодо якої відповідачем не надано жодних спростувань чи пояснень. Згідно роз`яснень ДПС України на офіційному сайті за посиланням https://rv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-412427.html, підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ територіального органу ДПС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов`язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

При необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.

При встановленні місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. При необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

Якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДПС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДПС), що є ініціатором запиту.

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідачем не здійснено будь яких дій на складення та надсилання запиту на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Західнафтозбут» до оперативного підрозділу органу ДПС.

А тому, суд вважає, що зазначення в Акті про неможливість проведення перевірки №1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022 року інформації про відсутність платника податків за місцезнаходженням, не є належним доказом відсутності ТОВ «Західнафтозбут» за місцезнаходженням: м.Львів, вул. Федьковича Ю., буд.57, яке зазначено у Ліцензії №990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року та жодним чином не може слугувати підставою для анулювання ліцензії на підставі ст. 15 Закону України №481.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту відсутності позивача за місцезнаходженням, а тому у відповідача були відсутні підстави для анулювання ліцензії саме на цій підставі.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Натомість, зазначеним критеріям оскаржене розпорядження ГУ ДПС у Львівській області не відповідає, оскільки воно прийняте необґрунтовано, за відсутності передбачених законодавством підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

На думку суду спірне розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі № 867-РЛ є індивідуальним актом в розумінні п. 19 ч. 1 ст.4 КАС України.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами.

Дана правова позиція узгоджується із позицією вказаною Великою Палатою Верховного Суду України в постанові від 18.09.2019 у справі №9901/801/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

З огляду на вищевикладене, розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №867-РЛ не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

При цьому в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (адміністративне провадження № К/9901/62719/18) Верховним судом зазначено, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТзОВ «Західнафтозбут» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер №990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року) та поновити інформацію (внести, відомості) Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію направо оптової торгівлі пальним №990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року, суд зазначає наступне.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 (далі - Порядок №545).

Абзацом другим п.1 вказаного Порядку визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно із пунктами 2-3 Порядку №545 він формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3і15Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:

для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України;

для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);

дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Пунктами 6-7 Порядку №545 встановлено, що підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України" Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

При поданні відзиву відповідачем долучено ряд додатків, серед яких зокрема наявний витяг з Єдиного державного реєстру щодо видачі/анулювання ліцензій. Згідно інформації, яка міститься у даному витязі встановлено, що відповідачем внесено до відповідного Єдиного державного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію про анулювання позивачу ліцензії

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом повного відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТзОВ «Західнафтозбут» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (№990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року) та поновити інформацію (внести, відомості) Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право оптової торгівлі пальним від 30.06.2021 року за № 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У частині шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

А частиною сьомою вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість такого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем до суду не подано.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено: договір про надання правової допомоги №227 від 29.07.2022 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1154383, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД №003851 від 18.06.2019 року, рахунок №22/10 від 12.10.2022 на суму 8000,00 грн., платіжне доручення №14491 від 12.10.2022 на суму 8000,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

З огляду на викладене, судовий збір в розмірі 5368,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 15.12.2022 № 867-РЛ. в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТзОВ «Західнафтозбут» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (№990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року) та поновити інформацію (внести, відомості) Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право оптової торгівлі пальним від 30.06.2021 року за № 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» (79018, м. Львів, вул. Федьковича, 57, ЄДРПОУ 40617513) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ ВП 43968090).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» (79018, м. Львів, вул. Федьковича, 57, ЄДРПОУ 40617513) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ ВП 43968090).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2023.

Суддя Сакалош В.М.