Постанова

від 14.11.2023 по справі 380/672/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/672/23 пров. № А/857/15145/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Хомича О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (головуючий суддя: Сакалош В.М. місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення 23.02.2023) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут», 11.01.2023 звернулося до суду з позовом, в якому, просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 15.12.2022 № 867-РЛ в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ «Західнафтозбут» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, та відновити дію цієї ліцензії.

Обґрунтовує позов тим, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження став акт про неможливість проведення фактичної перевірки у зв`язку із відсутністю підприємства за податковою адресою, що в свою чергу не відповідає дійсності. Також, зазначає, що під час проведення процедури анулювання відповідачем не дотримано відповідних норм законодавства, які регламентують дії органів податкової служби при проведені процедури анулювання ліцензії з цієї підстави. Отже, анулювання ліцензії на пальне на підставі акта від 28.11.2022 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Західнафтозбут» відбулося без врахування фактичних обставин справи, необґрунтовано та безпідставно. У той же час, анулювання ліцензії на пальне негативно вплинуло на господарську діяльність позивача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що оскільки встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням на підставі акту «Про неможливість проведення перевірки» № 1041/13-01-09-01/31730017 від 28.11.2022, а тому відповідно до абзацу першого частини п`ятдесят другої статті 15 Закону № 481/95-ВР розпорядження № 867-РЛ від 15.12.2022 «Про анулювання ліцензій» є правомірним, так як акт про неможливість проведення перевірки є належним доказом відсутності ТзОВ «Західнафтозбут» за місцезнаходженням.

Позивач, 10.11.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив, апеляційну залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, а також 14.11.2023 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Щирба Р.П. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ «Західнафтозбут»: Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Федьковича, буд. 57. Основним видом діяльності платника на момент виникнення спірних правовідносин є «Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газопоподібним паливом і похідними продуктами». Іншими видами діяльності є: 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

За вказаною юридичною адресою позивач орендує нежитлове приміщення, на підставі Договору оренди № Т/2-5-21/01 від 05.02.2021.

З метою зайняття господарською діяльністю із оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі позивач отримав Ліцензію № 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

На підставі ст. 80 Податкового кодексу України, у відповідності до наказу ГУ ДПС у Львівській області на проведення перевірки від 17.11.2022 № 2970-ПП та направлень на проведення фактичної перевірки від 17.11.2022 № 9800, 9801, співробітники ГУ ДПС у Львівській області, а саме начальник відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС України у Львівській області Романюк Юрій та головний державний інспектор відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС України у Львівській області Попик Степан, здійснили виїзд 23.11.2022 для проведення фактичної перевірки за адресою місцезнаходження ТзОВ «Західнафтозбут»: місто Львів, вул. Федьковича Ю., буд. 57 з метою проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства України у сфері оптової торгівлі підакцизними товарами.

При виїзді за вказаною адресою, посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням, яке зазначено у Ліцензії, про що складено Акт про неможливість проведення перевірки № 1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022.

У подальшому, на підставі ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, відповідачем прийнято Розпорядження № 867-РЛ від 15.12.2022 «Про анулювання ліцензії», згідно якого анульовано ліцензію позивача на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі № 867-РЛ не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регламентовані приписами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

За правилами статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п`ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі - за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації об`єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПК.

Пунктом 63.3 статті 63 ПК встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Відповідно до частин 52 статті 15 Закону № 481/95ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених даним пунктом підстав.

Так, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

За правилами пункту 81.1 статті 81 ПК посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у цій справі є перевірка доводів контролюючого органу про неможливість проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на підтвердження своїх висновків, контролюючим органом надано Акт про неможливість проведення перевірки № 1041/13-01-09-02/31730017 від 28.11.2022 за адресою місцезнаходження позивача: м. Львів, Федьковича 57, складений працівниками ГУ ДПС у Львівській області у ході реалізації наказу ГУ ДПС у Львівській області від 17.11.2022 № 2970-ПП про проведення фактичної перевірки позивача.

Згідно цього акту, за результатами виїзду за вищевказаною адресою встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання (посадових осіб) за місцемзнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут».

Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки факт відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» за місцезнаходженням діяльності суб`єкта господарювання підтверджено належними та допустимими доказами, а факт відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, є самостійною підставою, відповідно до п. 52 ч. 1 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, для анулювання ліцензії, а тому позовні вимоги про визнати протиправними та скасування розпорядження контролюючого органу щодо анулювання ліцензії позивача на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі та зобов`язання видалити записи про анулювання такої ліцензії з відповідного Ліцензійного реєстру задоволенню не підлягають.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що після анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 15.12.2022 № 867-РЛ в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614201900941 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, позивачу 22.12.2022, тобто через 7 днів, видано нову ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером № 990614202201745 терміном дії з 22.12.2022 до 11.12.2027.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно Акта (довідки) від 23.01.2023 № 1392/13-01-09-02-/40617513 ГУ ДПС У Львівській області (а. с. 47-50), відповідачем проведено фактичну перевірку позивача з дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контролю за виконанням якого покладено на органи ДПС за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, 57.

З огляду на викладене, на думку суду апеляційної інстанції, доводи на які посилається позивач, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь з метою створення штучних передумов для задоволення його позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції помилково покликався на Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Оскільки, вказані Методичні рекомендації мають лише рекомендаційний характер і не містять правових норм, якими врегульовано порядок проведення фактичної перевірки.

Також суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що відповідачем не здійснено будь яких дій на складення та надсилання запиту на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Західнафтозбут» до оперативного підрозділу органу ДПС. Оскільки, згідно положення ГУ ДПС у Львівській області затвердженого наказом ДПС від 11.12.2020 № 643 та організаційної структури ГУ ДПС у Львівській області, у відповідача відсутні оперативні підрозділи до яких можна надіслати запит на встановлення місцезнаходження суб`єкта господарювання.

Щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволені позову необхідно відмовити, а тому правові підстави для стягнення витрат на професійну правничої допомогу відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 380/672/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін