Постанова

від 23.02.2023 по справі 640/18280/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/18280/21

адміністративне провадження № К/990/20389/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губська О.А., Мартинюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року (головуючий суддя - Клименчук Н.М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (головуючий суддя - Єгорова Н.М., судді: Федотов І.В., Чаку Є.В.)

у справі №640/18280/21

за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2021 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_1» №1588/5 від 30 квітня 2021 року;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, свідоцтво про право заняття нотаріальною діяльністю №8130, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність підстав на призначення спірної камеральної перевірки діяльності позивача, внаслідок чого наказ, складений за результатами такої перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 12 квітня 2021 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №1104/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1" на підставі звернень ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 03 березня 2021 року, ОСОБА_2 від 02 березня 2021 року щодо реєстраційних дій від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 та від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896.

7. За результатами проведення камеральної перевірки складено акт від 29 квітня 2021 року, яким встановлено порушення законодавства у сфері державної реєстрації приватним нотаріусом ОСОБА_1, а саме - проведено реєстраційні дії від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 та від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 за наявності підстави для зупинення розгляду документів та підстави для відмови у державній реєстрації.

8. 30 квітня 2021 року наказом Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округо - ОСОБА_1" №1588/5 тимчасово блоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округо - ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці.

9. Вважаючи протиправним наказ Міністерства юстиції України від 30 квітня 2021 року №1588/5, позивач звернулась до суду із позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про законність рішення Міністерства юстиції України щодо тимчасового блокування доступу приватного нотаріуса ОСОБА_1 , оскільки під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

11. Суд першої інстанції вказав, що тимчасове блокування доступу приватного нотаріуса до Єдиного державного реєстру строком на 3 місяці відповідає характеру вчиненого порушення, а визначений строк є достатнім для запобігання та недопущення нових порушень у сфері державної реєстрації.

12. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зауважував, що у даному випадку у суб`єкта владних повноважень наявне законодавчо закріплене право адміністративного розсуду щодо встановлення строку блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав з урахуванням вчиненого порушення, його систематичності, сукупності з іншими порушеннями, співрозмірності порушення із можливими негативними наслідками.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі представник позивача зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосували положення пункту 14 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №990 від 21 грудня 2016 року, який корелює із положенням частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в частині обов`язкової вмотивованості та обґрунтованості рішень про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності. На думку скаржника, вказану норму права було застосовано без урахування правового висновку, викладеного у наступних постановах Верховного Суду: від 15 серпня 2019 року у справі № 826/12480/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 440/1246/19, від 10 липня 2019 року у справі № 820/2849/17, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/5458/17, від 08 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 30 червня 2020 року у справі №820/2443/18, від 21 листопада 2019 року у справі №826/9263/17, від 11 вересня 2020 року у справі №824/902/19-а; від 30 вересня 2020 року у справі №420/4255/19, від 10 січня 2020 року у справі №640/1905/19, від 24 вересня 2020 року у справі №420/6709/18, від 14 січня 2021 року у справі №804/8452/17.

14. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначив, що Міністерство юстиції України, приймаючи оскаржуваний наказ, порушило частину другу статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», враховуючи не наведення у наказі від 30 квітня 2021 року №1588/5 підстав його прийняття та мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу на позивача. Зі змісту спірного наказу вбачається відсутність інформації про те, що відповідач здійснив дослідження чи перевірку фактів, викладених у акті від 29 квітня 2021 року за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначено норми, які порушено позивачем. Також оскаржуваний наказ не містить відомостей про негативні наслідки порушень, що були встановлені під час перевірки.

15. Окрім того, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а саме: не враховано та не проаналізовано мотивів та підстав призначення камеральної перевірки позивача, внаслідок чого допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Також суди попередніх інстанцій не здійснили належного дослідження всіх доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

16. Міністерством юстиції України подано відзив, в якому зазначено про необґрунтованість посилання позивача як на підставу касаційного оскарження на висновки Верховного Суду. Скаржником не вказано, який саме висновок суду попередніх інстанцій суперечить позиції Верховного Суду у наведених у касаційній скарзі справах. У відзиві відповідач вказав, що приватний нотаріус вчинив реєстраційну дію від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 за наявності підстав для зупинення державної реєстрації, а реєстраційну дію від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 проведено за наявності підстав для відмови у державній реєстрації.

17. Також у відзиві зазначено, що всупереч помилковим доводам представника позивача, в оскаржуваному наказі зазначено мотиви, за яких державному реєстратору тимчасово заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру, та за які конкретно визначені порушення застосовано саме цей вид стягнення. Санкція, яку, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» має право застосовувати Міністерство юстиції України є елементом правової норми, що встановлює невигідні наслідки для суб`єктів здійснення реєстраційних дій у разі порушення правил, визначених диспозицією.

18. У відзиві відповідачем наголошено, із посиланням на практику Верховного Суду, сформовану у постановах від 25 січня 2019 року у справі №820/5866/17 та від 29 квітня 2020 року у справі №826/15358/17, що саме санкція Міністерства юстиції України є одним із засобів спонукання державного реєстратора до додержання норм права. Так, право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати вид санкції. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень.

19. Представник ОСОБА_1 подав письмові пояснення на відзив Міністерства юстиції України , в яких вказав, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, вказані у касаційній скарзі, в частині обов`язкової вмотивованості та обґрунтованості рішень про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності, є актуальними та релевантними і на сьогодні. При цьому, у поясненнях наголошено про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях правовим позиціям Верховного Суду.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

21. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

22. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

23. Пунктом 1 частини другої статті 353 України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

24. У касаційній скарзі вказано, що суди попередніх інстанцій не здійснили належного дослідження усіх доказів у справі, а саме: положень статуту ТОВ «Аграрний маркетинговий центр» та оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.

25. Спір у справі, що розглядається виник стосовно правомірності винесення Міністерством юстиції України наказу про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці.

26. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

27. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV).

28. Згідно із пунктом 18 частини першої статті 1 Закону № 755-IV камеральна перевірка - це перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Єдиного державного реєстру.

29. Частиною першою статті 34-1 Закону №755-IV передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації, а також з метою виявлення фактів неподання або несвоєчасного подання державному реєстратору передбаченої цим Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або його відсутність.

30. Процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації, визначає Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990 (далі - Порядок №990).

31. Пунктом 9 Порядку №990 визначено, що камеральна перевірка за результатами здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерством юстиції України була проведена камеральна перевірка діяльності позивача на підставі звернень ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» від 03 березня 2021 року, ОСОБА_2 від 02 березня 2021 року щодо реєстраційних дій, вчинених позивачем як державним реєстратором 11 грудня 2020 року №1000701070024037896, 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 та на підставі наказу від 12 квітня 2021 року №1104/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

33. Враховуючи наявність звернень від фізичних та юридичних осіб про допущення державним реєстратором порушень вимог Закону №755-IV при здійсненні реєстраційних дій №1000701070024037896, №1000701070029037896 та вищенаведені приписи законодавства, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо безпідставності проведення перевірки діяльності позивача як державного реєстратора.

34. Під час проведення вказаної перевірки складено акт від 29 квітня 2021 року, в якому встановлені наступні порушення: при здійсненні реєстраційних дій від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 державним реєстратором порушено приписи пункту 1 частини першої статті 27 Закону №755-IV, при здійсненні реєстраційних дій від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 порушено вимоги пункту 5 частини першої статті 28 Закону №755-IV.

35. Щодо реєстраційних дій від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 колегія суддів зазначає таке.

36. Вказана реєстраційна дія полягає у внесенні до Єдиного державного реєстру змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «Аграрний маркетинговий центр» щодо зміни складу учасників - вступу до цього товариства ОСОБА_3 .

37. Згідно із приписами частини п`ятої статті 17 Закону №755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

ж) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

з) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.

38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону №755-IV підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі.

39. Пунктами 2, 5 частини другої статті 6 Закону №755-IV визначено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; веде реєстраційні справи.

40. Згідно із пунктом 3-1 частини другої статті 6 Закону №755-IV під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

41. Отже, під час виконання реєстраційних дій у приватного нотаріуса є можливість скористатись інформацією, яку містять реєстри та електронна справа.

42. Заявником для спірної реєстрації подано наступні документи:

-заяву щодо державної реєстрації юридичної особи від 11 грудня 2020 року;

-документи про сплату адміністративного збору;

-заяву ОСОБА_3 від 10 грудня 2020 року про вступ до Товариства на підставі ухвали Макарівського районного суду Київської області від 25 листопада 2020 року у справі №370/2669/20.

43. Перевіркою встановлено, що відповідно до пункту 9.1.2 статуту ТОВ «Аграрний маркетинговий центр» вступ до товариства здійснюється на підставі письмової заяви, поданої на ім`я товариства особою, яка виявила бажання стати учасником товариства та після підтвердження рішення загальних зборів учасників товариства про прийняття до складу учасників товариства.

44. Отже, статутом товариства чітко визначено процедуру вступу до неї нового учасника.

45. Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначає Закон України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон №2275-VIII).

46. Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2275-VIII установчим документом товариства є статут.

47. Пунктом 1 частини першої статті 6 Закону № 2275-VIII передбачено, що учасники товариства зобов`язані дотримуватися статуту.

48. У статуті товариства зазначаються відомості про порядок вступу до товариства та виходу з нього (пункт 3 частини п`ятої статті 11 Закону №2275-VIII).

49. Враховуючи вищенаведені приписи законодавства та те, що рішення загальних зборів про вступ ОСОБА_3 до ТОВ «Аграрний маркетинговий центр» державному реєстратору подано не було, хоча це було передбачено установчим документом юридичної особи, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстави для зупинення розгляду документів поданих до державної реєстрації.

50. Щодо реєстраційної дії від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 Верховний Суд зазначає наступне.

51. Спірна реєстраційна дія стосувалась внесення змін до ТОВ «Аграрний маркетинговий центр» щодо зміни складу учасників ТОВ «Аграрний маркетинговий центр».

52. Судами встановлено, що для проведення вказаної реєстраційної дії позивачу подано наступні документи:

- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи від 17 грудня 2020 року;

- документ про сплату адміністративного збору;

- акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний маркетинговий центр» від 16 грудня 2020 року;

- спеціальну довіреність від 09 грудня 2020 року, видану Компанією БАМЕРІНГ СІСТЕМЗ ЛТД В`ячеславу Лещенку, якою останнього уповноважено, зокрема, представляти інтереси компанії в Україні з будь-яких питань пов`язаних з продажем та/або купівлею частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 40% або менше з долученими до неї свідоцтвами: про реєстрацію компанії, про акціонерів компанії, про директора та секретаря компанії, про юридичну адресу компанії.

53. Згідно з абзацом 19 частини п`ятої статті 17 Закону №755-IV справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "ґ" цієї частини (акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

54. Приписами пункту 5 частини першої статті 28 Закону №755-IV визначено, що підставою для відмови у державній реєстрації є те, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт приймання-передачі частки у статутному капіталі між фізичною особою ОСОБА_3 (Продавець) та юридичною особою Республіки Кіпр БАМЕРІНГ СІСТЕМЗ ЛТД (Покупець) в особі представника ОСОБА_4 Проте, засвідчуваний напис на акті містить інформацію про засвідчення справжності підпису представника БАМЕРІНГ СІСТЕМЗ ЛТД ОСОБА_5, який вказаний акт не підписував. Натомість справжність підпису представника ОСОБА_4 на акті не засвідчено нотаріально.

56. Отже, документи, на підставі яких здійснювалась реєстраційна дія №1000701070029037896, суперечили вимогам Закону №755-IV.

57. Отже, враховуючи, що на час вчинення реєстраційної дії від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 16 грудня 2020 року суперечив вимогам абзацу 19 частини п`ятої статті 17 Закону №755-IV, а державним реєстратором не здійснено перевірку вказаного акту вимогам Закону №755-IV, були наявні підстави для відмови у вчиненні вказаної реєстраційної дії.

58. Доводи скаржника щодо допущення в посвідчувальному написі технічної помилки є безпідставними, оскільки станом на час вчинення спірної реєстраційної дії акт приймання-передачі частки не містив відповідних виправлень.

59. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності порушень позивачем вимог Закону №755-IV при здійсненні спірних реєстраційних дій.

60. Щодо пропорційності застосованої у наказі санкції та обґрунтованості строку встановлення такого обмеження, Верховний Суд зазначає наступне.

61. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 34-1 Закону №755-IV за результатами проведення перевірок суб`єктів державної реєстрації Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації приймає вмотивоване рішення, зокрема, про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до Єдиного державного реєстру.

62. Верховний Суд зазначає, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов`язав контролюючий орган мотивувати таке рішення. Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.

63. За перевіркою матеріалів справи вбачається, що відповідач встановив термін обмеження, виходячи з типу порушення, його систематичності, сукупності з іншими порушеннями, співрозмірності порушення з можливими негативними наслідками та на власний розсуд визначив за доцільне застосувати до позивача санкцію у вигляді блокування доступу до державного реєстру строком на 3 місяці, що відповідає вимогам чинного законодавства.

64. При цьому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що застосований до позивача захід реагування, що передбачений статтею 34-1 Закону №755-IV, є найменш суворим та пропорційним до вчиненого порушення.

65. Також касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

66. У скарзі представник позивача вказав про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 серпня 2019 року у справі №826/12480/17, від 12 грудня 2019 року у справі №440/1246/19, від 10 липня 2019 року у справі №820/2849/17, від 30 квітня 2020 року у справі №820/5458/17, від 08 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 30 червня 2020 року у справі №820/2443/18, від 21 листопада 2019 року у справі №826/9263/17, від 11 вересня 2020 року у справі №824/902/19-а; від 30 вересня 2020 року у справі №420/4255/19, від 10 січня 2020 року у справі №640/1905/19, від 24 вересня 2020 року у справі №420/6709/18, від 14 січня 2021 року у справі №804/8452/17. Однак, вказані твердження скаржника є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини не є подібними до правовідносин, що виникли у цих справах. У вищенаведених справах судом касаційної інстанції визнано протиправними накази Міністерства юстиції України, зокрема, внаслідок не зазначення мотивів, за яких державному реєстратору тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та за які конкретно визначені порушення застосовано саме цей вид стягнення.

67. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій по суті справи.

68. Таким чином, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.

69. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

70. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 356 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду