Рішення

від 22.03.2022 по справі 160/12086/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2022 року Справа № 160/12086/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (далі - ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000", позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 06 квітня 2021 року №19048 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від №26926 від 22.04.2020р. ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, визначених у Додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165), а саме: у зв`язку із тим, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках). При цьому у вказаному рішенні не зазначено яка саме податкова інформація (її зміст) стала підставою для такого висновку, не вказано суть та характер такої податкової інформації, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не наведено переліку документів, які слід надати для виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Натомість, контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Крім цього, ніякої податкової інформації щодо будь-яких господарських операцій платника або посилань на податкові накладні, подані на реєстрацію, які стали підставою для застосування п.8 Критеріїв ризиковості у вказаному рішенні не було зазначено. Додатки до рішення №26926 від 22.04.2020р. не додавались, водночас, форма рішення, затверджена Порядком №1165, не передбачає додавання до нього додатків. Тож, зазначені обставини унеможливили позивачу під час підготовки та подання звернення (пояснень) визначити, яка саме інформація і щодо яких господарських операцій підприємства визначала ризиковість здійснення таких операції. Разом з цим, 25 березня 2021 року позивачем подано пояснення від 25.03.2021р. №5 з копіями відповідних документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості. Проте за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 06 квітня 2021 року №19048, яким ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" знову визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, визначених у Додатку 1 Порядку №1165, у зв`язку із наявною податковою інформацією структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій. Водночас рішення від 06 квітня 2021 року №19048 так само, як і рішення від 22.04.2020р. №26926, не містить розшифровки (змісту) податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а також не містить конкретизованого переліку документ, яких не вистачило контролюючому органу для прийняття рішення про виключення позивача з реєстру ризикових платників, що формує ситуацію правової невизначеності для платника, так як відсутній вичерпний перелік інформації та документів, які слід надати до контролюючого органу для прийняття позитивного рішення. Разом з цим, вичерпний обсяг таких, документів законодавством не передбачений, а контролюючим органом знову не вказано конкретного переліку документів, що слід подати для виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що, в свою чергу, унеможливлює чітке розуміння того, які саме документи та пояснення слід подати задля уникнення застосовування до позивача негативних наслідків, пов`язаних із ненаданням певного документу. Таким чином, оскаржуване рішення від 06 квітня 2021 року №19048 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку позивач вважає необґрунтованим і протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12086/21, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 26.08.2021 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

16.08.2021 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000", в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497) було включене до переліку ризикових 22.04.2020 року відповідно до рішення №26926 (протокол №172 від 22.04.2020р.). В подальшому, 30.03.2021 року від позивача надійшло повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. В ході аналізу отриманих від платника документів та податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), з урахуванням розгляду фінансово-господарської діяльності цього суб`єкта господарювання та схеми його роботи, встановлено, що у Комісії відсутні підстави для виключення позивача з переліку ризикових підприємств господарювання (протокол від 06.04.2021р. №163, рішення від 06.04.2021р. №19048), у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" податкові зобов`язання сформовані за рахунок реалізації товару та послуг (вугільна фракція і дрібнодисперсна (ВФД), обладнання для переробки шлаків, фосфогіпс, суборенда за використання земельної ділянки, відповідальне зберігання фосфогіпсу, відповідальне зберігання шламу вуглевмісного); податковий кредит було сформовано за рахунок придбання товарів та послуг, а саме: вугільної фракції дрібнодисперсної (шлам вуглевмісний), обладнання для переробки металургійних шлаків, послуги з організації перевезень залізничним транспортом вугілля кам`яного, компенсація витрат тепловоза, компенсація витрат за залізничні послуги, палива дизельного, оренда нежитлового приміщення; постачальником концентрату залізорудного у кількості 1888,9 т на суму ПДВ 680 тис.грн. обладнання для переробки металургійних шлаків на суму ПДВ 800 тис.грн. та вугільної фракції дрібнодисперсної (шлам вуглевмісний) у кількості 93662 т (обсяг постачання без ПДВ- 22136,9 тис.грн.) є ТОВ "ЗАУБЕР ХОЛДІНГС УКРАЇНА", який відповідає критеріям ризиковості та включений до переліку ризикових 25.03.2021р., а податкова декларація з ПДВ за лютий 2021 року ним не надана; подальша реалізація обладнання для переробки металургійних шлаків, який було придбано на суму ПДВ 800 тис.грн., здійснена в адресу ТОВ "Тандем 2006" за ціною 668,4тис.грн. ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" визнано умовне постачання по накладним постачальника ТОВ "ЗАУБЕР ХОЛДІНГС УКРАЇНА" на суму ПДВ 218,8 тис.грн. по послугам: компенсація витрат за залізничні послуги ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", послуги з організації перевезень залізничним транспортом вугілля кам`яного компенсація витрат тепловоза ТОВ "Одеське шляхо-буд.управл.". При цьому, платником ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" не було надано в повному обсязі підтверджуючі документи щодо реальності здійснених ним операцій, також не встановлено місце зберігання товарів, оскільки звіт за формою 20-ОПП щодо наявності об`єктів оподаткування не надавався. Отже, оскаржуваним рішенням обґрунтовано відмовлено у виключенні позивача з переліку ризикових. Щодо позовних Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" про виключення з переліку ризикових платників податків відповідач зазначав, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, а є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Відповідачем також зауважено, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.03.2020р. у справі №240/3665/19, від 20.11.2019р. у справі №480/4006/18, від 27.08.2019р. у справі №540/2077/18, дії контролюючого органу щодо внесення позивача до переліку ризикових не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, не породжують для позивача жодних правових наслідків та не порушують його права, оскільки розміщена в системі контролюючого органу інформація є службовою і використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій і завдань, отже, вимога позивача про виключення його з переліку ризикових платників податків є безпідставною та задоволенню не підлягає, тим більше, що задоволення такої вимоги призведе до втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу. За таких обставин, відповідач вважає спірне рішення правомірним та обґрунтованим і таким, що скасуванню не підлягає.

26.08.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивачем висловлено позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/12086/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 20.10.2021 року о 16:00 год.

20.10.2021 року на електронну пошту суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи призначеного на 20.10.2021 року.

Сторони в підготовче судове засідання 20.10.2021 року не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлені належним чином.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання підготовче судове засідання було відкладено до 23.11.2021 року о 15:00.

23.11.2021 року на електронну пошту суду надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області додаткові письмові пояснення по суті спору, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/12086/21 до 16.12.2021 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 16.12.2021 року о 13:00год.

02.12.2021 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

13.12.2021 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшла відповідь на додаткові письмові пояснення відповідача, в яких позивач заперечував проти доводів відповідача та висловив позицію, аналогічну викладеній у позові та у відповіді на відзив.

Також 13.12.2021р. до суду надійшла заява представника позивача про проведення підготовчого судового засідання 16.12.2021 року за його відсутності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/12086/21 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 18 січня 2022 року о 13:00 год.

18.01.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 18.01.2022 року.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання судове засідання було відкладено до 26.01.2022 року о 15:00.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Молоданова М.Ю. від 26.01.2022 року №50 справа №160/12086/21 знята з розгляду 26.01.2022 року у зв`язку із перебуванням судді Турової О.М. у щорічній відпустці у період з 24.01.2022 року по 28.12.2022 року, включно.

Наступне судове засідання з розгляду справи призначено на 23.02.2022 року на 11:00год.

22.02.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 23.02.2022 року.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання судове засідання відкладено до 02.03.2022 року на 16:00год.

Відповідно до довідки помічника судді Закопай А.Р. від 02.03.2022р. №253 всі справи, призначені до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2022 року, були зняті з розгляду у зв`язку із введенням воєнного стану на території України.

Наступне судове засідання з розгляду справи було призначено на 22.03.2022 року на 13:00год.

21.03.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні у зв`язку з введенням воєнного стану на території України.

Сторони в судове засідання 22.03.2022 року не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497) є юридичною особою, зареєстрованою 11.09.2000р., 02.12.2004, про що внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №12231200000000474, перебуває на обліку в контролюючих органах з 14.10.2011р. за №04030340471 в ДПІ у Соборному районі м. Дніпро та є платником ПДВ; основний вид діяльності 19.20 виробництво продуктів нафто перероблення.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №26926 від 22.04.2020 року, ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, визначених у Додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165), а саме: у зв`язку із тим, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках).

Позивач скористався своїм правом на надання пояснень та їх документального підтвердження та подав 25.03.2021 року за №5 до контролюючого органу інформацію (пояснення) та копії відповідних документів від платника податку щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника (в порядку п.6 Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019р.) серед яких зокрема: штатний розклад; статут ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000»; виписка з ЄДР; податковий розрахунок сум доходу (форма 1-ДФ); наказ про призначення директора; договір оренди №01/19 від 02.01.2019 р. з 35201169 ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА "ТРАНССТРОИІНВЕСТ" (35201169) на частину нежитлового приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою м.Дніпро, вул. Обручева, 17, загальна площа - 194,6 кв.м; акт прийому-передачі об`єкту оренди; договір №12422 від 08.10.2012 з Дніпродзержинською міською радою про оренду земельної ділянки площею 58,8620 га для розміщення «Шламонакопичувача Дніпровського меткомбінату»; розрахунок розміру орендної плати, план земельної ділянки; договір купівлі-продажу вугільної фракції дрібнодисперсної (шлам вуглевмісний) № 1202/20-ВФД від 12.02.2020 з ТОВ "ЗАУБЕР ХОЛДШГС УКРАЇНА"; договір купівлі-продажу вугільної продукції №1205/20-ВФД від 12.05.2020 з ТОВ "ЗАУБЕР ХОЛДШГС УКРАЇНА"; договір купівлі-продажу фосфогіпсу №2719-Ф від 27.02.2019 з ТОВ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "БАЛАНС" (36568282, вартість основних засобів - 184.9, платник єдиного податку групи 3 за ставкою 5%, неплатник ПДВ); картка рахунку 6414; журнали-ордери 63,3 6.

30.03.2021 року відповілачем було отримано подане позивачем повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платнику податку за №1 у кількості 17 документів, що додавалися до повідомлення.

Проте рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №19048 від 06.04.2021 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.03.2021р. №1, ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" знов визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, визначених у Додатку 1 Порядку №1165 у зв`язку із наявною податковою інформацією структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій.

Судом також встановлено, що відповідно до доповідної записки Соборного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невиключення з переліку ймовірно ризикових ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля, при цьому, згідно з ЄРПН податкові зобов`язання сформовані за рахунок реалізації товару та послуг (вугільна фракція дрібнодисперсна (ВФД), обладнання для переробки шлаків, фосфогіпс, суборенда за використання земельної ділянки, відповідальне зберігання фосфогіпсу, відповідальне зберігання шлама вуглевмісного); податковий кредит було сформовано за рахунок придбання товарів та послуг, а саме: вугільної фракції дрібнодисперсної (шлам вуглевмісний), обладнання для переробки металургійних шлаків, послуги з організації перевезень залізничним транспортом вугілля кам`яного, компенсація витрат тепловоза, компенсація витрат за залізничні послуги, палива дизельного, оренда нежитлового приміщення; постачальником концентрату залізорудного у кількості 1888,9 т на суму ПДВ 680 тис.грн. обладнання для переробки металургійних шлаків на суму ПДВ 800 тис.грн. та вугільної фракції дрібнодісперсної (шлам вуглевмістний) у кількості 93662 т (обсяг постачання без ПДВ - 22136,9 тис.грн.) є ТОВ "ЗАУБЕР ХОЛДІНГС УКРАЇНА", який відповідає критеріям ризиковості та включений до переліку ризикових 25.03.2021р., податкова декларація з ПДВ за лютий 2021 року ним не надана; подальша реалізація обладнання для переробки металургійних шлаків, який було придбано на суму ПДВ 800 тис.грн., здійснена в адресу ТОВ "Тандем 2006" за ціною 668,4тис.грн.; ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" визнано умовне постачання по накладним постачальника ТОВ "ЗАУБЕР ХОЛДІНГС УКРАЇНА" на суму ПДВ 218,8 тис.грн. по послугам: компенсація витрат за залізничні послуги ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", послуги з організації перевезень залізничним транспортом вугілля кам`яного компенсація витрат тепловоза ТОВ "Одеське шляхо-буд.управл.". При цьому, платником ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" не було надано в повному обсязі підтверджуючі документи щодо реальності здійснених ним операцій, також не встановлено місце зберігання товарів, оскільки звіт за формою 20-ОПП щодо наявності об`єктів оподаткування не надавався. Внаслідок наведеного, ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" не може бути виключено з переліку ймовірно ризикових СГ.

Згідно з протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №163 від 06.04.2021р. за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи отримані від ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" та інформацію, отриману в межах з бази даних ІС «Податкових блок», у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків від 06 квітня 2021 року №19048, останній звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядок №1165 набрав чинності з 01.02.2020р.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

За змістом пункту 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Пунктом 43 Порядку №1165 встановлено, що матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

За приписами п.44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у графі «Податкова інформація» розшифровується, яка саме податкова інформація.

При цьому, у Додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022р. у справі №640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі №340/1098/20 та від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20.

Як встановлено судом, у даному випадку Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №19048 від 06.04.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому у графі «Податкова інформація» спірного рішення зазначено: «Наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій».

Отже, в оскаржуваному рішенні відповідачем в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Також не вказано у спірному рішенні і конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд також зауважує, що і у попередньому рішенні Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №26926 від 22.04.2020р., як і у спірному рішенні цієї Комісії №19048 від 06.04.2021р. про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ НВП "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у рядку «Податкова інформація» цих рішень не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, а також не вказано конкретні податкові накладні/розрахунки коригування, складені позивачем та подані ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання про відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти того: які саме господарські операції та з якими суб`єктами господарювання стосуються прийнятого рішення; які суб`єкти господарювання віднесені до ризикових платників податків та/або свідчать про те, що взаємовідносини з ними вказують на ризиковість операцій. Також, не зважаючи на зазначення у рішенні №26926 від 22.04.2020р. про те, що така податкова інформація зазначена у додатках до цього рішення, такі додатки не були надані ані позивачу, ані суду, при цьому, формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, затвердженою Порядком № 1165, не передбачено складання додатків до такого рішення.

Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем у даному випадку виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Отже, за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Надані відповідачем доповідна записка Соборного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невиключення з переліку ймовірно ризикових ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» та протокол засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №163 від 06.04.2021р. жодним чином не усувають невизначеність підстав прийняття спірного рішення, позаяк з його змісту неможливо чітко зрозуміти яких саме документів не було надано позивачем та чи стосуються вони податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, реєстрація яких була зупинена, що потягло за собою проведення моніторингу платника податку (позивача) і таких податкових накладних/розрахунку коригування, що направлені для реєстрації. У відзиві на позовну заяву відповідач також відповідної інформації не навів.

Отже, відповідачем не обґрунтовано та не доведено, що як прийняттю первинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків №26926 від 22.04.2020р., так і спірного рішення №19048 від 06.04.2021 року передували дії позивача щодо реєстрації у ЄРПН податкової накладної чи розрахунку коригування, реєстрація якої була зупинена, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування.

Відтак, спірне рішення прийнято у зв`язку із наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. Вказана обставина фактично підтверджується протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №163 від 06.04.2021р. та доповідною запискою Соборного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невиключення з переліку ймовірно ризикових ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000».

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що розгляд Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» Критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дій контролюючого органу.

При цьому, оскаржуване рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Водночас, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Натомість, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Посилання відповідача на ненадання позивачем окремих документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення Комісією конкретного переліку документів, що мають бути надані для виключення з переліку ризикових платників податку, а також не зазначення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами щодо наявності підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Доводи відповідача щодо можливої нереальності здійснення господарських операцій суд також вважає необґрунтованими, оскільки сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що спірне рішення про визнання ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків, оскільки згідно з приписами Порядку №1165 наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прямо визначено у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), згідно з якою "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Посилання відповідача у відзиві на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019р. у справі №480/4006/18, від 03.03.2020р. у справі №240/3665/19, від 05.08.2020р. у справі №520/5692/19, від 21.08.2020р. у справі №520/6051/19, від 29.09.2020р. у справі №440/1385/19 в межах розгляду цієї справи суд вважає безпідставними, оскільки правова позиція у вказаних рішенням сформульована Верховним Судом при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність (01.02.2020).

На час прийняття оскаржуваного рішення та станом на теперішній час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно з яким рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.01.2021р. у справі №640/11321/20.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №19048 від 06.04.2021 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначалося вище, відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, безпосередньо самим Порядком №1165 передбачено, що суд має право розглядати позови щодо виключення платника податку з переліку ризикових платників та приймати такі рішення.

З огляду на наведене, зважаючи на встановлення судом протиправності рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №19048 від 06.04.2021р. про відповідність ТОВ НВП «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та скасування цього рішення, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених вказаним рішенням відповідача прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі

Згідно абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 2102,00грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Водночас, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021р. у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020р. у справі №640/15803/19.

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019р. у справі №810/2760/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), №34884/97, рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», рішення від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України»).

При цьому, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 23.04.2019р. у справі №826/9047/16.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано Договір про надання правничої допомоги від 28.04.2021 року №28/04-21/ЕД, укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатський центр», як Виконавцем, в особі голови Осмоловського Дениса Юлійовича, та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП «Екологія-Дніпро 2000», як Клієнтом, в особі директора Сомова Ігоря Васильовича, попередній (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, від 16.07.2021р. та платіжне доручення №346 від 30.04.2021р. про сплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання «Адвокатський центр» коштів на суму 10000грн.

Відповідно до п.1.1 Договору про надання правничої допомоги від 28.04.2021 року №28/04-21/ЕД Виконавець надає Клієнту правову допомогу, про обсяг та зміст якої зазначено у додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1 цього Договору передбачено, що встановлення вартості послуг за даним Договором визначається додатком №1, що є невід`ємною частиною такого Договору.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести (додаток 1 до Договору від 28.04.2021 року №28/04-21/ЕД) адвокатом надано такі послуги позивачу, а витрати на професійну правничу допомогу (в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на 2021 рік, на одну особу (1135,00грн. за одну годину роботи адвоката)) склали:

- вивчення матеріалів, які підтверджують фактичні обставини, вивчення правових позицій Верховного Суду до 2 год. 2055грн.;

- підготовка та складання позовної заяви до 7 год. 7945грн.,

а всього орієнтованих витрат на правничу допомогу 10000грн.

Згідно з платіжним дорученням №346 від 30.04.2021р. позивачем сплачено на користь Адвокатського об`єднання «Адвокатський центр» кошти у сумі 10000,00грн. за надання правничої допомоги згідно з Договором від 28.04.2021 року №28/04-21/ЕД.

Посилаючись на вищевказані докази, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, суд враховує, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності у розумінні приписів п.2 ч.6 ст.12 КАС України, яка розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто без проведення судового засідання, тому адвокат у судових засіданнях адвокат участі не брав, а також з огляду на наявність установленої судової практики з вирішення цієї категорії спорів, що є сформованою тривалий час, а, отже, підготовка такої позовної заяви не повинна вимагати багато часу.

З огляду на наведене, заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн. є неспівмірними з категорією та складністю справи, позаяк, як зазначалося вище, дана справа не викликає складності у правовому розумінні та не містить великого обсягу досліджуваних доказів, а також не потребує складання значної кількості процесуальних документів учасниками справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00грн. є неспівмірними з наданим адвокатом обсягом послуг у суді. У поданих документах жодним чином не обґрунтовано вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов Договору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та, виходячи з предмету спору та характеру спірних відносин, розгляду і вирішення справи як незначної складності у спрощеному позовному провадженні, тобто без проведення судових засідань, отже заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому не можуть бути стягнуті у заявленому розмірі.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із протиправними діями відповідача був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв`язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн., оскільки така вартість наданих адвокатом послуг є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що підтвердженими належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами є витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00грн.

Відтак, у стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00грн., про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв`язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності та розумності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При цьому, суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 229, 205, 243, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497, юридична адреса: вулиця Обручева, буд. 17, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 06.04.2021 року №19048 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497, юридична адреса: вулиця Обручева, буд. 17, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005), як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з підстав, визначених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, визначених у додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497, юридична адреса: вулиця Обручева, буд. 17, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000" (код ЄДРПОУ 30012497, юридична адреса: вулиця Обручева, буд. 17, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок), а також судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

У стягненні з відповідача решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова