Рішення

від 22.02.2023 по справі 685/833/22

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/833/22

Провадження № 2/685/23/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теофіполі

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Теофіпольська селищна рада про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи його тим, що вона є спадкоємицею за заповітом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме земельну ділянку (пай) на землях, що перебувають в колективній власності селянської спілки «Відродження» с. Малий Лазучин Теофіпольського району в розмірі 6,57 га в умовних кадастрових гектарах. За життя ОСОБА_3 вступила у фактичне управління та розпорядження спадковим майном свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Чоловікові ОСОБА_3 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності належала земельна ділянка розміром 7,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення її меж в натурі. Зазначена земельна ділянка не була внесена до її свідоцтва про право на спадщину, оскільки від імені ОСОБА_4 10.11.1995 року було виконано заповіт на ОСОБА_2 , невідому, сторонню особу, яка і оформила на себе право на земельну частку (пай) належне ОСОБА_4 . Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27.06.2022 обґрунтовано нікчемність заповіту від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 посвідченого 10.11.1995 року секретарем виконкому Новоставецької сільради Теофіпольського району Савчук В.В., зареєстрованого в реєстрі за №18. Таким чином, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.02.2017 року на майно ОСОБА_4 ОСОБА_2 отримала безпідставно, вона не мала права спадкувати за заповітом, який є нікчемним. На підставі викладеного, просить визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.02.2017 в якому спадкоємцем майна ОСОБА_4 зазначена ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 7,01 га в умовних кадастрових гектарах, що перебуває в колективній власності селянської спілки «Відродження» с. Малий Лазучин Теофіпольського району, зареєстрованого в реєстрі №227, спадкова справа №48/2017. Також, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку розміром 7,01 га в умовних кадастрових гектарах, що перебуває в колективній власності селянської спілки «Відродження» с. Малий Лазучин Теофіпольського району, яка належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на земельний пай серії ХМ №0203047/47, зареєстрованого Теофіпольською РДА Хмельницької області 04.08. 1997.

Позивач в судове засідання не з?явилася, подала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності. Відповідач та третя особа про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань не подали .

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується заповітом від 13.05.1996, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16.03.2001 (а.с.18,19,21). Згідно з довідкою Виконавчого комітету Великолазучинської сільської ради №726 від 20.12.2016 та випискою з погосподарської книги по господарству за адресою АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 в фактичне управління та розпорядження спадковим майном вступила його дружина ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15). 15.02.2017 ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , згідно якого спадщиною, на яке видано це свідоцтво є право на земельну частку (пай) на землях, що перебувають у колективній власності селянської спілки «Відродження» на території Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, розміром 7,01 га в умовних кадастрових гектарах. Право на земельну частку (пай) належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0203047, зареєстрованого Теофільською районною державною адміністрацію Хмельницької області 04.08.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №0203047/47 (а.с. 17,22). Вказаний сертифікат виданий на підставі рішення Теофіпольської райдержадміністрації від 18.04.1996 року №110-р. Згідно з постановою Хмельницького апеляційного суду від 27.06.2022 заповіт від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 посвідчений 10.11.1995 року секретарем виконкому Новоставецької сільради Теофіпольського району Савчук В.В., зареєстрованого в реєстрі за №18 є нікчемний (а.с.12-14).

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) зроблено висновок, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Оскільки заповіт від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 посвідчений 10.11.1995 року секретарем виконкому Новоставецької сільради Теофіпольського району Савчук В.В., зареєстрованого в реєстрі за №18 є нікчемний, а на підставі вказаного заповіту видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.02.2017 року на ім?я ОСОБА_2 , то вказане свідоцтво необхідно визнати недійсним. Відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у володіння спадковим майном або подав заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, згідно ст 1218 ЦК України, входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР, в редакції на час смерті ОСОБА_4 , вважається, що спадкоємиць прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Оскільки, згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру , інших заповітів, крім того , що є нікчемним, на ім?я ОСОБА_4 немає, ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , то суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем права на земельну частку (пай) , яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії ХМ №0203047, зареєстрованого Теофільською районною державною адміністрацію Хмельницької області 04.08.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №0203047/47.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 1301 ЦК України, ст.529, 549 ЦК України від 01.01.1964 р. в редакції станом на час виникнення спадкових відносин, ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Теофіпольська селищна рада про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане 15 лютого 2017 року державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори Вівсянко О.П. на ім`я ОСОБА_2 на спадщину, а саме право на земельну частку (пай) на землях, що перебувають у колективній власності селянської спілки «Відродження» на території Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, розміром 7,01 га в умовних кадастрових гектарах.

Визнати за ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) розміром 7,01 в умовних кадастрових гектарах, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії ХМ №0203047, зареєстрованого Теофільською районною державною адміністрацію Хмельницької області 04.08.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №0203047/47.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1984,80 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2статті 358 цього Кодексу.

Головуюча