Постанова

від 24.01.2023 по справі 910/21298/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. Справа№ 910/21298/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 24.01.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/21298/21 (суддя Шкурдова Л.М., повний текст рішення складено 02.08.2022)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Енерджи"

про стягнення 19 120 264,26 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Енерджи» про стягнення заборгованості за врегулювання небалансів електричної енергії за договором від 28.07.2021 року №2105-01024 у розмірі 15 724 566, 68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 28.07.2021 №2105-01024, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 15 724 566,68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Енерджи» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 15 724 566 грн 68 коп. - сума основного боргу, 364 407 грн 90 коп. - інфляційні втрати, 146 грн 53 коп. - 3% річних та 243 535 грн 14 коп. - витрати зі сплати судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного:

- відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, наявність заборгованості не спростовано, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 724 566,68 грн боргу підлягають задоволенню;

- перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, за відсутності контррозрахунку відповідача, суд визнав за можливе задовольнити вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 146 701,53 грн та інфляційних втрат в розмірі 364 407,90 грн;

- щодо заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 784 868,48 та штрафу у сумі 1 099 719,67 грн суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, посилаючись на відсутність підстав для застосування ст.231 ГК України до спірних правовідносин.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення пені (0,1%) і штрафу (7%) визначених Договором (п. 4.1) та Законом (ч.2 ст.231 ГК України) у розмірі: 1 784 868,48 грн. пені та штрафу у сумі 1 099 719,67 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені (0,1%) і штрафу (7%) визначених Договором (п. 4.1) та Законом (ч.2 ст.231 ГК України) у розмірі: 1 784 868,48 грн. пені та штрафу у сумі 1 099 719,67 грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго». Судові витрати покласти на відповідача ТОВ «Світ Енерджи».

Скаржник вважає, що стягнення штрафу та пені відповідно до вимог ч. 2 ст.231 ГК України та одночасно з нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних, які передбачені вимогами ст. 625 ЦК України, що встановлено п. 4.1 Договору - є законним та обґрунтованим, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому на думку апелянта судом порушено норми матеріального та процесуального права.

18.08.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/21298/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/21298/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 22.08.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/21298/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/21298/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

07.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/21298/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі №910/21298/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/21298/21 та призначено до розгляду на 05.10.2022.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2910/22 від 26.09.2022, відповідно до рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/21298/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко О.В. та призначено до розгляду на 22.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/21298/21 на 24.01.2023.

Відповідач своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судове засідання 24.01.2023 представники учасників справи не з`явилися.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи ради за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Енерджи» направило заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

НЕК «Укренерго» листом від 28.07.2021 вих.№ 01/32024 повідомила відповідача про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор Договору: №2105-01024; дата акцептування: 28.07.2021).

Пунктами 1.1, 1.2. Договору про врегулювання небалансів електричної енергії визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність в якості СВБ.

У зв`язку з укладенням Договору, в порядку, встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.

Відповідно до п.1.3 Договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що оператор системи передачі (ОСП) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку.

За приписами п. 1.5 Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

У п.2.1 Договору визначено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.2.2 Договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

За змістом п. 3.1 Договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом та чинним законодавством.

ОСП має право, зокрема, на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п.3.2 Договору).

ОСП зобов`язаний, зокрема, виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до Договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ в порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (п.3.3 Договору).

Згідно з п.3.5 Договору СВБ зобов`язана, зокрема, здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.

За приписами п.5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.5.7 Договору, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів з врегулювання у порядку, передбаченому Правилами ринку (п.5.8 Договору).

Згідно з п.5.9 Договору ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (п. 5.10 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п. 9.1 Договору).

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим не наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 Договору).

Згідно з ч.1 ст.68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Частиною 4 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг (ч.6 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб`єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.

Пунктом 1.5.1 Правил ринку визначено, що усі учасники ринку усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов`язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору. Якщо учасник ринку передає свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи, договір про врегулювання небалансів, укладений між ОСП та цим учасником ринку, призупиняє свою дію в частині фінансової відповідальності за небаланси на час дії договору щодо участі в балансуючій групі.

АР (адміністратор розрахунків) встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді (п.7.1.1 Правил ринку).

Відповідно до п.7.1.2 Правил ринку окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП, послуги із зменшення навантаження та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів.

Згідно з п.7.1.3 Правил ринку платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.

У п.7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Відповідно до п.7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

За приписами п.1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком (СУР) здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (п.1.11.8 Правил ринку).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Правил ринку позивач виставив відповідачу рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів за вересень 2021 року, які були розміщені ОСП в системі управління ринком (ММС).

Звернувшись з даним позовом, позивач стверджував, що станом на 20.12.2021 у ТОВ «Світ Енерджи» наявна заборгованість перед позивачем за вересень 2021 року у розмірі 15 724 566,68 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості та не спростовано наявності заборгованості, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 15 724 566,68 грн боргу.

Крім того, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 364 407,90 грн інфляційних втрат, 146 701,53 грн 3% річних, 1 784 868,48 грн пені та 1 099 719,67 грн штрафу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 146 701,53 грн та інфляційних втрат в розмірі 364 407,90 грн.

Колегія суддів наголошує, що вказані обставини сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не оспорюються.

Натомість, в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення пені (0,1%) і штрафу (7%) судом першої інстанції судом було відмовлено, з чим не погоджується позивач та наводить свої заперечення щодо вказаного в апеляційній скарзі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заявлених позивачем пені та штрафу з огляду на наступне.

В обгрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 784 868,48 та штрафу у сумі 1 099 719,67 грн позивач посилається на ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що стягнення штрафу та пені відповідно до вимог ч. 2 ст.231 ГК України та одночасно з нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних, які передбачені вимогами ст. 625 ЦК України, що встановлено п. 4.1 Договору - є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Колегія суддів наголошує на тому, що норми даної статті передбачають нарахування пені та штрафу при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналізуючи викладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що позивач нараховує пеню та штраф за порушення відповідачем грошового зобов`язання, однак сукупність інших умов для нарахування штрафних санкцій на підставі даної норми також відсутні, що виключає застосування ст.231 ГК України до спірних правовідносин.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 784 868,48 та штрафу у сумі 1 099 719,67 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі в оскаржуваній частині вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21298/21.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21298/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21298/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/21298/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/21298/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.02.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв