Постанова

від 22.02.2023 по справі 904/6691/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023 року м.Дніпро Справа № 904/6691/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022р. у справі №904/6691/20

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022р. у справі №904/6691/20 (ухвалу підписано - 06.12.2022р., суддя - Владимиренко І.В., м. Дніпро) відмовлено в задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" про застосування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що АТ "Укрексімбанк" не доведено намагання компанії Саревін Інвестментс ЛТД здійснити дії, направлені на зменшення своїх активів та відчужити спірне майно, при цьому доводи заяви ґрунтуються на можливості відчуження такого майна особою, яка на даний час не є його власником. Заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, які б свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, а також не навів дані про неможливість їх захисту без вжиття таких заходів.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022р. у даній справі та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву АТ "Укрексімбанк" про забезпечення позову в повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- враховуючи, що наслідком задоволення вимог банку є повернення спірного майна до складу ліквідаційної маси та його подальша реалізація в межах процедур банкрутства, то у даному випадку є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що з метою досягнення кінцевої мети у вигляді недопущення включення цього майна до складу ліквідаційної маси кредитор, на користь якого відчужено це майно, може вчинити дії щодо його подальшого відчуження, що в свою чергу унеможливить відновлення порушених прав банку, як кредитора без додаткового звернення до суду;

- посилання суду на те, що заявником не надано доказів намагання компанією Саревін Інвестментс ЛТД здійснити дії, спрямовані на зменшення своїх активів та відчужити спірне майно є безпідставними, оскільки процесуальним законодавством України не передбачено як підставу або обов`язкову умову для застосування заходу забезпечення спроба вчинення дій щодо зменшення чи вчинення дій щодо спірного майна;

- причиною відчуження спірного майна боржником на користь пов`язаного кредитора були саме їх недобросовісні дії;

- банком у заяві про забезпечення позову зазначені обставини, які свідчать про можливість зменшення спірного майна кредитора Саревін Інвестментс ЛТД, яке є предметом розгляду заяви банку, на момент виконання судового рішення у разі задоволення вимог останнього, зокрема здійснення відчуження боржником напередодні відкриття провадження у справі про його банкрутство своїх значних активів на користь заінтересованого кредитора без отримання грошових коштів;

- враховуючи пов`язаність сторін оспорюваних правочинів, наявні підстави для обґрунтованих припущень, що до закінчення розгляду заяви банку майно, яке вже вибуло із володіння боржника, може бути відчужено новим власником, що позбавить заявника можливості захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження;

- на думку заявника, обраний ним вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є співмірним із заявленими вимогами та випливає з фактичних обставин справи, при цьому такі заходи є тимчасовим обмеженням, яке не перешкоджає здійсненню Компанією господарської діяльності, одночасно забезпечать збереження балансу інтересів сторін;

- вищевикладене свідчить про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом в результаті порушення норм процесуального права, нез`ясування обставин, які мають значення для справи, визнання судом доведеними обставин, які належним чином не перевірені судом, порушення приписів законодавства, що стосується перевірки обставин та оцінки судом доказів та без з`ясування позиції банку і перевірки його доводів.

У письмових поясненнях, які надійшли на електронну адресу апеляційного суду 21.02.2023р., банк зазначив, що доводи ліквідатора про тотожність переданого за первинним договором від 2007 року майна та майна, яке було відчужено на користь компанії Саревін Інвестментс ЛТД за наслідками вчинення оспорюваних правочінів не відповідають дійсності, оскільки ліквідатором не надано жодних доказів на підтвердження такої тотожності, перелік майна що міститься в додатках до договору іпотеки в редакції 2007 року та в редакції 2020 року суттєво відрізняються. За твердженням банку боржник, діючи недобросовісно, передав в іпотеку кредитору власне нерухоме майно, з метою його подальшого відчуження, усвідомлюючи нездатність виконати свої зобов`язання перед кредиторами. Твердження ліквідатора з приводу визнання судами грошових вимог компанії Саревін Інвестментс ЛТД жодним чином не спростовує та не підтверджує дійсність/ недійсність оспорюваних банком правочинів, вчинених боржником із заінтересованою особою напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство. Також банк вказує на те, що предметом розгляду заяви банку є аналіз правочинів боржника, вчинених протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, при цьому застосування заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на майно кредитора, що було набуто внаслідок вчинення цих правочинів та заборони вчинення будь-яких дій, наслідком яких є відчуження арештованого майна є розумним та адекватним відносно заявлених вимог банку.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У запереченнях на заяву ліквідатор ПрА Т"Автомобільна компанія "Богдан Моторс" просить відмовити у задоволенні зави банку пославшись на те, що викладені у заяві обставини не відповідають дійсності з причин відсутності у заявника повної інформації та необхідних документів, що в результаті призвело до хибних висновків, на підставі яких останній звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області. Також ліквідатор зазначає, що кредиторські вимоги банку на сьогоднішній день за відповідною ухвалою суду складають 68530900грн, а не 383168382,90грн, як зазначає заявник, отже враховуючи абсолютно законне відчуження майна банкрута, очікування АТ "Укрексімбанк" є дещо завищеним, при цьому його вимоги відносяться до 4 черги задоволення і складають 21,48% від загальної суми вимог кредиторів 4 черги. Заявляючи свої вимоги до боржника у справі на початку 2021 року банк в прохальній частині зави просив суд визнати його кредитором у справі з вимогами до АТ "АК "Богдан Моторс", які повністю забезпечені майном боржника, протягом всього часу слухання справи у банка не виникало питань щодо заподіяння йому шкоди, аж до моменту виникнення необхідності компенсувати витрати на збереження майна банкрута, що є предметом забезпечення банку та зберігається в приміщеннях, які були відчужені Компанії Саревін Інвестментс ЛТД згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020р.

Інші учасники справи своїм процесуальним правом не скористалися, пояснення (відзиви) на апеляційну скаргу не надали, що в розумінні ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2023р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 08.02.2023р.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.02.2023р. в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом представник скаржника адвокат Малік Т.І. та арбітражний керуючий Шиман Є.О. надали пояснення по апеляційній скарзі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області належним чином завірені копії заяви (позовної заяви) АТ "Укрексімбанк" від 24.11.2022р. №0000606/36305-22 про визнання недійсними договорів та зобов`язання ліквідатора боржника Шимана Є.О. і кредитора боржника Саверін Інвестментс ЛТД вчинити всі необхідні дії з повернення до ліквідаційної маси боржника майна, набутого за результатами укладення оспорюваних правочінів та доданих до неї документів.

У судовому засіданні від 08.02.2023р. оголошено перерву до 22.02.2023р.

13.02.2023р. від Господарського суду Дніпропетровської області до суду апеляційної інстанції надійшли належним чином завірені копії витребуваних судом документів.

В засіданні суду 22.02.2023р. в режимі відеоконференції представник скаржника та арбітражний керуючий в приміщенні Північного апеляційного господарського суду надали пояснення у справі.

В судому засіданні 22.02.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

05.12.2022р. АТ "Укрексімбанк" звернулось до суду в межах справи №904/6691/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" з заявою від 24.11.2022р. №0000606/36305-22 про визнання недійсними правочинів АТ "АК "Богдан Моторс" в якій просило суд:

1. визнати недійсними:

- договір від 02.09.2020, укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №627, яким внесено зміни до Іпотечного договору від 23.12.2007, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №4743;

- договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020, укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за №3640;

- договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020 укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахно Т.В. за №3636;

- договір купівлі - продажу від 20.11.2020, укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040, який посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т.В. під реєстровим номером 3644;

- договір купівлі - продажу від 20.11.2020 укладений між АТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" код ЄДРПОУ 05808592 та компанією Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040, який посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т.В. під реєстровим номером 3683;

2. зобов`язати ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича та кредитора Боржника компанію Саревін Інвестментс ЛТД, яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040 вчинити всі необхідні дії, з повернення до ліквідаційної маси Боржника майна, яке набуте за результатами укладення оспорюваних правочинів.

Одночасно з поданням до господарського суду заяви АТ "Укрексімбанк" про визнання недійсними правочинів АТ "АК "Богдан Моторс", банком подано до господарського суду заяву про застосування заходів забезпечення позову, в якій останній просив суд:

накласти арешт на майно, що належить компанії Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040, а саме на:

- земельну ділянку загальною площею 19,7904га кадастровий номер: 7110136700:05:014:0020, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська, 8/2;

- комплекс будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2036065271101, який розташований за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2;

- 89/100 часток нежитлової будівлі-конференц-залу інженерно-лабораторного корпусу, літера Е'-З, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8, загальною площею 1575,3 кв.м., реєстраційний номер 870540971101;

- 17/25 часток нежитлової будівлі в Адміністративно-побутовому корпусі "Б" літ. Е-3, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8, загальною площею 5451,73 кв.м., реєстраційний номер 2192924471101;

заборонити компанії Саревін Інвестментс ЛТД (Sarevin Investments LTD), яка зареєстрована та діє за законодавством Республіки Кіпр за №НЕ309305, адреса: Республіка Кіпр, м. Лімасол, вул. ХрисорогіатисисКолокотроні, 3040 здійснювати відчуження арештованого майна та вчиняти будь-які інші юридично значимі дії, наслідком яких є відчуження арештованого майна.

В обґрунтування заяви АТ "Укрексімбанк" зазначив, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, разом з тим, в період часу з 02.09.2020 по 25.11.2020 боржником з одного боку та заінтересованим відносно нього кредитором - Компанією Саревін Інвестмпентс ЛТД з іншого боку, вчинено ряд правочинів, за результатами яких було безпідставно та необґрунтовано суттєво зменшено обсяг активів боржника.

Так, на підставі договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.11.2020р. право власності на перелічене в цих договорах майно було зареєстровано за кредитором; 20.11.2020р. та 25.11.2020р. між боржником та кредитором укладені договори купівлі-продажу майна, за наслідками укладення яких боржником на користь кредитора було відчужено нерухоме майно загальною вартістю 7483432,90 грн. Крім того, після відкриття провадження у справі про банкрутство Компанія погодилася припинити зобов`язання кредитора за вказаними договорами, в частині сплати вартості придбаного майна, в рахунок зарахування цієї вартості в якості часткового виконання своїх зобов`язань перед кредитором зі сплати процентів за позикою.

Також у заяві йдеться про те, що боржник напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство здійснив відчуження своїх значних активів на користь заінтересованого кредитора, не отримавши за це будь-яких грошових коштів, при цьому вчиняючи ці правочини боржник був в стані надкритичної неплатоспроможності, в той час, коли строк виконання його зобов`язань перед банком настав, розмір заборгованості перед банком складав 1642340624,42 грн., загальна сума боргу перед всіма кредиторами складала 6628886541,92 гр., а вартість всіх активів (до відчуження їх значної частини) складала 1207524 тис. грн. При цьому вартості майна боржника, яке залишилося, не вистачить для задоволення всіх грошових вимог навіть банку, не кажучи про вимоги інших кредиторів. Отже, вчиняючи зазначені вище правочини, і боржник, і кредитор, які є пов`язаними між собою, діяли очевидно недобросовісно, а з огляду на мету, з якою було вчинено ці правочини, кредитор відчужить набуте майно за час розгляду заяви банку, з метою недопущення його повернення до складу ліквідаційної маси, при цьому зазначеними діями вже порушено право банку задовольнити частину своїх грошових вимог за рахунок цього майна.

За твердженням АТ "Укрексімбанк", банк звернувся до суду за відновленням своїх порушених прав як кредитора, з метою визнання вказаних правочинів недійсними, повернення до складу ліквідаційної маси протиправно відчуженого майна, для його подальшого продажу та задоволення грошових вимог банку у встановленому порядку та черговості. АТ "Укрексімбанк" вважає, що з огляду на попередню поведінку боржника та компанії Саревін Інвестментс ЛТД є підстави для захисту матеріально-правового інтересу банку від можливих подальших недобросовісних дій зазначених осіб шляхом застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, банк звернув увагу суду на умисел, з яким діяв боржник та пов`язаний з ним кредитор, зокрема, на виведення з власності боржника активів перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, з метою недопущення включення цього майна до складу ліквідаційної маси. Разом з тим, у випадку задоволення заяви банку, вищезазначене майно буде повернуто до складу ліквідаційної маси, а тому, задля недопущення цього, кредитор, у власності якого на даний час перебуває зазначене вище майно, може в будь-який час його відчужити. Тобто незастосування заходів забезпечення позову у даному випадку може призвести до відчуження цього майна, суттєво ускладнивши виконання судового рішення, поновлення порушених прав банку та в цілому вкрай негативно вплинути на ефективний захист порушених прав та інтересів Банку.

Одночасно банк зазначив, що як вбачається з відповідної інформаційної довідки, кредитор використовує відчужене боржником майно шляхом здачі його в оренду третім особам, отже заходи забезпечення, які просить банк застосувати, жодним чином не обмежують права Компанії використовувати зазначене майно в будь-яких визначених ним цілях на час розгляду заяви банку.

Крім того, заявник вважає, що застосування в даному випадку заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно кредитора, що було набуто внаслідок вчинення оспорюваних правочинів та заборони вчинення будь-яких юридично значущих дій, наслідком яких є відчуження арештованого майна, є розумним, обґрунтованим, адекватним відносно заявлених вимог банку, застосування таких заходів зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення заяви останнього, натомість їх незастосування може з високим ступенем ймовірності, утруднити виконання рішення господарського суду.

За результатами розгляду заяви банку про забезпечення позову постановлено оскаржувану ухвалу.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала, яку було постановлено за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про вжиття заходів забезпечення позову.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту наведених норм вбачається, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту може бути застосовано щодо майна, яке належить або підлягає передачі відповідачеві. Водночас заборона іншим особам вчиняти дії має стосуватись саме предмета спору або виникнення зобов`язання щодо відповідача.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Слід враховувати, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову, при цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Одночасно слід враховувати, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як вбачається з матеріалів даної справи, АТ "Укрексімбанк" звернулось до суду в межах справи №904/6691/20 про банкрутство ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" з вимогами, які мають одночасно немайновий характер, як то визнання недійсними вказаних вище договорів, а також майновий характер - вимога про зобов`язання ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Шимана Є. О. та кредитора боржника - компанію Саревін Інвестментс ЛТД вчинити всі необхідні дії з повернення до ліквідаційної маси боржника майна, яке набуте за результатами укладення оспорюваних правочинів.

У цьому зв`язку необхідно зазначити, що у разі задоволення позовних вимог немайнового характеру, судове рішення не вимагатиме примусового виконання, у такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 13.05.2021р. у справі №916/2761/20, від 11.05.2022р. у справі №902/974/21).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. У такому випадку сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.11.2020р. у справі №911/949/20, від 24.05.2021р. у справі №910/3158/20.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.

Позовні вимоги у цій справі в частині визнання недійсними договорів не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/ витребування нерухомого майна на користь банка. Тому відсутній зв`язок між обраним банком заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно і предметом позовних вимог про визнання правочінів недійсними.

Крім того, визнання договорів недійсними не потребує видачі наказу, а відтак, навіть за умови задоволення цих вимог, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Тобто, обставини, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, саме у даному випадку, відсутні.

Водночас, у спорах, які мають майновий характер метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У даному випадку, у заяві про забезпечення позову банк акцентує увагу на тому, що попередні дії боржника та зацікавленого кредитора - Компанії Саревін Інвестмент ЛТД з укладення спірних договорів, які на його думку є недобросовісними, вказують на можливість того, що майно, яке вже вибуло із володіння боржника, може бути відчужено новим власником, що позбавить заявника можливості захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження.

Між тим, банком не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, які б свідчили про вчинення новим власником спірного майна - Компанією Саревін Інвестментс ЛТД дій, які можуть призвести до подальшого відчуження спірного майна, зокрема, проведення підготовчих дій до реалізації майна, укладення ним договорів поруки чи застави тощо.

Доводи заявника про ризик вчинення таких дій, як правильно зазначено місцевим господарським судом, базуються виключно на припущеннях банку та не мають жодного доказового підтвердження. При цьому, передача спірного майна в оренду не є діями , які свідчать про вжиття заходів до відчуження майна.

Тобто доводи, наведені заявником в обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову, мають оціночний характер та ґрунтуються на недостатньо обґрунтованих припущеннях.

З огляду на викладене, при зверненні до господарського суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову банком не було доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову та не надано переконливих доказів, які б свідчили про неможливість виконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що спроба вчинення власником дій щодо зменшення чи відчуження спірного майна не є обов`язковою умовою для застосування заходу забезпечення позову за вимогами майнового характеру спростовуються сталою практикою Верховного Суду з відповідного питання.

Аргументи скаржника про те, що здійснення відчуження боржником напередодні відкриття провадження у справі про його банкрутство своїх активів на користь заінтересованого кредитора без отримання грошових коштів свідчить про можливість зменшення спірного майна кредитора Саревін Інвестментс ЛТД, а також про недобросовісність дій боржника та Компанії мають декларативний характер, оскільки є недоведеними.

Твердження скаржника про те, що арешт майна не обмежує право Компанії на володіння та користування цим майном також не може бути розцінене як достатній аргумент для забезпечення позову, за відсутності встановлення інших належних мотивів, які є обов`язковими під час розгляду відповідних заяв.

Одночасно, доводи, викладені апелянтом у поясненнях до апеляційної скарги не приймаються судом до уваги з огляду на те, що зазначені у цих поясненнях обставини стосуються позовних вимог по суті.

Проте, вирішення питання про наявність/ відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову не означає розгляд справи по суті і встановлення та оцінки пов`язаних з таким розглядом обставин.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що викладені заявником обставини, за умови відсутності належних доказів на їх підтвердження, не дають суду можливості дійти беззаперечних висновків стосовно того, що невжиття заявлених банком заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів банку, за захистом яких він звернувся до суду, або в подальшому унеможливить чи утруднить виконання судового рішення, а тому такі обставини не можуть бути визначені судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" про забезпечення позову.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишена без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. 129 ГПК України у зв`язку з залишенням її без задоволення покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022р. у справі №904/6691/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.02.2023р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяВ.Ф. Мороз