Постанова

від 21.02.2023 по справі 908/1198/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1198/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Губорєва Я.А. (поза межами суду);

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 (повне рішення складено 11.11.2022, суддя Мірошниченко М.В.) у справі №908/1198/22

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця м. Київ в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця, м. Дніпро,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, м. Запоріжжя

про стягнення 3 116 643,16 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на свою користь плати за користуванням вагонами в сумі 2 526 512,76 грн, збору за зберігання вантажу в сумі 588 911,52 грн, плати за охорону вантажу в сумі 1 218,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-16-3/1 708 НЮ/20/2016/2889 від 30.09.2016 та затримкою вагонів на коліях станції призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, внаслідок чого були складені відомості ф. ГУ-46, накопичувальні картки ф.ФДУ-92 та нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання та охорону вантажу, які відповідачем не сплачені.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця плату за користуванням вагонами в сумі 2 526 512,76 грн, збір за зберігання вантажу, в тому числі збір за зберігання вантажів у двократному розмірі, в сумі 588 911,52 грн, плату за охорону вантажу в сумі 1 218,88 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 46 749,65 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позивачем підстав для стягнення плати за користування вагонами в сумі 2 526 512,76 грн за час затримки вагонів за відомостями ф.ГУ-46 №№ 09039172, 09039018, 09039019, 09039020, 03039014, 09039021, 09039022, 09039023, 09039024, 19039102, 09039025, 09039026, 09039027, 09039028, 09039029, 09039031, 09039032, 09039033, 09039034, 09039035, 09039036, 26039132, 09039037, 28039142, 09039040, 23039119, 10039049, 11039052, 16039091, 22039115, 23039118, 09039041, 09039042, 15039077, 10039047, 10039048, 10039050, 10039051, 11039053, 11039054, 11039055, 15039057, 19039103, 16039083, 21039109, 02039013, 09039016, 09039015, 22049367, 02049175, 10049231, 08049215; збору за зберігання вантажу, в тому числі у подвійному розмірі, по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 02039009, 02039010, 02039011, 03039012, 03039013, 04039015, 04039016, 10039017, 04039014 в сумі 588 911,52 грн та збору за охорону вантажу по накопичувальний картці ф.ФДУ-92 N04039014 в сумі 1 218,88 грн.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про доведення матеріалами справи, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення вказаних обставин згідно вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, доказів відсутності своєї вини у затримці вагонів.

Господарський суд зазначив, що розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання та охорону вантажу здійснені позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства; відповідачем не доведено, що введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-порушення зобов`язань з боку відповідача сталося внаслідок настання дії форс мажорних обставин;

-лист Торгово промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та фактичне зупинення діяльності підприємства відповідача згідно наказів №226 від 28.02.2022 та №179 від 07.03.2022 є належними доказами, які підтверджують неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань внаслідок форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) та є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання;

-судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовані обставини справи та не надано оцінку доказам відповідача;

-згідно телеграмного розпорядження ЦМ-13/693 від 05.04.2022 запровадження на території, на якій розташована станція відправлення/ призначення, комендантської години є підставою для звільнення замовників послуг від обов`язку вносити плату за користування вагонами, чого судом першої інстанції та позивачем при розрахунку суми позову враховано не було.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

12.12.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Запорізької області справу №908/1198/22; вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, відкладено до надходження справи до суду.

21.12.2022 справа №908/1198/22 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 29.12.2022 у зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. для вирішення питання відкриття апеляційного провадження по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.01.2023 зазначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 до свого провадження для вирішення питання його відкриття; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 21.02.2023.

18.01.2023 від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- лист Торгово промислової палати України не є підставою для звільнення відповідача від нарахованих платежів;

- відповідачем не наданий сертифікат Торгово промислової палати України чи уповноваженою регіональною торгово промисловою палатою, що засвідчує наявність форс мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором;

- з актів загальної форми ГУ-23, на підставі яких була нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання та охорону вантажу, вбачається, що вагони надходили на адресу відповідача з 31.01.2022, тобто до початку військової агресії Російської федерації проти України та введення військового стану;

- актами загальної форми ГУ-23 підтверджується, що приймання вагонів зі станції Запоріжжя ПАТ «Запоріжсталь» здійснювалося повсякденно, що спростовує твердження відповідача про зупинення виробництва, виведення персоналу в простій, зупинення вантажно розвантажувальних комплексів та механізмів;

- у відповіді на відзив на позовну заяву відповідачем зазначено, що рішення правління позивача про затвердження Переліку виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат під час дії воєнного стану в Україні не може застосовуватися до спірних відносин, які виникли з лютого по березень 2022 року, тому є сумнівним посилання відповідача на цей Перелік в апеляційній скарзі.

18.01.2023 від представника Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Губорєвої Я.А. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 21.02.2023, за її участю в режимі відеоконференцзв`язку, яке ухвалою суду від 19.01.2023 задоволено.

20.02.2023 у зв`язку з виходом з відпустки судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №908/1198/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 21.02.2023.

У судовому засіданні 21.02.2023 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку представника в судове засідання 21.02.2023 не забезпечив, причин неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900098773687.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2016 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця, назва організаційно правової форми змінена додатковою угодою №4 від 14.12.2018) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (власник колії) укладено договір "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії, яка примикає до стації Запоріжжя - Ліве №ПР/М-16-3/1 708-НЮ/20/2016/2889 (далі договір 1), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя - Ліве стрілкою №12 до парку «А» і стрілкою №172 до парку «Б» і яка обслуговується власним локомативом. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки "Межа під`їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя Ліве на відстані 71.7 метрів від вістря пера стрілки примикання №12 та вхідного світлофора «НБ» парку «Б» станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря пера стрілки примикання №172.

Розгорнута довжина під`їзної всієї під`їзної колії складає 275 817,3 погонних метрів, із них довжина ПАТ «Запоріжсталь» складає 216 271 погонних метрів (пункт 2 договору 1).

Згідно з пунктом 4 договору 1 рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

У пункті 5 договору 1 сторони узгодили, що на під`їзну колію всі вагони передаються (здаються) через інтервал 1 година 40 хвилин. Величина інтервалу повинна забезпечувати своєчасну передачу всіх вагонів, які надходять на під`їзну колію і відправляються з неї, та визначається терміном, необхідним для подачі і забирання вагонів на передавальних коліях (п. 5 договору 1 з доповненнями відповідно до додаткової угоди №5 від 17.08.2020).

Згідно п. 6 договору 1 (в редакції додаткової угоди №2 від 16.03.2018) вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці:

-на приймально відправні колії №№2-11 парку «А» станції Запоріжжя Ліве;

-на сортувально відправні колії парку «Б» станції Запоріжжя Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 маршрутні поїзди; на колії №№31-36 збірні поїзди; пред`явлені поїзди на коліях парку «Б» повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій.

Здавання вагонів у технічному і комерційному відношенні провадиться на приймально відправних коліях №№2-11 парку «А», на сортувально відправних коліях №№11,12, 15-28,31-36 парку «Б» станції Запоріжжя Ліве.

Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

3гiдно з п.14 договору 1 власник колії сплачує залiзницi плату: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами i контейнерами, положеннями цього договору та іншими нормативними документами; інші збори i плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залiзниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ» (в редакції додаткової угоди №1 від 01.04.2017).

Пунктом 15 договору 1 передбачено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно з статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до додаткової угоди №6 від 16.12.2021 договір 1 вважається укладеним з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і дії з 01.12.2016 до 31.12.2022 включно.

30.06.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» як перевізником та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» як замовником укладено договір N40-00191230/2020-0001 «Про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом» (надалі договір 2), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або у вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг i проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 договору 2).

Обов`язками замовника, за цим договором, зокрема, є: надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплата послуг перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором, з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовування перевізнику витрат, пов`язаних iз затримкою вагонів, контейнерів i вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5 договору 2).

Доказів припинення, визнання недійсними або розірвання вказаних договорів сторонами суду не надано.

На виконання договору 1 та додаткових угод до нього у лютому 2022 року відповідно до залучених до матеріалів справи залізничних накладних залізницею прийнято вантаж - вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства «Запоріжсталь».

Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

Вагони, що прибули на адресу відповідача, своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що було складено акти загальної форми ГУ-23 на початок та кінець затримки, копія яких наявні в матеріалах справи.

За час затримки вагонів на коліях станцій, на під`їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам`яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№ 09039172, 09039018, 09039019, 09039020, 03039014, 09039021, 09039022, 09039023, 09039024, 19039102, 09039025, 09039026, 09039027, 09039028, 09039029, 09039031, 09039032, 09039033, 09039034, 09039035, 09039036, 26039132, 09039037, 28039142, 09039040, 23039119, 10039049, 11039052, 16039091, 22039115, 23039118, 09039041, 09039042, 15039077, 10039047, 10039048, 10039050, 10039051, 11039053, 11039054, 11039055, 15039057, 19039103, 16039083, 21039109, 02039013, 09039016, 09039015, 22049367, 02049175, 10049231, 08049215 у розмірі 2 526 512,76 грн, збір за зберігання вантажу в тому числі у подвійному розмірі, по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 02039009, 02039010, 02039011, 03039012, 03039013, 04039015, 04039016, 10039017, 04039014 у розмірі 588 911,52 грн та збір за охорону вантажу по накопичувальний картці ф.ФДУ-92 N04039014 у розмiрi 1 218,88 грн.

Вiдомостi плати за користування вагонами та накопичувальні картки пiдписанi відповідачем iз зауваженнями: «Сплаті не підлягає через настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які підтверджені листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, про що АТ «Укрзалізниця» була повідомлена листами NN8012009773, 8012009774 від 01.03.2022».

Відповідач плату за користування вагонами в сумі 2 526 512,76 грн, збір за зберігання вантажу в сумі 588 911,52 грн, збір за охорону вантажу в сумі 1 218,88 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Враховуючи встановлені обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з перевезення вантажів та експлуатації залізничної колії.

Відповідно до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (з подальшими змінами), вантаж матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Згідно статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці відбулась з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям ним і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, відповідно до п. 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Пунктом 4 Правил користування вагонами встановлено, зокрема, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (п. 5 Правил користування вагонами).

Відповідно до п. 6 Правил користування вагонами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колії, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях (п. 7 Правил користування вагонами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами).

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування вагонами).

Відповідно до п. 10 Правил користування вагонами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами).

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами).

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами).

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009, відповідно до якого при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.

Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п.2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2020, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Обставини скупчення вагонів на станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці підтверджуються складеними у передбаченому законодавством порядку та підписаними відповідачем актами загальної форми ГУ-23, копії яких містяться у матеріалах справи.

Господарським судом проведено перевірку розрахунку позивача в частині розрахунку плати за користування вагонами на суму 2 526 512,76 грн (з ПДВ) та встановлено, що його виконано правильно.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 2 526 512,76 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

В силу приписів статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Між тим, відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станції Запоріжжя - Ліве. При цьому, викладені у відомостях форми ГУ-46 зауваження відповідача не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати кошти від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

З матеріалів справи вбачається, що сертифікат Торгово-промислової палати України, який би підтвердив, що обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання, наданий не був та в матеріалах справи відсутній.

Матеріалами справи (пам`ятками по подавання/забирання вагонів та актами загальної форми ГУ-23) також підтверджується, що в період з 24.02.2022 по 11.03.2022 відповідачем як вантажовласником здійснювалися передавальні операції, що спростовує твердження відповідача про повне зупинення виробництва підприємства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори. Такий обов`язок не пов`язаний з неможливістю вчинення одержувачем дій щодо відвантаження вагонів та використання їх за призначенням.

Відповідачем не доведено складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності згідно телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, тому здійснені ним розрахунки, додані до апеляційної скарги, не приймаються колегією суддів до уваги.

Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

-якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту затримки.

Відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Застосування двократного розміру збору за зберігання вантажу є підвищеною мірою відповідальності, яка застосовується за умови створення вантажоодержувачем ускладнень на станції призначення з його вини. Диспозиція даної норми пов`язує можливість застосування такої фінансово-господарської санкції саме зі створенням вантажоодержувачем ускладнень на станції призначення внаслідок несвоєчасного вивантаження вантажів, які прибули на цю станцію. Аналогічну правову позицію містить постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 по справі № 908/1795/19 (п.22).

У зв`язку з тривалим перебуванням деяких вагонів на коліях станції Запорiжжя-Лiве Придніпровської залізниці позивачем було застосовано право, передбачене ст. 36 Статуту залізниць України, збільшити розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

27.02.2022 о 10 год. 50 хв. видано наказ №2250, 28.02.2022 о 08 год. 46 хв. - наказ №2270 про застосування ставки збору за зберігання вантажів у двократному розмірі у порядку, передбаченому пп.2.2 р.2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 N317, та повідомлено представників ПАТ "ЗМК «Запоріжсталь».

З огляду на викладене, позивачем обґрунтовано застосовано ст. 36 Статуту залізниць України.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу в сумі 588 911,52 грн.

Відповідно до п. п. 31.5 пункту 31 розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата за охорону вантажу.

Збір за охорону вантажу в сумі 1 218,88 грн нарахований по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 №04039014 та відповідачем не наведено обґрунтованих заперечень щодо відсутності підстав для його стягнення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються викладеним.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта - Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 24.02.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв