Постанова

від 14.06.2023 по справі 908/1198/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/1198/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Мірошниченко М.В.)

від 25.10.2022

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєва І.М.)

від 21.02.2023

у справі № 908/1198/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

про стягнення 3 116 643,16 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Губорєва Я.А.

відповідача - Прокопенко М.О.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь") на свою користь плати за користування вагонами в сумі 2 526 512,76 грн, збору за зберігання вантажу в сумі 588 911,52 грн, плати за охорону вантажу в сумі 1 218,88 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-16-3/1 708 НЮ/20/2016/2889 від 30.09.2016 та затримкою вагонів на коліях станції призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці, внаслідок чого були складені відомості ф. ГУ-46, накопичувальні картки ф.ФДУ-92 та нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання та охорону вантажу, які відповідачем не сплачені.

Позов заявлено на підставі статті 307 Господарського кодексу України, частин першої та другої статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт", пунктів 3, 6, 8, 12, 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.09.1999 №113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, статей 3, 36, 42, 46, 71, 119, 125 Статуту залізниць України.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 2 526 512,76 грн - плату за користуванням вагонами, 588 911,52 грн - збір за зберігання вантажу, в тому числі збір за зберігання вантажів у двократному розмірі, плату за охорону вантажу в сумі 1 218,88 грн.

2.2. Місцевий господарський суд дійшов висновку про доведення матеріалами справи, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення вказаних обставин згідно з вимогами чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, доказів відсутності своєї вини у затримці вагонів.

Господарський суд зазначив, що розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання та охорону вантажу здійснені позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства; відповідачем не доведено, що введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі №908/1198/22 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №908/1198/22, Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

3.2. Підставами касаційного оскарження ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.4. ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 6, 12 Правил користування вагонами і контейнерами.

Скаржник вважає, що позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами за час затримки вагонів без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, з якого вбачається, що рішенням правління AT "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - перелік), згідно з яким до часу користування вагоном (контейнером) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції відправлення та/або прибуття. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Ці обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.

3.5. Також скаржник вважає, що судами неправильно застосовано статті 119, 121 Статуту залізниць України в частині звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їздної колії, порту, підприємства, а також норми статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Залізниця проти вимог останньої заперечує та зазначає про відсутність підстав для звільнення від обов`язку вносити плату за користування вагонами під час дії комендантської години. Також зазначає, що лист ТПП не є належним доказом існування форс-мажорних обставин у цій справі.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (залізниця, назва організаційно правової форми змінена додатковою угодою №4 від 14.12.2018) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (власник колії) 30.09.2016 укладено договір "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії, яка примикає до стації Запоріжжя - Ліве" №ПР/М-16-3/1 708-НЮ/20/2016/2889 (далі - договір про експлуатацію), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя - Ліве стрілкою №12 до парку "А" і стрілкою №172 до парку "Б" і яка обслуговується власним локомативом. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки "Межа під`їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя - Ліве на відстані 71.7 метрів від вістря пера стрілки примикання №12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря пера стрілки примикання №172.

Розгорнута довжина всієї під`їзної колії складає 275 817,3 погонних метрів, із них довжина ПАТ "Запоріжсталь" складає 216 271 погонних метрів (пункт 2 договору про експлуатацію).

Згідно з пунктом 4 договору про експлуатацію рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

У пункті 5 договору про експлуатацію сторони узгодили, що на під`їзну колію всі вагони передаються (здаються) через інтервал 1 година 40 хвилин. Величина інтервалу повинна забезпечувати своєчасну передачу всіх вагонів, які надходять на під`їзну колію і відправляються з неї, та визначається терміном, необхідним для подачі і забирання вагонів на передавальних коліях (пункт 5 договору про експлуатацію з доповненнями відповідно до додаткової угоди №5 від 17.08.2020).

Згідно із пунктом 6 договору про експлуатацію (в редакції додаткової угоди №2 від 16.03.2018) вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці:

- на приймально - відправні колії №№2-11 парку "А" станції Запоріжжя - Ліве;

- на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя - Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№31-36 - збірні поїзди; пред`явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій.

Здавання вагонів у технічному і комерційному відношенні проводиться на приймально - відправних коліях №№2-11 парку "А", на сортувально - відправних коліях №№11,12, 15-28,31-36 парку "Б" станції Запоріжжя - Ліве.

Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

3гiдно з пунктом 14 договору про експлуатацію власник колії сплачує залiзницi плату: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами i контейнерами, положеннями цього договору та іншими нормативними документами; інші збори i плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залiзниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ" (в редакції додаткової угоди №1 від 01.04.2017).

Пунктом 15 договору про експлуатацію передбачено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно з статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до додаткової угоди №6 від 16.12.2021 договір про експлуатацію вважається укладеним з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і дії з 01.12.2016 до 31.12.2022 включно.

Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" як перевізником та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 30.06.2020 як замовником укладено договір N40-00191230/2020-0001 "Про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом" (надалі - договір перевезення), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або у вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг i проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 договору перевезення).

Обов`язками замовника за цим договором, зокрема, є: надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплата послуг перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором, з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовування перевізнику витрат, пов`язаних iз затримкою вагонів, контейнерів i вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункти 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5 договору перевезення).

Доказів припинення, визнання недійсними або розірвання вказаних договорів сторонами суду не надано.

На виконання договору про експлуатацію та додаткових угод до нього у лютому 2022 року відповідно до залучених до матеріалів справи залізничних накладних залізницею прийнято вантаж - вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства "Запоріжсталь".

Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення - Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

Вагони, що прибули на адресу відповідача, своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що було складено акти загальної форми ГУ-23 на початок та кінець затримки, копії яких наявні в матеріалах справи.

За час затримки вагонів на коліях станцій, на під`їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам`яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№ 09039172, 09039018, 09039019, 09039020, 03039014, 09039021, 09039022, 09039023, 09039024, 19039102, 09039025, 09039026, 09039027, 09039028, 09039029, 09039031, 09039032, 09039033, 09039034, 09039035, 09039036, 26039132, 09039037, 28039142, 09039040, 23039119, 10039049, 11039052, 16039091, 22039115, 23039118, 09039041, 09039042, 15039077, 10039047, 10039048, 10039050, 10039051, 11039053, 11039054, 11039055, 15039057, 19039103, 16039083, 21039109, 02039013, 09039016, 09039015, 22049367, 02049175, 10049231, 08049215 у розмірі 2 526 512,76 грн, збір за зберігання вантажу в тому числі у подвійному розмірі, по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 02039009, 02039010, 02039011, 03039012, 03039013, 04039015, 04039016, 10039017, 04039014 у розмірі 588 911,52 грн та збір за охорону вантажу по накопичувальний картці ф.ФДУ-92 N04039014 у розмiрi 1 218,88 грн.

Вiдомостi плати за користування вагонами та накопичувальні картки пiдписанi відповідачем iз зауваженнями: "Сплаті не підлягає через настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які підтверджені листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, про що АТ "Укрзалізниця" була повідомлена листами NN8012009773, 8012009774 від 01.03.2022".

Відповідач плату за користування вагонами в сумі 2 526 512,76 грн, збір за зберігання вантажу в сумі 588 911,52 грн, збір за охорону вантажу в сумі 1 218,88 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

5.3. Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

5.4. Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

5.5. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Згідно зі статтею 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

5.6. Умови укладеного сторонами договору №ПР/М-16-3/1 708-НЮ/20/2016/2889 визначають, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; інші збори і плати за додаткові послуги, що виконує залізниця (пункт 14 договору про експлуатацію).

5.7. Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

5.8. Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, відповідно до п. 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлюватися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (пункт 5 Правил користування вагонами).

Відповідно до пункту 6 Правил користування вагонами і контейнерами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колії, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях (пункт 7 Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 10 Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (пункт 13 Правил користування вагонами і контейнерами).

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (пункт 15 Правил користування вагонами і контейнерами).

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

5.9. Судами попередніх інстанції встановлено, що на станцію Запоріжжя Ліве на адресу одержувача ПАТ "Запоріжсталь" прибували вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) за перевізними документами (накладні в матеріалах справи) і своєчасно не забиралися відповідачем на під`їзну колію з вини відповідача, про що складено акти загальної форми ГУ-23 на початок затримки/на кінець затримки. Час затримки вагонів по станційних коліях було враховано залізницею при нарахуванні плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за охорону вантажу. У зв`язку з тривалим перебуванням деяких вагонів на коліях станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, позивачем було застосовано право, передбачене статтею 36 Статуту залізниць України, збільшити розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Відповідно до накладних (в матеріалах справи) станція та залізниця призначення - Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

Вагони, що прибули на адресу відповідача, своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що було складено акти загальної форми ГУ-23 на початок та кінець затримки.

За час затримки вагонів на коліях станцій, на під`їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам`яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№ 09039172, 09039018, 09039019, 09039020, 03039014, 09039021, 09039022, 09039023, 09039024, 19039102, 09039025, 09039026, 09039027, 09039028, 09039029, 09039031, 09039032, 09039033, 09039034, 09039035, 09039036, 26039132, 09039037, 28039142, 09039040, 23039119, 10039049, 11039052, 16039091, 22039115, 23039118, 09039041, 09039042, 15039077, 10039047, 10039048, 10039050, 10039051, 11039053, 11039054, 11039055, 15039057, 19039103, 16039083, 21039109, 02039013, 09039016, 09039015, 22049367, 02049175, 10049231, 08049215 у розмірі 2 526 512,76 грн, збір за зберігання вантажу в тому числі у подвійному розмірі, по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 02039009, 02039010, 02039011, 03039012, 03039013, 04039015, 04039016, 10039017, 04039014 у розмірі 588 911,52 грн, та збір за охорону вантажу по накопичувальний картці ф.ФДУ-92 N04039014 у розмiрi 1 218,88 грн.

Вiдомостi плати за користування вагонами та накопичувальні картки пiдписанi відповідачем iз зауваженнями: "сплаті не підлягає через настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які підтверджені листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, про що АТ "Укрзалізниця" була повідомлена листами NN8012009773, 8012009774 від 01.03.2022".

Правомірність цих висновків сторонами не оспорюються.

5.10. За доводами касаційної скарги, скаржник вважає, що позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами за час затримки вагонів без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, з якого вбачається, що рішенням правління AT "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - перелік), згідно з яким до часу користування вагоном (контейнером) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції відправлення та/або прибуття. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Ці обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.

Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.

До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.

Зі змісту згаданих документів вбачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.

Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.

Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.

Водночас у даній справі, судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що акти загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності згідно телеграмного розпорядження не складались, а складені позивачем акти загальної форми ГУ-23 не містять жодних заперечень відповідача з приводу неможливості забирання вагонів саме у зв`язку із запровадженням комендантської години.

Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".

Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.

Однак, відповідач не довів, а суди не встановили, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години); у спірний період робота залізничних станцій та під`їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години; направлення на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; направлення позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).

Судами встановлено, що відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станції Запоріжжя - Ліве. При цьому, викладені у відомостях форми ГУ-46 зауваження відповідача не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Також Верховний Суд враховує, що рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.

З огляду на викладене, доводи скаржника стосовно здійснення вказаного нарахування за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693 та про необхідність зменшення нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 19.04.2023 у справі №904/2019/22, від 17.05.2023 у справі №904/2252/22.

5.11. Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В силу приписів статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 121 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Судами встановлено, що відповідачем подано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, відповідно до якого визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану; не довів причинно-наслідкового зв`язку між обставинами введення воєнного стану та обставинами неможливості своєчасного забирання доставлених залізницею вантажів. Навпаки, судами встановлено, що матеріалами справи (пам`ятками по подавання/забирання вагонів та актами загальної форми ГУ-23) підтверджується, що в період з 24.02.2022 по 11.03.2022 відповідачем як вантажовласником здійснювалися передавальні операції, чим спростовано твердження відповідача про повне зупинення виробництва підприємства.

До того ж, суди встановили, що сертифікат Торгово-промислової палати України, який би підтвердив, що обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання, наданий не був.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати кошти від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

З огляду на викладене, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №908/1198/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко