Ухвала

від 24.02.2023 по справі 904/971/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

24.02.2023м. ДніпроСправа № 904/971/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Коннекшн Інтер", м. Кривий Ріг

про стягнення 1 463 428,17 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Коннекшн Інтер" на свою користь заборгованість у розмірі 1 268 500,00 грн, пеню за прострочення здійснення розрахунку в сумі 166 816,44 грн та інфляційні нарахування 28 111,73грн.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго" подано заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Коннекшн Інтер" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 56/1, ідентифікаційний код 44057124) в розмірі 1 268 500,00 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Коннекшн Інтер", інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що станом на час звернення позивачем до суду, яке обумовлене невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №03102022 від 03.10.2022 про надання позики (поворотної фінансової допомоги на зворотній основі), які полягають в повернені суми позики в порядку та на умовах передбаченим договором №03102022 від 03.10.2022 про надання позики у розмірі 1 268 500,00 грн на суму якої було нарахована пеня за прострочення здійснення розрахунку в сумі 166 816,44 грн та інфляційні нарахування 28 111,7 3грн, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнить чи навіть унеможливити виконання майбутнього рішення суду, оскільки у відповідача відсутнє зареєстроване на праві приватної власності майно. Таким чином вважає, що заявлений захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти є адекватним, розумним, та співмірним із заявленими позовними вимогами та пов`язаним з ними.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Господарський суд встановив, що позивачем не надано доказів, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду .

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань за договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем ще потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Крім цього, суд зазнає, що позивачем не здійснено забезпечення надання доказів або інформації, яка б свідчила, що наразі відповідачем вчиняються дії щодо здійснення дій, направлених на перерахуванням коштів на інші рахунки, тощо.

Щодо відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність за відповідачем зареєстрованого права власності на об`єкти нерухомості, господарський суд зазначає. що відсутність зареєстрованого нерухомого майна не є підставою для забезпечення позову. Крім того, позивачем не надано доказів, що у відповідача було майно станом на час надання йому позики чи станом на час виникнення заборгованості за спірним договором. яке було відчужено з метою уникнення виконання рішення суду у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявник не надав суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява позивача задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Отже, з урахуванням наведених заявником підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, позивачем не доведено наявність підстав для вжиття таких заходів, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою, зокрема, за наявності належного обґрунтування.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 24.02.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Бажанова

1