Рішення

від 23.02.2023 по справі 904/4973/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4973/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4973/22

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТПРОМСЕРВІС"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від б/д за вих. № б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТПРОМСЕРВІС" (далі - відповідач) про стягнення 563.207,97 грн, з яких 320.536,08 грн основної заборгованості, 136.410,56 грн пені, 16.339,20 грн трьох процентів річних, 89.922,13 грн інфляційних втрат. Фактичною підставою позовних вимог визначено договір про постачання теплової енергії від 25.11.2019 № 030654.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4973/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022.

Ухвалою від 27.12.2022 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано надати до господарського суду документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень, а також надати письмові пояснення щодо визначення підсудності вказаної справи.

Через відділ документообігу від позивача 29.12.2022 надійшло клопотання від 28.12.2022 за вих. № б/н про виконання вимог ухвали суду разом з документами, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної вимоги і доданих до неї документів. Оцінивши доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд визнав його належним, а недоліки позовної заяви усунутими.

Ухвалою від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 13.02.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості і нараховані на неї пеня, проценти річні та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; надання послуг; наявності/відсутності доказів часткової/повної оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості; правомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 25.11.2019 між позивачем (далі позивач, теплопостачальна організація) та відповідачем (далі відповідач, споживач) був укладений договір №030654 про постачання теплової енергії (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої роди на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби);

гаряче водопостачання - відповідно з виробничою програмою теплопостачальної організації;

технологічні потреби відповідно з виробничою програмою споживача;

кондиціювання повітря по мірі необхідності.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов. Опалювальний період згідно Наказу №620/378 від 10.12.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за номером 1310/16001 «Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду», починається при наявності стійкої середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°С (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°С (навесні) (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, згідно у Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Тариф для розрахунків по цьому договору складає: теплова енергія 1Гкал 1.305,02 грн (без ПДВ), 1.566,02 грн з ПДВ (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 11.1 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 25.11.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань.

В матеріалах справи наявна заява відповідача від 28.11.2019 (арк. 35, том 1), у якій відповідач просить позивача надсилати рахунки за використану теплову енергію на вказану ним електронну адресу. Крім цього, відповідач гарантував позивачу сплату за теплову енергію.

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2019 року по березень 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 405.479,20 грн, що підтверджується надісланими позивачем відповідачу рахунками, а саме:

рахунок № 030654 від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 22.679,53 грн (арк. 36, том 1);

рахунок № 030654 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 31.346,98 грн (арк. 37, том 1);

рахунок № 030654 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 30.916,61 грн (арк. 38, том 1);

рахунок № 030654 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 34.038,34 грн (арк. 39, том 1);

рахунок № 030654 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 21.867,84 грн (арк. 40, том 1);

рахунок № 030654 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 5.049,94 грн (арк. 41, том 1);

рахунок № 030654 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 10.214,27 грн (арк. 42, том 1);

рахунок № 030654 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 27.598,97 грн (арк. 43, том 1);

рахунок № 030654 від 31.01.2021 за січень 2020 року на суму 33.159,85 грн (арк. 44, том 1);

рахунок № 030654 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 42.395,45 грн (арк. 45, том 1);

рахунок № 030654 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 34.266,49 грн (арк. 46, том 1);

рахунок № 030654 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 8.412,20 грн (арк. 47, том 1);

рахунок № 030654 від 18.04.2021 за квітень 2021 року на суму -21.691,53 грн (арк. 48, том 1);

рахунок № 030654 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 3.132,02 грн (арк. 49, том 1);

рахунок № 030654 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 3.482,75 грн (арк. 50, том 1);

рахунок № 030654 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 31.000,07 грн (арк. 51, том 1);

рахунок № 030654 від 28.02.2021 за лютий 2022 року на суму 4.635,56 грн (арк. 52, том 1);

рахунок № 030654 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 82.973,86 грн (арк. 53, том 1).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем складено акти прийому-передачі послуг, які підписані позивачем в односторонньому порядку, а саме:

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 22.679,53 грн (арк. 54, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 31.346,98 грн (арк. 55, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 30.916,61 грн (арк. 56, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 34.038,34 грн (арк. 57, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 21.867,84 грн (арк. 58, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 5.049,94 грн (арк. 59, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 10.214,27 грн (арк. 60, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 27.598,97 грн (арк. 61, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 33.159,85 грн (арк. 62, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 42.395,45 грн (арк. 63, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 34.266,49 грн (арк. 64, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 18.04.2021 за квітень 2021 року на суму -21.691,53 грн (арк. 65, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 8.412,20 грн (арк. 66, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 3.132,02 грн (арк. 67, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 3.482,75 грн (арк. 68, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 31.000,07 грн (арк. 69, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 4.635,56 грн (арк. 70, том 1);

акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 82.973,86 грн (арк. 71, том 1).

Підтвердженням надсилання зазначених рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії споживачу на електронну адресу є довідка від 10.11.2022 (арк. 89-90, том 1), яка підписана начальником відділу збуту теплової енергії Наталією ЧЕКУРДОЮ.

Випискою про рух коштів (арк. 91, том 1) підтверджується оплата відповідачем заборгованості у загальному розмірі 84.943,12 грн, а саме за жовтень-листопад 2019 року у розмірі 22.679,53 грн, за грудень 2019 року у розмірі 31.346,98 грн та за січень 2020 року у розмірі 30.916,61 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача досудову вимогу (арк. 94, том 1), згідно з якою заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.06.2022 складає 320.536,08 грн.

За період з листопада 2019 року до березня 2022 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 320.536,08 грн.

У зв`язку із неналежним виконання з боку відповідача взятих на себе зобов`язань з оплати за теплову енергію позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 16.12.2019 до 03.11.2022 на загальну суму 136.410,56 грн, три проценти річних у загальному розмірі 16.339,20 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з січня 2020 року до вересня 2022 року на загальну суму 89.922,13 грн.

В свою чергу відповідач надав відзив, у якому відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 320.536,08 грн основної заборгованості, 136.410,56 грн пені, 16.339,20грн трьох процентів річних, 89.922,13 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки теплової енергії.

Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов`язок поставити відповідачу теплову енергію, в свою чергу відповідач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із п. 5.2 договору облік споживаним теплової енергії проводиться по приладу обліку, встановленого на вводі житлового будинку за адресою вулиця Донецьке шосе, 104 чи розрахунковим способом.

Тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 6.1 договору).

Тариф для розрахунків по цьому договору складає: теплова енергія Гкал 1305,02 грн (без ПДВ), 1.566,02 грн з ПДВ (п. 6.2 договору).

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2019 року по березень 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 405.479,20 грн, що підтверджується надісланими позивачем відповідачу рахунками № 030654 від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 22.679,53 грн (арк. 36, том 1), № 030654 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 31.346,98 грн (арк. 37, том 1), № 030654 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 30.916,61 грн (арк. 38, том 1), № 030654 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 34.038,34 грн (арк. 39, том 1), № 030654 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 21.867,84 грн (арк. 40, том 1), № 030654 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 5.049,94 грн (арк. 41, том 1), № 030654 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 10.214,27 грн (арк. 42, том 1), № 030654 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 27.598,97 грн (арк. 43, том 1), № 030654 від 31.01.2021 за січень 2020 року на суму 33.159,85 грн (арк. 44, том 1), № 030654 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 42.395,45 грн (арк. 45, том 1), № 030654 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 34.266,49 грн (арк. 46, том 1), № 030654 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 8.412,20 грн (арк. 47, том 1), № 030654 від 18.04.2021 за квітень 2021 року на суму -21.691,53 грн (арк. 48, том 1), № 030654 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 3.132,02 грн (арк. 49, том 1), № 030654 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 3.482,75 грн (арк. 50, том 1), № 030654 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 31.000,07 грн (арк. 51, том 1), № 030654 від 28.02.2021 за лютий 2022 року на суму 4.635,56 грн (арк. 52, том 1), № 030654 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 82.973,86 грн (арк. 53, том 1). Крім цього, позивачем складено акти прийому-передачі послуг, які підписані позивачем в односторонньому порядку, а саме: акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 22.679,53 грн (арк. 54, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 31.346,98 грн (арк. 55, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 30.916,61 грн (арк. 56, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 34.038,34 грн (арк. 57, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 21.867,84 грн (арк. 58, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 5.049,94 грн (арк. 59, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 10.214,27 грн (арк. 60, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 27.598,97 грн (арк. 61, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 33.159,85 грн (арк. 62, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 42.395,45 грн (арк. 63, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 34.266,49 грн (арк. 64, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 18.04.2021 за квітень 2021 року на суму -21.691,53 грн (арк. 65, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 8.412,20 грн (арк. 66, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 3.132,02 грн (арк. 67, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 3.482,75 грн (арк. 68, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 31.000,07 грн (арк. 69, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 4.635,56 грн (арк. 70, том 1); акт прийому-передачі теплової енергії № 030654 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 82.973,86 грн (арк. 71, том 1).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами частини шостої статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом, відповідно до п. 7.2 договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому - передачі теплової енергії по формі Додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати.

Відповідно до п. 7.3 договору споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням із зазначенням періодом за який вій сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховуємся в рахунок наступних платежів.

Оскільки сторонами узгоджено направлення рахунків на електронну адресу відповідача, суд вважає, що у відповідача виникає обов`язок оплатити теплову енергію до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим.

Отже, строк оплати теплової енергії поставленої у період з листопада 2019 року до березня 2022 року є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії поставленої у період з листопада 2019 року до березня 2022 року на загальну суму 320.536,08 грн матеріали справи не містять.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував, навпаки визнав заборгованість.

Таким чином, заявлені до стягнення 320.536,08 грн основної заборгованості визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.4.3 договору визначено, що споживач несе відповідальність, зокрема у разі несвоєчасної оплати за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 16.12.2019 до 03.11.2022 на загальну суму 136.410,56 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу визнав.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено розділ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказані зміни набули чинності 02.04.2020.

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Суд звертає увагу, що сторонами укладено договір 25.11.2019, а Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" прийнято 30.03.2020, тобто до внесення змін до чинного законодавства, а тому жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість нараховувати/сплачувати пеню понад шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду від 20.04.2021 та Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі №905/497/20, Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №910/7410/21.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним принципом дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що укладення договору відбулось до набрання чинності Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, дія даного Закону на спірні правовідносини не розповсюджується.

Поряд з цим, укладаючи договір (до введення в Україні загальнодержавного карантину), сторони не змінили передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України строк нарахування пені. Отже, жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість продовження строків нарахування пені.

Таким чином, при нарахуванні пені позивач був зобов`язаний керуватися положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України та положеннями договору.

Суд звертає увагу, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, нарахування пені позивач мав здійснювати у шестимісячний строк з дати виникнення обов`язку з оплати заборгованості за отриману теплову енергію.

Господарський суд здійснив власний перерахунок пені та визнав, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 45.528,72 грн. В решті (про стягнення 90.881,84 грн) слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних загальний період з 16.12.2019 до 03.11.2022 у загальному розмірі 16.339,20 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з січня 2020 року до вересня 2022 року на загальну суму 89.922,13 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу визнав.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Статтею 191 ГПК України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Господарський суд встановив, що відзив (у якому відповідач визнав позовні вимоги) підписаний директором відповідача Харченко Наталією Леонідівною.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що позов визнала повноважна особа.

Господарський суд перевірив наявність для того законних підстав та дійшов висновку прийняти визнання позову відповідачем лише в частині стягнення 320.536,08 грн основної заборгованості, 45.528,72 грн пені, 16.339,20 грн трьох процентів річних, 89.922,13 грн інфляційних втрат, оскільки дії відповідача в цій частині не суперечать інтересам установи, яку він представляє.

Водночас, врахувавши, що позивач здійснив розрахунок пені не у відповідному порядку, суд у вказаній частини позовних вимог заяву відповідача про визнання позову відхиляє і приймає рішення, яке відповідає вимогам Закону.

Судові витрати

За змістом ст. 129 ГПК України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Суд зазначає, що розподілу підлягає судовий збір у розмірі 7.084,89 грн, з урахуванням того, що 83,86% позовних вимог позивача судом задоволено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 ГПК України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору за частину позовних вимог, визнання відповідачем яких прийняте судом (а саме у розмірі 3.542,45 грн), оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було подано заяву про визнання позову.

Судовий збір у розмірі 3.542,45 грн судом покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРИВАТПРОМСЕРВІС» (Україна, 01133, місто Київ, ПРОВУЛОК ЛАБОРАТОРНИЙ, будинок 1, секція 3, 4, кімната 300; ідентифікаційний код 24433838) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) 320.536,08 грн (триста двадцять тисяч п`ятсот тридцять шість грн 08 к.) основної заборгованості, 45.528,72 грн (сорок п`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім грн 72 к.) пені, 16.339,20 грн (шістнадцять тисяч триста тридцять дев`ять грн 20 к.) трьох процентів річних, 89.922,13 грн (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві грн. 20 к.) інфляційних втрат, 3.542,45 грн (три тисячі п`ятсот сорок дві грн 45 к.) судового збору.

В решті позовних вимог (про стягнення 90.881,84 грн пені) відмовити.

Повернути КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) 3.542,45 грн (три тисячі п`ятсот сорок дві грн 45 к.) судового збору з Державного бюджету України, сплата якого підтверджується платіжним документом № 8068 від 22.12.2022.

Видати наказ (та ухвалу про повернення судового збору) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк