Постанова

від 16.02.2023 по справі 916/418/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 916/418/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

ОГП: Голуб Є.В.,

позивача: не з`явились,

відповідача-1: Дімова К.О. (в режимі відеоконференції),

відповідача-2: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Одеської обласної ради

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022

у справі № 916/418/19

за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до:

1. Одеської обласної ради;

2. Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської міської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича

про визнання незаконними та скасування рішення, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Одеської обласної ради, Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича про визнання незаконним та скасування рішення Одеської обласної ради від 22.09.2017 №490-VII; визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. від 15.11.2017 №149902145; витребування у Одеської обласної ради на користь Одеської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:57:005:0029 загальною площею 1,6928 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, площа Дерев`янко Бориса, земельна ділянка, 1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначав, що рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність Одеської обласної ради Одеською міською радою не приймались, а рішення Одеської обласної ради №490-VII від 22.09.2017 є незаконним, оскільки прийняте поза межами повноважень обласних рад, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в України».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 (суддя Зеленіна Н.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Мальченко А.О., Яковлєв М.Л.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Одеської обласної ради від 22.09.2017 №490-VII. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. віл 15.11.2017 №149902145. Витребувано у Одеської обласної ради на користь Одеської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:57:005:0029 загальною площею 1,6928 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, площа Дерев`янко Бориса, земельна ділянка, 1. Стягнуто з Одеської обласної ради на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір в розмірі 677 152, 50 грн. Стягнуто з Одеської обласної ради на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 8 644, 50 грн.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Мальченко А.О., Яковлєв М.Л.) стягнуто з Одеської обласної ради в дохід Державного бюджету 1 007 083, 50 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з додатковою постановою апеляційного господарського суду, Одеська обласна рада звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що додаткова постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, вимог ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір». За доводами скаржника, предметом позову є земельна ділянка, вартість якої складає 70 513 584 грн. Відтак, звертаючись з апеляційною скаргою прокурор мав сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2021 встановлено, що від скаржника надійшов лист, до якого додано платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 8 644,50 грн. Тобто заявником апеляційної скарги не надано докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Проте апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 прийнято до провадження та відкрито апеляційне провадження. В свою чергу, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022, зокрема, стягнуто з Одеської обласної ради на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 8 644, 50 грн. Таким чином, оскільки вказаною постановою вже було вирішено питання щодо стягнення судового збору за розгляд апеляційної скарги, незрозуміло з яких підстав на Одеську обласну раду покладено обов`язок сплати в дохід Державного бюджету 1 007 083, 50 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, адже Одеською обласною прокуратурою був сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 8 644, 50 грн.

Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 244, 258 ГПК України у подібних правовідносинах.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.12.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (оскільки при залишенні первісно поданої касаційної скарги наголошувалось, що за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України), призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.02.2023 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 13.01.2023.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзивів на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 26.12.2022 строк.

Ухвалою від 14.02.2023 відкладено розгляд касаційної скарги на 16.02.2023.

Переглянувши додаткову постанову апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Судами обох інстанцій встановлено, що позовними вимогами у цій справі є:

- визнання незаконним та скасування рішення Одеської обласної ради від 22.09.2017 №490-VII;

- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. від 15.11.2017 №149902145;

- витребування у Одеської обласної ради на користь Одеської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:57:005:0029 загальною площею 1,6928 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, площа Дерев`янко Бориса, земельна ділянка, 1.

Відповідно до положень ст. 163 ГПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Під час подання позову прокурором вартість земельної ділянки була визначена у розмірі 70 513 584 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру мав бути сплачений судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за позовною вимогою про витребування земельної ділянки сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позову, складала 672 350 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто, за подання апеляційної скарги повинно було бути сплачено у розрізі позовної вимоги про витребування земельної ділянки - 1 008 525 грн (672 350 * 1,5).

Водночас ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 встановлено, що 25.08.2021 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов лист, до якого додано платіжне доручення від 04.08.2021 № 1547 про сплату судового збору в розмірі 8 644,50 грн.

Таким чином, правильними є доводи скаржника, що апелянтом не надано відповідні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки належною до сплати сумою судового збору за подання апеляційної скарги за відповідну позовну вимогу є 1 008 525 грн.

Разом з тим, предметом касаційного перегляду у цій справі не є рішення судів по суті спору, а тому колегія суддів не формує висновки з приводу того, які дії повинен був вчинити суд апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як було зазначено вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги повністю. Стягнуто з Одеської обласної ради на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір в розмірі 677 152, 50 грн. Стягнуто з Одеської обласної ради на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 8 644, 50 грн.

Враховуючи ту обставину, що апеляційним судом при ухваленні постанови від 06.09.2022 не було вирішено питання щодо стягнення судового збору за розгляд апеляційної скарги в належному розмірі, з урахуванням приписів ст.ст. 129 та 244 ГПК України, апеляційний господарський суд у додатковій постанові дійшов правильного висновку про необхідність достягнути з Одеської обласної ради в дохід Державного бюджету відповідну суму судового збору за розгляд апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарським судом правильно застосовано ст. 244 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткова постанова апеляційного суду - без змін із віднесенням судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України, на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської обласної ради залишити без задоволення.

Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 916/418/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.