УХВАЛА
23 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 911/2370/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022
та рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021
у справі № 911/2370/19
до:
1) Переяслав - Хмельницької районної державної адміністрації Київської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Переяслав Фіш Клаб"
про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Заступником керівника Київської обласної прокуратури 30.12.2022 повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/2370/19 після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначені судові рішення ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху на підставі п. 4 ч. 2 ст. 290, ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наведені у клопотанні, визнані судом неповажними. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано на необхідність: 1) виправити недолік прохальної частини касаційної скарги шляхом зазначення номеру справи та процесуальних документів, які оскаржуються; 2) навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Зазначену ухвалу від 23.01.2023 скаржник отримав 24.01.2023, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником 03.02.2023 подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій скаржник також виправив недолік прохальної частини касаційної скарги та зазначив номер справи та процесуальні документи, які підлягають оскарженню (отримана Судом 07.02.2023).
У тексті вказаної заяви скаржник обґрунтовує підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наводячи аналогічні підстави тим, що були визнані Судом неповажними (вперше касаційна скарга була подана в межах строку на касаційне оскарження, але була повернута на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Так, розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги в частині клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що остання не містить нових доводів щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, крім тих, які вже були визнані неповажними ухвалою суду про залишення касаційної скарги без руху.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/2370/19 була проголошена 14.09.2022 (повний текст складено 03.10.2022), тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 24.10.2022.
Дану касаційну скаргу скаржник вдруге надіслав до суду касаційної інстанції лише 30.12.2022, тобто з порушенням встановленого Законом строку на касаційне оскарження.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Натомість подане скаржником клопотання про поновлення строку свідчить про те, що останнім не наведено жодного нового аргументу щодо поновлення строку на касаційне оскарження, а викладені повторно доводи вже були визнані Судом неповажними в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 23.01.2023.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційної господарського суду від 14.09.2022 залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Доводів на підтвердження протилежного скаржником не наведено та не обґрунтовано.
За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги та не наведено інших доводів, крім тих, які вже були визнані Судом неповажними, щодо наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та не додано доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/2370/19 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки наведені в клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 119, 234, 235, 292, п. 4. ч. 1 ст. 293 ГПК України, Суд,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/2370/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Мачульський Г.М.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2023 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 109175787 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Могил С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні