Рішення

від 13.02.2023 по справі 511/1046/22

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1046/22

Номер провадження: 2/511/34/23

13 лютого 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання Возіяна Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Радіонової Д.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.РоздільнаОдеської областіцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Комунальногозакладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області, Роздільнянської міської ради Одеської області, третя особа Відділ освіти Роздільнянської міської ради про незаконне звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2022 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана позовна заява. Свої вимоги позивач тим, що на підставі наказу № 95-к від 30.08.2021 року по Комунальному закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» № 1 Роздільнянської міської ради Одеської області вона, була прийнята на роботу на посаду вчителя інформатики з 01.09.2021 року № 95-к від 30.08.2021 року по Комунальному закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» № 1 Роздільнянської міської ради Одеської області вона, була прийнята на роботу на посаду вчителя інформатики з 01.09.2021 року до кінця навчального року без укладення письмового трудового договору та її фактично було допущено до роботи. Таким чином, позивач мала трудові стосунки з відповідачем з 01.09.2021 року на постійній основі. Однак, 31.05.2022 року позивача було під розпис ознайомлено з наказом № 53-к від 24.05.2022 року яким відповідач звільнив позивача з роботи на підставі п.2 ст.36 КЗпПУ з причини закінченням терміну трудової угоди. Позивач повністю незгодна з рішенням відповідача про звільнення, вважає його таким, що порушує вимоги трудового законодавства та права і свободи позивача, гарантовані Конституцією України. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд встановити факт порушення відповідачем вимог трудового законодавства при її звільнені, поновити її на роботі на посаді викладача інформатики комунального закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області, сплатити їй кошти заробіток за час вимушеного прогулу з причини незаконного звільнення, починаючи з 24.05.2022 року по день постановлення рішення суду.

Провадження у справі відкрито ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 06.06.2022 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України.

21.06.2022відповідачем Комунальнийзаклад «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області подано відзив, в якому відповідач просить суд відмовити в позові ОСОБА_1 повністю, оскільки наказ № 95-к від 30.08.2021 року по Комунальному закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» № 1 Роздільнянської міської ради Одеської області вона про прийняття позивача на роботу на посаду вчителя інформатики з 01.09.2021 року до кінця навчального року було видано на підставі відповідної заяви позивача від 26.08.2021 року про прийняття її на роботу саме на таких умовах. Крім того, прийняти позивача на роботу на посаду вчителя на умовах безстрокового трудового договору не виявлялось можливим, тому що згідно Закону України « Про повну загальну середню освіту» ст.22 ч.1 на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров`я яких дозволяють виконувати професійні обов`язки. А позивач на момент прийняття її на роботу вказаним вимогам закону не відповідала, тобто не мала відповідної освіти. Про звільнення позивача з роботи на підставі п.2 ст.36 КЗпПУ з причини закінченням терміну трудової угоди видано наказ № 53-к від 24.05.2022 року, з яким позивача ознайомлено, вчасно зроблено запис в трудовій книжці та видано позивачу 31.05.2022 року.

27.06.2022 позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якому позивач наполягає на порушенні її прав при звільненні та просить позов задовольнити.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.07.2012 за клопотанням позивача ОСОБА_1 розгляд цивільної справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача: Роздільнянську міську раду Одеської області (код ЄДРПОУ33356925, що знаходиться за адресою: вул. Муніципальна, 17, м.Роздільна Одеської області, 67400), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ освіти Роздільнянської міської ради (Ідентифікаційний код 44063049, що знаходиться за адресою: вул. Муніципальна, 17, м.Роздільна Одеської області, 67400).

22.07.2022 відповідачем Роздільнянською міською радою Одеської області подано відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що всі умови трудового законодавства, зокрема, які регламентують порядок укладання строкового трудового договору, були дотримані при прийнятті ОСОБА_1 на посаду вчителя інформатики КЗ «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «школа-гімназія» № 1 Роздільнянської міської ради Одеської області». 26.08.2021 року ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття її на посаду вчителя інформатики до кінця навчального року з 01.09.2021 року. 01.09.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду вчителя інформатики з встановленням 9 розряду до кінця навчального року (наказ №95-К від 30.08.2021 року). 31.05.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за п. 2 ст. 36 КЗпП України (наказ №53-К від 24.05.2022 року). Таким чином, відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви від 26.08.2021 року та Наказу №95-К від 30.08.2021 року строк обмежувався чітко визначеною датою до кінця навчального року (ч. 3 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»), тобто, трудові відносини між сторонами тривали до певної дати. Прийняття на посаду ОСОБА_1 на підставі наказу від 30.08.2021 року №95-К відбувалось за добровільною згодою позивача, про що свідчить заява ОСОБА_1 від 26.08.2021 року. Закінчення строку трудового договору припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. Крім того, в даному випадку ОСОБА_1 не є фізичною особою, про яку йдеться в п. 6 ст. 24 КЗпП України, коли додержання письмової форми трудового договору є обов`язковою, оскільки ця норма закону поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов`язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо). Оскільки дії КЗ «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області» щодо прийняття та звільнення ОСОБА_1 на посаду вчителя інформатики КЗ «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «школа-гімназія» № 1 Роздільнянської міської ради Одеської області» були здійснені в межах передбачених законом та договором, повністю відповідали вимогам діючого законодавства України, є правомірними, а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

01.08.2022 позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив.

08.08.2022 відповідачем Роздільнянською міською радою Одеської області подано заперечення, в яких відповідач наголошує, що для прийняття на постійній основі на роботу на посаду вчителя потрібно мати вищу освіту, якої у позивача не було на той момент. Особу, у якої відсутня вища освіта, можна прийняти на роботу тільки на період до кінця навчального року на умовах строкового трудового договору.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року за клопотанням позивача витребувано з Комунальної установи "Роздільнянський центр освіти» (Код ЄДРПОУ 38302654, Україна, 67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, місто Роздільна, вул.Муніципальна, будинок 19) довідку про нараховану та виплачену заробітну плату вчителю інформатики Комунального закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області ОСОБА_1 за період роботи грудень 2021 року травень 2022 року (із відомостями про місяць року, нараховану заробітну плату (гривень), кількість робочих днів згідно графіка роботи, фактичну кількість відпрацьованих робочих днів).

31.10.2022 року до суду надійшла витребувана довідка.

Ухвалою суду від 10.11.2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовомузасіданні позовнівимоги підтримала,додатково визначиланову підставу позову,а саме:що їїнезаконно звільнилиз роботи,оскільки намомент звільненнявона булавагітною строком5місяців ,про щоу лютомумісяці 2022року повідомилаадміністрацію навчальногозакладу,а потімдиректораКЗРоздільнянського навчально-виховногокомплексу «Школа-гімназія»№1Роздільнянської міськоїради Одеськоїобласті ОСОБА_2 за 2 тижні до звільнення з наданням відповідної довідки. Тому, на думку позивача, її не мали права звільнити з посади вагітною без переведення на іншу посаду на тому ж самому підприємстві та 3 місяці сплачувати середній заробіток за попередньою роботою. Цих умов закону відповідач 1 не дотримався та незаконно звільнив її з роботи. Крім того, на її думку, 31.05.2022 року навчальний рік ще не закінчився, так як з його початку не сплинуло 175 навчальних днів і він повинен закінчиться 01 липня 2022 року.

Представник відповідача1КЗ Роздільнянськогонавчально-виховногокомплексу «Школа-гімназія»№1Роздільнянської міськоїради Одеськоїобласті ГоцульськаС.Д.в судовомузасіданні свійвідзив підтримала,просила відмовитиу позовів повномуобсязі.Повідомила,що згідноч.3ст.10Закону України«Про повнузагальну середнюосвіту»,освітній процесу закладахзагальної середньоїосвіти організовуєтьсяв межахнавчального року,що розпочинаєтьсяу Деньзнань -1вересня,триває неменше 175навчальних дніві закінчуєтьсяне пізніше1липня наступногороку.Наказом поКомунального закладу «Роздільнянський навчально-виховнийкомплекс «Школа-гімназія»№1Роздільнянської міськоїради Одеськоїобласті 27-ОДвід 22.04.2022року встановленозавершити освітнійпроцес узакладі в2021/2022році 31травня 2022року.Тому 31.05.2022був останнімробочим днемпозивача застроковим трудовимдоговором інавчальний рікстановив неменше 175навчальних днів.Відповідач 1Комунальний заклад «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області не міг прийняти позивача на постійній основі на посаду вчителя, оскільки освіта позивача на час прийняття на роботу та звільнення з роботи не відповідала вимогам ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та «Професійному стандарту вчителя», який у виключних випадках дозволяє приймати на посаду вчителя студентів ВНЗ на строковій основі, якщо того вимагає організація освітнього процесу в навчальному закладі. Перебування працівника у стані вагітності на час закінчення строку дії строкового трудового договору не заважає роботодавцю звільнити такого працівника на підставі п.1 ст.36 КЗпПУ. До компетенції адміністрації по Комунального закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області не входить нарахування заробітної плати працівникам, школа не має у штатному розкладі бухгалтера. Всі нарахування та виплати здійснюється централізованою бухгалтерією Відділу освіти.

Представник відповідача 2 Роздільнянської міської ради Одеської області Радіонова Д.А. в судовому засіданні відзив підтримала, просила суд в позові відмовити. Зазначила, що позивачка була звільнена відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП, що не суперечить вимогам частини третьої статті 184 КЗпП, яка допускає звільнення вагітних жінок після закінчення строкового трудового договору.Якщо працівник звільнений обґрунтовано, з дотриманням процедури звільнення, підстав для поновлення його на роботі немає. За заявою позивача може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання роботодавцем зобов`язання з її працевлаштування. Також, звернула увагу суду на те, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Позивач порушали вимоги ч.3 ст. 49 ЦПК України, відповідно до якої до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Судом в підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 було запропоновано змінити предмет або підставу позову, у зв`язку з усним посиланням її на порушення трудового законодавства під час її звільнення, як вагітної, подавши відповідне клопотання або заяву. Однак ОСОБА_1 не скористалась своїми правами, передбаченими ст. 43, 49 ЦПК України, а тому відповідач 2 вважає, що усні посилання позивача не можуть бути прийняті судом до уваги та стати предметом розгляду, так як повинні бути письмово заявлені та мати правове обґрунтування. Окрім того ОСОБА_1 заявлено вимогу про виплату заробітку за час вимушеного прогулу, але відповідний розрахунок до позовної заяви не додано. Посилання ОСОБА_1 на порушення трудового законодавства, щодо не укладення з нею строкового трудового договору в письмовій формі є безпідставними, так як при прийнятті на роботу вона була обізнана про те, що вона приймається на роботу саме до кінця навчального року, про що свідчить власноруч написана нею заява, та по його закінченню буде звільнена. З відповідними заявами чи усними вимогами щодо укладення строкового трудового договору в письмовій формі до адміністрації школи ОСОБА_1 не зверталась, будучи обізнаною про існування письмової форми трудового договору.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

26серпня 2021року позивач ОСОБА_1 звернуласьдо директора Комунальногозакладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області із заявою про прийняття її на роботу на посаду вчителя інформатики на період з 01.09.2021р. до кінця навчального року.

Наказом директора Комунальногозакладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області від 30.08.2021р. №95-К ОСОБА_1 призначено на посаду вчителя інформатики з 01.09.2021 р. встановивши 9 розряд до кінця навчального року на підставі заяви ОСОБА_1 .

Наказом в.о.директора Комунальногозакладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області від 24.05.2022р. № 53-К ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя інформатики у зв`язку із закінченням терміну трудової згідно п.2 ст.36 КЗпП України з виплатою компенсації за 42 дні.

Під трудовим договором ч.1 ст.21 КЗпП України визначає угоду між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно п.2 ст.36 КЗпП України однією з підстав для припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновленні на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору позивач вже виразила, коли писала заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно вона виразила і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений.

Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 640/498/17-ц (провадження № 61-5428св18).

Отже, за закінченням строку, на який був укладений строковий трудовий договір між Комунальним закладом «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області та ОСОБА_1 остання підлягала звільненню у зв`язку із закінченням його строку.

Згідно ст. 24 КЗпП, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Міністерством праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року N 260 затверджено наказ «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 р. за N 554/5745. Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов`язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).

Суд погоджується з доводами відповідача 2, що в даному випадку не застосовується п. 6 ст. 24 КЗпП України, коли додержання письмової форми трудового договору є обов`язковою. Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не наполягала на укладенні трудового договору у письмовій формі.

Згідно ст.22 п.1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров`я яких дозволяють виконувати професійні обов`язки.

Позивач ОСОБА_1 не спростувала, що на момент прийняття її на роботу на посаду вчителя вказаним вимогам закону не відповідала, тобто не мала відповідної вищої освіти, а тому не могла буди прийнята на роботу на посаду вчителя інформатики Комунального закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області на постійній основі з укладанням з нею безстрокового трудового договору.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальнийрік розпочинається у перший за ним робочий день. Наказом по Комунального закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області 27-ОД від 22.04.2022 року встановлено завершити освітній процес у закладі в 2021/2022 році 31 травня 2022 року. Тому 31.05.2022 був останнім робочим днем позивача за строковим трудовим договором і навчальний рік становив не менше 175 навчальних днів. Тому день звільнення позивача з посади вчителя інформатики був визначений відповідачем 1 Комунальний заклад «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області вірно.

Також, суд погоджується з доводами відповідача 2 Роздільнянської міської ради Одеської області, що позивач не скористалась своїм правом на подачу письмової заяви на підставі ст.49 ЦПК України про зміну предмету або підстави позову, заявивши усно під час підготовчого провадження про незаконність її звільнення в стані вагітності.

Велика Палата Верховного Судуу справі № 759/19440/15-ц (провадження № 14-105цс18)про скасування наказу про звільнення і відновлення на роботі за позовом жінки, яка завагітніла під час роботи за строковим трудовим договором, зробила такий висновок: «позивачка була звільнена відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП, що не суперечить вимогам частини третьої статті 184 КЗпП, яка допускає звільнення вагітних жінок після закінчення строкового трудового договору,при цьому головною умовою можливості такого звільнення є імперативна вимога відносно обов`язкового працевлаштування зі збереженням середньої зарплати впродовж трьох місяців з дня закінчення контракту».

Обґрунтовуючи такий висновок суд зазначив наступне.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Звільнення вагітних жінок у зв`язку із закінченням терміну трудового договору можливе на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП з обов`язковим працевлаштуванням. Тобто власник або уповноважений ним орган зобов`язаний працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її фаху.Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням в цьому випадку не допускається.

Згідно із статтею 235 КЗпП підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Томупоновити на роботі можна тільки працівника, який звільнений незаконно, з порушенням процедури або за межами підстав, передбачених законом або договором, або за відсутності підстав для звільнення.

Якщо працівник звільнений обґрунтовано, з дотриманням процедури звільнення, підстав для поновлення його на роботі немає.

Невиконання підприємством, яке звільнило вагітну жінку, обов`язку з працевлаштування є підставою для покладання на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати робітниця, виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення термінового трудового договору, а не поновлення на попередній роботі.

За заявою цієї особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання підприємством (установою, організацією) зобов`язання з її працевлаштування.

Дійсно, в матеріалах справи міститься копія медичної довідки Висновок ЛКК №138 від 23.05.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 знаходиться на обліку в жіночій консультації у зв`язку з вагітністю 20-21 тиждень. Факт обізнаності щодо перебування ОСОБА_1 в стані вагітності на час звільнення з посади вчителя інформатики відповідачі не заперечують.

Але, звільнення ОСОБА_1 відбулося відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України, що не суперечить вимогам частини третьої статті 184 КЗпП України, яка передбачає можливість звільнення вагітних жінок після закінчення строкового трудового договору, при цьому головною умовою можливості такого звільнення є імперативна вимога щодо обов`язкового працевлаштування такої жінки зі збереженням середньої заробітної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Разом з тим позовних вимог провиконання відповідачем зобов`язання по працевлаштуванню позивачка не заявляла, однак не позбавлена такої можливості.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що підстав для поновлення позивача на посаді вчителя інформатики Комунального закладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області, стягнення на її користь заробітку за час вимушеного прогулу з причини незаконного звільнення, починаючи з 24.05.2022 року по день постановлення рішення суду, немає.

За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.7,10,12,81,89,200, 258-259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити впозові ОСОБА_1 до Комунальногозакладу «Роздільнянський навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія» №1 Роздільнянської міської ради Одеської області, Роздільнянської міської ради Одеської області, третя особа Відділ освіти Роздільнянської міської ради про незаконне звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повне рішення виготовлено 23.02.2023 року .

Суддя І. В. Бобровська