Ухвала

від 24.02.2023 по справі 633/17/22

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.02.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/17/22

Провадження № 2/533/14/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лобач М.С.,

представника (на умовах самопредставництва) позивача - Макаренко А.В. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Козельщинського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за договором поруки від 11.08.2021 у загальному розмірі 1227603,01 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2021 між позивачем ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» та ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» укладено договір підряду № 10/03/21-1, за яким підрядником є ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА», а замовником - ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК», з наступним укладанням додаткових угод до цього договору.

У зв`язку з невиконанням та простроченням підрядником ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» виконання робіт за умовами укладеного договору, з урахуванням додаткових угод, сторонами договору було укладено додаткову угоду № 4 від 11.08.2021 про припинення зобов`язання ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» з виконання робіт, які станом на 11.08.2021 є невиконаними та повернення ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» заборгованості у розмірі 1173401,53 гривень, з урахуванням ПДВ, у строк до 15.10.2021. Дану додаткову угоду було забезпечено договором поруки від 11.08.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрований в реєстрі за №1229. Поручителем за договором поруки є ОСОБА_1 , яка є відповідачем по справі. Станом на 23.12.2021 боржник за договором - ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» своє зобов`язання з повернення боргу позивачу ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» не виконав.

15.11.2021 позивач звернувся до відповідачки з вимогою погасити суму грошового зобов`язання та штрафні санкції, що виникли через прострочення боржника з повернення грошових коштів станом на 15.11.2021, проте відповідачка зобов`язання не виконала та грошові кошти не сплатила, що стало підставою для звернення позивача до Печенізького районного суду Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява до Печенізького районного суду Харківської області була подана позивачем 29.12.2021, про що свідчить штамп на поштовому конверті та на описі вкладення у поштове відправлення (а.с. 62, 63).

До Печенізького районного суду Харківської області позовна заява з додатками надійшла 12.01.2022, про що свідчить штамп про реєстрацію вхідної кореспонденції до суду (а.с. 2).

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 31.01.2022 матеріали цивільної справи були направлені за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова (а.с. 72). Фактично ж справа передана до Дзержинського районного суду м. Харкова у зв`язку зі нездійсненням правосуддя Печенізьким районним судом Харківської області через воєнний стан та збройну агресію Російської Федерації на території України тільки 01.06.2022, про що свідчить штамп про реєстрацію вхідної кореспонденції суду (а.с. 74).

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22, ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, на підставі ч.7 ст. 147 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Печенізького районного суду Харківської області - на Козельщинський районний судом Полтавської області.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.09.2022 цивільну справу передано на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області у зв`язку зі зміною територіальної підсудності та з`ясування актуальної адреси місця проживання відповідачки (а.с. 79).

25.10.2022 справа надійшла до Козельщинського районного суду Полтавської області (а.с. 85).

03.11.2022 ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області (головуючий суддя Лизенко А.В.) відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі (а.с. 86).

22.12.2022 ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області (головуючий суддя Лизенко А.В.) закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 23.01.2023 на 10 годин 00 хвилин (а.с. 118-119).

Розпорядженням керівника апарату Козельщинського районного суду від 17.01.2023 №02 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, оскільки відповідно до рішення голови Верховного Суду Князєва В. від 10.01.2023 №8/0/149-23 та наказу в.о. голови Козельщинського районного суду Полтавської області від 13.01.2023 №02-аг.с суддю Козельщинського районного суду Полтавської області Лизенка А.В. було відряджено до Октябрського районного суду м. Полтави для здійснення правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023 цивільну справу розподілено головуючій судді Козир В.П. (а.с. 124).

24 січня 2023 року ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області (головуюча суддя Козир В.П.) цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 лютого 2023 року о 10 годині 00 хвилин (а.с. 127).

У судове засідання 23.02.2023 з`явилася представниця позивача (на умовах самопредставництва) - Макаренко А.В., позовні вимоги підтримала.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Суд поставив на обговорення питання щодо юрисдикції спору, а також щодо можливості подальшого розгляду справи за відсутності інших учасників (відповідачки та представника третьої особи).

Представниця позивача просила суд розглянути справу без участі інших учасників, а також наполягала на тому, що даний спір підсудний загальному місцевому суду. Уважала, що у позивача як у кредитора є право вибору, до кого саме з боржників слід позиватися: до боржника за основним зобов`язанням, яким є юридична особа, чи до поручителя за договором поруки, яким є фізична особа. Оскільки позивач обрав право звернення до суду саме до поручителя за договором поруки, який є фізичною особою, до цей спір підсудний Козельщинському районному суду Полтавської області як загальному суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці позивача, дійшов таких висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 20 ГПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

Так, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) Верховний Суд зазначив, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).

Також Велика Палата Верховного Суду додатково звернула увагу на те, що положення п. 1 ч.1 ст. 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості за договором поруки, який укладений між позивачем ДОЧІРНІМ ПІДПРИЄМСТВОМ «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» (юридична особа) та відповідачкою ОСОБА_1 (фізична особа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2021 між позивачем ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» та ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» укладено договір підряду № 10/03/21-1 (надалі - договір), за яким підрядником є ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА», а замовником - ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК», з наступним укладанням додаткових угод до умов цього договору.

У зв`язку з невиконанням та простроченням підрядником ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» виконання робіт за умовами укладеного договору, з урахуванням додаткових угод, сторонами договору було укладено додаткову угоду № 4 від 11.08.2021 про припинення зобов`язання ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» з виконання робіт, які виконані не були. Дану додаткову угоду було забезпечено договором поруки від 11.08.2021, поручителем за яким є ОСОБА_1 , яка є відповідачем по справі. Станом на 23.12.202 боржник за договором - ТОВ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» своє зобов`язання з повернення боргу позивачу ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» не виконав.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, позивач ДП «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» як кредитор звернувся до суду з позовом до фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за додатковою угодою до договору підряду, сторонами якого є юридичні особи. Тобто між позивачем та відповідачем виник спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України та правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду.

Відтак, оскільки юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу сторін та предмета позовних вимог, в силу вимог ст. 1, 12, 17, 20 ГПК України, суд приходить до висновку, що даний спір має розглядатися у порядку господарського судочинства. Доводи позивача про наявність у нього права вибору між судом загальної юрисдикції та господарським судом не ґрунтується на нормах процесуальних законів, оскільки ані норми ЦПК України, ані норми ГПК України не передбачають альтернативної юрисдикції у таких категоріях справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовною заявою ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» про стягнення заборгованості, - як таку, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК»(місцезнаходження юридичної особи: Об`їзна дорога, буд. 68, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400; ідентифікаційний код юридичної особи 41710809; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_6; тел.: НОМЕР_2).

Представник 1 позивача: Макаренко Анна Вікторівна (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_2 ).

Представник 2 позивача: адвокат Суховерко Олександр Васильович (адреса: АДРЕСА_3; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; тел.: НОМЕР_4 ).

Третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Георгіївська, буд. 10, корпус АА-2, м. Харків, 61010; ідентифікаційний код юридичної особи 41764739; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_5; тел.: НОМЕР_4).

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 24.02.2023.

Суддя В.П. Козир