Ухвала

від 13.03.2023 по справі 633/17/22

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.03.2023 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа №633/17/22

Провадження № 2/533/14/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Козир В.П., розглянувши клопотання Дочірнього підприємства «СК Омега-2 Логістік» про передачу до Господарського суду Харківської області справи за позовом Дочірнього підприємства «СК Омега-2 Логістік» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Ессен груп Україна» про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за договором поруки від 11.08.2021, штрафних санкцій за прострочення повернення заборгованості, інфляційних витрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також судових витрат,

встановив:

У провадженніКозельщинського районного суду Полтавської області знаходилася цивільна справа за позовною заявою ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за договором поруки від 11.08.2021 у загальному розмірі 1227603,01 гривень.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року провадження у вищевказаній справі було закрито як таку, що не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

24 лютого 2023 року (дата поштового відправлення) позивач ДП «СК Омега-2 Логістік» звернувся доКозельщинського районного суду Полтавської області зі клопотанням про передачу справи до Господарського суду Харківської області після спливу п`яти днів з дня закінчення п`ятнадцятиденного строку оскарження ухвали про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання позивач зазначав, що незважаючи на те, що норми ЦПК прямо не визначають порядок дій суду першої інстанції у разі подання позивачем заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, разом з тим, у разі закриття провадження судом першої інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та відсутності апеляційної скарги на ухвалу про закриття провадження, суд першої інстанції, на думку позивача, може за заявою позивача передати справу за встановленою юрисдикцією. Такі дії суду сприятимуть реалізації права позивача на справедливий суд, а також відповідатимуть підходу, закладеному у ч. 1 ст. 256 ЦПК України, згідно з яким позивач має право на направлення його справи за встановленою юрисдикцією у разі закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Позивач посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду (п. 52), зроблені у справі № 368/561/19, та просив суд, зважаючи на останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідачки, у відповідності до ч. 1 ст. 27, ч. 6 ст. 28 ГПК України передати справу після спливу п`яти днів з дня закінчення п`ятнадцятиденного строку оскарження ухвали про закриття провадження у справі за встановленою юрисдикцією, а саме до Господарського суду Харківської області.

На підставі ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України судом розглянуто клопотання про передачу справи до Господарського суду Харківської області у порядку письмового провадження без проведення судового засідання, оскільки нормами ЦПК не передбачено повідомлення учасників справи про розгляд судом подібних клопотань.

Вирішуючи питання про передачу справи до іншого суду, суд керується таким.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Суд зазначає, що дійсно норми ЦПК прямо не визначають порядок дій суду першої інстанції у разі подання позивачем заяви (клопотання) про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Разом з тим, у разі закриття провадження судом першої інстанції на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПКта відсутності апеляційної скарги на ухвалу про закриття провадження, суд першої інстанції не позбавлений права, яким цивільний процесуальний закон наділяє суд апеляційної та касаційної інстанції, за заявою позивача передати справу за встановленою юрисдикцією. Суд погоджується з доводами позивача, що такі дії суду сприятимуть реалізації права позивача на справедливий суд, а також відповідатимуть підходу, закладеному у ч. 1ст. 256 ЦПК, згідно з яким позивач має право на направлення його справи за встановленою юрисдикцією у разі закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК.

З одного боку конструкція частини першої статті 256 ЦПК України свідчить про те, що позивач набуває право подати заяву про направлення справи за встановленою підсудністю тільки до суду апеляційної або касаційної інстанції, тобто у разі якщо провадження у справі закривається на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України судами апеляційної та касаційної інстанції. Про наведене свідчать ужиті законодавцем положення «суд апеляційної або касаційної інстанції повинен роз`яснити позивачеві»…, «заява подається до суду, який прийняв постанову…». Якщо ж провадження закривається судом першої інстанції, то позивач, за логікою законодавця, не позбавлений права самостійно звернутися до суду належної юрисдикції.

Разом з тим, у такому випадку на позивача буде покладений додатковий тягар у сплаті судового збору до належного суду та у вчиненні дій щодо повернення раніше сплаченого судового збору. Крім того, позивач може стикнутися зі труднощами у поновленні строку для звернення до суду, у разі його пропущення з підстав звернення до неналежного суду або зміни судової практики щодо визначення юрисдикції тощо.

Згідно зі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановахВерховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 вересня 2020 року по справі № 368/561/19, розглядаючи питання правомірності закриття провадження судом першої інстанції, у п. 52 роз`яснила, що оскільки Велика Палата Верховного Суду залишила в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України в редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про її направлення до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Отже, Велика Палата Верховного Суду фактично виснувала, що питання про направлення справи до суду за встановленою юрисдикцією має право вирішувати й суд першої інстанції, якщо саме ним закрито провадження, а не тільки суд апеляційної чи касаційної інстанції.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області суду від 23 лютого 2023 року провадження у вищевказаній справі було закрито як таку, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду через суд першої інстанції подана сторонами не була.

Позивач у десятиденний строк, встановлений ст. 1 ст. 256 ЦПК України, звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області як до суду, що постановив ухвалу про закриття провадженні у справі, зі клопотанням про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення клопотання позивача та направлення справи за встановленою юрисдикцією, а саме до Господарського суду Харківської області.

Разом з тим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала суду про передачу справи на розгляд іншого суду підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

Тому суд уважає, що вимоги позивача передати справу до іншого суду після спливу п`яти днів з дня закінчення п`ятнадцятиденного строку оскарження ухвали про закриття провадження у справі, не ґрунтується на законі, оскільки справа має бути передана до іншого суду після закінчення строку на апеляційне оскарження саме даної ухвали. Тому суд у задоволенні клопотання в цій частині відмовляє.

На підставі наведеного та керуючись ст. 255, 256, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК, суд

постановив:

Передати за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Харківської області справу № 633/17/22 за позовом ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СК ОМЕГА-2 ЛОГІСТИК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕССЕН ГРУП УКРАЇНА», про стягнення заборгованості за договором поруки від 11.08.2021 у загальному розмірі 1227603,01 гривень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіхучасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала складена та підписана суддею 13.03.2023.

Суддя В.П. Козир