Постанова

від 22.02.2023 по справі 2-1449/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1449/11 Номер провадження 22-ц/814/1430/23Головуючий у 1-й інстанції Аркатова К.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддівсудової палатиз розглядуцивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 травня 2021 року, постановлену суддею Аркатовою К.В., повний текст ухвали складено - дата не вказана

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кравчук Володимира Владиславовича, стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», -

В С Т А Н О В И В:

21жовтня 2019року ОСОБА_2 звернувся досуду зіскаргоюна незаконні дії державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кравчук Володимира Владиславовича, стягувач Акціонерне товариствокомерційний банк«ПриватБанк»,в якій,з урахуваннямуточнених вимогвід 09.09.2020року (а.с.26-28),просив судпоновити строк на оскарження постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 25.08.2020 року, визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кравчук В.В. від 07.10.2019 року та постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 25.08.2020 року у зв`язку з пропуском пред`явлення виконавчого листа до виконання (три роки) та невідповідністю вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Скарга мотивованатим,що 07.10.2019року державнимвиконавцем МіжрайонногоВДВС поІндустріальному таНемишлянському районахм.Харкова Головноготериторіального управлінняюстиції Харківськоїобласті КравчукВ.В.відкрито виконавчепровадження №60238403на підставівиконавчого листа№2-1449/11,виданого 05.08.2011року Дзержинськимрайонним судомм.Харкова простягнення з ОСОБА_3 на користьАТ КБ«ПриватБанк» грошовікошти урозмірі 298208,44грн.Постанову провідкриття виконавчогопровадження вінотримав 11.10.2019року.31.08.2020 року він отримав постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 25.08.2020 року, згідно якої внесені зміни, а саме сума коштів до стягнення зазначена 99731,91 грн. З постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що боржники у виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , незрозуміло чому у резолютивній частині постанови вказано: стягнути з ОСОБА_3 (іншої особи, яка не є стороною виконавчого провадження) на користь стягувача грошові кошти. Зазначає, що відповідно до п.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» зі змінами від 20.08.2019 року строк пред`явлення виконавчого листа до виконання три роки. Вказує, що трирічний строк пред`явлення виконавчого листа у справі №2-1449/11 до виконання сплинув. Крім цього вказує, що заборгованість у розмірі 190802,02 грн. у ВП №52332150 була погашена боржником ОСОБА_3 , тому не зрозуміло чому ВП від 07.202019 року №60238403 відкрито відносно ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 298208,44 грн. з ОСОБА_3 , хоча є дані що залишок боргу станом на 08.089.2016 року складає 107406,42 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 травня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення зі скаргою про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2019 року та постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 25.08.2020 року.

У задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство Комерціний банк «ПриватБанк», на незаконні дії державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кравчук Володимира Владиславовича - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з урахуванням встановлених обставин суд визнав за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даною скаргою та відмовити у її задоволенні за безпідставністю вимог.

В апеляційній скарзі від 27.10.2021 року ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого судового рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його скаргу, визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження державного виконавця у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (три) роки та невідповідністю вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду від 26.05.2021 року у порушення вимог ст. 6 ЦПК України постановлена без його участі як боржника, зауважує, що скарга ним подана 21.10.2019 року. У порушення вимог ст. 187 ЦПК України провадження у справі було відкрито 13.03.2020 року через 5 місяців. Зауважує також, що з кінця 2019 року по травень 2021 року по скарзі не відбувалися судові засідання. Вказує, що самостійно цікавився датою судових засідань, у порушення вимог ст. 128,130 ЦПК України належним чином не отримував судові повістки. Вказує, що багаторазово з`являвся до суду, але із-за неявки представника банку та державного виконавця справа неодноразово відкладалася, зазначає, що розписувався у явочних листах у справі, ніколи судове засідання не відкривалося. Також вказує, шо ним подавалися заяви про відкладення судового засідання у зв`язку з розповсюдженням коронавірусу та занятістю його представника в іншому засіданні. Вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про зловживання ним процесуальними правами. Зазначає, що дана ухвала постановлена без його участі, він був позбавлений права, не зміг довести доводи, викладені у скарзі, чим суд грубо порушив його законні права та інтереси, що вплинуло на постановлення незаконного рішення. Також вказує, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що районний суд видав виконавчий лист 05.08.2011 року, тобто близько 9 років поспіль. Вказує, що згідно п.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» зі змінами від 15.07.2020 року строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить 3 роки, тому вважає, що державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. Зазначає, що стягувач ніколи не звертався до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.08.2021 року дана справа витребувана з Дзержинського районного суду м. Харкова (а.с. 102)

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.08.2021 року надано строк ОСОБА_1 для усунення недоліків апеляційної скарги (а.с. 105-106)

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 01.011.2021 року у даній справі відкрито апеляційне провадження та справа призначена до апеляційного розгляду на 01.03.2022 року об 11-00 год. (а.с. 124).

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

З 05.08.2022 року дана цивільна справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду (а.с. 158).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26.08.2022 року дана справа призначена до апеляційного розгляду на 22.02.2023 року о 10-00 год. (а.с. 159).

У судовезасідання доапеляційного судуне з`явилисяучасники справи,стягувач АТКБ «ПриватБанк» надав22.02.2023року заявуз проханнямрозглянути справуу йоговідсутність,21.02.2023року відборжника ОСОБА_1 надійшла заявупро розглядсправи зайого участю,інших посилань заяване містить,22.02.2023року ОСОБА_1 по телефонуповідомив судпро розглядсправи уйого відсутність.Міжрайонний відділдержавної виконавчоїслужби поІндустріальному таНемишлянському районаху м.Харкові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Харків)повідомлений продату,час імісце розглядусправи шляхомрозміщення 13.02.2023року оголошенняна сайті«Судова владаУкраїни» (а.с.166).Згідно ч.2ст.372ЦПК Українинеявка сторінабо іншихучасників справи,належним чиномповідомлених продату,час імісце розглядусправи,не перешкоджаєрозгляду справи.Клопотанням відінших учасниківпро відкладеннясправи слуханнямне надходили. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.08.2022 року розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.06.2011 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 298 408,44 грн.

Ухвалою суду від 21.05.2013 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_3 про перегляд вказаного заочного рішення суду від 09.06.2011 року.

Ухвалою суду від 02.02.2017 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду від 09.06.2011 року.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06.03.2017 року залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 02.02.2016 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду від 09.06.2011 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.06.2017 року ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.02.2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06.03.2017 року залишені без змін.

Постановою державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кравчуком В.В. від 07.10.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1449/11, виданого 05.08.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у розмірі 298 208,44 грн. (а.с. 65).

Постановою державного виконавця від 25.08.2020 року внесені зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі заяви АТ КБ «ПриватБанк», замість суми коштів до стягнення 298 208,44 грн. зазначено сума коштів 99 731,91 грн.(а.с. 29).

Відповідно до ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» (чинний на час відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.12Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Як вбачається з копії наданого суду виконавчого провадження, стягувачем у строки, визначені діючим законодавством України, подано виконавчий лист, що виданий 05.08.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова до відділу виконавчої служби.

Відмітки державного виконавця у виконавчому листі №2-1449/11 свідчать про повернення останнього стягувачу з підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків законодавством.

Таким чином, доводи заявника ОСОБА_1 про порушення строку на звернення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції визнав неспроможними.

З приводу невідповідності постанови про відкриття виконавчого провадження в частині зазначення боржника ОСОБА_1 та стягнення суми боргу з ОСОБА_3 , то суд першої інстанції встановив, що виконавчий лист від 05.08.2011 року відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», складений відповідно до рішення суду від 09.06.2011 року, що набрало законної сили, та вимог Закону України «Про виконаче провадження» в частині того, що у разі, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Щодо постанови державного виконавця від 25.08.2020 року зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою сума, що підлягає стягненню зменшена з 298 208,44 грн. на суму 99 731,91 грн., то така дія державного виконавця відповідає вимогам закону та вчинена на підставі заяви стягувача АТ КБ «ПриватБанк», яка наявна у матеріалах виконавчого провадження.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даної скарги є поновлення строку на оскарження постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 25.08.2020 року, визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кравчук В.В. від 07.10.2019 року та постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 25.08.2020 року у зв`язку з пропуском пред`явлення виконавчого листа до виконання (три роки) та невідповідностю вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1,2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

По справі вбачається, що скарга подана до суду 21.10.2019 року, ухвалою суду першої інстанції від 13.03.2020 року вона прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду на 23.03.2020 року (а.с. 9-10).

19.03.2020 року ОСОБА_1 подав суду заяву з проханням відкласти розгляд справи, призначений на 23.03.2020 року, у зв`язку із запровадженням карантину через спалах коронавірусної хвороби (а.с. 15).

09.09.2020 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену скаргу (а.с. 26-27). Ухвалою суду першої інстанції справа призначалася до розгляду на 03.12.2020 року (а.с. 31), проте, за заявою ОСОБА_1 про наявність поважної причини запровадження карантину через спалах коронавірусної хвороби була відкладена на 25.01.2021 року.

У послідуючому, як вбачається з матеріалів справи, вона призначалася до розгляду на 10.02.2021 року, 15.03.2021 року, 13.04.2021 року, 26.05.2021 року (а.с. 32,78,81,83).

Згідно явочного листа (а.с. 79) представник ОСОБА_1 адвокат Горелик О.В. була повідомлена про слухання справи на 15.03.2021 року.

15.05.2021 року, 13.04.2021 року, 26.05.2021 року ОСОБА_1 подав заяви про відкладення розгляду справи, призначеної на 15.03.2021 року 10-45 год.,13.04.2021 року о 12-15 год., 26.05.2021 року о 15-00 год. з посиланням на карантинні заходи у зв`язку з поширенням коронавірусу (а.с. 80,82, 84).

Отже вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи 26.05.2021 року о 15-00 год., тому на підставі ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджала її розгляду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дотримався вимог ч.2 ст. 450 ЦПК України при ухваленні судового рішення 26.05.2021 року.

Згідно листа Ради суддів України від 20.10.2020 року №63, реагуючи на всесвітню ситуацію з поширенням пандемії коронавірусу COVID19 та враховуючи той факт, що судинеприпиняютьздійснюватиправосуддянавітьза умовкарантину, задля убезпечення населения України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, 17 березня 2020 року рішенням №19 затвердила Рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України, якими тимчасово було припинено всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо), проведения особистого прийомугромадян керівництвомсуду таобмежено допускна судові засідання осіб, які не с ix учасниками.Рада суддів України неодноразововисловлювала позиціюпро те,що суддівська спільнота в Україні є соціально відповідальною, а органисудовоївладипродовжуютьздійснюватирозглядсправ. При цьому доступ в судові засідання здійснюється з дотриманням всіх карантинних заходів тасанітарних норм у зв`язку з епідемією COVID19, а саме: використання засобів індивідуального захисту (рукавички, медична маска) та дотримання соціально безпечної дистанції. 3 метою забезпечення прав учасників судових проваджень на розгляд ix справ справедливим та неупередженим судом в розумний строк звернути увагу судів та суддів України, що учасники справи маютьправо брати участь у судовому засіданнl в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду від 26.05.2021 року у порушення вимог ст. 6 ЦПК України постановлена без його участі як боржника, то ці доводи не заслуговують на увагу з вище вказаних підстав.

Доводи апеляційної скарги про те, що скарга ним подана 21.10.2019 року, у порушення вимог ст. 187 ЦПК України провадження у справі було відкрито 13.03.2020 року через 5 місяців, що з кінця 2019 року по травень 2021 року по скарзі не відбувалися судові засідання, то ці доводи не є підставою для скасування судового рішення, які передбачені ст. 376 ЦПК України. Крім цього, дана справа надійшла у провадження судді Аркатової К.В. 30.07.2020 року, 09.09.2020 року ОСОБА_1 була подана уточнена скарга, справа призначалася до розгляду на 03.12.2020 року, судове засідання не відбулося у зв`язку з подачею ОСОБА_1 заяви про її відкладення у зв`язку поширення коронавірусної хвороби (а.с. 32), у послідуючому справа призначалася до розгляду, як вказано вище.

Доводи апеляційної скарги про те, що із-за неявки представника банку та державного виконавця справа неодноразово відкладалася, то ці доводи не відповідають матеріалам справи, оскільки справа слуханням відкладалася 5 разів у зв`язку з подачею ОСОБА_1 заяв про встановлення карантин заходів із-за поширення коронавірусної хвороби.

Доводи апеляційної скарги проте що ухвала суду постановлена без його участі, він був позбавлений права, не зміг довести доводи, викладені у скарзі, чим суд грубо порушив його законні права та інтереси, що вплинуло на постановлення незаконного рішення, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що районний суд видав виконавчий лист 05.08.2011 року, тобто близько 9 років поспіль, що згідно п.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» зі змінами від 15.07.2020 року строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить 3 роки, тому вважає, що державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, що стягувач ніколи не звертався до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки із досліджених судом першої інстанції матеріалів виконавчого провадження (а.с.40-76) встановлено, що стягувачем у строки, визначені діючим законодавством України, подано виконавчий лист, який виданий 05.08.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова, до ВДВС. Відмітки державного виконавця у виконавчому листі №2-1449/11 свідчать про повернення останнього стягувачу з підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків законодавством, а доводи ОСОБА_1 про порушення строку на звернення виконавчого листа до виконання не грунтуються на вимогах чинного законодавства. Отже, ОСОБА_1 не спростовано в цій частині висновок суду першої інстанції належними та допустимими доказами.

Таким чином, доводи та вимоги апеляційної скарги, в межах яких суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинськогорайонного судум.Харкова від 26травня 2021року - залишитибез змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов