Рішення

від 13.02.2023 по справі 189/1443/20

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 189/1443/20

Провадження № 2/181/5/23

"13" лютого 2023 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

представника позивача адвоката Єланського О.Г. (у режимі ВКЗ)

представника відповідачів адвоката Кузьмінова Д.В. (у режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за вимогою кредитора,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2021 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області на підставі Розпорядження голови Покровського районного суду Дніпропетровської області відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.31 ЦПК України, надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за вимогою кредитора про стягнення боргу за вимогою кредитора для подальшого розгляду.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до укладеного договору позики від 19.03.2014 року ОСОБА_5 отримав від неї грошові кошти у розмірі 15 000 грн., що в еквіваленті на дату позики становило 1500 доларів США та зобов`язався повернути таку ж саму суму грошових коштів до 17.03.2030 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконала, однак боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася загальна заборгованість за договором у сумі 41742,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 04.06.2018 року позивач направила до Покровської державної нотаріальної контори Покровського району Дніпропетровської області претензію кредитора, отримавши яку державний нотаріус Кривошей О.Г. повідомила, що після смерті ОСОБА_5 у Покровській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №67/2018, а також, надіслано на адресу спадкоємців повідомлення про претензію та роз`яснено положення ст..ст.1281-1282 ЦК України. Спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 складається із: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 149301 грн. (спадкоємці у рівних частках ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ); земельної ділянки загальною площею 2.4475 га, кадастровий номер 1224255100:01:005:2459, вартістю 91126,87 грн., (спадкоємець ОСОБА_2 ); земельної ділянки загальною площею 6.0461 га, кадастровий номер 1224283400:01:001:0694, вартістю 163717,98 грн. (спадкоємець ОСОБА_4 ) Таким чином, вартість усього спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5 становить 404145,85 гривень. Отже, частки спадкоємців ОСОБА_5 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 у відсотковому співвідношенні розділяються наступним чином: ОСОБА_2 41,02%; ОСОБА_3 18,47 %; ОСОБА_4 40,51%. Виходячи з наведеного, частки у зобов`язанні ОСОБА_5 за договором позики грошових коштів від 19 березня 2014 року, що підлягають сплаті на користь кредитора ОСОБА_1 становлять: ОСОБА_2 17122,57 грн., ОСОБА_3 7709,75 грн., ОСОБА_4 16909,68 грн. Спадкоємцями боржника ОСОБА_5 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до теперішнього часу не вчинено будь-яких дій щодо погашення боргу.

Позивач, прохає суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу, відповідно до умов договору позики грошових коштів від 19.03.2014 року, пропорційно отриманій частці спадкового майна, у розмірі 17122,57 гривні; стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу, відповідно до умов договору позики грошових коштів від 19.03.2014 року, пропорційно отриманій частці спадкового майна, у розмірі 7709,75 гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу, відповідно до умов договору позики грошових коштів від 19.03.2014 року, пропорційно отриманій частці спадкового майна, у розмірі

16909,68 гривень; стягнути з відповідачів на користь позивачки судові витрати.

Ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено строк для подання відзиву, призначене судове засідання на 01 лютого 2021 року. (т.1,а.с.14).

01 лютого 2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає у повному обсязі та прохала відмовити у їх задоволенні. Крім того, зазначала, що позивачем пропущено строк позовної давності, та суд повинен у даному випадку керуватися саме нормами щодо договору купівлі-продажу, а не позики.( т.1,а.с.24-27)

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року було задоволено клопотання представника позивача, адвоката Єланського О.Г. про витребування доказів. (т.1,а.с.45)

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2021 року було частково задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів. (т.1,а.с.95)

Ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Кузьмінова Д.В. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. (т.1,а.с.136)

17 червня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Єланського О.Г. надійшла уточнена позовна заява про стягнення боргу за вимогою кредитора. (т.1,а.с.139-140)

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження. (т.1,а.с.170)

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року було прийнято до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за вимогою кредитора та залучено ОСОБА_3 до участі у справі у якості співвідповідача. (т.1,а.с.179)

28 серпня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Єланського О.Г. надійшла уточнена позовна заява про стягнення боргу за вимогою кредитора. (т.1,а.с.185-186)

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2021 року було задоволено клопотання представника відповідачів, адвоката Кузьмінова Д.В. про витребування доказів. (т.1,а.с.197)

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Кузьмінова Д.В. про закриття провадження у справі. Прийнято до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за вимогою кредитора та залучено ОСОБА_4 до участі у справі у якості співвідповідача.( т.1,а.с.198)

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за вимогою кредитора, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Єдаменко І.В., було розподілено судді Степановій О.С.( т.1,а.с.217)

06.10.2021 року суддею Степановою О.С. було заявлено самовідвід у зв`язку з наявністю обставин, які можуть викликати сумніви у її об`єктивності та неупередженості.( т.1,а.с.218)

Ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2021 року заявлений суддею Покровського районного суду Дніпропетровської області Степановою О.С. самовідвід у розгляді цивільної справи було задоволено. Цивільну справу передано до канцелярії Покровського районного суду Дніпропетровської області для повторного розподілу. (т.1,а.с.219)

Згідно розпорядження голови Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за вимогою кредитора передано на розгляд до Межівського районного суду Дніпропетровської області.( т.1,а.с.223)

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 року, цивільну справу було розподілено судді Літвіновій Л.Ф.(т.1,а.с.227)

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року цивільну справу прийнято до провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, визначено строк для подання відзиву, призначене підготовче судове засідання на 09 грудня 2021 року. (т.1,а.с.228-229).

18 листопада 2021 року від представника позивача, адвоката Єланського О.Г. надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції з Покровським районним судом Дніпропетровської області. (т.1,а.с.234)

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2021 року підготовче судове засідання призначене на 09.12.2021 року, а також усі послідуючі засідання по цивільній справі було ухвалено проводити в режимі відеоконференції з Покровським районним судом Дніпропетровської області за участю позивача ОСОБА_1 та представника позивача, адвоката Єланського О.Г. (т.1,а.с.236-237)

30 грудня 2021 року від представника відповідачів, адвоката Кузьмінова Д.В. надійшло клопотання про витребування доказів та про проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції із Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя.(т.2, а.с.7,9)

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2022 року підготовче судове засідання призначене на 21.01.2022 року, а також усі послідуючі засідання по цивільній справі було ухвалено проводити в режимі відеоконференції з Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за участю представника відповідачів, адвоката Кузьмінова Д.В. (т.2,а.с.10-11)

10 червня 2022 року від представника позивача, адвоката Єланського О.Г. надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза приміщення суду за участі позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Єланського О.Г. з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми «EasyCon». (т.2, а.с.71-72)

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2022 року підготовче судове засідання, а також усі послідуючі засідання по цивільній справі було ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» за участі позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Єланського О.Г. (т.2, а.с.73-74)

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року було задоволено клопотання представника відповідачів, адвоката Кузьмінова Д.В. про витребування доказів. (т.2, а.с.82-84)

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року було застосовано заходи процесуального примусу тимчасового вилучення доказів у ТОВ «Відродження», провадження у справі до закінчення виконавчого провадження зупинено.(т.2, а.с.99-100)

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2022 року було поновлено провадження у справі та відкликано з Покровського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ухвалу суду від 29.09.2022 року про тимчасове вилучення документів.(т.2,а.с.141-142)

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. (т.2, а.с.170-171)

15 листопада 2022 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єланського О.Г. надійшло клопотання про збільшення позовних вимог.(т.2, а.с.179-180)

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2023 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єланського О.Г. про збільшення позовних вимог було відмовлено. (т.2, а.с.194-195)

У судовому засіданні представник позивача адвокат Єланський О.Г. надав пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , адвокат Кузьмінов Д.В. проти уточненого позову заперечував, прохав суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності та відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд,вислухавши думкуучасників, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, приходить до наступного висновку.

19 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір позики грошових коштів, який посвідчений державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Кривошей О.Г. та зареєстрований у реєстрі за № 496. При цьому сторонам роз`яснено зміст правочину та перевірено правильність розуміння обставин його вчинення та виконання.(т.1,а.с.3,100,101,102)

Відповідно до п. 1 вказаного договору позикодавець ОСОБА_1 передає у власність позичальнику ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 15000,00 грн., що в еквіваленті складає 1500,00 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів строком до 17.03.2030 року. Всі суми згідно цього Договору сплачуються в національній валютігривні відповідно до середньозваженого комерційного курсу продажу долару США, що склався на готівковому ринку України на дату проведення розрахунків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статей 1046 та 1047 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша та друга статті 533 ЦК України).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що національна валюта України є єдиним законним платіжним засобом на території України, проте вони не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань у національній валюті України з посиланням на еквівалент суми зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.(т.1, а.с.64)

За життя ОСОБА_5 склав три заповіти, посвідчені державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Кривошей О.Г., а саме:

- 19.03.2014 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповів повністю ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1224283400:01:001:0694, площею 6,0461 га, що розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; (т.1, а.с.67)

- 08.12.2016 року ОСОБА_5 зробив таке розпорядження: усе його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, в тому числі грошові вклади та компенсаційні виплати до них в будь-яких банках України, усі майнові права та обов`язки і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;(т.1, а.с.65)

- 25 травня 2017 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку площею 2,450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також по 1/2 частці належного йому житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1, а.с.65)

Заявою №59945852 від 08 грудня 2016 року ОСОБА_5 скасував заповіт, посвідчений Покровською державною нотаріальною конторою 19.03.2014 року за реєстровим № 494. (т.1, а.с.67)

04.06.2018 року позивачем направлено претензію кредитора до Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Завідувачем Покровської державної нотаріальної контори листом від 17.08.2018 року № 950/02-16 повідомлено ОСОБА_1 про те, що після померлого ОСОБА_5 заведено спадкову справу № 67/2018 і спадкоємцям померлого направлено повідомлення про претензію ОСОБА_1 (т.1,а.с.4,5)

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , які прийняли спадщину звернувшись до нотаріуса із відповідними заявами, є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1,а.с.53,56,69,71)

З матеріалів спадкової справи № 67/2018, наданої державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області видно, що після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємці мають право на отримання такого спадкового майна, що на праві власності належало спадкодавцю (т.1.а.с.36,52-93,121,122-125,126):

- ОСОБА_3 - 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 74650,50 грн.;

- ОСОБА_2 -1/2частину житловогобудинку згосподарськими будівлямита спорудами,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,вартістю 74650,50грн.,та земельнуділянку, кадастровийномер 1224255100:01:005:2459, площею2,450га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,що розташованана територіїПокровської селищноїради Дніпропетровськоїобласті, вартістю 91126,87 грн.;

- ОСОБА_4 - земельну ділянку, кадастровий номер 1224283400:01:001:0694, площею 6,0461 га, що розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 163717,98 грн.

Інформація щодо вартості спадкового майна підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: Витягами із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та Висновком про оцінку майна: житлового будинку літ.А-1, загальною площею 97,9 кв.м. з надвірними господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1,а.с.79,142,143,144-168)

На час розгляду справи суду відомо, що лише ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину. Однак суд зважає на те, що факт не отримання іншими спадкоємцями свідоцтва на спадщину жодним чином не позбавляє їх права на отримання спадщини.(т.1,а.с.40,41)

Згідно з нормоюстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положеньстатті 608 ЦК Українизобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини визначеністаттею 1219 ЦК України, отже зобов`язання за договором позики входять до складу спадщини.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитором та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Згідно зістаттею 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Частинами 2 та 3 статті 1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Отже, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що вартість усього спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5 становить 404145,85 гривень.

Отже, частки спадкоємців ОСОБА_5 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 у відсотковому співвідношенні розділяються наступним чином:

ОСОБА_2 41,02%;

ОСОБА_3 18,47 %;

ОСОБА_4 40,51%.

Як вбачається, зі змісту уточненої позовної заяви позивач ОСОБА_1 прохала суд стягнути із відповідачів на свою користь суму заборгованості в еквіваленті 1500,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ, станом на дату звернення до суду, а саме 21.12.2020 року, становить 41742 гривні.(т1,а.с.6)

Виходячи з наведеного, частки спадкоємців у зобов`язанні ОСОБА_5 за договором позики грошових коштів від 19 березня 2014 року, що підлягають сплаті на користь кредитора ОСОБА_1 становлять:

ОСОБА_2 17122,57 грн.,

ОСОБА_3 7709,75 грн.,

ОСОБА_4 16909,68 грн.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та оцінивши усі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Разом з тим, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду й твердження відповідачів про те, що договір позики був удаваним, а сторони насправді мали на увазі договір купівлі-продажу земельної ділянки так як договір посвідчено нотаріусом, яким перевірено правильність розуміння сторонами природи правочину, право власності на земельну ділянку не перейшло до позивачки, а договір купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення на момент укладення договору позики в Україні був неможливий.

Щодо доводів представника відповідачів, адвоката Кузьмінова Д.В. про виконання договору позики від 19.03.2014 року шляхом отримання позивачем на підставі довіреності від 19.03.2014 року орендної плати за оренду земельної ділянки суд зазначає таке.

Відповідно до довіреності, посвідченої 19.03.2014 року державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, Тараненко А.Д. уповноважує ОСОБА_1 та ОСОБА_6 одержувати належну йому орендну плату у грошовому та/або натуральному вираженні в будь-кого, хто орендуватиме земельну ділянку на час звернення за орендною платою (земельна ділянка належна йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Покровського РУЮ Дніпропетровської області, площею 6,0461 га, що розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), а також укладати договори оренди та інші цивільно-правові договори щодо вищевказаної земельної ділянки та доповнення й зміни до цих договорів.(т.1 а.с.34,35,36,107,109)

Так, на підставі вказаної довіреності 01 серпня 2016 року ОСОБА_1 від імені ОСОБА_5 , з ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224283400:01:001:0694, площею 6,0461 га, що розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на термін 7 років.(т.1 а.с.37-38,39-42)

Зі змісту договору позики від 19.03.2014 та довіреності від 19.03.2014 року, посвідчених нотаріально, видно, що будь-якого зв`язку між ними не встановлено, що свідчить про те, що зазначені документи укладались незалежно один від одного за вільним волевиявленням сторін, що спростовує твердження представника відповідачів про те, що повернення грошових коштів за договором позики вже відбулося шляхом отримання ОСОБА_1 орендної плати за оренду належної ОСОБА_5 земельної ділянки.

У правовідносинах між довірителем та повіреним останній діє в інтересах першого та з його згоди. Допустимих, достовірних доказів у достатній кількості про те, що довіреність позивачці була надана ОСОБА_5 саме з метою здійснення розрахунку за договором позики суду не надано. Зазначене твердження є здогадами сторони відповідачів.

Крім того, згідно доказів наданих ТОВ «Відродження» на виконання ухвали суду про витребування доказі від 29.09.2022 року вбачається, що орендну плату відповідно до договору оренди від 01.08.2016 року отримували: у 2017 році ОСОБА_5 , у подальшому спадкоємець ОСОБА_4 ( НОМЕР_6 ,а.с.106-139,156-162)

Також, суд не приймає до уваги долучені до відзиву на позовну заяву відповідачкою ОСОБА_2 докази, а саме: заперечення проти позову ОСОБА_7 , письмові заперечення проти позову по справі №189/130/17, оскільки вони не мають жодного відношення до вказаної справи. (т.1 а.с.28-30,31-32)

Що стосовно клопотань відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Кузьмінова Д.В. про застосування строку позовної давності, то суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 257 ЦК України.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року № 61-16531св18.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 205/6749/15-ц, оскількиЦК Українине містить норму, яка б визначала строк здійснення спадкоємцями одноразового платежу на вимогу кредитора, то слід керуватися загальними положеннями про строк виконання зобов`язань.

Згідно із частиною другоюстатті 530 ЦК Україниякщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язоку семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною другоюстатті 1281 ЦК України(в редакції, чинній на час відкриття спадщини) зазначено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

04.06.2018 року позивачем направлено претензію кредитора до Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Завідувачем Покровської державної нотаріальної контори листом від 17.08.2018 року № 950/02-16 повідомлено ОСОБА_1 про те, що після померлого ОСОБА_5 заведено спадкову справу № 67/2018 і спадкоємцям померлого направлено повідомлення про претензію ОСОБА_1 .

Отже, строк пред`явлення вимог до спадкоємців на підставістатті 1281 ЦК Українидотримано.

Щодо початку перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах, то відповідно до правового висновку викладеного у Постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 205/6749/15-ц колегія суддів вважає за необхідне обчислювати цей строк з дня, коли особа (банк) дізналася про порушення свого права. При цьому Верховний Суд враховує, що кредитор (банк) міг дізнатися про порушення його права лише з часу, коли закінчився строк на прийняття спадщини і спадкоємці, які прийняли спадщину відмовилися виконувати вимогу кредитора.

Оскільки у претензії від 04.06.2018 року не визначено строк виконання, відтак, слід застосовувати положення частини другоїстатті 530 ЦК Українипро виконання зобов`язання у семиденний строк з моменту закінчення шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини та, відповідно, визначення кола спадкоємців.

Отже, спадкоємці боржника, якому надіслана претензія-вимога кредитора особисто або через нотаріуса, яким заведено спадкову справу, зобов`язані задовольнити пред`явлену кредитором вимогу у семиденний строк після закінчення строку на прийняття спадщини.

Після спливу такого семиденного строку, за відсутності виконання спадкоємцем свого обов`язку перед кредитором, кредитор має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Тобто, саме зі спливом семиденного строку та відсутністю виконання спадкоємцем боржника свого обов`язку починається перебіг позовної давності.

Ураховуючи наведене для правильного вирішення справи суду необхідно встановити, коли відповідачі дізналися про вимогу кредитора,чи відмовлялися вони від виконання вимоги; якщо відмовлялися - то коли, та які докази це підтверджують.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 67/2018, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02 липня 2018 року нотаріусом було направлено спадкоємцям повідомлення про претензію ОСОБА_1 . У той же час, матеріали справи не містять будь-яких доказів стосовно того коли саме відповідачі відмовилися від виконання вимоги кредитора.

Отже, виходячи з наведених вище обґрунтувань, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою 21 грудня 2020 року, суд вважає, що останньою не було пропущено строк на звернення до суду, а посилання відповідачки та її представника щодо застосування строку позовної давності є безпідставними.

Згідно зіст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

На підставі вимогстатті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у Передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням ч. 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1, 3ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи встановлені судом обставини та оцінивши усі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16.

Так, при зверненні до суду із позовною заявою позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., отже, відповідно, враховуючи відсоткові частки у задоволених позовних вимогах кожного із відповідачів, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір з: ОСОБА_2 у розмірі 41,02%, що становить 344,90 гривень; ОСОБА_3 , у розмірі 18,47 %, що становить 155,29 гривень; ОСОБА_4 , у розмірі 40,51%, що становить 340,61 гривень.

Керуючись ст.ст.11,25,526,608,1218,1219,1268 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,259,263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення боргу за вимогою кредитора - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу, відповідно до умов договору позики грошових коштів від 19.03.2014 року, пропорційно отриманій частці спадкового майна, у розмірі 17122,57 гривні (сімнадцять тисяч сто двадцять дві гривні 57 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу, відповідно до умов договору позики грошових коштів від 19.03.2014 року, пропорційно отриманій частці спадкового майна, у розмірі 7709,75 гривень (сім тисяч сімсот дев`ять гривень 75 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу, відповідно до умов договору позики грошових коштів від 19.03.2014 року, пропорційно отриманій частці спадкового майна, у розмірі 16909,68 гривень (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 344,90 гривень (триста сорок чотири гривні 90 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 155,29 гривень (сто п`ятдесят п`ять гривень 29 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 340,61 гривень (триста сорок гривень 61 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текстрішення складено23лютого 2023року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова