Рішення

від 16.02.2023 по справі 193/1345/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1345/20

Провадження №2/193/35/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

16 лютого 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , щодо розірвання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування його державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , щодо розірвання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування його державної реєстрації.

В обгрунтування позову представник позивача вказує, що 24 травня 2018 року між ОСОБА_2 (власник), в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (землекористувач) було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Згідно п.1 договору власник в особі представника надав в користування землекористувачу земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с/рада Жовтнева, площею 7,7237 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225283300:02:002:0047 щодо якої власник передає землекористувачу права володіння та користування для сільськогосподарських потреб. Вищевказана земельна ділянка належить на праві приватної власності. Починаючи з моменту підписання - 24.05.2018 та державної реєстрації - 25.05.2018 у землекористувача - ОСОБА_3 виник обов`язок щодо сплати земельного податку. В порушення вимог п.6.1. договору та приписів чинного податкового законодавства землекористувачем ОСОБА_3 з моменту підписання та державної реєстрації договору по теперішній час жодного разу не було сплачено земельний податок, що у свою чергу є порушенням істотних умов договору. Так, згідно інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з травня 2018 року по березень 2020 року ОСОБА_3 податки не сплачував, декларації не подавав. За вказаний період, на адресу тричі (2018, 2019 та 2020 роки) надходили податкові повідомлення рішення про необхідність сплати земельного податку, однак якщо за 2018 рік позивач його сплатив, оскільки ОСОБА_3 відмовився це робити, то у подальшому протягом виникнення обов`язку сплати податку за 2019 та 2020 роки позивач його не сплачував, а в свою чергу ОСОБА_3 , в подальшому й не мав наміру його сплачувати, однак зобов`язаний був це робити. На теперішній час заборгованість по земельному податку складає 1878,49 грн. Позивач вважає, що внаслідок систематичної несплати земельного податку землекористувачем ОСОБА_3 протягом 2018, 2019, 2020 років, останнім було порушено істотні умови договору емфітевзису, що є достатніми підставами для розірвання вказаного договору.

В судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі.Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Направив суду відзив на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, розгляд справи проведено без фіксації засідання технічними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Судом встановлено, що 24 травня 2018 року між ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису)(а.с.7-10).

Згідно п. 1 договору власник в особі представника надав в користування землекористувачу земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с/рада Жовтнева, площею 7,7237 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225283300:02:002:0047 щодо якої власник передає землекористувачу права володіння та користування для сільськогосподарських потреб. Вищевказана земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності.

Згідно п.14 договору земельна ділянка передається власником землекористувачу у користування в момент підписання договору на строк 49 (сорок дев`ять) років з моменту його підписання та державної реєстрації.

Відповідно до п. 6.1. договору землекористувач зобов`язаний щорічно сплачувати за власника суму земельного податку або інші платежі, у строки та розмірі, передбачені й встановлені чинним законодавством.

Згідно пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів .

Відповідно до п. 269.1.2. ст. 269 ПК України платниками земельного податку є землекористувачі.

Згідно п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, починаючи з моменту підписання - 24.05.2018 та державної реєстрації - 25.05.2018 у землекористувача - ОСОБА_3 виник обов`язок щодо сплати земельного податку.

В порушення вимог п. 6.1. договору та приписів чинного податкового законодавства землекористувачем ОСОБА_3 з моменту підписання та державної реєстрації договору по теперішній час жодного разу не було сплачено земельний податок, що у свою чергу є порушенням істотних умов договору.

Так, згідно інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з травня 2018 року по березень 2020 року ОСОБА_3 податки не сплачував, декларації не подавав(а.с.15).

За вказаний період, на адресу позивачу тричі (2018, 2019 та 2020 роки) надходили податкові повідомлення рішення про необхідність сплати земельного податку, однак за 2018 рік його сплатив позивач. За 2019 та 2020 роки податки не сплачені.Станом на день подачі позову до суду - заборгованість по земельному податку складає 1878,49 грн.

Так, згідно ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України (далі по тексту ЗК України) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку.

Чинне земельне законодавство не містить визначення систематичної несплати земельного податку, разом з тим, згідно усталеної практики Верховного Суду України під систематичною несплатою, яку слід розуміти як у разі несплати земельного податку, так і у разі несплати орендної плати мається на увазі два або більше випадків несплати вищевказаних платежів (Постанова Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12).

Згідно Постанови ВСУ № 6-166-цс13 від 12.12.2014 зроблено правовий висновок про можливість розірвання договору оренди землі лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору оренди у цій частині або несвоєчасна сплата не є підставою для його розірвання. Таку ж правову позицію висловив і Верховний Суд у складіпостійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові №469/905/15-ц від 13.05.2019.

За таких обставин суд приходить до висновку, що внаслідок систематичної несплати земельного податку землекористувачем ОСОБА_3 протягом 2018, 2019, 2020 років, останнім було порушено істотні умови договору емфітевзису, що є достатніми підставами для розірвання вказаного договору.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією. А також вказує що поніс витрати на професійну правничу допомогу - 10000 грн., але доказів сплати суду не надав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1,2,4,7, 8,12,13,19,30,81,141, 210, 228-229, 258, 263-268, 354 ЦПК України, ст.2,3,5,26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень",ст.13,19,27,33 Закону України "Про оренду землі ", ст.124 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , щодо розірвання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування його державної реєстрації - задоволити частково.

Розірвати договір емфітевзису серія та номер ННА 429850, ННА 429851, яким позивачем надано в користування ОСОБА_3 на 49 років земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с/рада Жовтнева, площею 7,7237 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225283300:02:002:0047, зареєстрований 25.05.2018 року в Державному реєстріречових правна нерухомемайно приватнимнотаріусом Криворізького міськогонотаріального округуДніпропетровської областіРукавіциним I.A. за №731 та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити як необгрунтованих.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В,Шумська