Ухвала

від 23.02.2023 по справі 640/22123/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 лютого 2023 року м.Київ № 640/22123/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Компанії "АрселорМіталл Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх", треті особи: Садівниче товариство "КОМЕТА", Державна екологічна інспекція України, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу про визнання бездіяльності протиправною, припинення діяльності юридичної особи, зобов`язання відшкодувати шкоду,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" з позовом до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Компанії "АрселорМіталл Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх", у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради під час розгляду, розміщеного на офіційному вебсайті ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг повідомлення про те, що 20 грудня 2021 року вночі, о 03:20, з боку східного борту розташованого в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг хвостосховища "Центральне" стався витік технічної води об`ємом близько 80 тисяч кубометрів - це 4% загального об`єму чаші об`єкта та повідомлення (заяви) Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" вих.№1-1 від 24.01.2022 про порушення Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" природоохоронного законодавства і заподіяння шкоди суспільним інтересам Територіальної громади міста Кривий Ріг, екологічних правам та інтересам засновників і членів Садівничого товариства "КОМЕТА" передбачених пунктами а), и), ї) частини першої статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо:

- виконання повноважень місцевої ради у галузі охорони навколишнього природного середовища для забезпечення реалізації екологічної політики України, організації роботи по ліквідації екологічних наслідків аварії;

- залучення до цих робіт Публічного акціонерного товариства "АрселорМітгал Кривий Ріг" та Компанії «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх»;

- припинення в порядку, встановленому цим Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншим законодавством України, діяльності - операції Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" у сфері поводження з відходами металургійного та гірничодобувного виробництва на належних територіальній громаді міста Кривий Ріг земельних ділянках кадастрові номери 1211000000:05:279:0001, 1211000000:02:500:0001, 1211000000:02:242:0005;

- прийняття участі в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

- прийняття участі в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

- забезпечення вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

- участі у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, яка полягає у невикористанні для розгляду розміщеного на офіційному вебсайті ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомлення про те, що 20 грудня 2021 року вночі, о 03:20, з боку східного борту розташованого в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг хвостосховища "Центральне" стався витік технічної води об`ємом близько 80 тисяч кубометрів - це 4% загального об`єму чаші об`єкта та зареєстрованих Урядовим контактним центром Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" скарг від 07.06.2022№НІ-14113529, від 06.07.2022 №НІ-14248624, заяви Садівничого товариства "КОМЕТА" від 31.05.2022 №011/02-2022 (вх. Держінспекції від 31.05.2022 №2033/22) щодо:

- здійснення заходу державного нагляду (контролю) на належній їй земельній ділянці передбаченої пунктом а) частини першої статті 20-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", розділом VI Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженої постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР, і підпунктами 2), 141), 142), 159) пункту 4 та підпунктами 5, 12, 17, 26 пункту 10 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614 (далі Положення), компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища для: реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів шляхом видачі наказу та доручення про здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, екологічної безпеки, охорони атмосферного повітря, поводження з відходами на земельних ділянках кадастрові номери 1211000000:05:279:0001, 1211000000:02:500:0001, 1211000000:02:242:0005, 1211000000:02:241:0010;

- забезпечення виконання законодавства з питань, що належать до компетенції Міндовкілля, зокрема частини одинадцятої статті 11-1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", якою Міндовкілля уповноважено зупинити (повністю або частково) дію виданого 06.08.2021 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг дозволу на викиди №UA12060170010270453-I-003;

- участі у плануванні та здійсненні заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них шляхом встановлення відповідно до пункту б) частини першої статті 23-1, пункт а) частини першої статті 32 Закону України "Про відходи" для ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборони здійснення операцій у сфері поводження з відходами без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу відповідно до вимог частини друга статті 21 Закону України "Про відходи";

- передачі відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України 16.06.2022 № 94/363/150/226/356 "Про затвердження порядку взаємодії між органами прокуратури. Національної поліції України, Служби безпеки України, уповноваженими органами державного нагляду (контролю), державними спеціалізованими установами під час виявлення та здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля" правоохоронним органам матеріали про виявлені правопорушення.;

- припинити відповідно до частини другої статті 10 та частини третьої статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність юридичної особи ЄДРПОУ 24432974 на належних територіальній громаді міста Кривий Ріг земельних ділянках: площею 1758.3877 га кадастровий номер 1211000000:02:500:0001; площею 1095,4141 га кадастровий номер 1211000000:05:279:0001; площею 4,3865 га кадастровий номер 1211000000:02:242:0005 як такої, що перешкоджає здійсненню прав громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, завдає шкоду навколишньому природному середовищу;

- зобов`язати публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Компанію «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх» згідно з положеннями частини першої, другої і третьої статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища відшкодувати заподіяну у період 2018-2022 років внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шкоду в розмірі, необхідному для впровадження комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель садівничого товариства "КОМЕТА (земельна ділянка площею 29,01 га кадастровий номер 1211000000:02:242:0001) і земель запасу (земельна ділянка площею 10.3453 га кадастровий номер 1221855500:02:002:0020), а саме 787 837 758 гривень.

Пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що суддя відкриває провадження у адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Приписами ч. 4 та 5 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 5 статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Частиною 1 статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі під терміном "публічно - правовий спір" слід розуміти спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, суб`єктом владних повноважень згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною першою статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ, суд виходять із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Водночас публічно-правовим спором в розумінні КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

При цьому, під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб`єктів публічної влади (суб`єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.

Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер).

Зі змісту позовної заяви Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" вбачається, що нею об`єднано у позовній заяві вимоги до чотирьох відповідачів: Криворізької міської ради, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" та Компанія "АрселорМіталл Дуізбург Бейтайлігунгегезельшафт мбх" з приводу порушення ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" та Компанія "АрселорМіталл Дуізбург Бейтайлігунгегезельшафт мбх" природоохоронного законодавства.

При цьому суд зазначає, що ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" та Компанія "АрселорМіталл Дуізбург Бейтайлігунгегезельшафт мбх" не є суб`єктами владних повноважень, а заявлені позивачем до вказаних товариств позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної у період 2018-2022 років внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища у розмірі, необхідному для впровадження комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель садівничого товариства "КОМЕТА" (земельна ділянка площею 29,01 га кадастровий номер 1211000000:02:242:0001) і земель запасу (земельна ділянка площею 10.3453 га, кадастровий номер 1221855500:02:002:0020), а саме 787 837 758 (сімсот вісімдесят сім мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) гривень, не є публічно-правовим спором в розумінні норм КАС України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частин п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 293 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.

Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Частиною першою, другою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

За змістом частин першої третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; за організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статут громадського об`єднання, зокрема, має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи) (стаття 11 Закону України "Про громадські об`єднання").

Частиною другою статті 21 цього Закону встановлено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи наділено правами бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, засновники (учасники) громадського об`єднання зі статусом юридичної особи наділяють таке об`єднання певними повноваженнями (компетенцією), що не виключає делегування йому функцій представництва для захисту їхніх прав та інтересів у правовідносинах із третіми особами, в тому числі щодо судового захисту.

Як убачається зі змісту позовної заяви, ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» звернулася до суду з позовом у цій справі на захист прав СТ "КОМЕТА" з вимогами про стягнення на його користь вартості заходів на відновлення земель СТ "КОМЕТА", яке у свою чергу об`єднує 400 фізичних осіб - членів цього товариства, які є власниками та постійними користувачами земельних ділянок, яким завдана шкода ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Компанією "АрселорМіталл Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх".

Отже, у зазначеному спорі позивач у статусі громадської природоохоронної організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб членів СТ "КОМЕТА" та представляє їхні інтереси в суді на підставі положень Орхуської конвенції (статті 2, 9), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9 11, 21) та Закону України «Про громадські об`єднання» (статті 11, 21), а також відповідно до статутних завдань такої організації (пункти 2.2.4, 2.2.13 Статуту).

Так, у постанові від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд у порядку цивільного судочинства спору, ініційованого за позовом громадської організації в інтересах невизначеного кола споживачів послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій міста Ірпеня, права яких було порушено комунальним підприємством надавачем таких послуг, за відсутності господарських правовідносин між позивачем громадською організацією, яка діє в інтересах фізичних осіб, та відповідачем юридичною особою, яка надає комунальні послуги побутовим споживачам».

Таким чином, суд, враховуючи у сукупності предмет та підстави позову до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Компанією "АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх", а також суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі №904/6125/20, доходить висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів, а спір, за вирішенням якого до суду звернувся позивач, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а стосується поновлення майнових прав фізичних осіб, передбачених статтею 293 ЦК України, і за правилами частини першої статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй ухвалі від 05.01.2023 у справі №990/1/23.

Крім того, суд приймає до уваги, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до відповідачів, зокрема, як на підставу звернення до суду з позовом до Криворізької міської ради та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України позивач посилається на повідомлення про те, що 20 грудня 2021 року вночі, о 03:20, з боку східного борту розташованого в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг хвостосховища "Центральне" стався витік технічної води об`ємом близько 80 тисяч кубометрів - це 4% загального об`єму чаші об`єкта, як на підставу позовних вимог до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Компанією "АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх" на - заподіяну ними шкоду СТ "КОМЕТА" у період 2018-2022 років внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; як на підставу позовної вимоги про припинення діяльності ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - на висновки, проведеної в рамках реалізації Міської екологічної програми у 2018 році роботи: «Визначення хімічного складу та оцінки ступеня забруднення атмосферного повітря в місті Кривому Розі, ідентифікації та інвентаризації основних джерел викидів забруднюючих речовин «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» у тому числі оцінки ризиків для довкілля та здоров`я населення», звітом про вивчення в лабораторних умовах Відділу проблем екологічної геології і розробки рудних родовищ Державної наукової установи "Відділення морської геології і осадочного рудоутворення" Національної академії наук України (м. Кривий Ріг) вилучених 19 січня 2022 року під час проведення кримінальному провадження №4202І042060000114 від 23.12.2021 огляду місцевості зразків родючого шару ґрунту на земельній ділянці площею 29,01 га, кадастровий номер 1211000000:02:242:0001.

При цьому, суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Враховуючи викладене, суд вважає, що ГО "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" порушено правила об`єднання позовних вимог, а тому позовну заяву необхідно повернути позивачеві.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18, від 27.02.2019 у справі №922/2225/18, від 14.08.2018 у справі №910/3569/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Повернути позивачеві адміністративний позов Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" (код ЄДРПОУ - 39571440) до Криворізької міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 33874388), Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ - 43672853), Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (код ЄДРПОУ - 24432974), Компанії "АрселорМіталл Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх" (код ЄДРПОУ - не зазначено), треті особи: Садівниче товариство "КОМЕТА" (ЄДПОУ - 26509735), Державна екологічна інспекція України (код ЄДРПОУ - 37508533), Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (код ЄДРПОУ - 43877118) про визнання бездіяльності протиправною, припинення діяльності юридичної особи, зобов`язання відшкодувати шкоду.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Надіслати позивачеві копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.