Постанова

від 23.05.2024 по справі 640/22123/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22123/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Компанії "АрселорМіталл Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх", треті особи: Садівниче товариство "КОМЕТА", Державна екологічна інспекція України, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу про визнання бездіяльності протиправною, припинення діяльності юридичної особи, зобов`язання відшкодувати шкоду,

У С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" з позовом до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Компанії "АрселорМіталл Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх", у якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради під час розгляду, розміщеного на офіційному вебсайті ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг повідомлення про те, що 20 грудня 2021 року вночі, о 03:20, з боку східного борту розташованого в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг хвостосховища "Центральне" стався витік технічної води об`ємом близько 80 тисяч кубометрів - це 4 % загального об`єму чаші об`єкта та повідомлення (заяви) Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" вих.№1-1 від 24.01.2022 про порушення Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" природоохоронного законодавства і заподіяння шкоди суспільним інтересам Територіальної громади міста Кривий Ріг, екологічних правам та інтересам засновників і членів Садівничого товариства "КОМЕТА" передбачених пунктами а), и), ї) частини першої статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо:

- виконання повноважень місцевої ради у галузі охорони навколишнього природного середовища для забезпечення реалізації екологічної політики України, організації роботи по ліквідації екологічних наслідків аварії;

- залучення до цих робіт Публічного акціонерного товариства "АрселорМітгал Кривий Ріг" та Компанії «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх»;

- припинення в порядку, встановленому цим Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншим законодавством України, діяльності - операції Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" у сфері поводження з відходами металургійного та гірничодобувного виробництва на належних територіальній громаді міста Кривий Ріг земельних ділянках кадастрові номери 1211000000:05:279:0001, 1211000000:02:500:0001, 1211000000:02:242:0005;

- прийняття участі в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

- прийняття участі в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

- забезпечення вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

- участі у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

2) визнати протиправною бездіяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, яка полягає у невикористанні для розгляду розміщеного на офіційному вебсайті ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомлення про те, що 20 грудня 2021 року вночі, о 03:20, з боку східного борту розташованого в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг хвостосховища "Центральне" стався витік технічної води об`ємом близько 80 тисяч кубометрів - це 4 % загального об`єму чаші об`єкта та зареєстрованих Урядовим контактним центром Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" скарг від 07.06.2022№НІ-14113529, від 06.07.2022 №НІ-14248624, заяви Садівничого товариства "КОМЕТА" від 31.05.2022 №011/02-2022 (вх. Держінспекції від 31.05.2022 №2033/22) щодо:

- здійснення заходу державного нагляду (контролю) на належній їй земельній ділянці передбаченої пунктом а) частини першої статті 20-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", розділом VI Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженої постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР, і підпунктами 2), 141), 142), 159) пункту 4 та підпунктами 5, 12, 17, 26 пункту 10 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614 (далі Положення), компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища для: реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів шляхом видачі наказу та доручення про здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, екологічної безпеки, охорони атмосферного повітря, поводження з відходами на земельних ділянках кадастрові номери 1211000000:05:279:0001, 1211000000:02:500:0001, 1211000000:02:242:0005, 1211000000:02:241:0010;

- забезпечення виконання законодавства з питань, що належать до компетенції Міндовкілля, зокрема частини одинадцятої статті 11-1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", якою Міндовкілля уповноважено зупинити (повністю або частково) дію виданого 06.08.2021 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг дозволу на викиди №UA12060170010270453-I-003;

- участі у плануванні та здійсненні заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них шляхом встановлення відповідно до пункту б) частини першої статті 23-1, пункт а) частини першої статті 32 Закону України "Про відходи" для ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборони здійснення операцій у сфері поводження з відходами без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу відповідно до вимог частини друга статті 21 Закону України "Про відходи";

- передачі відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України 16.06.2022 № 94/363/150/226/356 "Про затвердження порядку взаємодії між органами прокуратури. Національної поліції України, Служби безпеки України, уповноваженими органами державного нагляду (контролю), державними спеціалізованими установами під час виявлення та здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля" правоохоронним органам матеріали про виявлені правопорушення.;

3) припинити відповідно до частини другої статті 10 та частини третьої статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність юридичної особи ЄДРПОУ 24432974 на належних територіальній громаді міста Кривий Ріг земельних ділянках: площею 1758.3877 га кадастровий номер 1211000000:02:500:0001; площею 1095,4141 га кадастровий номер 1211000000:05:279:0001; площею 4,3865 га кадастровий номер 1211000000:02:242:0005 як такої, що перешкоджає здійсненню прав громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, завдає шкоду навколишньому природному середовищу;

4) зобов`язати публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Компанію «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх» згідно з положеннями частини першої, другої і третьої статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища відшкодувати заподіяну у період 2018-2022 років внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шкоду в розмірі, необхідному для впровадження комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель садівничого товариства "КОМЕТА" (земельна ділянка площею 29,01 га кадастровий номер 1211000000:02:242:0001) і земель запасу (земельна ділянка площею 10.3453 га кадастровий номер 1221855500:02:002:0020), а саме 787837758 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 повернуто позовну заяву позивачеві на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржувана ухвала не відповідає завданню адміністративного судочинства і визначеним ст. 242 КАС України вимогам, оскільки судом застосовано обмежене тлумачення чинного законодавства, частиною якого є Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція). Апелянт стверджує, що судом першої інстанції проігноровано, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватись як особисто, так і шляхом участі представника громадськості, яким у цьому випадку є Громадська організація "Міжрегіональне бюро екологічного захисту".

Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

У відповіді на відзив апелянт стверджує про безпідставність доводів відповідача з огляду не помилкове тлумачення останнім норм чинного законодавства.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ГО "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" порушено правила об`єднання позовних вимог, а тому позовну заяву необхідно повернути позивачеві.

Зазначений висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що враховуючи у сукупності предмет та підстави позову до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Компанією "АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх", а також суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі №904/6125/20, суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів, а спір, за вирішенням якого до суду звернувся позивач, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а стосується поновлення майнових прав фізичних осіб, передбачених статтею 293 ЦК України, і за правилами частини першої статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд приймає до уваги, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до відповідачів, зокрема, як на підставу звернення до суду з позовом до Криворізької міської ради та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України позивач посилається на повідомлення про те, що 20 грудня 2021 року вночі, о 03:20, з боку східного борту розташованого в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг хвостосховища "Центральне" стався витік технічної води об`ємом близько 80 тисяч кубометрів - це 4% загального об`єму чаші об`єкта, як на підставу позовних вимог до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Компанією "АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх" на - заподіяну ними шкоду СТ "КОМЕТА" у період 2018-2022 років внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; як на підставу позовної вимоги про припинення діяльності ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - на висновки, проведеної в рамках реалізації Міської екологічної програми у 2018 році роботи: «Визначення хімічного складу та оцінки ступеня забруднення атмосферного повітря в місті Кривому Розі, ідентифікації та інвентаризації основних джерел викидів забруднюючих речовин «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» у тому числі оцінки ризиків для довкілля та здоров`я населення», звітом про вивчення в лабораторних умовах Відділу проблем екологічної геології і розробки рудних родовищ Державної наукової установи "Відділення морської геології і осадочного рудоутворення" Національної академії наук України (м. Кривий Ріг) вилучених 19 січня 2022 року під час проведення кримінальному провадження №4202І042060000114 від 23.12.2021 огляду місцевості зразків родючого шару ґрунту на земельній ділянці площею 29,01 га, кадастровий номер 1211000000:02:242:0001.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Колегія суддів не може не погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини 7 статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України від 06 липня 1999 року № 832-ХІV, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

У вказаному пункті 9 Орхуської конвенції, визначено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

Отже, положеннями Орхуської конвенції передбачено право оскарження порушень виключно «законодавства, що стосується навколишнього середовища». Критерієм віднесення положень норм чинного законодавства, до того, яке стосується навколишнього середовища, повинен бути результат, на досягнення якого ці норми спрямовані. Обрання саме такого способу тлумачення цього словосполучення обумовлюється метою Орхуської конвенції, якою є «сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту».

Тобто, метою зазначеної Конвенції є досягнення певного «екологічного» результату, у зв`язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров`я людини.

Аналогічна правова позиція щодо тлумачення вказаного пункту Орхуської конвенції викладена у постановах Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 420/2256/19, від 04 травня 2022 року у справі № 640/17323/19.

Преамбулою до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України визначено забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

Статтею 9 цього Закону до екологічних прав громадян віднесено право на безпечне для їх життя та здоров`я навколишнє природне середовище; об`єднання в громадські природоохоронні формування; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище (пункти «а», «д», «з» частини першої цієї статті).

Екологічні права громадян забезпечуються участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища, компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункти «в», «д» частини 1 статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено в її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (абзац третій пункту 2.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013).

Частиною 3 статті 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що порушені права громадян у галузі охорони навколишнього середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Пунктом «г» частини 1 статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктом 2.1 Статуту Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» основною метою діяльністю Бюро є захист довкілля та прав людини відповідно до Загальної Декларації прав людини, Європейської Конвенції про захист людини та основоположних свобод, Стокгольмської декларації 1972 року, Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), інших міжнародних законодавчо-нормативних актів й законів України.

Пунктом 2.2 Статуту Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» передбачено, що основними напрямками діяльності організації, серед іншого є:

- участь у виробленні екологічної політики та здійснення громадського контролю за забезпеченням екологічної безпеки і здоров`я населення, збереженням сприятливого навколишнього середовища, природних та культурно-історичних цінностей і об`єктів, дотриманням норм законодавства, а також прав і свобод громадян;

- здійснення моніторингу за станом навколишнього природного середовища, забруднених територій й об`єктів, а також тих, що перебувають під загрозою забруднення;

- захист прав і свобод громадян у всіх визначених чинним законодавством формах.

Також, матеріалами справи підтверджено, що голова Садівничого товариства «Комета» звернувся до ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» з проханням надати правову допомогу у захисті довкілля на території товариства.

Враховуючи викладене, судова колегія підсумовує, що ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» є природоохоронною організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про громадські об`єднання», а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення (частина перша статті 19 КАС України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як убачається зі змісту позовної заяви, Громадська організація в інтересах членів Садівничого товариства «Комета» звернулась до суду з метою усунення порушення норм природоохоронного законодавства та захисту суспільного інтересу як права на проживання громадян в екологічно безпечному середовищі.

Також, позивач просить суд зобов`язати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Компанію «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх» згідно з положеннями частини першої, другої і третьої статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища відшкодувати заподіяну у період 2018-2022 років внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шкоду в розмірі, необхідному для впровадження комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель садівничого товариства "КОМЕТА" (земельна ділянка площею 29,01 га кадастровий номер 1211000000:02:242:0001) і земель запасу (земельна ділянка площею 10.3453 га кадастровий номер 1221855500:02:002:0020), а саме 787837758 грн.

Так, частинами першою-третьою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров`я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов`язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Поряд з цим, відповідно до приписів частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 293 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.

Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Частиною першою, другою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20, від 30 березня 2023 року у справі № 990/1/23, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на позовні вимоги в частині зобов`язання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Компанію «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх» відшкодувати збитки не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а спір у цій частині не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а стосується поновлення майнових прав фізичних осіб, передбачених статтею 293 ЦК України, і за правилами частини першої статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не дотримано правил об`єднання вимог, об`єднавши в своїй позовній заяві вимоги, які належить розглядати в порядку різногосудочинства.

Колегія суддів зауважує, що повернення судом поданої позовної заяви у даному випадку не обмежує позивача у доступі до правосуддя, оскільки в силу частини восьмої статті 169 КАС України останній не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду в загальному порядку після усунення встановлених судом недоліків позовної заяви.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 254, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан