Рішення

від 24.02.2023 по справі 320/7686/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2023 року Київ № 320/7686/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" про стягнення судових витрат у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним і скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 01.02.2022 № 3736397/39531124;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.10.2021 № 1 ТОВ "Архіпарк" за датою її подання.

Згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.02.2022 № 3736397/39531124; Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" податкову накладну 08.10.2021 № 1, датою її подання на реєстрацію - 29.10.2021; Стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" (код ЄДРПОУ 39531124) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

У позовній заяві представник позивач зазначив, що протягом 5-ти днів з дня прийняття рішення судом позивачем будуть подані суду докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 1 лютого 2023 року судом призначено судове засідання щодо розгляду питання про судові витрати по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним і скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії на 07 лютого 2023 року

На адресу суду 06.02.2023 надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" Берьозкіної Ю.В. про поновлення строку на подання доказів на понесення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 07.02.2023 суд прийняв рішення про розгляд питання про судові витрати по справі № 320/7686/22 в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 24.02.2023 суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" строк на подачу до суду доказів на понесення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви зазначено, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу яку поніс позивач у суді складає 10 000 гривень 00 копійок.

14.02.2023 до суду надійшли заперечення на клопотання про розподіл судових витрат у справі № 320/7686/22 від представника ГУ ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС та ДПС України, в яких він просив у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката Берьозкіної Ю.В. у повному обсязі. Зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи х конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розглянувши заяву про стягнення судових витрат, додаткові пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми випливає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як випливає з матеріалів справи, правова допомога ТОВ "Архіпарк" у даній справі надавалась Адвокатським об`єднанням "Ювіто", на підтвердження чого позивачем було надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 9461/10 виданого 18.09.2020, довіреність № 2 від 08.07.2022 та копію договору про надання правової допомоги № 27/07 від 27.07.2022, акта надання послуг № 37 від 31 липня 2022року, Звіт до Договору про надання юридичних послуг від 6 лютого 2023 року, кредитове повідомлення.

Суд встановив, що між Адвокатським об`єднанням "Ювіто" (об`єднання), в особі голови об`єднання Солдаткіна Олександра Сергійовича, та ТОВ "Архіпарк" (замовник) 27.07.2022 укладено договір про надання правової допомоги № 27/07 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого об`єднання бере на себе зобов`язання надавати замовнику правову допомогу, щодо оскарження рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної від 01.02.2022 № 3736397/39531124 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 08.10.2021 року, а замовник бере на себе зобов`язання приймати та оплачувати вартість такої правової допомоги.

По договору замовник доручає, а об`єднання виконує захист, представництво та інші види правової допомоги на умовах і в порядку, визначені даним договором, а замовник зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.2. Договору).

За умовами п. 2.7. Договору об`єднання вважається таким, що виконало свої зобов`язання за цим Договором, з моменту підписання сторонами акту приймання передачі виконаних робіт, в іншому випадку відповідно п. 5.2.

У пункті 5.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість правової допомоги (гонорар) об`єднання за цим Договором, зокрема, становить 10 000,00 грн - за надання правової допомоги щодо аналізу ситуації, документів, формування доказової бази, написання Позовної заяви, формування реквізитів для оплати судового збору, пакет документів для подання позову та подання позову до суду та фіксується сторонами у актах приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг/правової допомоги. Замовник має право вимагати від об`єднання звіту про надану правову допомогу.

Згідно з п. 5.2. Договору не пізніше 5 (п`ятого) робочого дня місяця наступного за днем надання послуг сторони зобов`язуються підписати акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг/правової допомоги (надалі також "акт") сформований об`єднанням.

Правова допомога об`єднання оплачується замовником протягом 5-ти днів з моменту виставлення рахунку (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами.

Між сторонами 31.07.2022 складено та підписано акт надання послуг № 37, відповідно до якого загальна вартість послуг, наданих об`єднанням замовнику на підставі вказаного Договору, склала 10 000,00 грн.

Також до матеріалів справи долучено копію звіту до Договору про надання юридичних послуг, складеного об`єднанням 06.02.2023 на підтвердження надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 27.07.2022 № 27/07. Відповідно до цього звіту об`єднанням було надано замовнику наступні послуги з правової допомоги:

- 27.07.2022 Попередній аналіз документів надання пояснень Довірителю щодо підстав для звернення з позовом до суду, процедурою звернення та строками розгляду. (3:00 год.);

- 28.07.2022 Підготовка проекту Позову, формування реквізитів для сплати судового збору, надання пояснень довірителю щодо процедури сплати судового збору, оформлення платіжного доручення та подання позову до суду (8:00 год.);

- 18.08.2022 Отримання від Довірителя підписаної Позовної заяви та платіжного доручення про сплату судового збору (2:30 год.);

- 19.08.2022 Підготовка копій Додатків до Позову та їх засвідчення, формування Позовної заяви з додатками для суду та для сторін (6:00 год.);

- 22.08.2022 Вихід на пошту та направлення Позову з додатками до суду (1:30 год.);

- 23.08.2022-06.02.2023 Періодичний моніторинг реєстру судових рішень щодо наявності рішень по поданому Позову (30 год.);

Так, наданий позивачем звіт до Договору про надання юридичних послуг, складений 27.07.2022 Адвокатським об`єднанням "Ювіто", містить детальний опис наданих об`єднанням послуг з правової допомоги та кількість витраченого адвокатом часу. При цьому в указаному звіті не зазначена вартість кожної з наданих послуг та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За надані послуги з правової допомоги сторонами в Договорі від 27 липня 2022 року та акті надання послуг № 37 від 31.07.2022 встановлено фіксовану суму гонорару в розмірі 10 000 грн. Разом з тим акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на складність справи, наявність заперечень представника відповідачів, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, з огляду на що суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийняте оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" (код ЄДРПОУ 39531124, місцезнаходження: вул. Звенигородська, 201, корпус 7 офіс 1, приміщення 4, с. Віта-Поштова, Фастівського району, Київської області) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, 5-а, м. Київ, 03151) судові витрати, а саме, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп).

Відмовити у задоволенні щодо іншої частини вимог заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.