Ухвала

від 23.02.2023 по справі 420/7803/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7803/19

У Х В А Л А

15 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання Закуріна К.М.

за участі представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, (товариство з обмеженою відповідальністю АБС Технолоджи та товариство з обмеженою відповідальністю С.П.Т.) Колток О.І. (адвокат, за ордером)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю АБС Технолоджи про закриття провадження у справі за адміністративним позовом в частині позовних вимог,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа №420/7803/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю АБС Технолоджи, товариство з обмеженою відповідальністю С.П.Т., товариство з обмеженою відповідальністю Пелучо, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року № 3478/5 Про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року № 47953525, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Манютою Сергієм Васильовичем;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року № 3478/5 Про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, яким анульовано доступ державному реєстратору прав на нерухоме майно комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено (підготовче провадження).

Ухвалою суду від 16 листопада 2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю С.П.Т. (код ЄДРПОУ 37688139; місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 15-А). Продовжено шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження у справі № 420/7803/19 на 30 днів.

26 лютого 2020 року до суду від товариства з обмеженою відповідальністю АБС Технолоджи надійшло клопотання про закриття провадження у справі за адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року № 3478/5 Про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року №47953525, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Манютою Сергієм Васильовичем.

Клопотання мотивоване тим, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

У клопотанні третьої особи зазначено, що пункт 2 оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року № 3478/5 стосується скасування запису про право власності на Земельну ділянку за ТОВ «Пелучо», та відповідно поновлення права на цю ж ділянку за ТОВ «С.П.Т.». Отже, цей наказ стосується цивільного права чинного власника Земельної ділянки - ТОВ «С.П.Т.».

У підготовчому засіданні 15 лютого 2023 року представник третіх осіб підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням державного реєстратора Манюти Сергія Васильовича від 25.07.2019 року №47953525 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:001:0384, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/масив «Ульянівка», масив «Радужний» земельна ділянка 30, за товариством з обмеженою відповідальністю Пелучо.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 232945, виданий 21.12.2012 року відділом Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, та рішення про державну реєстрацію від 21.03.2013 року № 1029887, попереднім власником вищевказаної земельної ділянки було товариство з обмеженою відповідальністю «С.П.Т.».

Наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року № 3478/5, який оскаржується позивачем у даній справі, пунктом 2 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2019 року №47953525, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Манютою Сергієм Васильовичем.

Таким чином, у зв`язку з і скасуванням наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року № 3478/5 пункту 2 рішення державного реєстратора Манюти Сергія Васильовича від 25.07.2019 року №47953525, відновлено право власності на земельну ділянку товариства з обмеженою відповідальністю «С.П.Т.».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2021 року по справі № 910/18646/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо", 3) державного підприємства "Сетам", прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Витребувано земельну ділянку №30 загальною площею 1,2893 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0384, цільове призначення: для розміщення торгівельно-розважального центру з гостьовою автопарковкою з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо" (04108, м.Київ, вул. Наталії Ужвій, буд.12, приміщ. 261; код ЄДРПОУ 41358430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." (04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 37688139).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас, за визначенням термінів, наведених у ч. 1 ст. 4 КАС України:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1).

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2);

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року по справі №807/137/18 зазначено, що розгляд позовних вимог особи (яка не була заявником щодо реєстраційних дій) до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у відповідному державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки державним реєстратором вчинені істотні порушення процедури реєстрації.

А тому спірні відносини мають публічно-правовий характер.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 04/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини щодо оскарження пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року № 3478/5 Про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року № 47953525, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Манютою Сергієм Васильовичем, стосуються права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:01:001:0384, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з огляду на заявлені вимоги позивача, фактичні обставини справи, судову правозастосовну практику, яка склалася за наслідками розгляду справи за подібних спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що справа у цій частині позовних вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та з огляду на суб`єктний склад має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 19, 205, 238, 239, 242, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю АБС Технолоджи про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задовольнити.

Закрити провадження у справі № 420/7803/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2019 року №3478/5 Про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року №47953525, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Манютою Сергієм Васильовичем.

Роз`яснити позивачеві, що спір, який виник, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 23 лютого 2023 року.

Суддя О.В. Глуханчук