Постанова

від 13.02.2023 по справі 480/6629/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 р.Справа № 480/6629/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

представника позивача

представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр"

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 06.12.21 по справі №480/6629/21

за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради

до Сумської міської ради третя особа Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради (далі КП "Міськводоканал", позивач)звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради (далі - відповідач), треті особи: Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства", Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр", в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР«Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради«Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми№4 від 15.01.2019».

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції КП "Міськводоканал" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необгрунтованість оскаржуваного судового рішення, прийняття його судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав для скасування рішення виконавчого комітету №4 та прийняття оскаржуваного рішення. В разі наявності у розробників проекту рішення №1232 документів (доказів), що підтверджували б необґрунтованість розрахунків ДК забруднюючих речовин, проведених Інститутом, Сумська міська ради мала б переглянути (внести відповідні зміни) даний регуляторний акт Рішення №4, лише в окремій його частині, а саме - додаток №3 до Правил 4, яким встановлені показники ДК забруднюючих речовин, оскільки сам зміст Правил №4 цілком відповідає вимогам чинного законодавства. Однак такі докази (документи) у відповідача відсутні. Відповідач взагалі не досліджував викладені в преамбулі оскаржуваного рішення та в рекомендаційному листі Державної регуляторної служби України (далі - ДРС України) обставини, як і не досліджував обґрунтованість рахунків ДК забруднюючих речовин, проведений Київським інститутом, у кваліфікації якого позивач не має сумнівів, оскільки даний Інститут був одним з розробників загальнодержавних Правил №316.

Крім цього, зазначив, що ні судом першої інстанції, ні відповідачем, ні ДРС України не було зазначено конкретну норму (пункт, частину, статтю) чинного законодавства, яку, начебто, було порушено виконавчим комітетом при прийнятті Рішення №4, не було зазначено в чому саме Сумська міська ради вбачала невідповідність рішення №4 Конституції, законам України та іншим нормативно-правовим актам. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 №480/3175/19, що набрало законної сили, має більш вагому юридичну силу ніж лист ДРС України від 22.03.2021 №1264/0/20-21, що носить рекомендаційний характер, Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради було надано ДРС України обґрунтовану відповідь від 29.04.2021 882/05.01-06 щодо відхилення їх пропозиції, викладеної в листі від 22.03.2021 1264/0/20-21. Подальшої реакції з боку ДРС України та прийняття нею будь-яких рішень з цього питання не було. Оскільки ні Положенням про ДРС України, ні Законом №1160 ДРС України не уповноважена готувати пропозицій щодо удосконалення проектів регуляторних актів виконавчих комітетів відповідних рад.

Згідно з положеннями ч.1, 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, представника позивача, представника третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

15.01.2019 на засіданні виконавчого комітету Сумської міської ради прийняте рішення №4 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми», яке набрало чинності з дня офіційного оприлюднення в Офіційному віснику Сумської міської ради (а.с. 18-19, т.1), пунктом 1 якого затвердженоПравила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми (додаються).

30.06.2021 рішенням Сумської міської ради№1232-МР«Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради«Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми»№4 від 15.01.2019(далі - рішення №1232, оскаржуване рішення) вирішено скасувати п. 1 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради«Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми№4» від 15.01.2019(далі - рішення № 4).

КП«Міськводоканал» не погодившись з вищезазначеним рішенням Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР звернулося до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР «Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми №4» від 15.01.2019», прийняте більшістю депутатів ради, обраних населенням міста Суми, правомірно, відповідно до вимогзаконута є формою реалізації наданих місцевій раді дискреційних повноважень згідно Закону про місцеве самоврядування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) закріплено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно ч. 6 ст. 59 Закону №280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх Повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуютьсясільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до ч. 9 ст. 59 Закону №280/97-ВР рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Крім того, пунктом 15 ч. 1ст. 26 Закону№280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються в тому числі і питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідаютьКонституціїчи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим умежах її повноважень.

Відповідно до ст. 26 Регламенту роботи Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 04.12.2020 №1-MP «Про затвердження Регламенту роботи Сумської міської ради VІІІ скликання» (далі - Регламент) право нормотворчої ініціативи мають депутат (депутати) міської ради.

Частиною 1 ст. 28 Регламенту визначено, що проект рішення міської ради готує суб`єкт нормотворчої ініціативи в міській раді, визначений статтею 26 Регламенту.

Частинами 5, 6 даної статті встановлено, що при розробці проекту рішення розробник повинен провести аналіз проекту рішення щодо наявності будь-яких невідповідностей чи протиріч з виданими раніше актами з даного питання, а також відповідних положень чинного законодавства. Якщо рішення, що пропонується до прийняття, виключає дію рішення, раніше прийнятого з цього питання, воно повинно містити пункт про визнання попереднього рішення або його частини таким, що втратило чинність.

У разі невідповідності проекту рішення вимогам чинного законодавства та/або вимогам Регламенту він повертається розробнику проекту на доопрацювання. У випадку наполягання суб`єкта нормотворчої ініціативи (ініціатора) проекту рішення на внесенні на розгляд міської ради проекту рішення, який повністю або деякі положення якого не відповідають вимогам чинного законодавства та/або Регламенту, Правове управління готує юридичний висновок на такий проект рішення.

Як встановлено під час судового розгляду, підставою для розгляду та прийняття оскаржуваного рішення став лист Державної регуляторної служби України вих. №1264/0/20-21 від 22.03.2021 в якому наголошувалося, що показники ДК забруднюючих речовин, зазначені у Додатку 3 до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми, значно занижені у порівнянні з ДК забруднюючих речовин, визначених Правилами №316, що призводить до додаткових фінансових витрат суб`єктів господарювання, які полягають у необхідності будування локальних очисних споруд, замовленні специфічного обладнання тощо. Крім цього, за позицією ДРС, відсутність в аналізі регуляторного впливу до рішенні виконавчого комітету Сумської міської ради №4 від 15.01.2019 повної обрахованої інформації щодо прогнозованого розміру коштів і часу, що витрачатимуться суб`єктами господарювання для виконання пункту 4.3 розділу 4 Правил м. Суми, а також належного обґрунтування щодо потреби у зниженні відповідних норм ДК забруднюючих речовин призводить до нівелювання балансу інтересів суб`єктів господарювання та держави, що вказує на необхідність у застосуванні у конкретному регіоні ДК забруднюючих речовин, визначених Правилами №316.

Державна регуляторна служба України рекомендувала вжити заходів щодо приведення регуляторної діяльності виконавчого комітету Сумської міської ради у відповідність до принципів державної регуляторної політики в частині необхідності перегляду та встановлення економічно обґрунтованих показників ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, що скидаються до системи централізованого водовідведення міста Суми, визначених пунктом 4.3 розділу 4 Правил м. Суми, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради №4 від 15.01.2019 №4 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми».

Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-IV (далі - Закон №1160-IV), згідно статті 1 якого: регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти; розробник проекту регуляторного акта - регуляторний орган або інший орган, установа, організація, особа чи група осіб, що уповноважені розроблювати або організовувати, спрямовувати та координувати діяльність з розроблення проекту регуляторного акта.

Повноваження ДРС України на розгляді відповідних звернень та прийняття рішень по ним визначеніЗаконом №1160-ІVта Положенням про Державну регуляторну службу України, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 №724(далі - Положення).

Так, пунктом 1 Положення визначено, що ДРС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Відповідно до ст. 27 Закону №1160-ІV уповноважений орган має право здійснювати експертизу регуляторних актів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади на відповідність цих актів вимогам статей 4, 5, 8-13 цього Закону.

Підставами для проведення експертизи регуляторних актів уповноваженим органом є: відповідне звернення фізичних та/або юридичних осіб, їх об`єднань, а також консультативно-дорадчих органів, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання; аналіз уповноваженим органом звітів про відстеження результативності регуляторних актів.

У разі виявлення в регуляторних актах або в діях органів, зазначених у частині першій цієї статті, порушень вимог статей 4, 5, 8-13 цього Закону уповноважений орган приймає рішення про необхідність усунення виявлених порушень принципів державної регуляторної політики органом, що прийняв цей акт.

Рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може стосуватися регуляторного акта у цілому або окремих його положень.

Рішення уповноваженого органу не пізніше наступного робочого дня після його прийняття надсилається органу виконавчої влади, що прийняв регуляторний акт, щодо якого було прийнято відповідне рішення.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Враховуючи форму реагування та зміст листа ДРС від 22.03.2021 №1264/0/20-21, колегія суддів зазначає, що вказаний лист є лише пропозицією привести регуляторний акт у відповідність до принципів державної регуляторної політики, який носить рекомендаційний характер.

Крім цього, колегія суддів аналізуючи зміст листа зазначає, що даний лист стосується лише додатку №3 до Правил приймання стічних вод до системи централізованого водопостачання.

Судом встановлено, що з урахуванням вимог ч. 6 ст. 29 Регламенту правовим управлінням Сумської міської ради був підготовлений юридичний висновок від 11.06.2021 №57/07.01-13.01/02щодо даного проекту оскаржуваного рішення.

Однак, обґрунтування не прийняття до уваги вказаного юридичного висновку рішення Сумської міської ради №1232-МР від 30.06.02021 не містить.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що Сумська міська рада при прийняті оскаржуваного рішення, не врахувала юридичний висновок та не обґрунтувала чому саме були скасовані Правила №4 вцілому, а не в частині, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумської міської ради№1232-МР«Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради«Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми»№4 від 15.01.2019 підлягає скасуванню, як таке, що прийнято необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія).

Посилання суду першої інстанції на те, що юридичний висновок правового управління Сумської міської ради від 11.06.2021 №57/07.01-13.01/02 доданий до протоколу І пленарного засідання VIII сесії Сумської міської ради VIII скликання від 30 червня 2021 року, колегія суддів вважає слушним, проте сам факт приєднання до протоколу зазначеного висновку не є доказом врахування чи мотивованого не прийняття до уваги юридичного висновку правовоого управління, що є порушенням ч. 6 ст. 29 Регламенту.

Посилання представником третьої особи ТОВ «Культурно-діловий центр» на те, що оскаржуване рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР прийняте більшістю депутатів ради, обраних населенням м. Суми та є формою дискреційних повноважень, згідно Закону №280/97-ВР, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнято як на підставі в межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України так і обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), пропорційно, зокрема з дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія).

Стосовно встановлених Правилами №4 занижених показників допустимої концентрації забруднюючих речовин, які є заниженими порівняно з аналогічними показниками, викладеними в Правилах приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення №316, на які посилається представник третьої особи ТОВ "Культурно-діловий центр" колегія суддів зазначає, що наявність даних порушень само по собі не може бути підставою для визнання рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР законним.

Доводи представника третьої особи ТОВ «Культурно-діловий центр» стосовно того, що заявлені позовні вимоги є способом втручання суб`єкта господарювання в повноваження органу місцевого самоврядування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки КП «Міськводоканал» є комунальним підприємством в господарському віданні якого перебувають очисні споруди, які є основними засобами та які фактично належать територіальній громаді м. Суми. Тобто оскаржуване рішення впливає на права та інтереси КП «Міськводоканал» як виробника послуг централізованого водовідведення.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керуєтьсяст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги КП "Міськводоканал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги КП "Міськводоканал".

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 139 КАС України..

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 по справі №480/6629/21 скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги задоволнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР "Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми" №4 від 15.01.2019".

Стягнути на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (ЄДРПОУ 03352455, місцезнаходження: вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009) за рахунок бюджетних асигнувань з Сумської міської ради (ЄДРПОУ 23823253, пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000) сплачений судовий збір при зверненні до суду з позовною заявою 2270, 00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3405, 00 грн, всього 5675, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 23.02.2023