Постанова

від 23.02.2023 по справі 300/1222/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1222/22 пров. № А/857/11830/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівСеника Р.П., Судової Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року, прийняте суддею Главачем І.А. у місті Івано - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в м.Києві (надалі ГУ ДПС у м.Києві, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років за вх.№Ш/3189 від 05.07.2021, викладену у листі №6735/Ш/26-15-10-02-15 від 09.07.2021 та зобов`язання виконати дії за заявою ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» шляхом направлення подання на призначення пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що ГУ ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980) є правонаступником ліквідованих юридичних осіб, зокрема ДПА у м. Києві (ЄДРПОУ 01291502), як наслідок майно, права та обов`язки ліквідованих юридичних осіб на підставі передавальних актів перейшли до ГУ ДФС у м. Києві.

Процес реорганізації ГУ ДФС у м. Києві, який згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців розпочався з 01.08.2019 та не є завершеним, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено запис про припинення ГУ ДФС у м. Києві, у зв`язку з чим майно, права та обов`язки остаточно не перейшли до ГУ ДПС у м. Києві.

Крім того, публічно-владні функції в сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового законодавства у ГУ ДПС у м. Києві відсутні, як наслідок у складі ГУ ДПС у м. Києві відсутні підрозділи податкової міліції.

Таким чином, за відсутності компетенційного правонаступництва повноважень податкової міліції відповідно відсутні правові підстави для процесуального правонаступництва ДПС у справах, пов`язаних з реалізацією підрозділами податкової міліції та її посадових осіб повноважень прав та обов`язків, що покладені на такі підрозділи.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд встановив, що належним відповідачем у справі має бути ГУ ДФС у м. Києві. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Звертає увагу на те, що в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Крім цього, судом першої інстанції не надано оцінки порушенням відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян», згідно із частиною 3 статті 7 якого, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції оскаржується апелянтом в частині задоволених позовних вимог, відтак, у відповідності достатті 308 КАС Україниколегія суддів переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в управлінні податкової міліції ДПА в м. Києві в період з 23.08.1994 по 01.06.2005.

01.06.2005 звільнений з податкової міліції ДПА у м. Києві згідно наказу №169-о від 30.05.2005.

05.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС в м. Києві, як до органу за останнім місцем служби в податковій міліції, із заявою про оформлення та подання документів до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.9-10).

Листом від 09.07.2021 за №6735/Ш/26-15-10-02-15 ГУ ДПС в м. Києві відмовило позивачу в оформленні та поданні документів до Пенсійного фонду України з підстав відсутності компетенції, запропоновано звернутися до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (а.с.11-12).

05.01.2022 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової службу України, в якій просив зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві направити до відповідного управління Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за вислугу років у відповідності з порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.13-14).

Листом від 01.02.2022 №1346/Ш/99-00-10-09-01-09 Державна податкова служба України повідомила, що не володіє запитуваною інформацією, оскільки розпочала роботу відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-о «Питання Державної податкової служби» у серпні 2019. Відтак, така інформація в Державній податковій службі України відсутня (а.с.15-16).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців 27.01.2012 внесено запис №10741120015017141 про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державної податкової адміністрації в м. Києві (надалі, також ДПА у м. Києві) (ЄДРПОУ 01291502) шляхом реорганізації.

На виконання вимог Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 21.09.2011 № 981 проведено реорганізацію та утворено Державну податкову службу у м. Києві (надалі, також ДПС в м. Києві) (код ЄДРПОУ 01291502) шляхом перетворення Державної податкової адміністрації у м. Києві.

В подальшому, згідно Указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 № 726/2012 постановлено утворити Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну податкову службу України, зокрема Державну податкову службу у м. Києві (ЄДРПОУ 01291502).

До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 01291502) від 20.08.2013 №10741120002041652, підстава рішення щодо реорганізації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» (надалі - постанова КМУ № 229) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів таборів (п.1) та реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби ( п.2).

Таким чином, внаслідок реорганізаційних заходів було ліквідовано ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 01291502) та на його базі утворено нову юридичну особу Головне управління Міндоходів у м. Києві (ЄДРПОУ 38726007), 25.04.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 1074102000004503 про державну реєстрацію новоутвореної особи.

Надалі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальну службу реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення, та постанови Кабінету міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис 13.10.2014 № 10741020000051245 про проведення державної реєстрації ГУ ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980).

Згодом, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис від 10.11.2015 за № 10741120005045503 про припинення ГУ Міндоходів у м. Києві (ЄДРПОУ 38726007), підстава рішення щодо реорганізації.

Таким чином, внаслідок проведених реорганізацій юридичну особу публічного права ДПА у м. Києві (ЄДРПОУ 01291502) було припинено та реорганізовано в ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 01291502), яку в свою чергу було припинено у зв`язку з приєднанням до її правонаступника - новоствореної юридичної особи - ГУ Міндоходів у м. Києві (ЄДРПОУ 38726007), яку було припинено у зв`язку з приєднанням до правонаступника - ГУ ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980).

Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (надалі - Порядок). Відповідно до п. 7 Порядку майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс.

Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980) є правонаступником ліквідованих юридичних осіб, зокрема ДПА у м. Києві (ЄДРПОУ 01291502), як наслідок майно, права та обов`язки ліквідованих юридичних осіб на підставі передавальних актів перейшли до ГУ ДФС у м. Києві.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова №537) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних органів ДПС. За змістом зазначеної постанови новостворені органи ДПС визначено правонаступниками майна, прав та обов`язків органів ДФС.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано ж юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, та утворено відповідно до статті 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої владну» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами) ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Згідно затвердженої структури в Головному управління ДПС у м. Києві, відсутні в її складі структурні підрозділи податкової міліції.

В свою чергу, податкова міліція входить до штатного розпису ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується наказом «Про введення в дію Організаційної структури та Штатного розпису Головного управління ДФС у м. Києві».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» передбачено, що підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, Постановою № 846 розділено сервісну та правоохоронну функції та передбачено виключення у ДПС функцій з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства.

В той же час набрав чинності Закон України від 28.01.2021 № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України» прикінцевими та перехідними положеннями Розділу VI якого передбачено ліквідацію податкової міліції в термін, що не перевищує вісім місяців з дня набрання чинності зазначеного Закону.

Із зазначених законодавчих змін вбачається, що фактично розподіл адміністративної компетенції (перехід прав і обов`язків) ДФС відбувся не на два, а на три органи виконавчої влади: Державну податкову службу України, Державну митну службу України та Бюро економічної безпеки України.

Відтак, ДФС (ГУ ДФС у м. Києві) продовжує функціонувати як попередня юридична особа до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на завершальній стадії процес узгодження розподілу майна та передачі такого правонаступникам.

Зобов`язання, щодо видачі підприємством довідки про роботу та заробітну плату працівнику передбачена статтею 49 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). За приписом вищезазначеної статті, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Статтею 31 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей, та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою організацією де працювала особа.

Необхідність архівного зберігання документів для підприємства зумовлена наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 № 578/5 (далі Наказ № 578/5), яким затверджено перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі Перелік).

Відповідно до Наказу № 578/5 на підприємство покладається обов`язок зберігання архівних документів, які можуть бути використані для підтвердження законних прав громадян, зокрема на нарахування пенсій, різних видів матеріальної допомоги та компенсацій, інших виплат і пільг - терміном у 75 років, а працівник може звернутись до підприємства з вимогою, щодо видачі довідки про роботу та заробітну плату протягом вказаного періоду.

Разом з тим, правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зареєстровано за № 736/27181/ від 22.06.2015) (далі Правила № 1000).

У разі припинення установи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (далі - реорганізація) з передачею її функцій іншій установі остання приймає за актом документи, не завершені в діловодстві установи, що реорганізується, та п архів (п. 4 гл. 3 розділ XV Правил № 1000).

В разі ліквідації підприємства, установи, організації, вищезазначені довідки видаються правонаступником підприємства, установи, організації.

Якщо функції підприємства, що реорганізується, передаються декільком підприємствам, його архівні справи, внесені до Національного Архівного Фонду, передають у впорядкованому стані відповідному держархіву або архівному відділу міськради.

Водночас, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа ГУ ДФС у м. Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019 № 10741270009051245) при цьому, запис про її припинення в Єдиному державному реєстрі відсутній.

Відповідно до пункту 10 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 за №766/30634), якщо державний орган перебуває на стадії ліквідації довідку про заробітну плату для призначення пенсії, вилає ліквідаційна комісія.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 10.2021 № 1127 «Деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби» постановлено, Міністерству юстиції та Державній архівній службі забезпечити прийняття Центральним державним архівом вищих органів влади та управління від апарату Державної фіскальної служби, а обласним, Київський міський державним адміністраціям забезпечити прийняття державними архівами областей, м. Києва від відповідних головних управлінь областей, м. Києва та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в упорядкованому стані архівних справ, внесених до Національного архівного фонду зокрема, документів з кадрових питань (особового складу).

Враховуючи те, що спір виник у відносинах публічної служби і стосується розміру грошового забезпечення за час проходження служби на посадах рядового та начальницького складу податкової міліції у ДПА міста Києва та ту обставину, що у ГУ ДПС у м. Києві відсутні фіскальні правоохоронні функції, а ГУ ДФС у м. Києві не ліквідовано як юридичну особу публічного права та на зберіганні у останнього перебувають внутрішні відомчі документи, серед яких особова справа позивача, відомості про нарахування грошового забезпечення, особові рахунки, платіжні відомості, та інші документи про нараховане та сплачене грошове забезпечення, документи, що стали підставою для виплати відповідних нарахувань.

Таким чином, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено запис про припинення ГУ ДФС у м. Києві, то підстав для задоволення даного позову немає.

Щодо покликання апелянта на заміну відповідача належним відповідачем чи залучення іншої особи як співвідповідача, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ст.48 КАС України такі дії можуть бути вчинені до ухвалення рішення у справі. Апеляційний суд не наділений такими повноваженнями. Суд також відхиляє твердження апелянта про наявність неоднозначного чи множинного тлумачення прав та обов`язків особи, оскільки в даному випадку таке відсутнє.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить звернути увагу на те, що судом першої інстанції не надано оцінки порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян», однак, питання, які стосується порядку призначення пенсії не регулюються згаданим законом.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі №300/1222/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк