Постанова

від 15.02.2023 по справі 380/16131/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Сасевич О.М.

15 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16131/21 пров. № А/857/607/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Кардаш В.В.

представника апелянта:Єфіменко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 380/16131/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" ( далі по тексу ТзОВ "Комтех Аутдор") звернувся з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури, у якому просив суд:

1.визнати протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані документи дозвільного характеру та зобов`язати Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості:

-про всі дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, які були надані ТЗОВ «Комтех Аутдор», а саме: від 27.04.2004р. №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002р. №16/3, від 16.07.2004р. №16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004р. №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34, із зазначенням строку їх дії;

-про всі подані після 01.01.2020р. заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 27.04.2004р. №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002р. №16/3, від 16.07.2004р. №16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004р. №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34, а також про всі рішення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, прийняті за результатами розгляду цих заяв;

2.визнати протиправними дії Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 16.07.2004р. №16/8, від 20.07.2004р. №№16/29, 16/30, 16/34, та від 27.04.2004р. №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28 лише до 27.11.2021р., та зобов`язати Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради оформити документально продовження строку дії вказаних дозволів згідно поданих заяв, а саме: до 27.04.2026р. (дозволи №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28), до 16.07.2026р. (дозвіл №16/8), та до 20.07.2026 р. (дозволи №№16/29, 16/30, 16/34), шляхом внесення до них відповідних змін.

3. визнати протиправними вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.05.2021р. №08-896 та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, від 06.07.2021р. №568-08 про демонтаж належних рекламних конструкцій, та зобов`язати виконавчий комітет Рівненської міської ради, Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради утриматись на період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення від вчинення дій, спрямованих на створення будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів від 05.06.2002р. №16/3, від 16.07.2002р. №16/5, №16/6, №16/9, №16/10, №16/11 та від 20.07.2004р. №16/31, з причин закінчення строку

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022р. позов задоволено.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. заяву ТзОВ «Комтех Аутдор» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Суд стягнув з Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань в користь ТзОВ «Комтех Аутдор» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 12500 грн. 00 коп.

Також суд, стягнув з Виконавчого комітету рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань в користь ТзОВ «Комтех Аутдор» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 12500 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із даним рішеннями суду першої інстанції, апелянт Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. скасувати та постановити нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Крім того, на Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. апеляційну скаргу подав апелянт, ТзОВ "Комтех Аутдор". Просить суд, скасувати рішення суду першої інстанції, в частині відмови у розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нову постанову якою стягнути понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 95600,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного суду від 15.02.2023р. апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради задоволено, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 380/16131/21 скасовано та в позові відмовлено.

Представник апелянта Єфіменко О.М. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав в ній зазначених.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що розгляд даної справи № 380/16131/21 призначений 15.02.2023р. в 12.30 год. відбувся без участі представника позивача ТзОВ «Комтех Аутдор» який не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Однак, в 13.год 10 хв., особа, яка представилась представником позивача ТзОВ «Комтех Аутдор» (без зазначення прізвища ім`я та по-батькові) повідомила розпорядника судового засідання про свою явку на 12.30 год. вже після розгляду даної справи, що підтверджується довідкою від 15.02.2023р. яка складена секретарем судового засідання В.В.Кардаш та судовим розпорядником А.Т. Нор та знаходиться в матеріалах справи.

Отже, інші особи які беруть у справі в судове засідання не з`явились без поважних причин, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарг, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ТзОВ "Комтех Аутдор" до задоволення не підлягає виходячи з наступних підстав.

ст.16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У п.4, п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.

При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені до відшкодування сума в розмірі 120600,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки Постановою Восьмого апеляційного суду від 15.02.2023р. апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради задоволено, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 380/16131/21 скасовано та у задоволенні позову відмовлено, тому підстави визначені ч.1 ст.139 КАС України для розподілу судових витрат в даному випадку не застосовуються.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також в п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів видно, що до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким в заяву про ухвалення додатково судового рішення слід залишити без задоволення. При цьому, апеляційну скаргу ТзОВ "Комтех Аутдор" залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.134-139, 229, 242, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради задовольнити.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 380/16131/21 скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 24.02.2023р