Постанова

від 23.02.2023 по справі 640/6695/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/6695/19

касаційне провадження № К/9901/9925/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кобаль М.І.; судді - Беспалов О.О., Костюк Л.О.)

у справі № 640/6695/19

за позовом Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Дочірнє підприємство «Прем`єр Експо» (далі - ДП «Прем`єр Експо», позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2019 року № 0001161404 та № 0001171404.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 15 жовтня 2019 року позов задовольнив.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві було залишено без руху з підстави несплати відповідачем судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року контролюючому органу надано додатковий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, до 28 грудня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу було повернуто відповідачу через неусунення недоліків, визначених в ухвалі від 02 грудня 2019 року.

28 січня 2020 року відповідач повторно звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2019 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 лютого 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишив без руху у зв`язку з порушенням строків, встановлених частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також несплатою судового збору, та надав десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року наведені податковим органом підстави пропуску строку було визнано неповажними, а у відкритті апеляційного провадження - відмовлено на підставі пункту четвертого частини першої статті 299 КАС України.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу - направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не було враховано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Наголошує, що первинна апеляційна скара була подана ним в межах строку на апеляційне оскарження, а також зазначає, що не зловживав своїми процесуальними правами та не допустив необ`єктивного зволікання із поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до апеляційного суду у максимально короткий термін. Крім того, зазначає, що на час постановлення оскаржуваної ухвали апелянтом було виконано вимоги суду щодо сплати судового збору, що не було враховано судом.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

Разом із касаційною скаргою податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

18 вересня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем у встановлений судом строк не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не наведено обґрунтованих доводів, які свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва рішенням від 15 жовтня 2019 року. Крім того, зазначив, що вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року в частині сплати судового збору, скаржником також не виконано.

Аналізуючи правомірність висновків суду апеляційної інстанції, Суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності.

Зі змісту оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження cлідує, що фактично висновок апеляційного суду ґрунтується на тому, що доводи апелянта про неможливість своєчасної сплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Проте, судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, викладеним у заяві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги від 26 лютого 2020 року, а також взагалі не надано правової оцінки заяві податкового органу, додатком до якої була копія платіжного доручення про сплату судового збору, яке було подано на виконання ухвали суду від 10 лютого 2020 року. Так само не були проаналізовані та оцінені і доводи скаржника щодо того, що він реалізував своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у найкоротші строки після повернення первинної апеляційної скарги.

За таких обставин, Суд вважає, що в даному конкретному випадку суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, тому передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, не оцінивши усі наведені відповідачем обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження. Вказане призвело до того, що фактично клопотання податкового органу про усунення недоліків апеляційної скарги від 03 березня 2020 року не було розглянуто, а доданим до нього доказам не дана належна оцінка, внаслідок чого було обмежено право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути надана відповідна правова оцінка обставинам, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, в залежності від чого вирішено питання про наявність/відсутність поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження та, відповідно, наявність підстав для відкриття провадження у справі.

За приписами частини першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова