Ухвала

від 10.05.2023 по справі 640/6695/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/6695/19

адміністративне провадження № К/990/16692/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №640/6695/19 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство «Прем`єр Експо» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2019 №0001161404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 73160,00грн та №0001171404, яким позивачу зменшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 238419,00грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 позовні вимоги задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.04.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №640/6695/19.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 04.05.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15.10.2019 (прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 18.11.2019 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві було залишено без руху з підстав несплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 контролюючому органу надано додатковий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019, до 28.12.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2020 апеляційну скаргу було повернуто відповідачу через неусунення недоліків, визначених в ухвалі від 02.12.2019.

28.01.2020 відповідач повторно звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2019.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишив без руху у зв`язку з порушенням строків, встановлених частиною першою статті 295 КАС України, а також несплатою судового збору, та надав десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 наведені контролюючим органом підстави пропуску строку було визнано неповажними, а у відкритті апеляційного провадження - відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Верховий Суд постановою від 23.02.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнив. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції в ході якого, зобов`язав суд апеляційної інстанції надати відповідну правову оцінку обставинам, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, в залежності від чого вирішити питання про наявність/відсутність поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження та, відповідно, наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Так, Шостий апеляційний адміністративний суд установив, що не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, вдруге 28.01.2020, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №640/6695/19 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган з апеляційною скаргою у цій справі звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено недостатністю бюджетного фінансування та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 10.01.2020 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Скаржник також наголосив про необхідність безумовного поновлення пропущеного ним строку при поданні апеляційної скарги вдруге.

14.03.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів недотримання апелянтом вимог статті 295 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану відповідачем апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу апелянта, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки, як вказав суд, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги, на думку суду, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Також, суд наголосив, що факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

На переконання суду апеляційної інстанції, зазначені відповідачем у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Тобто, встановивши факт подання контролюючим органом апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Поряд з цим, в ухвалі від 14.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху суд зауважив, що заява Головного управління ДФС у м. Києві до якої додано в якості доказів сплати судового збору платіжне доручення №550 від 27.02.2020 надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду 03.03.2020 за вх. №8090 (т.2 а.с.34-36), тобто після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 03.03.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження, що підтверджується резолюцією головуючого судді від 04.03.2020 (т.2 а.с.34) та свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу про порушення судом процесуального закону в цій частині.

На виконання вимог ухвали від 14.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України на адресу суду скеровано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги в якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження повторно зазначаючи, що під час подання апеляційної скарги вперше, останній не мав можливості сплатити судовий збір з об`єктивних причин. Апелянт наголошує, що відповідно до норм адміністративного судочинства останній має право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення. Крім того, скаржник зазначає, що право на повторне звернення до суду було реалізовано ним у найкоротші строки і без зволікань після повернення апеляційної скарги останньому. Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.04.2023, визнавши наведені апелянтом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 14.03.2023 визначив апелянту достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки, як вказав суд, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущено з підстав недостатнього/неналежного фінансування контролюючого органу при первинному зверненні до суду. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказало; доказів не надало.

Суд повторно звернув увагу апелянта, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Натомість, як на переконання суду, обставини, на які посилається апелянт є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, як зазначив суд, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, визначає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги, як вказав суд, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Крім того, як встановив суд, судовий збір при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції відповідачем сплачений не був.

Таким чином, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №640/6695/19.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №640/6695/19 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник