Рішення

від 24.02.2023 по справі 420/18679/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18679/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИП ФЕШИОН" до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИП ФЕШИОН" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500420/2022/000039/2 від 26.09.2022 р. та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500420/2022/000190.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.06.2022 р. між ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" та "NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED" укладено контракт № 77-15062022. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів "NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED" здійснив на адресу ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" поставку товару - жіноче взуття. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UA500420/2022/000190 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000039/2 від 26.09.2022 р., яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 26.12.2022 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

10.01.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 23.09.2022 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № UA500420/2022/004490. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складових митної вартості товару та інших витрат. Відповідно до п.2.2 контракту від 15.06.2022 р. № 77-15062022 розрахунки за цим контрактом здійснюються банківським переказом: 30 % - аванс, остаточна оплата - 70 % здійснюється після завантаження і відправки товару, відсутні підтверджуючі документи під митною декларацією. По наданому платіжному дорученню від 20.07.2022 р. № 17 відсутні дані щодо конкретної зовнішньоекономічної операції, а саме: дані щодо інвойсу або зовнішньоекономічного договору. Також сума в платіжному дорученні не відповідає сумі інвойсу, що складає 96,3 % від загальної суми та не відповідає жодним умовам, визначених у документах. Враховуючи умови поставки FOB UA Ningbo покупцем товару має здійснюватися страхування вантажу, проте дана інформація відсутня. згідно п.2.3 контракту в ціну товару включаються витрати продавця на упаковку обладнання, на митні процедури на території продавця, на оформлення сертифіката походження і експертної декларації на території продавця, витрати на транспортування, оплату ПРР та інші витрати, передбачені умовами поставки, зазначених у інвойсах. Однак надана експортна декларація продавця містить розбіжності, а саме: дата митного оформлення експортної МД в країні відправлення становить 07.07.2022 р., а дата рахунку-фактури за номером GIB2022000000013 від 16.08.2022 р., що суперечить нормам зовнішньоекономічних операцій. Відповідно до умов контракту від 15.06.2022 р. в специфікації має бути наявна інформація щодо одиниць виміру, технічна інформація взуття, які є невід`ємною частиною документу. Однак за фактом у специфікації відсутні перелічені дані. Згідно специфікації умови оплати 100 % передплата після завантаження і відправки товару, але в платіжному дорученні від 20.07.2022 р. № 1 оплата за товар була проведена не в повному обсязі. Відповідно до п.Б 10 умов поставки FOB покупець зобов`язаний сплатити усі витрати та збори, пов`язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв`язку з наданням покупцю допомоги. Однак інформація стосовно сплати вище перелічених витрат митниці не була надана і в документах не відображається. Згідно п.1.4 контракту документи на підтвердження товару, які повинен надати продавець покупцю: коносамент. Декларантом не було надано митниці коносаменту. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи та відомості. Декларантом частково надано документи. Оскільки позивачем не надано всіх документів щодо підтвердження митної вартості товарів та відомостей щодо сплаченої ціни за ці товари та не усунуто розбіжностей, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 24.02.2023 р. відмовлено в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.06.2022 р. між фірмою "NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED" (Китай) (продавець) та ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" (покупець) укладено контракт № 77-15062022, за умовами якого постачальник зобов`язується доставити покупцю (передати право власності), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари у кількості, асортименті та вартості, узгоджених сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Товарами, що є предметом цього Контракту, є товари народного споживання (п.1.1). Сторони домовились про те, що Товар буде відвантажуватися по Специфікаціям партіями, протягом одного року з моменту підписання Контракту (п.1.2). Документи на відвантаження товару на англійській мові, які повинен надати продавець покупцю: рахунок-фактура (інвойс) оригінал; морський коносамент або залізнична транспортна накладна (оригінал); інші документи за вимогою покупця (п.1.4). Ціна товару включає наступні витрати продавця: на упаковку обладнання, на митні процедури на території Продавця, на оформлення сертифіката походження і експортної декларації на території Продавця, витрати на транспортування, оплату ПРР та інші витрати, передбаченні умовами поставки, зазначених у інвойсах (п.2.3). Відправка Товару здійснюється на умова, що зазначені у інвойсах (п.2.5).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 24.06.2022 р. до контракту, пункт 2.2. Договору викладено у наступній редакції: "Розрахунки за цим Контрактом здійснюються банківським переказом на рахунок продавця в доларах США на таких умовах: аванс - 30 % від вартості перераховує покупець згідно зі специфікацією, остаточна оплата - 70 % здійснюється після завантаження і відправки товару. Також, розрахунок за цим Контрактом може бути на умовах 100 % передоплати після завантаження і відправки Товару на підставі інвойсу".

На виконання умов контракту "NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED" поставлено ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" товар, а саме: № 1 - взуття жіноче на підошві з гуми або пластмаси та з верхом із поліуретану (штучна шкіра), що закриває щиколотку, всього 7400 пар.

23.09.2022 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № UА500420/2022/004490. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 58410,80 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 16.08.2022 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013; автотранспортну накладну від 24.08.2022 р. б/н; декларацію про походження товару від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013; довідку про транспортні витрати від ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" 04/08 від 29.08.2022 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.06.2022 р. № 77-15062022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.06.2022 р. № 1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.07.2022 р. № 2.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2022 р. № 3.

За результатами перевірки МД № UА500420/2022/004490 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 23.09.2022 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 р., а саме пункт 2.2 розрахунки за цим контрактом здійснюються банківським переказом: 30 % - аванс, остаточна оплата - 70 % здійснюється після завантаження і відправки товару, відсутні підтверджуючи документи під митною декларацією. По наданому платіжному дорученню, наданому як підтверджуючи документ по митній вартості товару за номером 23 від 26.07.2022 р. відсутні дані щодо конкретної зовнішньоекономічної операції. А саме відсутні дані щодо інвойсу, або зовнішньоекономічного договору (контракту) також сума в платіжному дорученні не відповідає сумі інвойсу, що складає 96,3% від загальної суми та не відповідає жодним умовам визначених у документах. Отже, дане платіжне доручення не можливо прив`язати до вищезазначеної зовнішньоекономічної операції; 3) враховуючи умови поставки FOB UA Ningbo покупцем товару має здійснюватися страхування вантажу, проте дана інформація відсутня.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, митницею запропоновано надати додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

23.09.2022 р. на виконання вимог митного органу позивач листом № 02/09 додатково надав відповідачу: 1) специфікацію від 01.07.2022 р. № 3; 2) платіжне доручення (SWIFT) від 26.07.2022 р. № 23; 3) копію експортної декларації країни відправлення від 07.07.2022 р.; 4) копію проформи інвойс від 07.07.2022 р. № 22ТНQTF505-4; 5) Debit note (інвойс) щодо морського перевезення; 6) платіжне доручення (SWIFT) від 20.07.2022 р. № 17; 7) заявку на автоперевезення; 8) інвойс (е-Аrsiv Fatura) щодо автоперевезення. Також, повідомив про те, що інших документів надано не буде.

26.09.2022 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000039/2, відповідно до якого визначено вартість товарів: № 1 - 17,072 доларів США/пар, замість задекларованої позивачем - 11,82 дол. США/кг.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 р., а саме пункт 2.2 розрахунки за цим контрактом здійснюються банківським переказом: 30 % - аванс, остаточна оплата - 70 % здійснюється після завантаження і відправки товару, відсутні підтверджуючи документи під митною декларацією. По наданому платіжному дорученню, наданому як підтверджуючи документ по митній вартості товару за номером 17 від 20.07.2022 р. відсутні дані щодо конкретної зовнішньоекономічної операції. А саме відсутні дані щодо інвойсу, або зовнішньоекономічного договору (контракту) також сума в платіжному дорученні не відповідає сумі інвойсу, що складає 96,3 % від загальної суми та не відповідає жодним умовам визначених у документах. Отже, дане платіжне доручення не можливо прив`язати до вищезазначеної зовнішньоекономічної операції; 3) враховуючи умови поставки FOB UA Ningbo покупцем товару має здійснюватися страхування вантажу, проте дана інформація відсутня; 4) надана експортна декларація продавця надана як додатковий документ до митного оформлення містить розбіжність, а саме дата митного оформлення експортної МД в країні відправлення становить 07.07.2022 р., а дата рахунку-фактури за номером GIB2022000000013 16.08.2022 р., що суперечить нормам зовнішньоекономічних операцій; 5) відповідно до умов контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 р. в специфікації має бути наявна інформація щодо одиниць виміру, технічна інформація взуття, які є невід`ємною частиною документу. Однак за фактом у специфікації відсутні перелічені дані; 6) відповідно до специфікації умови оплати 100 % передплата після завантаження і відправки товару, однак в платіжному дорученні від 20.07.2022 р. № 1 оплата за товар була проведена не в повному обсязі; 7) відповідно до п.Б. 10 умов поставки FOB покупець зобов`язаний сплатити всі витрати та збори, пов`язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв`язку з наданням покупцю допомоги. Однак, інформація стосовно сплати вище перелічених витрат митниці не була надана і в документах не відображається; 8) відповідно до п.1.4 контракту датою відвантаження вважається дата, яка вказана на залізничній транспортній накладній. Декларантом залізнична транспортна накладна не надавалась; 9) відповідно до п.1.4 контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 р. документи на підтвердження товару, які повинен надати продавець покупцю: коносамент. Декларантом не було надано митниці коносаменту.

Враховуючи викладене, було витребувано додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. Листом від 26.09.2022 р. № 02/09 митницю було повідомлено, що додаткові документи частково надані та пропонується продовжити митне оформлення вантажу. Оскільки декларантом всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком, то здійснено коригування митної вартості товару. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час експорту в Україну, митне оформлення яких вже здійснено, становить по товару № 1 - 17,072 дол. США/пар (15,3197 дол. США/кг) (митна декларація від 15.08.2022 р. № UA500110/2022/006632), ніж заявлено декларантом - 11,82 дол. США/кг.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000039/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500420/2022/000190.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності.

Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.3 контракту від 15.06.2022 р. № 77-15062022 передбачено, що ціна товару включає наступні витрати продавця: на упаковку обладнання, на митні процедури на території Продавця, на оформлення сертифіката походження і експортної декларації на території Продавця, витрати на транспортування, оплату ПРР та інші витрати, передбаченні умовами поставки, зазначених у інвойсах.

Таким чином, умовами контракту передбачено покладення таких витрат як пакування, пакувальних матеріалів та транспортування саме на продавця.

Також, з матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

Відповідно до правил "Інкотермс 2010" за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18.

Стосовно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що по наданому платіжному дорученню, наданому як підтверджуючий документ по митній вартості товару за номером 17 від 20.07.2022 р. відсутні дані щодо конкретної зовнішньоекономічної операції, а саме відсутні дані щодо інвойсу, або зовнішньоекономічного договору (контракту), та що сума в платіжному дорученні не відповідає сумі інвойсу, що складає 96,3 % від загальної суми та не відповідає жодним умовам визначених у документах, суд зазначає, що такий платіжний документ зазначений позивачем у митній декларації від 23.09.2022 р. № UA500420/2022/004490 за кодом 3005, тобто відповідно до класифікатору документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011 як банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, а не документ, що підтверджує оплату товару згідно інвойсу від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013.

Згідно п.5 специфікації від 01.07.2022 р. № 3 до контракту від 15.06.2022 р. № 77-15062022, умови оплати передбачають 100 % передплату за партію товару. Зміна умов оплати визначена також в додатку № 1 до контракту. Як специфікація № 3 так і додаток № 1 до контракту надавалися позивачем під час митного оформлення товарів.

Відповідно до специфікації від 01.07.2022 р. № 3 загальна вартість поставки складає 262421,20 доларів США та умови оплати за товар - 100 % передоплати після завантаження і відправки товару.

Згідно платіжного доручення від 26.07.2022 р. № 23 позивач сплатив "NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED" 262421,20 доларів США за поставку товару, вказаного у специфікації від 01.07.2022 р. № 3 (оплата була здійснена на 0,80 доларів США менша у зв`язку з раніше здійсненою сплатою коштів постачальнику більше на цю суму, про що позивач повідомив відповідача листом від 23.09.2022 р. № 02/09). Посилання на контракт є в пункті 70х "Деталі платежу" платіжного доручення в іноземній валюті від 26.07.2022 р. № 23.

Суд зауважує, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Також не впливає на визначення митної вартості товару строк оплати за товар.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.05.2020 р. у справі № 1.380.2019.001625.

Стосовно платіжного доручення від 20.07.2022 р. № 17, то суд зазначає, що воно подано на підтвердження вартості морського перевезення, про що вказано у самому платіжному дорученні, так і у листі ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" від 23.09.2022 р. № 02/09.

Тому посилання відповідача на невідповідність даних платіжного доручення від 20.07.2022 р. № 17 (оплата за фрахт) із умовами оплати за товар, є безпідставними.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що враховуючи умови поставки FOB UA Ningbo покупцем товару має здійснюватися страхування вантажу, проте дана інформація відсутня, суд зазначає.

Так, відповідно до умов поставки FOB, усі витрати і ризики з доставки товару до порту призначення, перевантаження і транспортування на склад, а також митного оформлення, лягають на покупця.

За приписами п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з п.8 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що оскільки умови поставки за базисом FOB не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, відтак підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 815/4477/15.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що надана експортна декларація продавця надана як додатковий документ до митного оформлення містить розбіжність, а саме дата митного оформлення експортної МД в країні відправлення становить 07.07.2022 р., а дата рахунку-фактури за номером GIB2022000000013 від 16.08.2022 р., що суперечить нормам зовнішньоекономічних операцій, суд зазначає що заповнення такої митної декларації знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім цього, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

В той же час, позивачем разом із митною декларацією країни відправлення надано відповідачу Рroforma invoice від 07.07.2022 р., який видано в той самий день, що і дата оформлення митної декларації країни відправлення, а на підставі Рroforma invoice від 07.07.2022 р. постачальником сформовано інвойс від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013, про що свідчить повна відповідність артикулів, ціни та кількості товарів, що не суперечить нормам зовнішньоекономічних операцій та жодним чином не впливає на можливість митного органу здійснити ідентифікацію товару чи визначити його митну вартість.

Таким чином вказане зауваження не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2020 р. у справі № 815/3451/16.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до умов контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 р. в специфікації має бути наявна інформація щодо одиниць виміру, технічна інформація взуття, які є невід`ємною частиною документу, однак за фактом у специфікації відсутні перелічені дані, суд зазначає, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено, яким чином даний недолік специфікації спливає на заявлену позивачем митну вартість товару.

Крім цього, як вбачається з наданої позивачем специфікації від 01.07.2022 р. № 3 у ній наявна інформація щодо моделі взуття, цільової аудиторії його покупців (жіноче), сезону (осінь), розмірів та комплектації взуття (без хутра).

Стосовно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до специфікації умови оплати 100 % передплата після завантаження і відправки товару, однак в платіжному дорученні від 20.07.2022 р. № 1 оплата за товар була проведена не в повному обсязі, суд зазначає, що позивачем під час митного оформлення не надавалося платіжне доручення від 20.07.2022 р. № 1.

При цьому, відповідно до платіжного доручення від 26.07.2022 р. № 23, яке позивач надав на підтвердження оплати товару, поставленого згідно інвойсу від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013, позивачем оплачено 262420,40 доларів США, тоді як згідно інвойсу вартість товару становить 58410,80 доларів США.

Тобто, позивачем передплачено 100 % вартості товару згідно інвойсу від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до п.Б. 10 умов поставки FOB покупець зобов`язаний сплатити всі витрати та збори, пов`язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв`язку з наданням покупцю допомоги, однак, інформація стосовно сплати вище перелічених витрат митниці не була надана і в документах не відображається, суд звертає увагу на п.п.2.3, 2.4 контракту від 15.06.2022 р. № 77-15062022, якими передбачено, що ціна товару включає наступні витрати продавця: на упаковку обладнання, на митні процедури на території продавця, на оформлення сертифіката походження і експортної декларації на території продавця, витрати на транспортування, оплату ПРР та інші витрати, передбаченні умовами поставки, зазначених у інвойсах та що всі податки, збори та мито, банківські витрати, пов`язані з укладанням та виконанням цього контракту, що стягуються на території країни покупця і країни походження, оплачуються продавцем, а на території країни покупця або в країні призначення оплачуються покупцем.

Відповідачем до суду не надано доказів понесення продавцем товару витрат та зборів, пов`язаних з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, а також витрат у зв`язку з наданням покупцю допомоги.

Стосовно посилання відповідача на ненадання позивачем залізничної транспортної накладної та коносаменту суд зазначає, що задекларований позивачем товар було введено на територію України морським транспортом, на підтвердження чого відповідачу надавалася копія коносаменту від 11.07.2022 р. № OOLU2702619590.

Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, то суд вважає їх безпідставними, так як:

- по перше, контракт від 15.06.2022 р. № 77-15062022 є прямим договором з виробником товару і позивачем не укладалися договори із третіми особами, а тому не сплачувалися комісійні, посередницькі послуги;

- по друге, на момент запиту позивач фактично не отримав товар, у зв`язку з чим не мав можливості надати виписку з бухгалтерської документації, однак позивачем надавалися митному органу рахунок-фактура (інвойс) від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013, пакувальний лист від 16.08.2022 р., специфікація від 01.07.2022 р. № 3, Рroforma invoice від 07.07.2022 р. та платіжне доручення від 26.07.2022 р. № 23, з яких можливо встановити ціну реалізацію товару;

- по третє, у позивача відсутні прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару, однак Рroforma invoice від 07.07.2022 р. та платіжне доручення від 26.07.2022 р. № 23 надані відповідачу разом з листом від 23.09.2022 р. № 02/09, а рахунок-фактура (інвойс) від 16.08.2022 р. № GIB2022000000013, специфікація від 01.07.2022 р. № 3 були надані разом з митною декларацією;

- по четверте, копію митної декларації країни відправлення надавалася позивачем разом з листом від 23.09.2022 р. № 02/09;

по п`яте, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2022 р. № UA500420/2022/000039/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару № 1 МД від 15.08.2022 р. № UA500110/2022/006632.

В той же час дослідженням даної митної декларації встановлено, що нею визначено інша фірма та характеристики товарів, інша країна виробництва (у позивача - Китай, а по вказаній МД - Румунія), інші умови поставки (у позивача - FOB, а по вказаній МД - СРТ), а тому митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товарів, поставлених позивачу за вищезазначеною митною декларацією.

Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2022 р. № UA500420/2022/000039/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500420/2022/000190 слугувало рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2022 р. № UA500420/2022/000039/2, яке за результатами розгляду справи суд визнав протиправним, то вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2022 р. № UA500420/2022/000039/2 та карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500420/2022/000190, а тому позовні вимоги ТОВ "ЧИП ФЕШИОН" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ЧИП ФЕШИОН", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 11770,37 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИП ФЕШИОН" (24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт.Тростянець, вул.Богдана Хмельницького, буд.1, код ЄДРПОУ 42519919) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці від 26.09.2022 р. № UA500420/2022/000039/2 про коригування митної вартості товарів та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500420/2022/000190.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИП ФЕШИОН" (24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт.Тростянець, вул.Богдана Хмельницького, буд.1, код ЄДРПОУ 42519919) судовий збір у сумі 11770 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 37 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І.Бездрабко