Ухвала

від 23.02.2023 по справі 947/4622/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/347/23

Справа № 947/4622/23 1-кс/947/1548/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках кримінального провадження № 62022150020000154, внесеного до ЄРДР 14.04.2022 року,

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках кримінального провадження № 62022150020000154, внесеного до ЄРДР 14.04.2022 року.

Застосовано до ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 25.03.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 , інкримінованого кримінального правопорушення та ризиків, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, передбачених пунктами 4-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу. Тому, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання встановленим ризикам обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

- слідчим суддею не враховано те, що: ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; інкримінований злочин відноситься до категорії корупційних злочинів з використанням службового становища; своїми діями підозрюваний спричинив Державному бюджету України збитки на суму 1 288 955, 19 гривень; у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки останній не одружений та на його утримані відсутні неповнолітні діти;

- існують доведені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може змінити місце проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення задля отримання неправомірної вигоди через зв`язки з іншими працівниками митного посту.

Посилаючись на викладені обставини, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Захисник та підозрюваний заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Мотиви апеляційного суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги прокурора є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві перебуває кримінальне провадження № 62022150020000154, внесене до ЄРДР 14.04.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

25.01.2023 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду та учасниками провадження в апеляційному порядку не оскаржується.

Згідно з приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що висновки про наявність ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 може: переховується від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

На думку апеляційного суду, стороною обвинувачення доведено лише обставини, встановлені в п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому апеляційний суд враховує, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має статус внутрішньо переміщеної особи з 02.12.2016 року та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно працевлаштований, а також у останнього наявні захворювання, які потребують оперативного втручання, тому колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо шляхом застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, жодним чином не спростовують правильність висновків слідчого судді.

Посилання прокурора на те, що у межах даного кримінального провадження ОСОБА_7 переховувався від органів досудового розслідування та суду, є голослівними, оскільки в матеріалах доданих до клопотання відсутні дані на підтвердження факту умисного вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Окрім того, прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів того, що з моменту застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останній вчиняв будь-які спроби щодо переховування від органу досудового розслідування чи суду. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення. Також, апеляційний суд звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_7 за першим викликом апеляційного суду прибув для розгляду апеляційної скарги прокурора, що свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Колегія суддів вважає, що прокурором не доведено обставин, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу. Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді, тому апеляційний суд доходить висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи те, що підозрюваний здійснив злочин з використанням службового становища, враховуючи його вік, стан здоров`я та інші обставини справи, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання встановленим ризикам обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обмеження свободи особи, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді немає.

Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках кримінального провадження № 62022150020000154, внесеного до ЄРДР 14.04.2022 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4