Постанова

від 27.02.2023 по справі 201/6052/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2605/23 Справа № 201/6052/22 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С.О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23листопада 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, мотивуючи тим, що від шлюбу з відповідачем мають повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 01 вересня 2021 року дочка навчається на денному відділенні Дніпровського державного медичного університету.

Посилаючись на те, що дочка навчається, самостійного заробітку не має, перебуває на її утриманні, а тому потребує матеріальної допомоги, при цьому, відповідач є працездатним чоловіком, офіційно працевлаштованим, отримує постійний дохід, має житловий будинок та автомобіль, інших утриманців не має, отже має можливість надавати дочці матеріальну допомогу, просила суд першої інстанції стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, починаючи з 01 серпня 2022 року до закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2022 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині розміру частки стягнення аліментів та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з нього на користь позивача аліменти на утримання дочки в розмірі 1/8 частини всіх видів доходів батька щомісячно до закінчення повнолітньою дитиною навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, з 30 серпня 2022 року.

Просив витребувати від Дніпровського державного медичного університету інформацію та підтверджувальні документи щодо того, чи отримувала та чи отримує зараз ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стипендію в Дніпровському державному медичному університеті та який розмір даної стипендії у випадку її отримання ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що спільна дитина навчається на бюджетній формі (за державним замовленням) і є забезпеченою житлом, не потребує гуртожитку і відповідно не має необхідності оплачувати відповідне проживання. Вказує, що потреба дочки у матеріальному забезпеченні жодним доказом не підтверджена, оскільки позивачем не спростовано факт отримання дочкою стипендії. Вказує, що судом було безпідставно відмовлено у витребуванні відповідних доказів, у зв`язку з чим просить суд апеляційної інстанції здійснити відповідне витребування. Факт добровільного надання ним матеріальної допомоги позивачем не заперечується, позивачем не доведено, що вказаних коштів недостатньо для утримання дочки. Зазначає, що обов`язок по утриманню повнолітньої дитини покладається на обох її батьків. Судом першої інстанції було враховано його матеріального стану та перебування на його утриманні непрацездатної матері. У випадку якщо буде встановлено, що дочка не отримує стипендію, не заперечує щодо утримання з нього аліментів в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу).

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що сам по собі факт навчання дочки на денній формі навчання свідчить про потребу у матеріальній допомозі, отримання та розмір стипендії залежить від рейтингу успішності студентів та може бути нерегулярним. Отримання стипендії протягом певного періоду не свідчить про її отримання у майбутньому. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів через наявність стипендії не гарантованою, та не впливає на розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача у разі визначення способу стягнення в частині від доходу, а тому просить апеляційний суд аналогічно відмовити у задоволенні клопотання. Вказує, що позивачем не доведено факт утримання непрацездатної матері, наявність двох квитанцій про переказ коштів не свідчить, що останні йдуть на її утримання, в матеріалах справи відсутні докази про хворобу матері, потребу останньої в лікуванні. Мати відповідача є пенсіонером та отримує пенсію, має чоловіка, з яким 5 років тому емігрувала до Ізраїлю. В той же час, відповідач є співзасновником ТОВ ЗСП ІЗОЛ та ТОВ НВП Метекс ізоляція від яких отримує дивіденди, офіційно працевлаштований на посаді директора вказаних юридичних осіб. З 15 березня 2022 року проходить військову службу під час мобілізації, та отримує відповідні виплати, в той же час вказує, що вона доходів не має, а тому самостійно утримувати дочку вкрай важко. Відповідач не має інших утриманців, наявні у справі квитанції про добровільні виплати коштів свідчать про матеріальну можливість останнього надавати дочці матеріальну допомогу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Згідно з п. 1ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів.

Зважаючи на те, що предметом дійсного позову є стягнення аліментів, розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 квітня 2003 року, який був розірваний рішенням Жовтневого районного суду від 17 серпня 2011 року.

Від цього шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно з довідкою Дніпровського державного медичного університету № 179 від 14 жовтня 2022 року, ОСОБА_3 є здобувачем освіти 2 курсу медичного факультету, денної форми навчання (а.с.30).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ ЗСП ІЗОЛ із розміром статутного капіталу 100 000 грн., видом діяльності якого є механічне оброблення металевих виробів, інші будівельно-монтажні роботи, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, неспеціалізована оптова торгівля (а.с.62-67).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «Науково-виробниче підприємство МЕТЕКС ІЗОЛЯЦІЯ» із розміром статутного капіталу 300 000 грн., видом діяльності якого є оброблення металів та нанесення покриття на метали.

З вказаних реєстрів вбачається, що він здійснює управління вказаними юридичними особами, є їх директором та отримує дохід у вигляді дивідендів пропорційно до його частки у статутному капіталі.

Крім того, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує відповідну пенсію, що підтверджується реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (а.с.8).

ОСОБА_2 доходу за період 2 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року не має, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.74).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 навчається на денному відділенні Дніпровського державного медичного університету і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги від батька, а тому дійшов висновку про необхідність стягувати щомісячно з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку відповідача щомісячно.

Колегія суддів лише частково погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення двадцятитрьохрічного віку при умові, що вони мають можливість надавати матеріальну допомогу.

Вказана норма закону розповсюджує обов`язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям на випадки, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв`язку з цим матеріальної допомоги.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Так, пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина в твердій грошовій сумі або в частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 дійсного Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного із батьків суд приймає до уваги можливість надання утримання другим із батьків, дружиною, чоловіком і повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Колегія суддів вважає доведеним, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку відповідач, як батько, має можливість їй надавати.

Приймаючи до уваги матеріальний стан сторін та всі інші обставини, передбачені статтею 182 СК України, зокрема те, що відповідач є здоровим, працездатним чоловіком, знаходиться у молодому віці, утриманців не має, є співзасновником ТОВ ЗСП ІЗОЛ та ТОВ НВП Метекс ізоляція від яких отримує дивіденди пропорційно до його частки у статутному капіталі, офіційно працевлаштований на посаді директора вказаних юридичних осіб, інших утриманців не має, незалежно від основного доходу від підприємницької діяльності отримує пенсію, суд приходить до висновку, що останній має можливість надавати своїй повнолітній дочці аліменти, в той же час суд апеляційної інстанції не погоджується із розміром, визначеним судом першої інстанції, та вважає, що достатнім та справедливим розміром буде визначення аліментів в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу ОСОБА_1 , щомісячно, до закінчення повнолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову тобто з 30 серпня 2022 року є справедливим, не є надмірним для відповідача.

Колегія суддів зауважує, що участь батьків в утриманні своїх дітей повинна бути рівнозначною, утримання аліментів з одного з батьків не має приводити до безпідставного збагачення іншого за їх рахунок, зважаючи на те, що відповідач є директором підприємств, отримує дохід та пенсію, в той час я мати ОСОБА_3 , будучи молодою та працездатною жінкою, ніде не працює та доходу не має, що свідчить про перекладення обов`язку по утриманню дитини на її батька, що є порушенням принципу рівності батьків.

Також, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_3 є повнолітньою особою, навчання у вищому навчальному закладі не свідчить про непрацездатність останньої, яка, в силу віку та фінансової потреби, має можливість працювати за неповним робочим днем, або отримувати підробіток, з урахуванням того, що воєнний стан та карантинні заходи перевели більшу частину навчання в дистанційну форму.

В той же час, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо перебування на його утриманні непрацездатної матері, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази такого утримання, зокрема, в матеріалах справи відсутні відомості про спільне проживання, або докази регулярного несення витрат на утримання матері тощо.

Наявні в матеріалах справи квитанції про направлення на її рахунок грошових коштів колегія суддів не приймає в якості належного доказу такого утримання, зважаючи на те, що останні є нерегулярними, лише два платежі, не містять призначення платежу.

Крім того, не довів, що він є єдиним утримувачем непрацездатної матері, необхідності несення таких витрат, тобто потребу останньої в отриманні такої допомоги.

Колегія суддів зауважує, що наявність інших утриманців не звільняє батька дитини від її утримання.

Щодо державного забезпечення ОСОБА_3 , що є підставою для зменшення розміру аліментів, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у своїй постанові від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18 (провадження №61-16005св20) зазначав, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Колегія суддів зауважує, що навчання повнолітньої дитини за державним замовленням та отримання нею стипендії не нівелює обов`язку її батьків по утриманню дитини на час її навчання.

Утримання батьками своїх повнолітніх дітей на час їх навчання не може ставитися у залежність від отримання ними стипендії, грантів, інших соціальних витрат, зважаючи на те, що відповідні виплати не є абсолютними, та їх виплата залежить від успішності навчання дитини, її конкурентній спроможності.

Так, врахування розміру стипендії під час вирішення питання розміру щомісячного утримання дитини одним з батьків призведе до того, що у разі неотримання в подальшому з будь-яких причин стипендіального забезпечення, порушить її право на забезпечення її базових потреб шляхом фінансової підтримки батьків.

Суди, здійснюючи розгляд даної категорії справ, повинні виходити в першу чергу із забезпечення прав дитини, яка хоча і досягла повноліття, в той же час, внаслідок навчання, потребує матеріального забезпечення, та у разі якщо один з батьків, до якого пред`явлено позов, має реальну можливість фінансової допомоги своїй дитині, що не призведе до обтяження його матеріального стану, суд повинен задовольнити такий інтерес дитини з метою забезпечення її права на освіту, спеціалізацію та гідний розвиток повноцінного члена суспільства.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу ОСОБА_1 , щомісячно, до закінчення повнолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову тобто з 30 серпня 2022 року.

Апелянтом 05 лютого 2023 року, окремо, було подано клопотання про витребування доказів, а саме витребувати від Дніпровського державного медичного університету інформацію та підтверджувальні документи з питанням: чи отримувала та чи отримує зараз ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стипендію в Дніпровському державному медичному університеті та який розмір даної стипендії у випадку її отримання ОСОБА_3 .

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта та витребування відповідних доказів, зважаючи на те, що розгляд дійсної апеляційної скарги здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, підстав для виходу в загальне позовне провадження та витребування відповідних доказів колегія суддів не вбачає, зважаючи на те, що відсутність відповідних відомостей не впливає на розгляд апеляційної скарги та результат прийняття рішення, та зокрема, розмір аліментів, в той же час вказані доводи апелянта були окремо враховані апеляційним судом та їм була надана правова оцінка в мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2022 року змінити, зменшивши розмір стягнутих аліментів з 1/4 частина до 1/6 частини.

В решті рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття іможе бутиоскаржена укасаційному порядкубезпосередньо доВерховного Судуу випадках,передбачених пунктом2частини 3статті 389ЦПК України,протягом тридцятиднів.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2023 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.