Постанова

від 21.02.2023 по справі 914/3707/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. Справа №914/3707/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

скаржника: Хомин Н.М.,

відповідача1: адвоката Дяківа В.,

відповідача3: адвоката Кавчука А.,

інші учасники справи-не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 16.11.2022(вх. суду від 16.11.2022 №01-05/2786/22)

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2022(суддя Матвіїв Р.І., м.Львів)

у справі № 914/3707/21

за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів,

до відповідача 1: Приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича виконавчого округу Львівської області Міністерства юстиції України, м. Львів,

до відповідача 2: Приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач Орислави Романівни, м. Жовква, Львівська область,

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Жовківський племптахорепродуктор, Львівська область, Жовківський район, село Мервичі,

до відповідача 4: Державного підприємства Сетам, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства "Аеробуд", м. Київ,

про: визнання недійсними електронних торгів; визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця; визнання протиправними дій приватного нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У грудні 2021року ГУ Державної податкової служби у Львівській області звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до приватного виконавця Білецького І.М. виконавчого округу Львівської області Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач О.Р., ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор», ДП «Сетам» про:

-про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 19.04.2021 щодо продажу цілісного майнового комплексу будівель та споруд, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82;

- про визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького І.М. під час здійснення виконавчого провадження № 64669562;

- про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Головач Орислави Романівни щодо зміни 14.05.2021 права власності на цілісний майновий комплекс будівель та споруд, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконанні у приватного виконавця Білецького І.М. перебуває виконавче провадження №64669562 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 у справі №904/9217/17 про стягнення з ПрАТ «Аеробуд» на користь ТОВ «Пері Україна» 1 115 489,72грн заборгованості. Зокрема, приватний виконавець звернув стягнення на майно ПрАТ «Аеробуд»- цілісний майновий комплекс загальною площею 12 136,4 кв.м, розташований на вул. Шевченка,85 у смт. Куликів Львівської області, а за результатами проведення 19.04.2021 електронних торгів вказане майно було придбано ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор».

Разом з тим, позивач вказує, що у зв`язку з наявністю у ПрАТ «Аеромбуд» податкового боргу на загальну суму 5 627 047,85грн, відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України 26.03.2019 було проведено опис майна товариства, а 28.03.2019 зареєстровано податкову заставу стосовно цілісного майнового комплексу, розташованого на вул. Шевченка,85 у смт. Куликів із зазначенням «заборонено відчужувати».

З урахуванням наведеного, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», позивач вважає, що приватний виконавець Білецький І.М. не мав права виконувати рішення, за яким боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена (у даному випадку наявна податкова застава такого майна), таке право належить тільки державному виконавцю. Окрім того, позивач вказує, що в порушення вимог ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» приватний виконавець не повідомляв ГУ ДПС про звернення стягнення на майно та не отримував згоди Управління як заставодержателя.

Крім того, позивач вказує про протиправність дій приватного нотаріуса Головач О.Р., які полягають у вчиненні нею дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по тимчасовому погашенню податкової застави (обтяження речових прав на нерухоме майно), зареєстровану 28.03.2019, а саме 14.05.2021 з 11:37:19 до 13:04:03 год. У даний проміжок часу внесено зміни щодо права власності на об`єкт, який перебував у податковій заставі, без згоди податкового органу. Право власності на відповідний об`єкт перереєстровано на ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор», чим не дотримано вимоги ст. 92 Податкового кодексу України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі №914/3707/21 відмовлено у задоволенні позову. В частині позовної вимоги про визнання протиправними дій (бездіяльності) приватного виконавця провадження у справі закрито.

При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено сукупності обставин, необхідних для визнання недійсними електронних торів, а саме: визначені позивачем підстави не знайшли свого підтвердження обставинам справи (суд вказав, що позивачем зареєстровано податкову заставу 28.03.2019, тобто видачі 19.02.2018 судового наказу у справі № 904/9217/17; позивач не довів наявності норми закону, яка б встановлювала пріоритетність саме податкової застави над іншими видами застави, зокрема у випадку наявності арешту нерухомого майна в межах виконавчого провадження; посилання позивача на те, що державний виконавець не міг виконувати судове рішення у справі №904/9217/17 є безпідставними, оскільки ЗУ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» визначено юридичних осіб, майно яких примусово реалізовувати неможна (державні підприємства, господарські товариства, з часткою держави не менше 25%, господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі); відсутні докази того, що визначені позивачем порушення вплинули на результати електронних торгів та призвели до порушення його права на отримання коштів для погашення податкового боргу третьої особи; обраний позивачем спосіб захисту-лише визнання недійсними електронних торгів, без застосування жодних наслідків не надасть позивачу прав на автоматичне погашення податкового боргу боржника.

В частині вимоги про визнання протиправними дій (бездіяльності) приватного виконавця суд вказав, що така не підлягає розгляду господарським судом, оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження №64669562, спір у формі заявленої вимоги щодо оскарження дій виконавця під час здійснення виконавчого провадження не виник з господарських відносин між сторонами спору, а тому дії виконавця як суб`єкта владних повноважень позивач може оскаржити в порядку адміністративного судочинства.

Щодо заявлених вимог до приватного нотаріуса Головач О.Р. суд першої інстанції, пославшись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №202/30/17, вказав, що нотаріус не є належним відповідачем у відповідній категорії спору- у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса, прийнятих або вчинених ним під час реалізації функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист майнового права у відносинах з іншими особами.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, про відсутність законодавчо передбачених підстав для звільнення майна платника податків ПрАТ «Аеробуд» з податкової застави відповідно до ст. 93 ПК України. З огляду на те, що податкова застава була зареєстрованою 28.03.2019, скаржник вважає, що приватний виконавець не мав права здійснювати примусову реалізацію майна. Зазначає, що судовим рішенням у справі №904/9217/17 присуджено до стягнення з ПрАТ «Аеробуд» на користь ТОВ «Пері Україна» 1 115 489,72грн, водночас цілісний майновий комплекс продано на суму 8 578 824,00грн, і боржник не скористався своїм правом щодо перерахування різниці поступлених на рахунок виконавця коштів від електронних торгів, на погашення податкового боргу. Скаржник вказує, що ДП «Сетам» як організатору торгів було відомо про обмеження щодо відчуження нерухомого майна, а ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» було забезпечено доступ до особистого кабінету як учасника електронних торгів, тому він також був обізнаний про продаж майна, відчуження якого обмежене. Крім того, вказує, що він звертався до суду першої інстанції з клопотанням щодо виключення приватного нотаріуса зі складу відповідачів та залучення його до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог.

ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор»(відповідач3) у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Так, відповідач 3 вказує, зокрема, що позивач не довів наявності норми закону, яка б встановлювала пріоритетність податкової застави над іншими видами застав, зокрема у випадку наявності арешту нерухомого майна в межах виконавчого провадження. Посилаючись на постанови Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №372/3161/18 та від 25.02.2020 у справі №161/4005/19, відповідач3 зазначає, що для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є доведення порушення правил проведення торгів та порушення суб`єктивного цивільного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду і ці підстави у даному випадку позивачем не доведені. Зазначає, що оскільки позивач не оскаржує укладеного в результаті проведених торгів договору купівлі-продажу, заявлення лише вимоги про визнання торгів недійсними є неналежним способом захисту.

Приватний виконавець Білецький І.М. також у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Посилаючись на ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначаючи, що позивач не є ні стороною виконавчого провадження, ні стороною в справі №904/9217/17, приватний виконавець погоджується з висновками суду, що спір в частині оскарження дій приватного виконавця не підлягає розгляду господарським судом. Зазначає, що позивач заявляв клопотання про зміну процесуального статусу приватного нотаріуса, однак на стадії підготовчого провадження таке клопотання позивач в подальшому не підтримував. Також виконавець зазначає, що ПрАТ «Аеробуд» не підпадає під визначені ЗУ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» критерії щодо юридичних осіб, примусова реалізація майна яких заборонена законом. Доводи позивача про відсутність у приватного виконавця прав звертати стягнення на майно боржника без його згоди та про порушення порядку звернення стягнення на заставлене майно приватний вважає необгрунтованами, так як право податкової застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а вартість предмета застави значно перевищує розмір податкового боргу. Крім того, зазначає, що право податкової застави позивача стосується особи платника податків, не приватного виконавця.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі № 914/37/07/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Подальший рух справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою від 07.02.2023 розгляд справи відкладено на 21.02.2023.

17.02.2023 від представника приватного виконавця також надійшли письмові пояснення, в яких він повідомив, що податкова застава нерухомого майна боржника цілісного майнового комплексу у смт. Куликів за 2017рік є припиненою, що підтверджується актуальною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухомве майно. Також приватний виконавець повідомив, що у 2017році у податкову заставу було передане інше нерухоме майно ПрАТ «Аеробуд», розташоване на вул. Пшеничній,4 у м.Києві.

У судовому засіданні 21.02.2023 представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники інших учасників справи надали усні пояснення та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

19.02.2018 на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 у справі №904/9217/17 видано наказ про стягнення з ПрАТ «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» 61 355,12грн заборгованості зі сплати орендної плати за договором, 17 718,99грн пені, 25 759,84грн інфляційних втрат, 4 571,37грн 3%річних, 989 598,40грн вартості неповерненого обладнання та 16 486грн судових витрат.

Приватний виконавець Білецький І.М. постановою від 01.03.2021 відкрив виконавче провадження №64669562 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 у справі №904/9217/17.

До 14.05.2021 ПрАТ «Аеорбуд» було власником цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 85, що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на неруоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.

У межах виконавчого провадження № 64669562 складено акт від 11.05.2021 про проведені 19.04.2021 електронні торги щодо продажу належного ПрАТ «Аеорбуд» цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 85.

Відповідно до вказаного акту згідно з протоколом№535105 проведення електронних торгів від 19.04.2021 переможцем торгів стало ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» з найвищою пропозицією 8 678 824грн.

Відповідно до змісту листа від 19.10.2021 приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач О.Р. повідомила позивачу, що 14.05.2021 до неї звернулося ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» для вчинення нотаріальної дії - видачі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, та надало акт про проведені електронні торги, затверджений Білецьким І.М. 11.05.2021, ВП № 64669562, відповідно до якого в результаті примусової реалізації відповідно до закону було куплено цілісний майновий комплекс загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 85, що раніше належало ПрАт «Аеорбуд».

При видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів нотаріус посвідчує безспірний факт, а не правочин. Щодо наявного зареєстрованого обтяження (податкова застава), то відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 (наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно) частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

При реєстрації (переходу) права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 85, відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 2358151046227 та проведено реєстрацію (перенесення) обтяження № 30920886 зі Спеціального розділу до відкритого розділу за № 41938990. Обтяження № 30920886 погашено в Спеціальному розділі ДРРП відповідно до п. 33 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141: «Після перенесення відомостей про інше речове право, похідне від права власності, обтяження речового права з розділу чи спеціального розділу Державного реєстру прав державний реєстратор робить у відповідному розділі чи спеціальному розділі Державного реєстру прав відмітку про погашення таких відомостей».

Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач О.Р. видано свідоцтво від 14.05.2021, яким посвідчено, що ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» належить на праві власності майно, що складається з цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., а саме:

-цех металоконструкцій літ. «А-1», загальною площею 1341,5 кв.м.;

-побутово-допоміжний корпус літ. «Б-4», загальною площею 1940,4 кв.м.;

-деревообробний цех літ. «В-2», загальною площею 1548,1 кв.м.;

-сушка літ. «Г-1», загальною площею 70,6 кв.м.;

-виробничий корпус літ. «Д-1», загальною площею 1672,3 кв.м.;

-цех бетонних виробів літ. «Е-1», загальною площею 1739,2 кв.м.;

-побутовий корпус літ. «Є-3», загальною площею 692,6 кв.м.;

-бетонний вузол механічного змішування літ. «Ж-4», загальною площею 249,9 кв.м.;

-матеріальний склад літ. « 3-1», загальною площею 736,0 кв.м.;

-склад готової продукції літ. «К-1» та «К'-1», загальною площею 1818,8 кв.м.;

-прохід літ. «Л-1», загальною площею 14,9 кв.м.;

-склад цементу літ. «М-1», загальною площею 51,5 кв.м.;

-автосклад цементу літ. «М"-1»:

-автоматична компресорна станція літ. «П-1», загальною площею 133,1 кв.м.;

-розвантажувальна площадка літ. «Р-1», загальною площею 127,5 кв.м.;

-огорожа (плити бетонні в бетонних стовпах) №1-ворота (заїзні) № 2, вартістю 1 439 400,00 грн, яке придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» за 8 578 824 гривень 00 копійок, що раніше належало Приватному акціонерному товариству «Аеробуд» на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 11.03.2004 приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., акту приймання - передачі від 07.06.2004.

Право власності на нерухоме майно, на яке видане не свідоцтво, підлягає державній реєстрації. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі № 576.

На підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №576 від 14.05.2021 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор», номер запису про право власності 41938890 від 14.05.2021 11:37:19.

Із запису № 30920886 перенесено відомості у запис про обтяження № 41938990, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 58126973 від 14.05.2021.

Тому з 14.05.2021 і по даний час цілісний майновий комплекс зареєстрований на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор».

Податковим керуючим 26.03.2019 складено акт опису майна № 10 та визначено вартість майна - цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82, в розмірі 2 286 160,00 грн.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.03.2019 зареєстровано податкову заставу на розмір основного зобов`язання 473 682,18 грн, обтяжувач - Головне управління державної фіскальної служби у Львівській області, боржник - Приватне акціонерне товариство «Аеорбуд», можливість відчужувати - заборонено відчужувати, номер запису про обтяження 30920886.

ГУ ДПС у Львівській обалсті звернулось до приватного виконавця Білецького І.М. із листом від 31.05.2021 у відповідь на лист приватного виконавця від 11.05.2021, в якому повідомив, що відповідно до даних ІС «Податковий блок інтегрованих карток платника податків по ПрАТ «Аеробуд» (ЄДРПОУ 2159879) станом на 28.05.2021 обліковується податковий борг по Україні в сумі 5 627 047,80 грн, зокрема, Львівська область, Жовківський район податок на нерухоме майно сумі 112 250,00 грн; Львівська область, Жовківський район орендна плата з юридичних осіб в сумі 913 968,99 грн. Реквізити бюджетних рахунків є у вільному доступі на сайті ДПС України.

Позивачем подано судові рішення у справі № 826/15556/18 від 18.11.2019 про стягнення з рахунків ПрАТ «Аеробуд» на користь бюджету 274 518,72 грн для погашення податкового боргу та у справі № 640/18994/21 від 03.08.2021 про стягнення з рахунків Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» 799 853,98 грн податкового боргу.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Предметом даного спору є вимоги ДПС про визнання недійсними електронних торгів, які відбулись 19.04.2021, визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження та визнання протиправними дій приватного нотаріуса щодо зміни права власності на майно.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 цього Кодексу). Шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Позивач стверджує про порушення його прав як обтяжувача майна цілісного майнового комплексу, що відчужене на електронних торгах, оскільки майно боржника відчужене, а податковий борг боржника залишається не погашеним, грошові кошти від приватного виконавця в погашення такого боргу не надходили.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 28.03.2019 ГУ ДФС у Львівській області було зареєстровано податкову заставу щодо майна боржника - Приватне акціонерне товариство «Аеробуд»).

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Статтею 90 Податкового кодексу України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Поряд з тим, ПрАТ «Аеробуд» є боржником у виконавчому провадженні № 64669562 по виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 у справі № 904/9217/17 про стягнення з ПрАТ «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» на користь ТОВ «Пері Україна» заборгованості, виконавче провадження по якому відкрито 01.03.2021.

Так, в межах ВП64669562 19.04.2021 приватним виконавцем були проведені електронні торги з продажу належного ПрАТ «Аеробуд» цілісного майнового комплексу, переможцем яких стало ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор».

Відповідно да абзацу 1 частини першої та частини другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, (далі - Порядок) організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів).

Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 Цивільного кодексу України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку)

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Таким чином, процедура реалізації майна на електронних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені електронні торги (подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення торгів з порушенням є підставою для визнання цих торгів недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №333/6292/20).

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зазначила, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обраний спосіб захисту не призведе до відновлення та захисту прав позивача, яке він має намір захисти в цьому судовому процесі, адже одне лише визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 19.04.2021 щодо продажу цілісного майнового комплексу будівель та споруд, без застосування жодних наслідків таких торгів, зокрема, оскарження акту про проведення електронних торгів, не надасть позивачу жодних прав на автоматичне погашення податкового боргу боржника.

Слід також зазначити, що з матеріалів даної справи вбачається, що позивач звертався до суду першої інстанції з додатковими поясненнями, відповідно до змісту яких позивач просив визнати електронні торги, які відбулись 19.04.2021 недійсними; визнати протокол № 535105 проведення електронних торгів від 19.04.2021 недійсним; визнати дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького І.М. під час здійснення виконавчого провадження № 64669562 протиправними; визнати протиправним акт про проведені електронні торги від 11.05.2021 у ВП № 64669562, затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М.; визнати дії та бездіяльність ПрАТ «Аеробуд» щодо сприяння погашення податкового боргу у виконавчому провадженні № 64669562, протиправними; після винесення рішення Господарським судом Львівської області у справі № 914/3707/21 на користь Головного управління ДПС у Львівській області, скасувати дії приватного нотаріуса Головач О.Р. щодо зміни права власності на цілісний майновий комплекс та скасувати свідоцтво від 14.05.2021 про посвідчення про належність ТзОВ «Жовківський Племптахорепродуктор» права власності майна.

Разом з тим суд першої інстанції ухвалою від 03.08.2022 відмовив в задоволенні вимог, заявлених у додаткових поясненнях позивача, вказавши, що предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру, що виключає можливість збільшення позовної заяви у спосіб заявлення нових (додаткових) вимог. Вказані висновки суду апелянтом не оскаржені, відтак колегія суддів переглядає рішення суду за результатом розгляду позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів, визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження та визнання протиправними дій приватного нотаріуса щодо зміни права власності на майно.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Щодо посилань скаржника на наявність податкового обтяження, яке на думку, позивача унеможливлювало проведення торгів в межах виконавчого провадження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

Наразі ні на момент реєстрації податкової застави, ні на час розгляду даної справи чинне законодавство не встановлювало та не встановлює для податкової застави вищого пріоритету по відношенню щодо процедури виконання рішення, яке було прийняте раніше та набрало законної сили.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до обставин справи позивач зареєстрував податкову заставу 28.03.2019, тобто після набрання законної сили рішенням суду у справі № 904/9217/17, адже наказ Господарського суду Дніпропетровської області видано ще 19.02.2018.

Окрім того, вартість податкової застави станом на час її реєстрації становила 473 682,18грн, а початкова вартість реалізації нерухомого майна на перших прилюдних торгах становила 1 439 400,00грн.

Також колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про неможливість виконання приватним виконавцем рішення суду у справі № 904/9217/17 з огляду на наступне.

Порядок застосування податкової застави податковими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586, передбачає, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою податкового органу, а також у разі, якщо податковий орган впродовж десяти днів з дня отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді про надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебувають лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди податкового органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть спрямовані в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. п. 1, 5 розділу V «Узгодження операцій із заставленим майном»). Вказані положенні передбачені також ст. 92 Податкового кодексу України.

Тобто, передбачені обмеження стосуються особи платника податків, а не приватного виконавця.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону.

Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» визначено юридичних осіб, майно яких примусово реалізовувати не можна.

Статтею 1 Закону встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

З матеріалів даної справи не вбачається, що ПрАТ «Аеробуд» підпадає під визначені ЗУ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» критерії щодо юридичних осіб, примусова реалізація майна яких заборонена законом.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання електронних торгів недійсними.

В частині позовних вимог, заявлених до визнання протиправними дій приватного виконавця Білецького І.М. під час здійснення виконавчого провадження № 64669562, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що така вимога не підлягає вирішенню господарським судом.

Так, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст. 14 ЗУ «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Водночас, ГУ ДПС не було стороною у справі №904/9217/17 та не було учасником виконавчого провадження № 64669562. Спір у формі заявленої позовної вимоги до приватного виконавця Білецького І.М. щодо оскарження його дій під час здійснення виконавчого провадження № 64669562, не виник із господарських відносин між сторонами спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи зазначене, дії приватного виконавця як суб`єкта владних повноважень позивач має оскаржувати в порядку адміністративного судочинства. Тому відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 231 ГПК України провадження в частині заявленої вимоги підлягає закриттю.

Також суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Головач Орислави Романівни щодо зміни 14.05.2021 права власності на цілісний майновий комплекс будівель та споруд, оскільки у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса, прийнятих або вчинених ним під час реалізації функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства приватного (майнового) права у відносинах з іншими особами, нотаріус має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а сама така справа - розглядатися залежно від суб`єктного складу її учасників за правилами ЦПК України чи ГПК України. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності (аналогічний висновок щодо суб`єктного складу учасників справи зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 14-233цс18, та у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 202/30/17).

Щодо доводів скаржника, що він звертався до суду першої інстанції з клопотанням щодо виключення приватного нотаріуса зі складу відповідачів та залучення його до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог, колегія суддів зазначає, що відповідно до протоколу судового засідання від 03.08.2022 заявлене клопотання про зміну процесуального статусу приватного нотаріуса з відповідача на третю особу представник позивача зняв з розгляду та не підтримував.

Доводи апелянта про те, що судовим рішенням у справі №904/9217/17 присуджено до стягнення з ПрАТ «Аеробуд» на користь ТОВ «Пері Україна» 1 115 489,72грн, водночас цілісний майновий комплекс продано на суму 8 578 824,00грн, і боржник не скористався своїм правом щодо перерахування різниці поступлених на рахунок виконавця коштів від електронних торгів, на погашення податкового боргу, колегія суддів також не приймає до уваги з огляду на предмет та підстави позову, оскільки ПрАТ «Аеробуд» не є відповідачем у даному спорі, вимоги щодо зобов`язання вказаного товариства до вчинення певних дій позивачем не заявлені.

Поряд з тим, відповідно до приписів ч. 5 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі №914/3707/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 16.11.2022(вх. суду від 16.11.2022 №01-05/2786/22) - залишити без задоволення.

2.Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі №914/3707/21 - залишити без змін.

3.Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5.Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 24.02.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець