Постанова

від 14.02.2023 по справі 914/1812/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. Справа №914/1812/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Водолій, м. Львів б/н від 09.12.2022 (Вх.ЗАГС 01-05/3053/22 від 09.12.2022)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2022 (повний текст складено 07.12.2022)

у справі №914/1812/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Водолій, м. Львів

до відповідача 1: Акціонерного товариства Онур Таахут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті (ONUR Taahhut Tasimacilik ve Ticaret Ltd. STI) (Turkey) в особі представництва Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті, м. Львів,

до відповідача 2: Приватне підприємство Альтернативна енергія, м. Львів

про відшкодування збитків в розмірі 59 753,00 грн

Короткий зміст позовних вимог, ухвали та додаткового рішення суду

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1812/18 за позовом ТОВ «Компанія «Водолій» до Акціонерного товариства «Онур Таахут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» (ONUR Taahhut Tasimacilik ve Ticaret Ltd. STI) (Turkey) в особі представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» та ПП «Альтернативна енергія» про відшкодування збитків в розмірі 59 753,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2022 позовні вимоги ТОВ «Компанія «Водолій» задоволено повністю.

09.11.2022 на адресу суду надійшла заява (Вх. № 3708/22) представника позивача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 800,00грн та понесені судові витрати у зв`язку з оплатою експертного дослідження в розмірі 4 952,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2022 у справі №914/1812/18 у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Водолій» про стягнення з ПП «Альтернативна енергія» судових витрат - відмовлено.

Додаткове рішення обгрунтоване тим, що матеріали справи не містять: 1) доказів звернення відповідача до суду із заявами про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи; 2) заяви про відшкодування судових витрат, зробленої до закінчення судових дебатів позивачем також зроблено не було.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ «Компанія «Водолій» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2022 у справі №914/1812/18 та стягнути з ПП «Альтернативна енергія» на користь ТОВ «Компанія «Водолій» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 800,00грн та понесені судові витрати у зв`язку із оплатою експертного дослідження в розмірі 4 952,00грн, посилаючись на те, що додаткове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що заява представника ТОВ «Компанія «Водолій» про вирішення питання про судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 22 800, 00грн та понесені судові витрати у зв`язку з оплатою експертного дослідження в розмірі 4 952,00 грн подані позивачем в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку. Судові дебати проведені у судовому засіданні 03.11.2022, під час яких представником ТОВ «Компанія «Водолій» заявлено усно про намір подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та у подальшому в строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, адвокатом подано заяву відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом з відповідними доказами.

На думку скаржника, висновки суду, що позивач до закінчення судових дебатів не звертався до суду із заявою щодо відшкодування витрат, а лише після ухвалення судового рішення подав суду докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу, не відповідають дійсності, суперечать матеріалам справи, а тому є безпідставні, оскільки процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Окрім того, жодна норма ГПК України не передбачає, що така заява повинна заявлятися у першій заяві по суті позовних вимог, а саме у позовній заяві.

Відтак, скаржник вважає, що сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Неподання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не позбавило ПП «Альтернативна енергія» можливості підготуватися до спростування витрат, які відповідач вважає необгрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат. Неподання представником ТОВ «Компанія «Водолій» попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не порушило принципи змагальності та рівності та не завадило іншим учасникам спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості) та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Також, скаржник вважає, що витрати, які понесла сторона на підготовку експертного висновку на її замовлення є судовими витратами в розумінні норм ГПК та підлягають відшкодуванню разом з іншими витратами. Висновки суду про те, що така експертиза не вплинула на результат вирішення спору, а тому витрати позивача на її проведення не були необхідними для правильного вирішення спору по суті, є помилковими.

Сторонами відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В..

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Водолій б/н від 09.12.2022 (Вх.ЗАГС 01-05/3053/22 від 09.12.2022) на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2023 у справі №914/1812/18 та апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом ТОВ «Компанія «Водолій» до Акціонерного товариства «Онур Таахут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» (ONUR Taahhut Tasimacilik ve Ticaret Ltd. STI) (Turkey) в особі представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» та ПП «Альтернативна енергія» про відшкодування збитків в розмірі 59 753,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2022 у справі №914/1812/18 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПП «Альтернативна енергія» на користь ТОВ «Компанія «Водолій» збитки в розмірі 59 753,00 грн та судовий збір в розмірі 2 462,00 грн; відмовлено у задоволенні позовних вимог до АТ «Онур Таахут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» в особі представництва Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті.

09.11.2022 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 800,00грн та понесені судові витрати у зв`язку з оплатою експертного дослідження в розмірі 4 952,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2022 у справі №914/1812/18 у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Водолій» про стягнення з ПП «Альтернативна енергія» судових витрат - відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судова колегія враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд звертає увагу, що застосування відповідних положень ст.124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Близький за змістом висновок застосування ч.2 ст.124 ГПК України, є послідовним та сталим і міститься у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 31.03.2021 у справі №916/2087/18 .

У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено наступний правовий висновок.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Статтею 15 ГПК України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Абзацом 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Отже, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється, у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 927/26/18, від 07.04.2020 у справі № 910/2022/19, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20).

З огляду на викладене, судова колегія погоджуєься із висновком суду першої інстанції, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками, зокрема, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).

Так, в силу ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 191 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, позивачем не подано в ході розгляду справи, до закінчення судових дебатів заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не надано жодних доказів щодо таких витрат, а лише після ухвалення судового рішення подано суду докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

У контексті можливості розподілу судових витрат, заявлених позивачем, важливо враховувати відсутність заяви про відшкодування таких витрат (яка б змістовно виражала намір позивача отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат за рахунок відповідачів, поданої до закінчення судових дебатів). Саме за відсутності висловлення відповідного наміру у суду немає обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №908/574/20).

Згідно з ч.ч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Зі змісту ч. 2 ст. 124 ГПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Отже, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що позивач мав подати до суду попередні (орієнтовні) розрахунки сум судових витрат, неподання такого розрахунку порушило принцип змагальності сторін.

З огляду на викладене, проаналізувавши дії скаржника у сукупності щодо обґрунтування вимоги про покладення витрат останнього на професійну правничу допомогу на відповідача -2, правомірним є висновок суду першої інстанції, що заява відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню. Матеріали справи не містять: 1) доказів звернення відповідача до суду із заявами про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи; 2) заяви про відшкодування судових витрат, зробленої до закінчення судових дебатів позивачем також зроблено не було.

Щодо стягнення витрат на експертне дослідження в розмірі 4 952,00 грн, оплата якого підтверджується квитанцією № 122 від 30.03.2018, судова колегія зазначає таке.

Згідно з ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2022 висновок будівельно-технічного експертного дослідження №7143 від 05.02.2018 визнаний недопустимим та неналежним доказом у справі. Експертиза була проведена на замовлення позивача і не призначалась судом, а її висновок не вплинув на результат вирішення спору у справі №914/1812/18, тобто витрати позивача на проведення експертизи не були необхідними для правильного вирішення даного спору по суті.

З огляду на те, що витрати на проведення експертизи були зумовлені виключно суб`єктивним ставленням самого позивача до їх необхідності і не були обов`язковими та/або неминучими у даній справі, правомірним є висносовк суду першої інстанції про відсутність підстав для покладення таких витрат на відповідача-2 у справі.

Щодо посилання скаржника на те, що витрати на правничу допомогу у розмірі 22 800, 00грн та понесені судові витрати у зв`язку з оплатою експертного дослідження в розмірі 4 952,00 грн подані позивачем в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, зокрема, посилання на те, що під час судових дебатів 03.11.2022 представником ТОВ «Компанія «Водолій» заявлено усно про намір подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та у подальшому в строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, адвокатом подано заяву відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом з відповідними доказами, судова колегія зазначає, що з матеріалів справи не вбачається факту заявлення позивачем в ході судових дебатів заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також, з огляду на вищенаведене, помилковим є посилання скаржника на те, що витрати, які понесла сторона на підготовку експертного висновку на її замовлення є судовими витратами в розумінні норм ГПК та підлягають відшкодуванню разом з іншими витратами, оскільки такий висновок експертизи визнано неналежним доказом у справі, в зв`язку з чим останній не вплинув на результат вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.1 ст.46, ст.42 сторони користуються рівними процесуальними правами, учасники справи, зокрема, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Львівської області у даній справі слід залишити без змін, апеляційну скаргу без адоволення.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2022 у справі №914/1812/18 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Водолій, м. Львів б/н від 09.12.2022 (Вх.ЗАГС 01-05/3053/22 від 09.12.2022) залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.