Постанова

від 27.02.2023 по справі 925/1257/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2023 р. Справа№ 925/1257/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 24.11.2022

у справі №925/1257/22 (суддя Скиба Г.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс"

про застосування заходів забезпечення позову від 17.11.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Бетон Плюс"</a>,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрторг Буд"</a>,

про стягнення 406 938,20 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Бетон Плюс"</a> звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрторг Буд"</a> з вимогами про стягнення грошових коштів у розмірі 406938,20 грн, перерахованих відповідачу в якості передоплати за поставку цегли керамічної М-100.

Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Бетон Плюс" подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просив суд на час розгляду справи накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Торг Буд" (20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Козачанська,26; код ЄДРПОУ 43772888), що знаходяться на рахунках Товариства у банківських установах (зокрема, але не виключено на банківських рахунок IBAN НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк") у межах суми позовних вимог 406938,20 грн.

Заява мотивована тим, що ухилення відповідача від виконання зобов`язань за усним договором з поставки товару (цегли рядової керамічної М-100) на суму здійсненої позивачем передоплати 406938,20 грн, а також від повернення указаної суми на вимогу позивача від 03.11.2022 на рахунок останнього вказує на наявність ризику унеможливлення в подальшому виконання судового рішення у цій справі у випадку задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко бетон Плюс"</a> від 17.11.2022 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" є безпідставною, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.

Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким заяву "Еко Бетон Плюс" про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування своєї скарги Товариство зазначало, що ухвала суду першої інстанції прийнята за обставин неправильного застосування норм процесуального права та не з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду про відсутність підстав для забезпечення позову не відповідають фактичним матеріалам справи.

Крім того заявник зазначав, що відповідач протягом тривалого часу ігноруючи положення укладеного усного договору та приписи чинного законодавства, не виконує взяті на себе зобов`язання та ухиляється від сплати коштів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" у справі №925/1257/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 витребувано матеріали оскарження з суду першої інстанції.

02.01.2022 матеріали оскарження № 925/1257/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, а саме надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

13.01.2023 на адресу суду від скаржника/апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги у справі №925/1257/22, позивач надав суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому, в обґрунтування свого клопотання апелянт зазначав, що позивач отримав ухвалу суду першої інстанції 02.12.2022, як доказ позивач надав суду ксерокопію конверту суду першої інстанції,у якому було направлено ухвалу суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22 задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №925/1257/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22. Розгляд справи призначено на 15.02.2023.

У судове засідання, яке відбулося 15.02.2023 учасники справи не з`явились, про дату судового засідання повідомлялись. Колегія суддів зазначає, що станом на дату винесення постанови від ТОВ "Центрторг Буд" відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови та судові накази.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ГПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому суд виходить з наступного.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Тобто предметом розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною першою статті 2 ГПК України установлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід ураховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо.

Апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що необхідністю вжиття заходів забезпечення позову є те, що відповідач протягом тривалого строку ігноруючи положення укладеного усного договору та приписи чинного законодавства не виконує взяті на себе зобов`язання та ухиляється від сплати коштів, а розмір коштів, які підлягають стягненню з Відповідача мають значний характер для Позивача в нинішніх реаліях.

Крім того, позивач зазначав, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, відносно Відповідача наявне рішення Господарського суду Черкаської області від 26.07.2022 у справі №925/403/22 про стягнення з ТОВ «ЦЕНТРТОРГ БУД» на користь ТОВ «Черкасиенергозбуд» грошових коштів у розмірі 260 253,36 грн. Зазначене підтверджує недобросовісність відповідача у відносинах з іншими контрагентами та характеризує його, як злісного неплатника та недобросовісного контрагента. Дана обставина підтверджується також наявним виконавчим провадженням №69931972 про стягнення з Відповідача грошових коштів в розмірі 260 253,36 грн.

Відтак, на переконання позивача, наявні обставини у своїй сукупності свідчать про недобросовісність, неналежне виконання своїх договірних зобов`язань, а також про нестабільний фінансово-економічний стан відповідача, що відповідно також підтверджує той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що посилання позивача про ухилення відповідача від положень укладеного між сторонами договору, не виконанням останнім взятих на себе зобов`язань та ухилення (за твердженням позивача) відповідачем від сплати коштів не є достовірно установленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду справи, а не заяви про забезпечення позову, адже є безпосереднім предметом позову. Крім того колегія суддів зазначає, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти має наслідком позбавлення особи права на вільне розпорядження власним майном/коштами, у зв`язку з чим для його застосування мають існувати реальні підтверджені відповідними доказами.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що фактично, заявник не навів обставин, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів особи.

З огляду на зазначене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" про забезпечення позову у справі № 925/1257/22.

Підсумовуючи вищеуказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс", наведені у апеляційній скарзі стосовного порушення Господарським судом Черкаської області норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час ухвалення постанови 15.02.2023 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 27.02.2023.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1257/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕкоБетон Плюс".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов