Ухвала

від 27.02.2023 по справі 910/10806/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"27" лютого 2023 р. Справа№ 910/10806/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Барсук М.А.

Гаврилюка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 (повний текст рішення підписано 03.02.2022)

у справі № 910/10806/21( суддя - Р.В.Бойко)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істеблішмент Компані"

До 1. Міністерства юстиції України

2. Приватного нотаріуса Малаховської Ірини Валентинівни

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

2. 2. Національного банку України

про скасування реєстраційного запису

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/10806/21 (повний текст підписано 03.02.2022) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Істеблішмент Компані" до Міністерства юстиції України та приватного нотаріуса Малаховської Ірини Валентинівни про скасування реєстраційного запису відмовити повністю. Судові витрати по оплаті судового збору за розгляд даного спору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Істеблішмент Компані".

Не погодившись з прийнятим рішенням, 02.02.2023 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/10806/21. Відстрочити сплату судового збору за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/10806/21. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/10806/21 змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення абзаців наступного змісту (з абзацу 5 сторінки 7 по абзац 3 сторінки 11 включно, абзац 8 сторінки 13, абзац 3 сторінки 14): «Перевіряючи згідно відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень такі доводи судом встановлено наступне…

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/10806/21 залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023 справу № 910/10806/21 передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді : Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 витребувано справу № 910/10806/21 у Господарського суду міста Києва.

20.02.2022 на адресу Північного апеляційного господарського сууд надійшла справа № 910/10806/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями від 21.02.2023, у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, справу № 910/10806/21 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О., судді - Гаврилюк О.М., Барсук М.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір".

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Проте скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас в апеляційній скарзі скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що законодавчо закріплене положення про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати можливе, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто, таке зменшення передбачене лише для фізичної особи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки наведений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік осіб є вичерпним, проте, заявник у даній справі не відноситься Законом до осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або відстрочити чи розстрочити сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Апелянтом за подання позовної заяви до суду першої інстанції сплачено судовий збір в сумі 3410 грн., тому за подання апеляційної скарги апелянту необхідно сплатити судовий судовий збір 150 % від суми, яка була сплачено за подання позовної заяви. (3410 грн*150/100) 5115 грн.

Скаржник в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення посилається на те, що повний текст постанови надійшов на поштову адресу апелянта 14.02.2022, проте, у зв`язку із веденням на території Україні воєнного стану та з 24.02.2022, який був неодноразово продовжений, скаржник був позбавлений можливості на звернення з відповідною апеляційною скаргою у встановлений процесуальний законодавством строк. Також скаржник посилається на ст. 254 ч. 1 ГПК України відповідно до якої учасники справи, особи які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення першої інстанції.

Однак колегія суддів зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання від 13.01.2022, представник апелянта був присутній в судовому засіданні 13.01.2022 та був обізнаний про оскаржуване рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що поновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Для поновлення строку подачі апеляційної скарги, при зверненні з відповідним клопотанням, заявнику необхідно обґрунтувати поважність пропуску строку з посиланням на конкретні обставини, які підтверджуються відповідними доказами.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для поновлення строку для звернення з відповідною апеляційною скаргою, викладені скаржником у апеляційній скарзі, є неповажними, а подання апеляційної скарги у встановлений чинними нормами ГПК України строк залежало виключно від волевиявлення самого скаржника.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/10806/21 - залишити без руху.

3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/10806/21 в розмірі 5115 грн. та обґрунтоване клопотання про поновлення строку.

4. Роз`яснити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

5. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді М.А. Барсук

О.М. Гаврилюк