Постанова

від 20.02.2023 по справі 910/21746/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2023 р. Справа№ 910/21746/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/21746/21 (суддя Плотницька Н.Б.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" про стягнення 35 587,83 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" про стягнення 35 587 грн 83 коп. за скид стічних вод без Умов на скид.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 01.11.2019 по 31.01.2021 відповідачем здійснювалось скидання стічних вод без одержання Умов на скид, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 35 587 грн 83 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/21746/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд, проаналізувавши правову природу санкції щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, дійшов висновку, що такий вид відповідальності є оперативно-господарською санкцією в силу притаманних їй особливостей, а умовами договору не передбачено такого виду відповідальності відповідача, як сплата в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, що унеможливлює застосування такої оперативно-господарської станції до відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неврахування місцевим господарським судом того, що як на момент укладення договору, так і станом на дату проведення нарахувань плати за скид стічних вод без Умов, у місцевих правилах був передбачений обов`язок щодо отримання абонентами дозволу (умов) на скид стічних вод та передбачена відповідальність за недотримання вказаної умови.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №910/21746/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/21746/21; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Державним комунальним об`єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світоч" (відповідач у справі, абонент за договором) 11.06.1997 було укладено договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення № 04487/5-14 (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого постачальник зобов`язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняття від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгосту України від 01.07.1994 №65.

Згідно з пунктом 6.2 договору у випадку прийняття органами виконавчої влади рішень щодо змін порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що всі питання, не передбачені цим договором регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

Відповідно до пункту 5.1. договору сторони узгодили, що цей договір укладається з 11.06.1997 по 11.06.1998 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (пункт 5.2 договору).

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" в проміжок часу з 01.11.2019 по 31.01.2021 здійснювало скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Шумського, 3 у м. Києві, що є порушенням пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва №1879, затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (Правила №1879), внаслідок чого у відповідача виник обов`язок сплатити в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності умов на скид в загальному розмірі 35 587 грн 83 коп.

Відповідно до списку згрупованих поштових відправлень №1144 від 18.03.2021 та фіскальному чеку № 000128941 00209 від 18.03.2021, позивачем на адресу відповідача направлено лист-попередження від 25.02.2021 та рахунок №15/ВУ-Ф-09/444-01-2021 від 25.02.2021 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод.

У зв`язку з нездійсненням відповідачем добровільної сплати господарської санкції за порушення правил скидання стічних вод у систему каналізації міста Києва, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 35 587 грн 83 коп.

Згідно зі ст. ст. 626, 627, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879, останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

За п. 1.5 Правил № 1879 Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Правил № 1879 водоканал зобов`язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право надавати абонентам Умови на скид згідно з цими правилами.

Відповідно до п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

У відповідності до положень п. 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п. 8.1 Правил № 1879).

Відповідно до п. 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Згідно з п. 7.10 Правил № 1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною першою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Як правильно враховано місцевим господарським судом, передбачені Правилами №1879 санкції щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид, є оперативно-господарською санкцією в силу притаманних їй особливостей.

Статтею 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Виходячи з аналізу положень статті 237 ГК України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (подібна за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 20.10.2020 у справі №905/267/19, від 15.10.2019 у справі №905/2319/17 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, умовами договору не передбачено такого виду відповідальності відповідача, як сплата в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов.

Враховуючи, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності у вигляді 5-кратного розміру плати за водопостачання, вказане унеможливлює застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача.

При цьому, доводи апелянта те, що у місцевих правилах передбачена відповідальність за недотримання абонентом обов`язку щодо отримання дозволу (умов) на скид стічних вод, жодним чином не нівелюють висновків суду про можливість застосування лише тих оперативно-господарських санкцій, які передбачено договором.

З огляду на викладене вмотивованим є висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача плати в п`ятикратному розмірі тарифу за скидання стічних вод без Умов на скид, а відтак правомірною є відмова в задоволенні заявленого у справі позову.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/21746/21 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/21746/21.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 20.02.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко