ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2023м. ДніпроСправа № 904/2699/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТ", м. Дніпро
до відповідачів:
1. Дніпровської міської ради, м. Дніпро
2. Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання зобов`язання вчинити певні дії
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Головаха К.К.
Представники:
від позивача: Амбразевич О.С.;
від відповідача-1: Мернова О.О.;
від відповідача-2: Мернова О.О.
ПРОЦЕДУРА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 05.09.2022 позовну заяву залишено без руху.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТ" 14.09.2022 подало до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.10.2022.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТ" 21.09.2022 подало до суду заяву про доповнення підстав позову.
Дніпровська міська рада 04.10.2022 надала до суду відзив на позовну заяву.
Підготовче засідання відкладалось ухвалою суду від 17.10.2022 - на 14.11.2022, ухвалою суду від 14.11.2022 - на 12.12.2022, ухвалою суду від 12.12.2022 - на 17.01.2023.
Учасники справи подали письмові пояснення: позивач - 18.11.2022 та 07.12.2022; відповідач1 - 09.12.2022 та 09.01.2023.
Ухвалою суду від 17.01.2023закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 13.02.2022, за наслідком якого протокольною ухвалою суду від 13.02.2023 оголошувалась перерва до 15.02.2023.
В ході судового засідання 15.02.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 15.02.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача, викладена у позовній заяві (арк. с. 1-12)
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Дніпровською міською радою 26.05.2021 прийнято рішення № 223/7 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ"" (далі - рішення № 223/7, оскаржуване рішення), яким в односторонньому порядку розірвано договір оренди землі № 166 від 11.06.2014.
На думку позивача, дії відповідача-1 та прийняте за їх результатами рішення № 223/7 не відповідають засадам добросовісності, послідовності та передбачуваності, оскільки таких прав та повноважень в органу місцевого самоврядування жодною нормою права не передбачено, внаслідок чого це рішення є незаконним.
Позивач наголошує на тому, що така поведінка, дії та рішення відповідача-1 суперечать його попередній поведінці з огляду на досягнення між ним і позивачем згоди з усіх істотних умов договору оренди землі № 1663від 11.06.2014 на момент його укладення, у тому числі щодо терміну дії договору, цілі/мети цього договору, отримання орендної плати за користування земельною ділянкою, відсутності будь-яких змін у правовідносинах сторін за цим договором.
Тому ТОВ "МОСТ" розумно покладалося (розраховувало) на виконання Дніпровською міською радою як орендодавцем умов договору та користування орендованим майном відповідно до умов договору, тобто очікувало на стабільність та незмінність його майнового стану за таких умов.
Крім того, позивач вважає, що у державного реєстратора департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської О.В. не було правових підстав для внесення 10.09.2021до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ "МОСТ" за договором оренди землі № 1663 від 11.06.014, на підставі оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021, оскільки це не передбачено жодним джерелом права.
Позиція позивача, викладена у заяві про доповнення підстав позову (арк. с. 102-106)
У доповнення підстав позову позивач зазначає, що протягом всього часу оренди на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:02:197:0099, що розташована за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 54 (Шевченківський (колишня назва - Бабушкінський) район), ТОВ "МОСТ" було здійснено комплекс робіт, пов`язаних з облаштуванням та здійсненням реконструкції існуючої будівлі та початком будівельних робіт з будівництва об`єкту. Зокрема: розроблено проект реконструкції, який погоджено в установленому законодавством порядку; отримано дозвіл на початок виконання будівельних робіт та технічні умови на проєктування і будівництво інженерних мереж водо-, тепло-, енерго- і газопостачання та водовідведення; фактичне будівництво та улаштування цих інженерних мереж та комунікацій до орендованої земельної ділянки; демонтовано існуючу будівлю та на цьому місці улаштовано котлован та буро-набивні палі захисту; частково облаштовано капітальну і тимчасову огорожу об`єкту будівництва та орендованої земельної ділянки, а також її охорону.
Внаслідок запровадження на території України карантин у зв`язку з пандемією на інфекційну хворобу COVID-19, який неодноразово було продовжено та діє до цього час, фактично було заблоковано здійснення господарської діяльності ТОВ "МОСТ", що у свою чергу унеможливлювало проведення будівельних робіт з будівництва об`єкту орендованій земельній ділянці, у тому числі через брак коштів.
У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні внаслідок військової агресії з боку РФ, ТОВ "МОСТ" більше півроку взагалі не здійснювало будь-якої діяльності.
При цьому, весь цей час, незважаючи на скрутне фінансово-матеріальне становище, зумовлене вищевказаними обставинами, позивач як належний орендар землі вишукував гроші для сплати орендної плати за орендовану земельну ділянку та сплачував орендну плату за землю ще й за період, коли договір оренди землі вже був розірваний відповідачем в односторонньому порядку на підставі оскаржуваного рішення.
Позиція відповідача-1, викладена у відзиві на позовну заяву (арк. с. 107-111)
Відповідач-1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, зважаючи на наступні обставини.
Укладаючи 11.06.2014 договори оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом. Пунктом 37 вищевказаного договору оренди землі передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.
Тож, оскільки умовами спірного договору оренди землі передбачено право Дніпровської міської ради розірвати в односторонньому порядку договір оренди належної їй земельної ділянки, відповідач-1, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 16.05.2018 у справі № 420/504/16-ц та від 01.07.2021 у справі № 659/569/19вважає, що розірвання цього договору оренди землі в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору, а отже є обґрунтованим.
Також відповідач-1 зауважує, що дозвіл на виконання будівельних робіт є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт. Однак позивачем з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт ще у 2008 році до теперішнього часу будь-яких дій щодо початку виконання будівельних робіт здійснено не було.
Вказані обставини, на думку відповідача-1, свідчать про те, що право землекористування позивача припинилось автоматично, в силу положень закону, зокрема статті 416 Цивільного кодексу України та статті 102-1 Земельного кодексу України, який за цих умов не вимагає підтвердження припинення такого права за окремим судовим рішенням. Тому відповідач-1 із посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17 вважає, що оскаржуване рішення не порушує прав позивача, оскільки не є самостійною правовою підставою припинення землекористування.
Крім того, відповідач-1 вважає необґрунтованим посилання позивача у заяві про доповнення підстав позову на запровадження на території України карантину у зв`язку із пандемією СOVID-19 та введенням воєнного стану в Україні, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт було отримано у 2008 році, договір оренди землі було укладено ще у 2014 році, тобто позивач мав змогу на протязі шести років до початку пандемії використовувати земельну ділянку та здійснювати будівництво.
Позиція позивача, викладена у поясненнях від 14.11.2022 та від 05.12.2022 (арк. с. 158-162; 172-174)
Щодо посилання відповідача-1 у відзиві на ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України, 31 Закону України "Про оренду землі", п. 37 договору оренди землі та на постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 420/504/16 і від 01.07.2021 у справі № 659/569/19 від 01.07.2021 в обґрунтування правомірності своїх дій щодо одностороннього розірвання договору оренди землі від 11.06.2014.
Позивач зазначає, що аналіз статей 525, 651 Цивільного кодексу України та статті 31 Закону України "Про оренду землі" свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору. Пунктом 37 укладеного договору оренди землі сторони визначили, що орендодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку.
Статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи положення вищенаведених норм права, позивач вважає, що розірвання договору може відбутися або за домовленістю між сторонами, або, у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу про розірвання договору, за рішенням суду.
У справі, що розглядається, Дніпровська міська рада ніяких заяв (повідомлень) про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку ТОВ "МОСТ" не направляла, з позовом про розірвання договору до суду не зверталась.
Посилання відповідача-1 на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 420/504/16 та від 01.07.2021 у справі № 659/569/19 позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки правовідносини в указаних справах та в цій справі не є подібними.
Щодо посилань відповідача-1 у відзиві на ст. 416 Цивільного кодексу України та ст. 102-1 Земельного кодексу України та на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, позивач пояснює наступне.
Стаття Цивільного кодексу України та стаття 102-1 Земельного кодексу України не вказують момент, з якого необхідно обраховувати початок спливу трирічного строку невикористання земельної ділянки для забудови. Не зазначає і відповідач-1, з якого моменту він обліковую початок спливу трирічного строку невикористання земельної ділянки для забудови та які конкретно документи і ким складені підтверджують початок спливу даного строку.
Крім того, вказані норми права регулюють підстави припинення договору суперфіцію (користування земельною ділянкою, яка надана іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель). Натомість сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, що не оспорюється відповідачем-1.
Посилання відповідача-1 на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/5953/17, на думку позивача, також є безпідставними, оскільки в указаній справі право землекористування позивача припинилось автоматично в силу закону, а в даній справі - право оренди припинено внаслідок розірвання цього договору в односторонньому порядку орендодавцем (відповідачем-1) на підставі прийнятого ним оскаржуваного рішення міської ради.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідача-1, на переконання позивача, порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ "МОСТ", оскільки є окремою самостійною правовою підставою припинення права землекористування, яка має бути реалізована в судовому порядку.
У спростування доводів та аргументів відповідача-1, наведених у відзиві, щодо правомірності розірвання договору оренди земельної ділянки в зв`язку з невикористанням позивачем земельної ділянки позивач посилається на укладені ним із третіми особами договори підряду на виконання робіт з підготовки земельної ділянки: № 126/2015 від 01.10.2015, № 05/10/17 від 05.10.2017, № 03/06/19 від 03.6.2019, № 23/10/2020 від 23.10.2020 з доданими до них актами виконаних робіт, які додані позивачем до пояснень.
Позиція відповідача-1, викладена у додаткових поясненнях, поданих до суду 09.12.2022, та поясненнях, поданих до суду 09.01.2023 (арк. с. 187 - 192; 201-202)
Щодо посилання позивача на те, що Дніпровська міська рада ніяких повідомлень про розірвання договору оренди землі на адресу ТОВ "МОСТ" не направляла відповідач-1повідомив, що на адресу позивача було направлено лист департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 28.05.2019 № 6/11-96, де було викладено прохання вжити заходи, спрямовані на усунення порушень, викладених у цьому ж листі, про що повідомити департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради та зазначено, що у разі ігнорування зазначеного листа міською радою буде ініційовано розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.
Але, за твердженням відповідача-1, жодної реакції на цей лист не було, як було і проігноровано інші вимоги щодо усунення порушень чинного законодавства, які було направлено на адресу позивача у зв`язку із численним зверненнями мешканців навколишніх будинків.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що договором оренди землі прямо передбачено можливість його розірвання в односторонньому порядку, відповідач-1 вважає безпідставним посилання позивача на статтю 188 Господарського кодексу України, оскільки цією статтею врегульовано механізм розірвання договору у разі неможливості розірвати його в односторонньому порядку.
З цих же підстав відповідач-1 вважає є хибним і твердження позивача про те, що посилання Дніпровської міської ради на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 420/504/16-ц та від 01.07.2021 у справі № 659/569/19, є нібито безпідставним та необґрунтованим.
Щодо тверджень позивача на те, що між ним та міською радою було укладено договір оренди землі, а не договір суперфіцію, відповідач-1 вказує, що поняття "договір оренди земельної ділянки наданої у користування для будівництва" та "договір суперфіцію" є тотожними.
Тобто, договір оренди землі є підставою для права користування земельною ділянкою, а отже відповідач-1 вважає незрозумілим твердження позивача стосовно того, що ст. 416 Цивільного кодексу України та ст. 102-1 Земельного кодексу України визначають підстави саме припинення права користування земельного ділянкою для забудови, а не його розірвання.
Відповідач-1 зазначає, що за змістом вищевказаних норм право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі, зокрема, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. І саме це, за його твердженням, стало однією з підстав прийняття міською радою рішення про розірвання договору оренди землі.
Крім цього, підставою для прийняття такого рішення стало і недотримання позивачем вимог п. 17 Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами).
Відповідач-1 вказує, що занедбаний стан земельної ділянки було зафіксовано спеціалістами департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради. Більш того, департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради було направлено лист керівнику ТОВ "МОСТ" від 28.05.2019 № 6/11-96 з проханням вжити заходів щодо прибирання і благоустрою земельної ділянки, переданої в оренду. Але жодної реакції зі сторони орендаря не було. Таким чином, на думку відповідача-1, вбачається, що позивачем протягом тривалого часу порушувались Правила благоустрою території міста Дніпра.
Щодо доказів позивача у підтвердження виконання підготовчих робіт на орендованій земельній ділянці відповідач-1 зазначає, що за змістом наданих договорів від 03.06.2019 та від 23.10.2020 вбачається нібито проведення протягом 2015-2020 років одних і тих самих робіт (навантаження та перевезення сміття, звалювання з корінням дерев м`яких поряд та чагарників, вирізка порослі, ремонт частини бетонної огорожі). Натомість, як вказує відповідач-1, позивачем не надано жодного доказу вжиття заходів, спрямованих на отримання навіть дозвільного документу на виконання підготовчих/будівельних робіт з моменту укладення договору землі у 2014 році.
Крім того, відповідач-1 із посиланням на ст. 80 Господарського процесуального кодексу України заперечує проти прийняття до розгляду цих доказів з огляду на їх подання поза встановленими строками.
Позиція відповідача-2
Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання зав по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Дніпропетровською міською радою, правонаступником якої є Дніпровська міська рада (далі - орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТ" (далі - орендар, позивач) 11.06.2014укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. та зареєстровано в реєстрі за № 1663 (далі - договір № 1663, договір - а.с. 13-16).
За умовами пункту 1 цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для завершення будівництва будівлі оздоровчого комплексу (з реконструкцією одноповерхового офісу), яка знаходиться за адресою: по Запорізькому шосе, 54 (Бабушкінський район).
Підставою для укладання даного договору земельної ділянки є рішення
міської ради від 12.03.2014 № 126/49 (п. 1.1 договору).
Відповідно до пункту 2 договору № 1663 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1543 га (п. 2 договору).
Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України (цільове призначення земельної ділянки): 03. Землі житлової та громадської забудови (земля, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів) інших об`єктів загального користування) (пп. 2.2, 16. договору).
Код КВЦПЗ: 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) (п. 2.3 договору).
У пунктах 2.4, 15 договору визначене функціональне використання, відповідно до якого земельна ділянка передається в оренду: для завершення будівництва будівлі оздоровчого комплексу (з реконструкцією одноповерхового офісу) (п. 2.4 договору).
Кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 (п. 2.5 договору).
Згідно з пунктом 3 договору № 1663 на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: на земельній ділянці розташовані було-набивні палі захисту котловану; котлован, а також інші об`єкти інфраструктури, доступ до земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огороджена залізобетонною огорожею; на земельній ділянці існують земельні насадження.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору (п. 5 договору).
Згідно з пунктом 8 договору № 1663 цей договір укладено на п`ятнадцять років.
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п. 18 договору).
Самоврядний контроль за належним використанням земельної ділянки, що передається за цим договором, відповідно до її цільового призначення, умов цього договору та вимог чинного законодавства здійснюється районною у місті радою та її виконавчими органами згідно з повноваженнями, визначеними міською радою (п. 19.4 договору).
До державної реєстрації прав на земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:02:197:0099) приступати до її використання забороняється (п. 19.5 договору).
Згідно з пунктом 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Передбаченому пунктом 29 договору обов`язку орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, кореспондує право орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (п. 30 договору).
До обов`язків орендаря за змістом пункту 31 договору належать, зокрема, наступні:
приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
- виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного ті іншого природоохоронного призначення;
- у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
Пунктом 35 договору № 1663 визначено, що його дія припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - ліквідації юридичної особи-орендаря; - інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 36 договору № 1663 дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (п. 37 договору).
За умовами пункту 41 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
На виконання умов договору № 1663 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:197:0099, загальною площею 0,1543 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, по Запорізькому шосе, 54, про що складено акт приймання-передачі від 11.06.2014 (а.с. 17).
На момент передачі земельної ділянки в оренду її нормативно-грошова оцінка складала 521144,74 грн, що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2014 № 03/07-090/1061, виданим управлінням Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області. (а.с. 19).
Розмір орендної плати відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 11.06.2014, що є невід`ємною частиною договору № 1663, становить 15634,34 грн (а.с. 18).
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 22865414 від 11.06.2014 (а.с. 24) за Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТ" на підставі на підставі договору оренди землі № 1663 від 11.06.2014 було зареєстроване право оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 1210100000:02:197:0099, загальною площею 0,1543 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, Запорізьке шосе, 54(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 81621212101, номер запису про інше речове право - 5975020), строком дії 15 років. Підставою внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 13692659 від 11.06.2014.
Зі змісту Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 22865414 від 11.06.2014 також вбачається, що на момент реєстрації за позивачем права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 на ній розташовані: буро-набивні палі захисту котловану; котлован, а також інші об`єкти інфраструктури; доступ до земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огороджена залізобетонною огорожею; на земельній ділянці існують зелені насадження.
Наведене також підтверджується відомостями, зазначеними в акті обстеження земельної ділянки № 4/17-0414 від 30.04.2014, складеному повноважними представниками міської ради, та доданими до нього фотознімками (а.с. 20-23), дозволом на виконання будівельних робіт за № 284/01-08 від 22.08.2008, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (а.с. 47), технічним паспортом на громадський будинок літ. А1- адміністративна будівля (інвентаризаційна справа № 1426-Б, кв.605а), виготовленим КП Дніпропетровське Міжміське бюро технічної інвентаризації (а.с. 48).
Позивач стверджує, що з метою, вказаною в договорі ТОВ "МОСТ" здійснювало комплекс заходів, пов`язаних із будівництвом будівлі оздоровчого комплексу з реконструкції одноповерхового офісу, а саме: замовило і отримало проекту документацію на реконструкцію будівлі; отримало погодження розробленої документації в установленому порядку і дозвіл на виконання будівельних робіт; здійснило демонтаж будівлі; улаштування котловану, буро-набивних паль захисту, відповідних конструкцій та огорожі цієї ділянки, а також весь час своєчасно сплачувало орендну плату за землю в повному розмірі.
Протягом 2015-2020 років на орендованій земельній ділянці за замовлення позивача проводились підготовчі роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами підряду, укладеними ТОВ "МОСТ" та третіми особами, зокрема:
- договором № 126/2015 від 01.10.2015 (підрядник - ТОВ "Ековуд-ХХІ") на виконання робіт з розчистки території (вирізки порослі), навантаження сміття та супутні роботи та доданим до нього актом приймання виконаних робіт (а.с. 175-179);
- договором № 05/10/17 від 05.10.2017 (підрядник - ТОВ "Ековуд-ХХІ") на виконання робіт з розчистки території (вирізки порослі), навантаження сміття та супутні роботи та доданим до нього актом приймання виконаних робіт від 31.10.2017(а.с. 180-184);
- договором підряду № 03/06/2019 від 03.06.2019 (підрядник - ТОВ "ІстТаерс") на виконання будівельно-монтажних робіт з: навантаження та перевезення сміття; звалювання з коренями дерев м`яких порід та чагарників, корчування; ремонту частини бетонної огорожі з використанням автокрану; встановлення металевих воріт в існуючий отвір, та доданим до нього актом виконаних робіт від 21.06.2019 (а.с. 163-166);
- договором підряду № 23/10/20 від 23.10.2020(підрядник - ТОВ "ІстТаерс") на виконання будівельно-монтажних робіт з: навантаження та перевезення сміття; звалювання з коренями дерев м`яких порід та чагарників, корчування; улаштування полімерцементної гідроізоляції паль із застосуванням матеріалів замовника для захисту конструкцій від періодичного/постійного зволоження, та доданим до нього актом виконаних робіт від 21.06.2019 (а.с. 167-170).
У матеріалах справи міститься лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019, адресований директору ТОВ "МОСТ", за змістом якого: під час здійснення моніторингу землекористування міста встановлено, що станом дату оформлення листа будівельні роботи на переданій в оренду земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 не здійснюються; за даними офіційного порталу Державної фіскальної служби України платник податків ТОВ "МОСТ" станом на 28.05.2019 має податковий борг; у Департаменті по роботі з активами Дніпровської міської ради відсутні відомості щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови вказаної вище земельної ділянки.
У листі № 6/11-96 від 28.05.2019 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради зазначає, що відповідно до п. 36 договору оренди землі № 5975020 дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Враховуючи наведене та у зв`язку із численними зверненнями мешканців будинків, які межують із земельною ділянкою, щодо правового статусу земельної ділянки, умов її використання, зокрема недотримання санітарного стану, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради просив розглянути зазначений лист, вжити заходи щодо погашення податкового боргу, прибирання і благоустрою переданої території та надати пояснення щодо невиконання умов договору оренди землі № 5975020 від 11.06.2014.
Про результати розгляду листа Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради просив повідомити його у встановлений законодавством строк та зазначив, що у разі ігнорування цього листа міською радою буде ініційовано розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку (п. 37 договору оренди землі № 5975020).
Доказів направлення листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019 на адресу ТОВ "МОСТ" матеріали справи не містять.
Зі змісту листа Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради № 4/4-800 від 20.11.2020, адресованого в.о. директора Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Духневичу О.С. вбачається, що Департаментом екологічної політики Дніпровської міської ради було розглянуто звернення гр. ОСОБА_1 щодо незадовільного стану території у районі буд. №№ 48-56 по Запорізькому шосе; спеціалістами даного департаменту здійснено виїзд за визначеною адресою.
Під час проведення візуального огляду встановлено, що територія, яка знаходиться у районі буд. №№ 48-56 по Запорізькому шосе знаходиться у занедбаному санітарному стані внаслідок засмічення побутовими відходами. Прилегла до ділянки територія знаходиться у належному стані. Огорожа не перешкоджає проникненню туди сторонніх осіб внаслідок наявності значних пошкоджень та її відсутності на певних проміжках. На час огляду будь-які будівельні роботи не здійснювалися, техніка та будь-які особи відсутні.
В подальшому Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ" (далі - рішення № 223/7 від 26.05.2021, оскаржуване рішення).
З тексту рішення № 223/7 від 26.05.2021 вбачається, що, з урахуванням листа департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 23.04.2021 № Г-549/2, листа інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 09.04.2021, № Г-31/1-1/09/21, акту обстеження земельної ділянки від 22.04.2021 № 7/4-0421, у зв`язку з невиконанням зобов`язань, викладених у договорі оренди землі, недотриманням ТОВ "МОСТ" вимог п. 17 Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами), та невикористанням земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, на підставі ст.ст. 32, 33 Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування", міська рада вирішила:
- розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі стосовно земельної ділянки, площею, 0,1543 га (кадастровий номер 1210100000:02:197:0099), по шосе Запорізькому, 54 від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТ", код ЄДРПОУ 32403649 (п. 1);
- вважати земельну ділянку, площею 0,1543 га (кадастровий номер 1210100000:02:197:0099), по шосе Запорізькому, 54 такою, що повернута територіальній громаді м. Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, без укладання акта приймання-передачі цієї земельної ділянки (п. 2);
- договір оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М. Є., зареєстрований в реєстрі за № 1663, визнані таким, що припинився з моменту внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі цього рішення міської ради (п. 3);
- зобов`язати ТОВ "МОСТ" привести земельну ділянку (п. 2 цього рішення) у належний санітарний стан (п. 3);
- доручити: відповідним установам організувати виконання робіт із внесення необхідних змін до земельно-кадастрової та містобудівної документації в установленому чинним законодавством порядку (п. 5.1); департаменту по роботі з активами Дніпровської міської інформувати ТОВ "МОСТ" про прийняття міською радою цього рішення шляхом направлення копії цього рішення (п. 5.2).
- контроль за виконанням рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради і голову постійної комісії ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин (п. 6) (а. с. 75).
Докази направлення рішення № 223/7 від 26.05.2021 на адресу позивача у матеріалах справи відсутні.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майна щодо об`єктів нерухомого майна право оренди ТОВ "МОСТ" на земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:197:0099, площею 0,1543 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), Запорізьке шосе, земельна ділянка 54; цільове призначення: землі житлової та громадської забудови, зареєстроване 11.06.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є., індексний номер рішення: 13692659, було припинено 10.09.2021 на підставі рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021. Відомості про припинення права оренди внесено до Реєстру державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринською Оленою Вячеславівною 16.09.2021, індексний номер рішення: 60407599 (інформаційна довідка 307999846 від 22.08.2022 - а. с. 76-77).
Позивач стверджує, що на початку липня 2022 року керівник ТОВ "МОСТ", перебуваючи в державній податковій інспекції отримав непідтверджену жодними документами інформацію про нібито розірвання (припинення) Дніпровською міською радою в односторонньому порядку укладеного ними договору оренди землі № 1663 від 11.06.2014.
Наведене зумовило звернення ТОВ "МОСТ" до адвоката Абрамова Дениса Вячеславовича за юридичною допомогою, про що було укладено відповідний договір №010722 від 01.07.2022.
На виконання своїх повноважень, адвокат Абрамов Д.В., діючи в інтересах позивача, у відповідності до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 13.07.2022 письмово звернувся до міського голови Філатова Б.А., директора департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Мовшина Д.І., директора департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Пономарьова А.С. та головного управління ДПС у Дніпропетровській області з адвокатськими запитами. У цих запитах адвокат просив надати інформацію та документи стосовно дії договору оренди землі № 1663 від 11.06.2014, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "МОСТ" і посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є., державну реєстрацію якого проведено цим нотаріусом, про що зроблено запис в реєстрі за номером іншого речового права 5975020 від 11.06.2014 (а.с. 61-64, 67-68, 71-72).
На вказані адвокатські запити на початку серпня 2022 року надійшли відповіді наступного змісту.
Так, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради у листі № 8/7-927 25.07.2022 (який надійшов поштою 08.08.2022), зазначив, що зважаючи на те, що відповіді на питання у адвокатському запиті, потребують збір та обробку значного обсягу інформації та враховуючи п. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк розгляду запиту продовжено до 20 робочих днів (а. с. 65).
Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради листом № 5/5-97 від 05.08.2022 (який вручено адресату 08.08.2022) відмовив у наданні запитуваної інформації та документів, посилаючись на ч.2 ст.17, ч. 3 ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а. с. 69).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в листі № 38980/6/04-36-04-07-18 від 19.07.2022 (який надійшов поштою 12.08.2022) повідомило, що у користуванні ТОВ "МОСТ" на підставі договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація 11.06.2014 №5975020) терміном до 11.06.2029, перебувала земельна ділянка 0,1543 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, по Запорізькому шосе, 54 (кадастровий номер 1210100000:02:197:0099). Згідно інформації Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на підставі рішення ДМР від 26.05.2021 № 223/7 інше речове право з 10.09.2021 припинено. При цьому, Орендарем за вказаний період сплачено до бюджету орендну плату в розмірі 24490,00 гривень. Станом на 19.07.2022 існує податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою самостійно нарахованої суми податкового зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2022 рік № 9199945 від 08.02.2022 по терміну сплати 30.06.2022 (а.с. 13).
Головою Дніпровської міської ради Філатовим Б.А. та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради інформації та документів, запитуваних адвокатом позивача, не надано.
Зважаючи на не надання міським головою і виконавчими органами Дніпровської міської ради інформації та документів, які просив надати у своїх запитах адвокат Абрамов Д.В. для виконання своїх повноважень, 22.08.2022 директор ТОВ "МОСТ" звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Римської А.В. із заявою реєстраційний номер 52146780 про отримання відомостей відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:197:009 з відповідних Державних реєстрів, за результатом опрацювання якої позивачем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №307999846 від 22.08.2022 з відомостями щодо державної реєстрації припинення права оренди ТОВ "МОСТ" на земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:197:0099, площею 0,1543 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), Запорізьке шосе, земельна ділянка 54.
Позивач вважає рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ" незаконним та таким, що підлягає скасуванню, зі скасуванням прийнятого державним реєстратором Одринською О.В. рішення про державну реєстрацію речових прав індексний номер рішення 60407599 від 16.09.2021, яким припинено право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:197:0099, і відновлення становища, яке існувало до порушення прав ТОВ "МОСТ", шляхом поновлення договору оренди землі № 1663від 11.06.2014, з огляду на таке.
Відповідач-1 проти заявленого позову заперечує, у зв`язку з чим і виник спір.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Предмет доказування у даній справі, з урахуванням предмета спору, зокрема становлять обставини, пов`язані з відповідністю актам цивільного законодавства рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021 та наявністю або відсутністю факту порушення цим рішенням цивільних прав або інтересів позивача.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, слід виходити з його ефективності, тобто відповідності такого способу захисту змісту порушеного права, характеру правопорушення та можливості забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи зі змісту позову, позивач вважає порушеними оскаржуваним рішенням свої права та інтереси щодо реалізації права користування земельною ділянкою, наданою йому в оренду на підставі укладеного з відповідачем-1 договору оренди землі № 1663 від 11.06.2014.
При цьому, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16.01.2019 у справі № 361/2562/16-а (провадження № 11-1179апп18), згідно з якою спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів, підлягають розгляду адміністративними судами. Однак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
Оскільки внаслідок прийняття відповідачем-1оскаржуваного рішення у позивача припинилось речове право (користування в порядку оренди) на земельну ділянку, про поновлення якого позивач також просить у позові, даний спір стосується приватноправових відносин, і, враховуючи суб`єктний склад сторін, підлягає розгляду порядку господарського судочинства.
Спір у даній справі виник із правовідносин, пов`язаних з орендою землі, що регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
За змістом частини першої статті 627 цивільного кодексу України сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтями 4, 5 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом; орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України "Про оренду землі"). У відповідності до вимог статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі (до яких належать і земельні ділянки), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, при цьому орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Орендар, у свою чергу, має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Аналогічні права та обов`язки сторін договору оренди землі містяться в умовах договору № 1663 від 11.06.2014.
Згідно зі статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями". Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" визначає порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
За змістом наведених норм статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що припинення договору має місце за закінченням строку, на який його було укладено, або у зв`язку з настанням певних об`єктивних обставин, що унеможливлюють подальше виконання сторонами (або однією із сторін) своїх зобов`язань за договором.
В той час як розірвання договору є формою його дострокового припинення, яка може відбуватись за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін з визначених законом підстав за рішенням суду, або в односторонньому порядку, якщо це передбачено законом або договором.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з частинами другою, третьою статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Отже, за загальним правилом зміна та розірвання цивільних і господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договору, що відповідає положенням статті 598 Цивільного кодексу України (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №922/3249/18).
За приписом статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
У пункту 36 договору № 1663 сторонами погоджено, що дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Врахувавши встановлену законом свободу договору, сторони у пункті 37 договору допустили можливість розірвання договору в односторонньому порядку, однак задекларована у статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору не є абсолютною, що неодноразово відзначалось Верховним Судом у численних постановах. При цьому сторони не погодили ані підстав, ані порядку припинення договору у формі позасудового розірвання договору в односторонньому порядку, що не відповідає іншим основним засадам цивільного законодавства, таким як розумність, добросовісність та справедливість, оскільки таке викладення умови договору не передбачає її прозорості та зумовлює нерівність сторін у взаємовідносинах.
З огляду наведене, відсутні підстави для висновку про те, що сторонами у договорі було погоджено можливість розірвання договору в односторонньому позасудовому порядку. Тож, орендодавець (відповідач-1) як сторона договору, яка вважала за необхідне розірвати договір, повинен був дотриматись передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України порядку і надіслати пропозиції про це другій стороні за договором або звернутись безпосередньо до суду з вимогою про розірвання договору за наявності підстав, передбачених статтею 32 Закону України "Про оренду землі" (невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору та ін.) та/або статтею 651 Цивільного кодексу України (істотне порушення договору).
Доказів направлення позивачу повідомлення про намір розірвати договір відповідачем-1 суду не надано і матеріали справи не містять, як і доказів звернення до суду з вимогою про розірвання цього договору з визначених законом або передбачених договором підстав.
Адресований директору ТОВ "МОСТ" лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019, на який посилається відповідач-1 у відзиві, не може вважатись належним доказом в розумінні статті 188 Господарського кодексу України у підтвердження повідомлення орендаря про розірвання договору, оскільки до вказаного листа відповідачем-1 не додано доказів його направлення на адресу позивача, що виключає встановлення факту обізнаності останнього з його змістом.
Крім того, у листі лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019 міститься перелік заходів, які орендареві необхідно вжити, та повідомлення про можливе ініціювання розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, а не безпосередньо про намір його розірвати.
Таким чином, прийняте Дніпровською міською радою рішення № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ" є таким, що не відповідає вимогам закону та порушує право позивача користуватись орендованою земельною ділянкою протягом установленого договором строку оренди, що становить його правомірні очікування.
Разом із тим, Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що "правомірні очікування" мають статус майна і позбавлення сторони правовідносин його правомірних очікувань є неприпустимим.
У питанні щодо оцінки доказів сторін в обґрунтування вимог та заперечень суд відзначає, що враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Першого протоколу й протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.0.2022 у справі № 914/1954/20 наголошується на необхідності врахування принципу добросовісності (п. 6 ст. З Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20). Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного суду від 28.04.2021 року у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 року у справі № 910/10444/20).
Щодо доводів відповідача про те, що оскаржуване рішення не порушує прав позивача, оскільки не є самостійною правовою підставою припинення землекористування, натомість право землекористування позивача припинилось автоматично, в силу положень закону, зокрема статті 416 Цивільного кодексу України та статті 102-1 Земельного кодексу України, слід зазначити наступне.
Стаття 416 Цивільного кодексу України передбачає, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; спливу строку права користування; відмови землекористувача від права користування; невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 102-1 Земельного кодексу України, у відповідності до якої право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі, зокрема, невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.
Дніпровська міська рада в рішення № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ"" підставами його прийняття із посиланням на листи департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 23.04.2021 № Г-549/2, інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 09.04.2021 № Г-31/1-1/09/21 та акт обстеження земельної ділянки від 22.04.2021 № 7/4-0421, визначила, зокрема, такі: невиконання зобов`язань, викладених у договорі оренди землі; недотримання ТОВ "МОСТ" вимог п. 17 Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами) та невикористанням земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Отже, невикористанням земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд визначене відповідачем-1 лише однією з підстав розірвання договору, а не окремою самостійною підставою.
При цьому, в рішенні не зазначено, які саме зобов`язання порушено орендарем із встановлених статтею 25 Закону України "Про оренду землі" і визначених умовами договору (п. 31 договору) та протягом якого періоду час не відбувалось використання земельної ділянки для забудови.
Зі змісту статей 416 Цивільного кодексу України, 102-1 Земельного кодексу України вбачається, що вони не вказують момент, з якого необхідно обраховувати початок спливу трирічного строку невикористання земельної ділянки для забудови.
Верховний Суд в постанові від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, на яку відповідач посилається як на підставу своїх заперечень, зауважив, що скільки моменту, з якого необхідно обраховувати початок спливу трьохрічного строку невикористання земельної ділянки для забудови, законом не встановлено, то навіть у випадку розширеного тлумачення цих норм, а саме - момент спливу вказаного строку починається з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а не з моменту реєстрації права користування земельною ділянкою.
З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору № 1663 позивачем на земельній ділянці вже був виконаний певний перелік робіт, результати яких зафіксовані у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 22865414 від 11.06.2014 (улаштування котловану, буро-набивних паль захисту, відповідних конструкцій та огорожі цієї ділянки).
Як вже встановлено судом, протягом2015-2019 років, тобто у межах дії договору, позивачем виконувались підготовчі роботи. Протилежного відповідачем-1 не доведено належними та допустимими доказами.
Заперечення відповідача-1 щодо прийняття судом доказів у підтвердження факту використання орендованої земельної ділянки для забудови (договорів підряду № 126/2015 від 01.10.2015, № 05/10/17 від 05.10.2017, № 03/06/2019 від 03.06.2019 та № 23/10/20 від 23.10.2020із доказами їх виконання), не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки обставини, що підтверджуються цими доказами не вказувались позивачем в обґрунтування позовних вимог, а є підтвердження доводів позивача, наведених у спростування заперечень відповідача-1 проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву. При цьому, відповідач-1 не був позбавлений права ознайомитись з цими доказами і висловити свою правову позицію щодо них та обставин, які цими доказами підтверджуються. Наведене відповідає принципам змагальності господарського процесу, рівності учасників перед судом та виконанню судом завдань господарського судочинства.
Умовами договору № 1663 не визначено, в які терміни протягом п`ятнадцятирічного строку оренди позивач має приступити до будівництво будівлі оздоровчого комплексу та завершити його.
Докази, надані відповідачем у підтвердження заперечень проти позову, що полягають у ствердженні факту невикористання позивачем орендованої земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, суд оцінює критично.
У відзиві на позов відповідач посилається на адресований позивачу лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019 та на лист Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради № 4/4-800 від 20.11.2020, адресований в.о. директора Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Духневичу О.С.
За змістом листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019, доказів надсилання якого на адресу позивача суду не надано, вбачається, що під час здійснення моніторингу землекористування міста встановлено, що будь-які будівельні роботи на орендованій земельній ділянці не здійснюються. Втім, будь-яких доказів у підтвердження того, ким, коли, в якій формі здійснювався моніторинг землекористування міста, в тому числі спірною земельною ділянкою, до матеріалів справи відповідачем-1 не надано. Невиконання робіт станом на дату моніторингу не є беззаперечним фактом того, що протягом строку дії договору на орендованій земельній ділянці не виконувались будь-які роботи, що відповідають цільовому використанню земельної ділянки.
Зі змісту листа Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради № 4/4-800 від 20.11.2020, адресованого в.о. директора Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Духневичу О.С., вбачається, що спеціалістами Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради було здійснено виїзд за адресою в районі буд. №№ 48-56 по Запорізькому шосе, під час якого за результатами візуального огляду встановлено, що вказана територія знаходиться у занедбаному санітарному стані й будь-які будівельні роботи не здійснюються, техніка та будь-які особи відсутні.
Доказів у підтвердження викладених у цьому листі обставин (складу комісії, яка інспектувала земельну ділянку; доказів фіксації результатів огляду ділянки, які б давали можливість ідентифікувати саме передану в оренду позивачу земельну ділянку та час її огляду) до матеріалів справи також не надано.
Крім того, в основу оскаржуваного рішення відповідачем-1 покладено зовсім інші документи, а саме: листи департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 23.04.2021 № Г-549/2, інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 09.04.2021 № Г-31/1-1/09/21 та акт обстеження земельної ділянки від 22.04.2021 № 7/4-0421, які не залучались ним до матеріалів справи в якості доказів у підтвердження заперечень проти позову.
За наявних у справі доказів висновок про наявність обставин невикористання позивачем для забудови протягом трьох років підряд переданої йому в оренду земельної ділянки за договором № 1663 є менш вірогідним, ніж протилежний, що зумовлює відсутність підстав для припинення права користування цією земельною ділянкою в порядку статті 416 Цивільного кодексу України та статті 102-1 Земельного кодексу України.
Окремо, слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.08.2021 у справі № 904/2166/20 (904/5835/20)за невикористання (бездіяльність) земельної ділянки (на відміну від використання її не за цільовим призначенням) не передбачається позбавлення права користування; і за відсутності обставин, які б свідчили про неможливість досягнення орендодавцем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що він розраховував, укладаючи спірний договір, не вбачається істотного порушення умов договору оренди, з огляду на що відсутні підстави для його розірвання.
Також відповідачем-1 належними і допустимими доказами не підтверджені й інші обставини, що зумовили прийняття ним оскаржуваного рішення та на які він посилається як на підставу своїх заперечень, а саме: невиконання позивачем зобов`язань за договором, недотримання Правил благоустрою території міста Дніпра, наявність численних звернень мешканців будинків, які межують із земельною ділянкою, щодо недотримання санітарного стану земельної ділянки (у матеріалах справи міститься інформація лише щодо одного зафіксованого звернення громадянки ОСОБА_2 на гарячу лінію голови Дніпропетровської облдержадміністрації та одного розглянутого Дніпровською міською радою звернення громадянина ОСОБА_1 ).
До того ж, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, як і порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачають застосування до порушника заходів адміністративної та іншої відповідальності, а не становлять підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.
Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд, керуючись, серед іншого, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, зауважує, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відтак, відповідач-1 не довів належними й допустимими доказами обставин, наведених в обґрунтування заперечень проти позовної вимоги, щодо правомірності та відповідності вимогам закону прийнятого ним рішення № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ".
Вимоги про визнання незаконними та скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та дії договору оренди земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 363/3641/17 (провадження № 61-36341св18).
Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення є такою, що підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги обґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення відповідача-1 № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ", вимога позивача про поновлення договору № 1663 з дати внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права оренди за цим договором є такою, що відповідає передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способу захисту цивільних прав та інтересів як відновлення становища, яке існувало до порушення, у зв`язку з чим визнається судом обґрунтованою.
Щодо вимог позивача в частині реєстраційних дій судом приймається до уваги таке.
За змістом положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав.
Тож, у зв`язку з визнанням незаконним і скасуванням судом оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ", на підставі якого проведено державну реєстрацію припинення права позивача з оренди земельної ділянки за договором № 1663 (номер запису про інше речове право - 5975020 від 11.06.2014), позовна вимога ТОВ "МОСТ" про скасування рішення державного реєстратора Одринської О.В. з індексним номером 60407599 від 16.09.2021 про проведення державної реєстрації припинення з 10.09.2021 відповідного права також відповідає належному способу захисту, є законною й обґрунтованою.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Крім того, статтею 31-1 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачені особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень. Зокрема встановлено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.
Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
За змістом наведених норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку зі скасуванням на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, що мало наслідком також і скасування рішення про державну реєстрацію припинення речових прав позивача, право позивача з оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 за договором № 1663 (номер запису про інше речове право - 5975020) підлягає поверненню у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, отриманого у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви позивачем.
Тому, зобов`язання державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради або іншого суб`єкта у сфері державної реєстрації з набранням рішенням законної сили здійснити реєстраційні дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині запису про зареєстроване за позивачем 11.06.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. інше речове право - право оренди земельної , ділянки кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 за договором № 1663не становитиме ефективного способу захисту права позивача, що є підставою для відмови у позові до відповідача-2 в частині цих вимог.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 7 443, 00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТ" до Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 26 травня 2021 року № 223/7 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ"" з дати прийняття цього рішення, відновивши становище, яке існувало до порушення права.
3. Поновити договір оренди землі від 11 червня 2014 року, укладений між Дніпропетровською міською радою (ЄДРПОУ 26510514), правонаступником якої є Дніпровська міська рада (ЄДРПОУ 26510514), та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТ" (ЄДРПОУ 32403649), який 11 червня 2014 року посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим Максимом Євгенійовичем і зареєстровано в реєстрі за № 1663, з дати внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення іншого речового права - права оренди землі, державну реєстрацію якого проведеного 10 вересня 2021 року, про що відомості внесено до реєстру 16 вересня 2021 року, Одринською Оленою Вячеславівною, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, індексний номер рішення: 60407599.
4. Скасувати рішення з індексним номером 60407599 від 16 вересня 2021 року, прийняте Одринською Оленою Вячеславівною, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, котрим припинено інше речове право - право оренди земельної ділянки площею 0,1543 га для завершення будівництва будівлі оздоровчого комплексу (з реконструкцією одноповерхового офісу), розташованої за адресою, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ) по Запорізькому шосе, 54, кадастровий номер 1210100000:197:0099, номер запису про інше речове право: 5975020, зареєстроване 11 червня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим Максимом Євгенійовичем, на підставі договору оренди землі від 11 червня 2014 року за р. № 1663, укладеного Дніпропетровською міською радою (ЄДРПОУ 26510514), правонаступником якої є Дніпровська міська рада (ЄДРПОУ 26510514) з ТОВ "МОСТ" (ЄДРПОУ 32403649), та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13692659 від 11 червня 2014 року, державну реєстрацію якого проведено 10 вересня 2022 року, на підставі рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26 травня 2021 року, відомості про, що внесено до реєстру 16 вересня 2021 року державним реєстратором Одринською О.В. - як незаконне, з дати прийняття цього рішення.
4. У решті позову відмовити.
5. Стягнути з Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 26510514; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТ" (ідентифікаційний код: 32403649, місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 20, кв. 83) витрати зі сплати судового збору в сумі 7443,00 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 27.02.2023
Суддя В.І. Ярошенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2023 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 109208317 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні