Постанова

від 07.06.2023 по справі 904/2699/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 року м. Дніпро Справа № 904/2699/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Єлісєєв О.Д., адвокат;

від відповідача-1: Дерило В.Г., представник;

від відповідача-1: Мернова О.О., представник;

представник відповідача-2 не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 у справі №904/2699/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост", м. Дніпро

до відповідача-1 Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2 Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТ" звернувся до Дніпровської міської ради та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради із позовом про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.

21.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТ" подало до суду заяву про доповнення підстав позову.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 року у справі №904/2699/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост" до Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Суд визнав незаконним та скасував рішення Дніпровської міської ради від 26 травня 2021 року № 223/7 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "Мост"" з дати прийняття цього рішення, відновивши становище, яке існувало до порушення права.

Суд поновив договір оренди землі від 11 червня 2014 року, укладений між Дніпропетровською міською радою (ЄДРПОУ 26510514), правонаступником якої є Дніпровська міська рада (ЄДРПОУ 26510514), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мост" (ЄДРПОУ 32403649), який 11 червня 2014 року посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим Максимом Євгенійовичем і зареєстровано в реєстрі за № 1663, з дати внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення іншого речового права - права оренди землі, державну реєстрацію якого проведеного 10 вересня 2021 року, про що відомості внесено до реєстру 16 вересня 2021 року, Одринською Оленою Вячеславівною, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, індексний номер рішення: 60407599.

Суд скасував рішення з індексним номером 60407599 від 16 вересня 2021 року, прийняте Одринською Оленою Вячеславівною, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, котрим припинено інше речове право - право оренди земельної ділянки площею 0,1543 га для завершення будівництва будівлі оздоровчого комплексу (з реконструкцією одноповерхового офісу), розташованої за адресою, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ) по Запорізькому шосе, 54, кадастровий номер 1210100000:197:0099, номер запису про інше речове право: 5975020, зареєстроване 11 червня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим Максимом Євгенійовичем, на підставі договору оренди землі від 11 червня 2014 року за р. № 1663, укладеного Дніпропетровською міською радою (ЄДРПОУ 26510514), правонаступником якої є Дніпровська міська рада (ЄДРПОУ 26510514) з ТОВ "МОСТ" (ЄДРПОУ 32403649), та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13692659 від 11 червня 2014 року, державну реєстрацію якого проведено 10 вересня 2022 року, на підставі рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26 травня 2021 року, відомості про що внесено до реєстру 16 вересня 2021 року державним реєстратором Одринською О.В. - як незаконне, з дати прийняття цього рішення.

В решті позову суд відмовив.

Суд стягнув з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост" витрати зі сплати судового збору в сумі 7 443, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач-1 Дніпровська міська рада звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 року по справі №904/2699/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення, господарським судом Дніпропетровської області було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого, протиправного та незаконного рішення.

Зокрема, апелянт посилається на те, що умовами Договору передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку без необхідності встановлення будь - яких інших передумов, у тому числі невиконанням орендарем умов договору, а отже може бути реалізовано в разі наявності відповідного волевиявлення однієї зі сторін.

Апелянт вважає, що тлумачення частини четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» свідчить, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації. Тобто не має будь-якого правового значення незгода іншої сторони з розірванням договору оренди землі у односторонньому порядку, оскільки умовами укладеного між сторонами договору таке право передбачено для кожної із сторін договору і отримання на це згоди іншої сторони не передбачено (правова позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 17.07.2019 у справі № 388/1251/15).

Крім того незгода іншої сторони договору в разі його розірвання в односторонньому порядку не може розглядатись судом як порушення прав такої сторони, оскільки у даному випадку, згоду на розірвання в односторонньому порядку договору оренди земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Мост» надано шляхом підписання договору з такою умовою.

Суд першої інстанції на зазначене належної уваги не звернув, не урахував указаних вище правових висновків Верховного Суду, а тому дійшов помилкового висновку про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку лише на підставі погодженої сторонами умови договору.

На думку апелянта, застосування частин 2, 3 статті 651 та частин 2, 3 статті 653, як і Посилання на порядок, встановлений статтею 188 ГК України при розгляді цього спору є недоречним, оскільки розірвання договору оренди землі не є предметом спору, а ці норми законодавства могли б застосовуватись при розгляді справи у разі відсутності у Договорі умови про можливість його розірвання в односторонньому порядку, тому до спірних правовідносин у цій справі норми, встановлені частинами 2, 3 статті 651 та частинами 2, 3 статті 653 ЦК України не підлягають застосуванню.

Апелянт зазначає, що правова позиція Верховного Суду, викладена у Постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 922/3249/18 підтверджує можливість та законність розірвання договору в односторонньому порядку за наявності відповідної умови в цьому договорі.

Апелянт посилається на помилковість висновків суду про те, що лист департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019, на який посилається відповідач-1 у відзиві, не може вважатись належним доказом, оскільки лист департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019 було направлено простим поштовим відправленням, а отже надати докази направлення цього листа не вбачається можливим.

Судом першої інстанції не досліджено лист управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, який було долучено відповідачем 1 до матеріалів справи разом із відзивом на позовну заяву та де зазначено, що за результатами виїзду фахівців управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за адресою: ж/м Тополя-1 у районі буд. 46-56 факту проведення будівельних робіт не встановлено. Будівельна техніка відсутня.

Судом першої інстанції взагалі не було надано жодної оцінки доказу того, що на час розірвання договору оренди землі у позивача відсутній дозвільний документ на проведення робіт.

Отже враховуючи викладене та беручи до уваги, що умовами Договору передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку, апелянт вважає, що рішення міської ради від 26.05.2021 № 223/7 «Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного із ТОВ «МОСТ» є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже вимога Позивача про визнання цього рішення недійсним та його скасування задоволенню не підлягає.

Як наслідок не підлягають задоволенню і похідні вимоги позивача про поновлення договору з дати внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права оренди за цим договором та про скасування рішення державного реєстратора Одринської О.В. з індексним номером 60407599 від 16.09.2021 про проведення державної реєстрації припинення з 10.09.2021 відповідного права.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 15.02.2023 у справі № 904/2699/22 та відмови у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 у справі №904/2699/22. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.05.2023 року об 09:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

03.05.2023 року у зв`язку з відпусткою судді Антоніка С.Г. розгляд справи призначений не відбувся.

08.05.2023 року у зв`язку з виходом на роботу судді Антоніка С.Г., колегія суддів визначила нову дату слухання справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 року у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. - (доповідач), судді Антонік С.Г., Дармін М.О. розгляд справи №904/2699/22 призначено в судовому засіданні на 07.06.2023 року об 10:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

У зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/2699/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а представники відповідача-1 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

07.06.2023 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2014 між Дніпропетровською міською радою, правонаступником якої є Дніпровська міська рада (далі - орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТ" (далі - орендар, позивач) укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. та зареєстровано в реєстрі за № 1663 (далі договір № 1663, договір а.с. 13-16).

За умовами пункту 1 цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для завершення будівництва будівлі оздоровчого комплексу (з реконструкцією одноповерхового офісу), яка знаходиться за адресою: по Запорізькому шосе, 54 (Бабушкінський район).

Підставою для укладання даного договору земельної ділянки є рішення

міської ради від 12.03.2014 № 126/49 (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2 договору № 1663 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1543 га (п. 2 договору).

Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України (цільове призначення земельної ділянки): 03. Землі житлової та громадської забудови (земля, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів) інших об`єктів загального користування) (пп. 2.2, 16. договору).

Код КВЦПЗ: 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) (п. 2.3 договору).

У пунктах 2.4, 15 договору визначене функціональне використання, відповідно до якого земельна ділянка передається в оренду: для завершення будівництва будівлі оздоровчого комплексу (з реконструкцією одноповерхового офісу) (п. 2.4 договору).

Кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 (п. 2.5 договору).

Згідно з пунктом 3 договору № 1663 на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: на земельній ділянці розташовані було-набивні палі захисту котловану; котлован, а також інші об`єкти інфраструктури, доступ до земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огороджена залізобетонною огорожею; на земельній ділянці існують земельні насадження.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору (п. 5 договору).

Згідно з пунктом 8 договору № 1663 цей договір укладено на п`ятнадцять років.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п. 18 договору).

Самоврядний контроль за належним використанням земельної ділянки, що передається за цим договором, відповідно до її цільового призначення, умов цього договору та вимог чинного законодавства здійснюється районною у місті радою та її виконавчими органами згідно з повноваженнями, визначеними міською радою (п. 19.4 договору).

Згідно з пунктом 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Передбаченому пунктом 29 договору обов`язку орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, кореспондує право орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (п. 30 договору).

Пунктом 35 договору № 1663 визначено, що його дія припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - ліквідації юридичної особи-орендаря; - інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 договору № 1663 дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (п. 37 договору).

На виконання умов договору № 1663 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:197:0099, загальною площею 0,1543 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, по Запорізькому шосе, 54, про що складено акт приймання-передачі від 11.06.2014 (а.с. 17).

На момент передачі земельної ділянки в оренду її нормативно-грошова оцінка складала 521144,74 грн., що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2014 № 03/07-090/1061, виданим управлінням Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області. (а.с. 19).

Розмір орендної плати відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 11.06.2014, що є невід`ємною частиною договору № 1663, становить 15634,34 грн (а.с. 18).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 22865414 від 11.06.2014 (а.с. 24) за Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТ" на підставі на підставі договору оренди землі № 1663 від 11.06.2014 було зареєстроване право оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 1210100000:02:197:0099, загальною площею 0,1543 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, Запорізьке шосе, 54(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 81621212101, номер запису про інше речове право - 5975020), строком дії 15 років. Підставою внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 13692659 від 11.06.2014.

Зі змісту Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 22865414 від 11.06.2014 також вбачається, що на момент реєстрації за позивачем права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 на ній розташовані: буро-набивні палі захисту котловану; котлован, а також інші об`єкти інфраструктури; доступ до земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огороджена залізобетонною огорожею; на земельній ділянці існують зелені насадження.

Наведене також підтверджується відомостями, зазначеними в акті обстеження земельної ділянки № 4/17-0414 від 30.04.2014, складеному повноважними представниками міської ради, та доданими до нього фотознімками (а.с. 20-23), дозволом на виконання будівельних робіт за № 284/01-08 від 22.08.2008, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (а.с. 47), технічним паспортом на громадський будинок літ. А1 адміністративна будівля (інвентаризаційна справа № 1426-Б, кв.605а), виготовленим КП Дніпропетровське Міжміське бюро технічної інвентаризації (а.с. 48).

Рішенням Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014» договір оренди було розірвано в односторонньому порядку.

Звертаючись до відповідачів із позовом про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії, позивач - ТОВ "МОСТ" посилався на те, що рішення № 223/7 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ"", яким в односторонньому порядку розірвано договір оренди землі № 166 від 11.06.2014 не відповідає засадам добросовісності, послідовності та передбачуваності, оскільки така поведінка, дії та рішення відповідача-1 суперечать його попередній поведінці з огляду на досягнення між ним і позивачем згоди з усіх істотних умов договору оренди землі № 1663від 11.06.2014 на момент його укладення, у тому числі щодо терміну дії договору, цілі/мети цього договору, отримання орендної плати за користування земельною ділянкою, відсутності будь-яких змін у правовідносинах сторін за цим договором.

Крім того, позивач вважає, що у державного реєстратора департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської О.В. не було правових підстав для внесення 10.09.2021до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ "МОСТ" за договором оренди землі № 1663 від 11.06.014, на підставі оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021, оскільки це не передбачено жодним джерелом права.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що прийняте Дніпровською міською радою рішення № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ" є таким, що не відповідає вимогам закону та порушує право позивача користуватись орендованою земельною ділянкою протягом установленого договором строку оренди, що становить його правомірні очікування.

Суд зазначив, що розірвання договору є формою його дострокового припинення, яка може відбуватись за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін з визначених законом підстав за рішенням суду, або в односторонньому порядку, якщо це передбачено законом або договором.

В даному спорі відсутні підстави для висновку про те, що сторонами у договорі було погоджено можливість розірвання договору в односторонньому позасудовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтями 4, 5 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом; орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України "Про оренду землі"). У відповідності до вимог статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі (до яких належать і земельні ділянки), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, при цьому орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Орендар, у свою чергу, має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Аналогічні права та обов`язки сторін договору оренди землі містяться в умовах договору № 1663 від 11.06.2014.

Згідно зі статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями". Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" визначає порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом наведених норм статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що припинення договору має місце за закінченням строку, на який його було укладено, або у зв`язку з настанням певних об`єктивних обставин, що унеможливлюють подальше виконання сторонами (або однією із сторін) своїх зобов`язань за договором.

В той час як розірвання договору є формою його дострокового припинення, яка може відбуватись за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін з визначених законом підстав за рішенням суду, або в односторонньому порядку, якщо це передбачено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справ, відповідач 1 прийняв оспорюване рішення щодо розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частинами другою, третьою статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, за загальним правилом зміна та розірвання цивільних і господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договору, що відповідає положенням статті 598 Цивільного кодексу України (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №922/3249/18).

За приписом статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У пункту 36 договору № 1663 сторонами погоджено, що дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Врахувавши встановлену законом свободу договору, сторони у пункті 37 договору допустили можливість розірвання договору в односторонньому порядку, однак задекларована у статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору не є абсолютною, що неодноразово відзначалось Верховним Судом у численних постановах. При цьому сторони не погодили ані підстав, ані порядку припинення договору у формі позасудового розірвання договору в односторонньому порядку, що не відповідає іншим основним засадам цивільного законодавства, таким як розумність, добросовісність та справедливість, оскільки таке викладення умови договору не передбачає її прозорості та зумовлює нерівність сторін у взаємовідносинах.

З огляду наведене, відсутні підстави для висновку про те, що сторонами у договорі було погоджено можливість розірвання договору в односторонньому позасудовому порядку. Тож, орендодавець (відповідач-1) як сторона договору, яка вважала за необхідне розірвати договір, повинен був дотриматись передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України порядку і надіслати пропозиції про це другій стороні за договором або звернутись безпосередньо до суду з вимогою про розірвання договору за наявності підстав, передбачених статтею 32 Закону України "Про оренду землі" (невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору та ін.) та/або статтею 651 Цивільного кодексу України (істотне порушення договору).

Доказів направлення позивачу повідомлення про намір розірвати договір відповідачем-1 суду не надано і матеріали справи не містять, як і доказів звернення до суду з вимогою про розірвання цього договору з визначених законом або передбачених договором підстав.

При цьому, адресований директору ТОВ "МОСТ" лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019, на який посилається відповідач-1 у відзиві, не може вважатись належним доказом в розумінні статті 188 Господарського кодексу України у підтвердження повідомлення орендаря про розірвання договору, оскільки до вказаного листа відповідачем-1 не додано доказів його направлення на адресу позивача, що виключає встановлення факту обізнаності останнього з його змістом.

Посилання апелянта на те, що жодним нормативним документом не визначено, що органи місцевого самоврядування при листуванні повинні користуватися будь-яким конкретним видом пересилання поштових відправлень, а тому лист, направлений простим відправленням, є належним доказом, не спростовують висновки суду першої інстанції.

Так, Правила надання послуг поштового зв`язку передбачають різні види поштових відправлень, як то: просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником, тощо.

Разом з цим, відправляючи будь-який документ простим відправленням, відправник приймає на себе ризик недоведеності отримання даного листа одержувачем та доведення його змісту, а тому, за відсутністю доказів відправлення з описом вкладення, відповідач не спростував доводи позивача про неотримання ним такого листа.

Крім того, у листі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019 міститься перелік заходів, які орендареві необхідно вжити, та повідомлення про можливе ініціювання розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, а не безпосередньо про намір його розірвати.

Доводи апелянта про те, що умовами договору ( п. 37) передбачена можливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, з чим погодився і позивач, підписуючи даний договір з такою умовою, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Дійсно, п. 37 Договору передбачає право сторін на одностороннє розірвання договору, проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, задекларована у статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору не є абсолютною, що неодноразово відзначалось Верховним Судом у численних постановах. При цьому сторони не погодили ані підстав, ані порядку припинення договору у формі позасудового розірвання договору в односторонньому порядку, що не відповідає іншим основним засадам цивільного законодавства, таким як розумність, добросовісність та справедливість, оскільки таке викладення умови договору не передбачає її прозорості та зумовлює нерівність сторін у взаємовідносинах.

Так, договір оренди укладено на 15 років, для завершення будівництва будівлі оздоровчого комплексу ( з реконструкцією одноповерхового офісу).

При цьому, умови договору не містять ані строку початку здійснення будівництва, ані строку його завершення, а тому, за умов надання земельної ділянки в оренду на 15 років, можливість одностороннього розірвання договору без будь-яких передумов суперечить як загальній меті передачі земельної ділянки в оренду, так і легітимним очікуванням позивача щодо отримання певного результату від укладеного договору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (стаття 1 Закону України "Про місцеве самоврядування України").

У статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України" зазначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оцінюючи оспорюване рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014» на предмет його відповідності нормам законодавства та дотримання прав і інтересів позивача, колегія суддів враховує наступне.

Так, з преамбули зміста рішення № 223/7 від 26.05.2021 вбачається, що, з урахуванням листа департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 23.04.2021 № Г-549/2, листа інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 09.04.2021, № Г-31/1-1/09/21, акту обстеження земельної ділянки від 22.04.2021 № 7/4-0421, у зв`язку з невиконанням зобов`язань, викладених у договорі оренди землі, недотриманням ТОВ "МОСТ" вимог п. 17 Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами), та невикористанням земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, на підставі ст.ст. 32, 33 Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування", міська рада вирішила:

-розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі стосовно земельної ділянки, площею, 0,1543 га (кадастровий номер 1210100000:02:197:0099), по шосе Запорізькому, 54 від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТ", код ЄДРПОУ 32403649 (п. 1);

-вважати земельну ділянку, площею 0,1543 га (кадастровий номер 1210100000:02:197:0099), по шосе Запорізькому, 54 такою, що повернута територіальній громаді м. Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, без укладання акта приймання-передачі цієї земельної ділянки (п. 2);

-договір оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М. Є., зареєстрований в реєстрі за № 1663, визнані таким, що припинився з моменту внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі цього рішення міської ради (п. 3);

-зобов`язати ТОВ "МОСТ" привести земельну ділянку (п. 2 цього рішення) у належний санітарний стан (п. 3);

-доручити: відповідним установам організувати виконання робіт із внесення необхідних змін до земельно-кадастрової та містобудівної документації в установленому чинним законодавством порядку (п. 5.1); департаменту по роботі з активами Дніпровської міської інформувати ТОВ "МОСТ" про прийняття міською радою цього рішення шляхом направлення копії цього рішення (п. 5.2).

-контроль за виконанням рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради і голову постійної комісії ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин (п. 6) (а. с. 75).

Пункт 17 Правил благоустрою території міста Дніпра, на порушення яких міститься посилання у оскаржуваному рішенні, регламентує порядок, вимоги до утримання об`єктів благоустрою під час будівництва, зокрема, вимоги щодо облаштування та утримання будівельних майданчиків та місць проведення будівельних робіт та зазначає, що районні у місті ради повинні ініціювати відміну міською радою рішення про надання в користування земельної ділянки для будівництва, скасування дозволу на будівництво, якщо останнє в установлені терміни не здійснюється, а земельна ділянка та розташовані на ній будівлі, споруди належним чином не утримуються та стають місцем накопичення безхазяйних відходів.

Відповідач в обґрунтування допущених позивачем порушень посилається на лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019, адресований директору ТОВ "МОСТ", за змістом якого: під час здійснення моніторингу землекористування міста встановлено, що станом дату оформлення листа будівельні роботи на переданій в оренду земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 не здійснюються; за даними офіційного порталу Державної фіскальної служби України платник податків ТОВ "МОСТ" станом на 28.05.2019 має податковий борг; у Департаменті по роботі з активами Дніпровської міської ради відсутні відомості щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови вказаної вище земельної ділянки.

У листі № 6/11-96 від 28.05.2019( оцінка направлення якого позивачу була надана судом) Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради зазначає, що відповідно до п. 36 договору оренди землі № 5975020 дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Враховуючи наведене та у зв`язку із численними зверненнями мешканців будинків, які межують із земельною ділянкою, щодо правового статусу земельної ділянки, умов її використання, зокрема недотримання санітарного стану, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради просив розглянути зазначений лист, вжити заходи щодо погашення податкового боргу, прибирання і благоустрою переданої території та надати пояснення щодо невиконання умов договору оренди землі № 5975020 від 11.06.2014.

Про результати розгляду листа Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради просив повідомити його у встановлений законодавством строк та зазначив, що у разі ігнорування цього листа міською радою буде ініційовано розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку (п. 37 договору оренди землі № 5975020).

Доказів направлення листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 6/11-96 від 28.05.2019 на адресу ТОВ "МОСТ" матеріали справи не містять.

Зі змісту листа Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради № 4/4-800 від 20.11.2020, адресованого в.о. директора Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Духневичу О.С. вбачається, що Департаментом екологічної політики Дніпровської міської ради було розглянуто звернення гр. ОСОБА_1 щодо незадовільного стану території у районі буд. №№ 48-56 по Запорізькому шосе; спеціалістами даного департаменту здійснено виїзд за визначеною адресою.

Під час проведення візуального огляду встановлено, що територія, яка знаходиться у районі буд. №№ 48-56 по Запорізькому шосе знаходиться у занедбаному санітарному стані внаслідок засмічення побутовими відходами. Прилегла до ділянки територія знаходиться у належному стані. Огорожа не перешкоджає проникненню туди сторонніх осіб внаслідок наявності значних пошкоджень та її відсутності на певних проміжках. На час огляду будь-які будівельні роботи не здійснювалися, техніка та будь-які особи відсутні.

Таким чином, посилання у оспорюваному рішенні на порушення Правил благоустрою, відповідає передбаченому п. 36 умов договору підставам припинення договору оренди внаслідок невиконання позивачем обов`язків, передбачених договором та законом, внаслідок чого договір розривається за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

З огляду на зазначене, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, як і порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачають застосування до порушника заходів адміністративної та іншої відповідальності, а не становлять підстави для розірвання договору в односторонньому порядку.

Крім того, у преамбулі рішення також міститься посилання як на підставу для розірвання договору на невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, на що також посилається відповідач у своїх запереченнях на позов з посиланням на положення ст. 416 ЦК України та положення ст. 102-1 ЗК України, які були порушені позивачем.

Відповідно до статті 416 ЦК України, право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Проте, зі змісту ст. 416 Цивільного кодексу України вбачається, що вона не вказує момент, з якого необхідно обраховувати початок спливу трирічного строку невикористання земельної ділянки для забудови. Не містять такого строку і умови договору № 1663, в якому не визначено, в які терміни протягом п`ятнадцятирічного строку оренди позивач має приступити до будівництво будівлі оздоровчого комплексу та завершити його.

Верховний Суд в постанові від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, на яку відповідач посилається як на підставу своїх заперечень, зауважив, що оскільки моменту, з якого необхідно обраховувати початок спливу трьохрічного строку невикористання земельної ділянки для забудови, законом не встановлено, то навіть у випадку розширеного тлумачення цих норм, а саме - момент спливу вказаного строку починається з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а не з моменту реєстрації права користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору № 1663 позивачем на земельній ділянці вже був виконаний певний перелік робіт, результати яких зафіксовані у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 22865414 від 11.06.2014 (улаштування котловану, буро-набивних паль захисту, відповідних конструкцій та огорожі цієї ділянки).

Як вже встановлено судом, протягом 2015-2019 років, тобто у межах дії договору, позивачем виконувались підготовчі роботи. Протилежного відповідачем-1 не доведено належними та допустимими доказами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.08.2021 у справі № 904/2166/20 (904/5835/20) за невикористання (бездіяльність) земельної ділянки (на відміну від використання її не за цільовим призначенням) не передбачається позбавлення права користування; і за відсутності обставин, які б свідчили про неможливість досягнення орендодавцем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що він розраховував, укладаючи спірний договір, не вбачається істотного порушення умов договору оренди, з огляду на що відсутні підстави для його розірвання.

Посилання апелянта на порушення ст. 102-1 ЗК України, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки вказані норми регулюють підстави припинення договору суперфіцію, в той час, як між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, а не договір суперфіцію.

З огляду на вищезазначене, у оспорюваному рішенні зазначені такі обставини розірвання договору внаслідок допущених позивачем порушень умов договору, які є підставою для розірвання договору за рішенням суду, а не в односторонньому порядку, а тому, оспорюване рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року № 223/7 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ" є таким, що не відповідає вимогам закону та порушує право позивача користуватись орендованою земельною ділянкою протягом установленого договором строку оренди, що становить його правомірні очікування, а тому, висновки суду першої інстанції про визнання незаконним та скасування даного рішення, є обґрунтованими.

При цьому, колегія суддів визнає правильним застосування судом першої інстанції таких критеріїв стандарту доказування, як вірогідність доказів, оскільки відповідач-1 не довів належними й допустимими доказами обставин, наведених в обґрунтування заперечень проти позовної вимоги, щодо правомірності та відповідності вимогам закону прийнятого ним рішення № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ".

Приймаючи до уваги обґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення відповідача-1 № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ", вимога позивача про поновлення договору № 1663 з дати внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права оренди за цим договором є такою, що відповідає передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способу захисту цивільних прав та інтересів як відновлення становища, яке існувало до порушення, у зв`язку з чим визнається судом обґрунтованою.

За змістом положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав.

Тож, у зв`язку з визнанням незаконним і скасуванням судом оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради № 223/7 від 26.05.2021 "Про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 11.06.2014 (державна реєстрація від 11.06.2014 № 5975020) по шосе Запорізькому, 54, укладеного з ТОВ "МОСТ", на підставі якого проведено державну реєстрацію припинення права позивача з оренди земельної ділянки за договором № 1663 (номер запису про інше речове право - 5975020 від 11.06.2014), позовна вимога ТОВ "МОСТ" про скасування рішення державного реєстратора Одринської О.В. з індексним номером 60407599 від 16.09.2021 про проведення державної реєстрації припинення з 10.09.2021 відповідного права також відповідає належному способу захисту, є законною й обґрунтованою.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Крім того, статтею 31-1 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачені особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень. Зокрема встановлено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

За змістом наведених норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку зі скасуванням на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, що мало наслідком також і скасування рішення про державну реєстрацію припинення речових прав позивача, право позивача з оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 за договором № 1663 (номер запису про інше речове право - 5975020) підлягає поверненню у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, отриманого у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви позивачем, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зобов`язання державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради або іншого суб`єкта у сфері державної реєстрації з набранням рішенням законної сили здійснити реєстраційні дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині запису про зареєстроване за позивачем 11.06.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. інше речове право - право оренди земельної , ділянки кадастровий номер 1210100000:02:197:0099 за договором № 1663 не становитиме ефективного способу захисту права позивача, що є підставою для відмови у позові до відповідача-2 в частині цих вимог.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 у справі №904/2699/22 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.06.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя О.Г.Іванов