ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
14.02.2023Справа № 910/22462/15
За заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Златобанк";
про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до
виконання та видачу дубліката виконавчого документа.
За позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім",
Приватного акціонерного товариства "Еко-Азот";
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача
Національний банк України;
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
про стягнення 118 658 855,23 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І. П.
Представники сторін:
Від стягувача: Коваль Л.Л., представник, довіреність № 512/22 від 30.12.2022;
Від боржника 1: Андрюхін Д.В., адвокат, довіреність № 05-01 від 05.01.2023;
Від боржника 2: не з`явилися;
Від третьої особи 1: Янголь О.О., представник, довіреність № 18-0012/85431 від 09.12.2022 ;
Від третьої особи 2: Линник Я.В., уповноважена особа, довіреність № 60-12813/22 від 22.12.2022.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 у справі № 910/22462/15 позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" 98896701 (дев`яносто вісім мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч сімсот одну) грн. 95 коп. боргу з повернення кредиту, 13241283 (тринадцять мільйонів двісті сорок одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 91 коп. боргу з повернення процентів за користування кредитом, 500 (п`ятсот) грн. боргу зі сплати комісії за обслуговування кредиту, 203212 (двісті три тисячі двісті дванадцять) грн. 3 % річних, 6311889 (шість мільйонів триста одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 97 коп. пені, 5000 (п`ять тисяч) грн. штрафу. Для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором від 24.07.2013 № 201/1/13-KLMV в сумі 118658588,23 грн звернуто стягнення на предмет застави за договором застави готової продукції від 24.07.2013 № 201/1/13-KLMV/S-1 - рухоме майно, товари на складі, готову продукцію, а саме: комплексне мінеральне добриво "Агролайф" NPK 5:5:5 в кількості 1700 (одна тисяча сімсот) тон, що належить Приватному акціонерному товариству "Еко-Азот" на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом під час здійснення виконавчого провадження.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 у справі №910/22462/15 скасовано частково та викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" (01034, м. Київ, вул. Чапаєва, 12 літера "Б", ідентифікаційний код 31905403) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, ідентифікаційний код 35894495) 98896701 (дев`яносто вісім мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч сімсот одну) грн. 95 коп. боргу з повернення кредиту, 13241283 (тринадцять мільйонів двісті сорок одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 91 коп. боргу з повернення процентів за користування кредитом, 203212 (двісті три тисячі двісті дванадцять) грн. 40 коп. 3 % річних, 6311889 (шість мільйонів триста одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 97 коп. пені, 5000 (п`ять тисяч) грн. штрафу. Для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором від 24.07.2013 року № 201/1/13-KLMV в сумі 118658088,23 грн. звернути стягнення на предмет застави за договором застави готової продукції від 24.07.2013 року № 201/1/13-KLMV/S-1 рухоме майно, товари на складі, готова продукція, а саме: комплексне мінеральне добриво "Агролайф" NPK 5:5:5 в кількості 1700 (одна тисяча сімсот) тон, що належить Приватному акціонерному товариству "Еко-Азот" (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, ідентифікаційний код 31489809) звернення стягнення здійснити шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження та з встановленням початкової ціни для реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором в розмірі 9892500,00 грн".
20.09.2017 на виконання вказаної постанови Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
03.01.2023 до суду від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дібліката виконавчого документа.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 розгляд заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Златобанк" призначено на 24.01.2023.
У судовому засіданні 24.01.2023 судом було оголошено перерву до 14.02.2023.
У судовому засіданні 14.02.2023 представник заявника просив заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дібліката виконавчого документа задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" у судовому засіданні 14.02.2023 просив у задоволенні заяви відмовити повністю.
Представники Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судовому засіданні 14.02.2023 підтримали заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" слід задовольнити з наступних підстав.
Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України).
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.
Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 у справі № 910/22462/15 позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" 98896701 (дев`яносто вісім мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч сімсот одну) грн. 95 коп. боргу з повернення кредиту, 13241283 (тринадцять мільйонів двісті сорок одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 91 коп. боргу з повернення процентів за користування кредитом, 500 (п`ятсот) грн. боргу зі сплати комісії за обслуговування кредиту, 203212 (двісті три тисячі двісті дванадцять) грн. 3 % річних, 6311889 (шість мільйонів триста одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 97 коп. пені, 5000 (п`ять тисяч) грн. штрафу. Для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором від 24.07.2013 № 201/1/13-KLMV в сумі 118658588,23 грн. звернуто стягнення на предмет застави за договором застави готової продукції від 24.07.2013 № 201/1/13-KLMV/S-1 - рухоме майно, товари на складі, готову продукцію, а саме: комплексне мінеральне добриво "Агролайф" NPK 5:5:5 в кількості 1700 (одна тисяча сімсот) тон, що належить Приватному акціонерному товариству "Еко-Азот" на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом під час здійснення виконавчого провадження.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 у справі №910/22462/15 скасовано частково та викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" (01034, м. Київ, вул. Чапаєва, 12 літера "Б", ідентифікаційний код 31905403) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, ідентифікаційний код 35894495) 98896701 (дев`яносто вісім мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч сімсот одну) грн. 95 коп. боргу з повернення кредиту, 13241283 (тринадцять мільйонів двісті сорок одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 91 коп. боргу з повернення процентів за користування кредитом, 203212 (двісті три тисячі двісті дванадцять) грн. 40 коп. 3 % річних, 6311889 (шість мільйонів триста одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 97 коп. пені, 5000 (п`ять тисяч) грн. штрафу. Для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором від 24.07.2013 року № 201/1/13-KLMV в сумі 118658088,23 грн. звернути стягнення на предмет застави за договором застави готової продукції від 24.07.2013 року № 201/1/13-KLMV/S-1 рухоме майно, товари на складі, готова продукція, а саме: комплексне мінеральне добриво "Агролайф" NPK 5:5:5 в кількості 1700 (одна тисяча сімсот) тон, що належить Приватному акціонерному товариству "Еко-Азот" (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, ідентифікаційний код 31489809) звернення стягнення здійснити шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження та з встановленням початкової ціни для реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором в розмірі 9892500,00 грн".
20.09.2017 на виконання вказаної постанови Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною третьою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Відповідно до ч. 4 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.
Зі змісту наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2017, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що він був дійсний для пред`явлення до виконання до 11.09.2020.
В обґрунтування своєї заяви, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" зазначає, що тривалий час Публічне акціонерне товариство "Златобанк" було непідконтрольне Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноваженій особі, у зв`язку з чим був відсутній доступ до документів банку, в тому числі і до наказу від 20.09.2017, а тому заявник пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім", заперечуючи проти задоволення заяви, вказує, що вона є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки стягувач мав можливість пред`явити наказ суду від 20.09.2017 до виконання, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17, якою було визнано протиправними та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України щодо введення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" і яка набрала законної сили 25.10.2017, а тому, починаючи з 20.09.2017 стягувач мав право пред`явити наказ суду від 20.09.2017 до виконання.
Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк", яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк".
12.05.2015 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк". Відповідно до зазначеної постанови № 310 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 № 99 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
Згідно вказаного рішення, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" з 18-00 год. 13 травня 2015.
В подальшому, відповідними рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 391 від 24.03.2016, № 1135 від 19.04.2018, № 1174 від 22.06.2020 та № 1483 від 10.08.2020 строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" були продовжені.
Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17: визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних"; ?визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк"; ?визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк"; ?визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 № 99 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку; ?визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.05.2015 № 100 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.05.2015 № 99; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Златобанк" на два роки до 13.05.2018 включно.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017, а в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 залишено без змін.
24.11.2017, на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17, в Єдиному державному реєстрі юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну керівника АТ "Златобанк" з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славкіної М.А. на попереднього керівника Штелика В.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/4475/19 про банкрутство ПАТ "Златобанк". 04.11.2019 до Єдиного реєстру юридичних осіб внесено запис про порушення у справі про банкрутство, зазначено керівником юридичної особи ліквідатора у справі про банкрутство Капустіна В.В.
17.07.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну найменування юридичної особи з ПАТ "Златобанк" на ПАТ "Злато" та змінено місцезнаходження юридичної особи з 01030, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Б. Хмельницького, будинок 17/52 на 03186, м. Київ, Солом`янський район бульвар Чоколівський, будинок 19.
23.05.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності".
Відповідно до п.п. 1-3 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень даного закону на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок: здійснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідацію банків відповідно до Закону України "Про систему гарантуванням вкладів фізичних осіб", підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом; ???здійснювати ліквідацію банку, процедура ліквідації якого була розпочата або продовжена до дня набрання чинності цим Законом, з дотриманням вимог цього Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку; ???забезпечувати з урахуванням вимог цього Закону організацію роботи щодо вжиття заходів для забезпечення задоволення вимог кредиторів до банку/відшкодування заподіяної шкоди (збитків) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для подальшого спрямування кредиторам банку, процедура ліквідації якого була розпочата до дня набрання чинності цим Законом.
Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зміненій редакції, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх законності. Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.
У відповідності до частин 4, 5, 6 ст. 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку.
Визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень (індивідуальних актів), визначених частиною третьою цієї статті, не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду 10.12.2019 у справі № 925/698/16 зроблено висновок стосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначає, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів. Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.
Також суд зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07. 2018 у справі №826/15453/17 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними рішень державного реєстратора від 24.11.2017 позов задоволено, визнано дії реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичука І.А. щодо вчинення реєстраційних дій та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протиправними, скасовано вчинені реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком І.А. реєстраційні дії від 24.11.2017 щодо скасування за судовим рішенням записів про керівника банку Славкіну М.А. 21.04.2021 - рішення залишено без змін.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №640/15294/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 задоволено позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та визнано протиправними дії Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Мороза Дмитра Олександровича щодо вчинення реєстраційної дії та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів 17.07.2019 №10741050052029890; Мороз Дмитро Олександрович; Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро"; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.
У справі про банкрутство ПАТ "Златобанк" № 910/4475/19 постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 910/4475/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (ПАТ "Злато", державна реєстрація змін 17.07.2019). Також у вказаній справі Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийнято правовий висновок про неможливість банкрутства юридичної особи АТ "Златобанк", зареєстрованої як банківської установи, банківська ліцензія якої відкликана, однак рішення відповідного органу про це скасовано в судовому порядку.
29.01.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію скасування реєстраційної дії: підстава - судове рішення від 14.01.2021 справа № 910/4475/19 (судове рішення про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство), скасовано запис про перебування у стані банкрутства.
02.02.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань висено записи: скасування реєстраційної дії на підставі судового рішення справа № №640/15294/19, окружний адмін. суд м. Києва (справа про незаконність зміни найменування на ПАТ "ЗЛАТО") та "зміна відомостей про керівника" - зазначено єдиним керівником юридичної установи уповноважену особу ФГВФО Караченцева А.Ю.
03.02.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну місцезнаходження АТ "Златобанк". Також внесено запис про перебування АТ "Златобанк" в стані припинення.
Як вбачається з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, враховуючи наведене, суд погоджується з твердженнями заявника щодо того, що протягом тривалого часу Акціонерне товариство "Златобанк" було непідконтрольне Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а у уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Златобанк" був відсутній доступ до документації банку, в тому числі і до наказу суду від 20.09.2017.
В свою чергу, тільки з 03.02.2021 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримала контроль над банком внаслідок внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відтак, на виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, після відновлення контролю над АТ "Златобанк" було здійснено інвентаризацію активів та документації (в тому числі оригіналів виконавчих документів), за результатами проведення якої оригіналу виконавчого документа - наказу, виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №910/22462/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" заборгованості за кредитним договором виявлено не було.
Згідно з ч. 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності", банкам/юридичним особам, у яких Національним банком України відкликано банківські ліцензії, але відомості про які наявні в Державному реєстрі банків, підстави (індивідуальні акти) для запровадження тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом, забезпечити передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої документації банку протягом строку, встановленого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в оголошенні, опублікованому на офіційному веб-сайті Фонду в газеті "Урядовий кур?єр" або "Голос України".
3 метою повернення печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої документації АТ "Златобанк" в паперовому та електронному вигляді, на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 03.07.2020 опубліковано оголошення з вимогою до посадових осіб АТ "Златобанк" щодо повернення печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої документації АТ "Златобанк" в паперовому та електронному вигляді протягом 30 днів 3 дня розміщення оголошення https://www.fg.gov.ua/articles/48294-vimoga-fondu-garantuvannya-vkladiv-fizichnih-osib-do-posadovih-osib-pat-zlatobank.html).
Однак, оригіналу виконавчого листа виданого по справі № 910/22462/15 станом на дату подання даної заяви не повернуто.
Також суд зазначає, що з 11.03.2020 на території України діють фактичні та юридичні обмеження, пов`язані з карантинними заходами, розпочаті на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19". Дію карантину в подальшому продовжувалося та до теперішнього часу не скасовано.
З 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X режим воєнного стану. Дію воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N° 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX.
3 початком дії в Україні воєнного стану робота автоматизованої системи виконавчого провадження була зупинена, обмежений доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень.
У зв`язку з введенням воєнного стану 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" згідно з положеннями якого, Розділ III Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, в якому, з урахуванням змін, введених Законом України від 15.03.2022 № 2129-IX зазначено наступне, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/22462/15, на виконання якої Господарським судом міста Києва 20.09.2017 було видано відповідний наказ не виконано, а доказів добровільного виконання вказаного рішення суду сторонами не надано.
Згідно з ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
За змістом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/22462/15, на виконання якої Господарським судом міста Києва 20.09.2017 було видано відповідний наказ не виконано, а доказів добровільного виконання вказаного рішення суду сторонами не надано.
Також судом встановлено, що згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавці провадження про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" на користь АТ "Златобанк" відсутні.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 в справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00), від 27.07.2004 у справі "Ромашов проти України" (заява № 67534/01), від 19.03.1997 "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.
Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Згідно зі статтею 1 першого протоколу до Конвенції з прав людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
З вищевикладеного вбачається, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних ("Артіко проти Італії", рішення від 13.05.1980). Особливо це стосується права на доступ до правосуддя та права на справедливий суд, а саме: не сподівання, що справа не лише буде розглянута, але й державна влада буде дотримуватися прийнятого судом у відповідній справі остаточного рішення, буде діяти з урахуванням встановлених в ньому юридичних фактів і прав осіб та забезпечуватиме таким чином виконання рішення суду.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття "майно" охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (постанова Європейського суду у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції").
За умовами статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 та пункт мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010).
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку пред`явлення наказу від 20.09.2017 до виконання були поважними та вважає за можливе його відновити.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до пункту 19.4 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Враховуючи те, що матеріалами заяви підтверджується втрата наказу від 20.09.2017 у справі № 910/22462/15, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про задоволення вимог заявника про видачу дубліката наказу.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що заява уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Златобанк" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання у справі № 910/22462/15 підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.
Враховуючи пояснення представників учасників справи та керуючись ст. 234, 329, розділом XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У Х В А Л И В:
1. Заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Златобанк" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/22462/15 до виконання та про видачу його дубліката задовольнити повністю.
2. Поновити строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/22462/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" (01034, м. Київ, вул. Чапаєва, 12 літера "Б", ідентифікаційний код 31905403) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, ідентифікаційний код 35894495) 98 896 701 (дев`яносто вісім мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч сімсот одну) грн. 95 коп. боргу з повернення кредиту, 13 241 283 (тринадцять мільйонів двісті сорок одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 91 коп. боргу з повернення процентів за користування кредитом, 203 212 (двісті три тисячі двісті дванадцять) грн. 40 коп. 3 % річних, 6 311 889 (шість мільйонів триста одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 97 коп. пені, 5 000 (п`ять тисяч) грн штрафу до виконання.
3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/22462/15.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.02.2023.
Суддя О.В. Мандриченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 109208651 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні